Рішення № 109014328, 16.02.2023, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

16.02.2023 Справа №905/550/22

Господарський суд Донецької області у складі:

судді Лободи Т.О.,

розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти", м. Київ, код 44207632,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс", м. Краматорськ Донецької області, код 34456341,

про стягнення 168 628,92 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" про стягнення заборгованості за Договором про постачання електричної енергії споживачу №260/2021-ЕЕ від 08.11.2021 в загальному розмірі 168 628,92 грн, з якої 152 584,11 грн основного боргу, 5 467,12 грн інфляційних втрат, 9 501,01 грн пені та 1 076,68грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії споживачу №260/2021-ЕЕ від 08.11.2021 в частині повної та своєчасної оплати.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 18.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/550/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" про стягнення 168 628,92 грн. Суд дійшов висновку про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження справи без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Сторонам встановлено строки подачі заяв по суті справи.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі, судом, у зв`язку із зупиненням поштових відправлень з 22.02.2022 у господарському суді Донецької області (розпорядження від 21.02.2022), копії ухвал суду від 18.07.2022 було направлено на електронну адресу позивача - info@newpro.energy та на електронну адресу відповідача - krampromles@gmail.com.

Також, 20.07.2022 судом повідомлено сторін про відкриття провадження у справі шляхом передання телефонограм.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Ухвалу суду від 18.07.2022 у справі №905/550/22 розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень України, відомості якого є офіційними та загальнодоступними.

Після відновлення судом відправки вихідної кореспонденції, копію ухвали суду від 18.07.2022 було направлено на адресу відповідача. Проте, вказане поштове відправлення повернулось до суду з відміткою відділення поштового зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Приймаючи до уваги, що поштова кореспонденція, яка надсилалась судом на адресу відповідача повернулась до суду з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", суд вважає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі в розумінні п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Отже, приймаючи до уваги те, що судом вжито всі залежні від нього заходи для належного повідомлення учасників справи про розгляд судової справи, суд дійшов висновку, що сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі, розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження та подальший рух справи.

Відповідач у встановлений строк відзиву на позов не надав, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог та судом дотримано, під час розгляду справи, обумовлені чинним ГПК України процесуальні строки для звернення із заявами по суті справи та іншими заявами з процесуальних питань.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Статтею 248 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 248 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

Необхідно зазначити, що Господарський суд Донецької області знаходиться на території Харківської територіальної громади, яка з першого дня військової агресії перебуває під постійними ворожими обстрілами, які становлять загрозу життю та здоров`ю всіх учасників судового процесу. Окрім того, ворогом неодноразово вчинялися дії, спрямовані на руйнування об`єктів критичної інфраструктури регіону, що, зокрема, спричиняло тривале знеструмлення електричних мереж та вихід з ладу систем зв`язку та інтернету.

Такі обставини істотно уповільнили роботу суду, як щодо організаційно-технічного забезпечення судового процесу, так і щодо безпосереднього розгляду справи.

Суд також зазначає, що ухвала суду про відкриття провадження у справі засобами поштового зв`язку, як то передбачено нормами ГПК України, була направлена на адресу відповідача в грудні 2022.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За висновками суду, в матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

ТОВ "Нові енергетичні проекти" є електропостачальником, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, що підтверджується постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1235 від 06.08.2021.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №260/2021-ЕЕ (далі - Договір), який датовано 08.11.2021.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).

Відповідно до п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

Датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в Заяві-приєднанні до цього Договору (п. 3.1 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, що зазначений в Комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 4 Комерційної пропозиції оплату заявленого до споживання у розрахунковому періоді обсягу електроенергії споживач здійснює плановими платежами та остаточним розрахунком по факту споживання.

Відповідно до п. 5 Комерційної пропозиції, сторонами Договору визначено наступні терміни (строки) оплати:

- до 10 числа розрахункового періоду - 30% від прогнозної вартості заявленого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді (далі - прогнозна вартість);

- до 20 числа розрахункового періоду - 30% прогнозної вартості;

- протягом 5 (п`яти) банківських днів з дати надання рахунку - остаточний розрахунок по факту споживання у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 5.3. Договору спосіб визначення ціни електричної енергії зазначається в Комерційній пропозиції постачальника.

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п. 5.4. Договору).

Пунктом 5.5 Договору сторони погодили, що розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць який починається з 01 числа місяця та закінчується в останній день місяця.

