Рішення № 109013549, 08.02.2023, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/1897/22

Провадження № 2/487/687/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2023 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді: Сухаревич З.М., за участю секретарів судового засідання: Сердюк В.М., Удовиченко Д.Д., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - ОСОБА_2 , відповідача - ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: управління Служба у справах дітей Департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2022 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник - адвокат Герцун Віктор Степанович, до ОСОБА_3 , третя особа: управління Служба у справах дітей Департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, в якому