Відповідно до п. 5.6 Договору розрахунки споживача за цим Договором здійснюються виключно на поточний рахунок постачальника із спеціальним режимом використання (далі -спецрахунок), вказаний у рахунку на оплату.

Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору.

Згідно з п. 5.8 Договору оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку та/або у Комерційній пропозиції, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання рахунку споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у Комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Відповідно до п. 5.15 Договору порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до Комерційної пропозиції.

Так, п.16 Комерційної Пропозиції визначено, що звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії проводиться шляхом повідомлення споживачем постачальнику фактичного обсягу спожитої електричної енергії в розрахунковому періоді до 5 (п`ятого) числа місяця наступного за розрахунковим, у довільній формі.

За умовами п.п. 1 п. 6.2 Договору споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п.п 6 п. 7.2. Договору постачальник зобов`язується до 13 (тринадцятого) числа включно місяця, наступного за розрахунковим, сформувати та направити на електронну пошту споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період, що складений на підставі даних комерційного обліку споживача, узгоджених з Оператором системи розподілу (передачі). В особистому кабінеті споживача Акт купівлі-продажу електричної енергії за розрахунковий період переглядається та завантажується разом з деталізованим розрахунком ціни згідно механізму, наведеного в Комерційній пропозиції.

Відповідно до п. 14.9. Договору платіжні документи (рахунки) на оплату вважаються зробленими належним чином та вважаються отриманими споживачем, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані одним або декількома способами за вибором постачальника, а саме: через особистий кабінет споживача на офіційному вебсайті постачальника або електронною поштою на е-mail споживача, що зазначений у Договорі, або поштовим зв`язком, кур`єром за реквізитами, зазначеними у Договорі чи іншими способами з використанням інформаційних технологій у системі електронного документообігу.

Цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) та укладається на строк, зазначений в Комерційній пропозиції, та діє в частині не виконаних зобов`язань - до їх повного виконання (п.14.1 Договору).

Пунктом 10 Комерційної пропозиції передбачено, що Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення печатками сторін (за наявності) та діє до 31.12.2022.

Суд зазначає, що вказаний Договір підписаний сторонами та скріплений печаткою відповідача, що, за умовами цього договору, свідчить про набрання ним чинності.

Як зазначено судом, датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в Заяві-приєднанні до цього Договору. Згідно наданої суду копії Заяви-приєднання до Договору постачання електричної енергії, вона подана 15.11.2021. в Заяві визначена дата початку постачання електричної енергії - з 01.12.2021. Також у вказаній заяві відповідачем зазначені свої контактні дані, в тому числі і адреса електронної пошти для листування - krampromles@gmail.com .

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію. Так, відповідно до наданих Оператором системи розподілу (передачі) даних, по закінченню розрахункових періодів, позивачем сформовано та надіслано відповідачу Акти купівлі-продажу електричної енергії у січні 2022 року №2900222011 від 31.01.2022 на загальну суму 210 894,04грн, у лютому 2022 року №2900222021 від 28.02.2022 на загальну суму 144 529,48грн, у березні 2022 року №2900222031 від 31.03.2022 на загальну суму 58 538,72грн, у квітні 2022року №2900222041 від 30.04.2022 на загальну суму 20 442,02грн та у травні 2022 року №2900222051 від 31.05.2022 на загальну суму 6 593,41грн.

Згідно з переданими Оператором системи розподілу (передачі) даних, було сформовано та надіслано відповідачу рахунки за електричну енергію за лютий 2022 року рахунок №29002220219 від 09.03.2022, за березень 2022 року рахунок №29002220319 від 12.04.2022, за квітень 2022 року рахунок №29002220419 від 09.05.2022, рахунок №29002220519 від 08.06.2022.

Відправлення звітних документів підтверджується наданими до матеріалів справи скріншотами електронних листів направлених на електронну пошту відповідача. Також направлення Актів купівлі-продажу електричної енергії підтверджується описом вкладення до листа № 0505082529432 від 27.06.2022 та фіскальним чеком від 27.06.2022.

Отже, відповідно до п.14.9. Договору, надіслані на електронну адресу відповідача платіжні документи, вважаються зробленими належним чином та отриманими відповідачем.

Однак, відповідач оплатив спожиту електричну енергію лише частково, внаслідок чого з лютого по травень 2022 року у відповідача утворилася заборгованість за спожиту електричну енергію в загальній сумі 152 584,11 грн.

27.06.2022 позивач направив відповідачу претензію (вимогу) вих. №1089/09-2022 від 23.06.2022 про сплату заборгованості за електричну енергію в розмірі 152 584,11 грн, описом вкладення до листа №0505082529432 від 27.06.2022 та фіскальним чеком від 27.06.2022. Однак, як стверджує позивач, відповідач вказану заборгованість не погасив.

Суд зазначає, що докази отримання вказаної претензії, як і докази її розгляду в матеріалах справи відсутні. Судом встановлено, що поштове відправлення № 0505071419333 із наведеними документами 30.06.2022 надійшло до поштового відділення, де обслуговується відповідач, та 15.07.2022 було повернуто відправникові через закінчення встановленого терміну зберігання.

Зважаючи на невиконання відповідачем зобов`язання за Договором в частині оплати спожитої електроенергії, позивач звернувся до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 152 584,11грн, а також 5 467,12 грн інфляційних втрат, 9 501,01 грн пені та 1 076,68грн 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язання.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічні положення наведено й у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Згідно з частинами 1, 2 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Пунктом 5 Комерційної пропозиції сторонами Договору погоджено терміни (строки) оплати. Остаточний термін (строк) розрахунку по факту споживання у розрахунковому періоді - протягом 5 банківських днів з дати надання рахунку.

Як вже зазначено судом, в якості підтвердження обсягів споживання, позивачем оформлено Акти купівлі-продажу електричної енергії у січні 2022 року № 2900222011 від 31.01.2022 на загальну суму 210 894,04 грн, у лютому 2022 року № 2900222021 від 28.02.2022 на загальну суму 144 529,48 грн, у березні 2022 року № 2900222031 від 31.03.2022 на загальну суму 58 538,72 грн, у квітні 2022 року № 2900222041 від 30.04.2022 на загальну суму 20 442,02грн та у травні 2022 року № 2900222051 від 31.05.2022 на загальну суму 6 593,41 грн.

На оплату вартості спожитої відповідачем електричної енергії позивачем було виставлено рахунки за електричну енергію, які були направлені на електронну пошту відповідача, що підтверджується наданими до матеріалів справи відповідними скріншотами, які відповідно до п. 14.9. Договору вважаються зробленими належним чином та отриманими споживачем.

Так, рахунок № 29002220219 від 09.03.2022 за лютий 2022 року відправлено 10.03.2022, термін оплати - до 17.03.2022; рахунок № 29002220319 від 12.04.2022 за березень 2022 року відправлено 12.04.2022, термін оплати - до 19.04.2022, рахунок № 29002220419 від 09.05.2022 за квітень 2022 року відправлено 10.05.2022, термін оплати - до 17.05.2022, рахунок № 29002220519 від 08.06.2022 за травень 2022 року відправлено 08.06.2022, термін оплати - до 15.06.2022.

Проте, у встановлений сторонами в договорі строк відповідач не оплатив поставлену позивачем у лютому - травні 2022 року електроенергію в загальному розмірі 152 584,11 грн.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов`язання відповідача оплатити за поставлену за спірний період електричну енергії за Договором не припинено.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідач доказів погашення заборгованості у повному обсязі або свого контррозрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, суду не надав.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за спожиту електроенергію, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 152 584,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви, позивач також просить стягнути з відповідача 9 501,01 грн пені.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 549 ЦК України визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 5.10 Договору у разі порушення споживачем строків оплати за цим Договором, постачальник має право вимагати сплату пені у розмірі, що визначається цим Договором та зазначається в Комерційній пропозиції. Пеня нараховується за кожен день прострочення оплати.

Відповідно до п. 7 Комерційної пропозиції у разі несвоєчасних розрахунків за отриману електричну енергію, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення такого платежу, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що ним нарахована пеня в розмірі 1 248,00 грн за період прострочення з 17.03.2022 по 19.04.2022 на суму заборгованості у розмірі 67 009,96 грн, у розмірі 1 857,43 грн за період прострочення з 20.04.2022 по 16.05.2022 на суму заборгованості у розмірі 125 548,68 грн, в розмірі 3 959,74 грн за період прострочення з 17.05.2022 по 15.06.2022 на суму заборгованості у розмірі 145 990,70 грн та у розмірі 4 180,39 грн за період прострочення з 16.06.2022 по 05.07.2022 на суму заборгованості у розмірі 152 584,11 грн.

З наданого розрахунку вбачається, що по 02.06.2022 пеня нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а з 03.06.2022 в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таке нарахування відповідає умовам договору, а також вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що Платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, в статті 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Оскільки до 02.06.2022 нарахована на існуючу заборгованість сума пені в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення перевищувала суму пені, яка була нарахована на таку ж заборгованість в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, то позивачем обґрунтовано нараховувалась пеня за період прострочення до 02.06.2022 в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, а з 03.06.2022 в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Одночасно, суд зазначає, що за деякі місяці позивачем невірно визначений період нарахування пені. Так, пеня може нараховуватись з першого дня прострочення сплати боргу, а не з останнього дня оплати боргу, як нараховано позивачем.

Нарахуванню підлягає пеня за наступні періоди прострочення : з 18.03.2022 до 19.04.2022 на суму заборгованості 67 009,96 грн, з 20.04.2022 до 17.05.2022 на суму заборгованості 125 548,68 грн, з 18.05.2022 до 15.06.2022 на суму заборгованості 145 990,70 грн, з 16.06.2022 по 05.07.2022 на суму заборгованості 152 584,11 грн.

Провівши власні розрахунки, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягає пеня в загальній сумі 9453,09 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення пені в сумі 47,92 грн суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю її нарахування.

Також позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 1 076,68 грн 3 % річних та 5 467,12 грн інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що ним здійснено нарахування 3% річних у розмірі 187,26 грн за період прострочення з 17.03.2022 по 19.04.2022 на суму заборгованості у розмірі 67 009,96 грн, у розмірі 278,61 грн за період прострочення з 20.04.2022 по 16.05.2022 на суму заборгованості у розмірі 125 548,68 грн, в розмірі 359,98 грн за період прострочення з 17.05.2022 по 15.06.2022 на суму заборгованості у розмірі 145 990,70 грн та у розмірі 250,82 грн за період прострочення з 16.06.2022 по 05.07.2022 на суму заборгованості у розмірі 152 584,11 грн.

Як і при нарахуванні пені, за деякі місяці позивачем невірно визначений період нарахування 3% річних.

З урахуванням вищевикладеного, 3% річних нараховуються за наступні періоди прострочення : з 18.03.2022 до 19.04.2022 на суму заборгованості 67 009,96 грн, з 20.04.2022 до 17.05.2022 на суму заборгованості 125 548,68 грн, з 18.05.2022 до 15.06.2022 на суму заборгованості 145 990,70 грн, з 16.06.2022 по 05.07.2022 на суму заборгованості 152 584,11 грн.

Провівши власні розрахунки, суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у загальній сумі 1069,48 грн, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню. В частині стягнення 3% річних у сумі 7,20 грн суд відмовляє у зв`язку з безпідставністю їх нарахування.

Також позивачем здійснено нарахування інфляційних у розмірі 2 077,31 грн за квітень 2022 на суму заборгованості у розмірі 67 009,96 грн та у розмірі 3 389,81 грн за травень 2022 на суму заборгованості у розмірі 125 548,68 грн.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що таке нарахування відповідає вимогам чинного законодавства, умовам договору та фактичним відносинам, що склались між сторонами, арифметично обчислення здійснені вірно, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з п. 2 ч.1 ст.129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в сумі 2 528,60 грн, в іншій частині - залишає за позивачем.

Враховуючи наявність у суду обмеженої кількості знаків поштової оплати, про прийняте рішення позивача повідомити шляхом направлення даного рішення на електронну адресу, відповідачу направити засобами поштового зв`язку.

На підставі викладеного, керуючись статями 1-5, 10, 11, 12, 20, 73-80, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Деревообробний комплекс "Промліс" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Шадринська, буд. 13, код 34456341) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нові енергетичні проекти" (04070, м. Київ, вул. Волоська, буд. 11А, код 44207632) заборгованість за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 260/2021-ЕЕ від 08.11.2021 в сумі 152 584,11 грн, пеню в сумі 9453,09 грн, 3% річних у сумі 1069,48 грн, інфляційні в сумі 5 467,12 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 528,60 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається в строки та в порядку, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 16.02.2022.

Суддя Т. О. Лобода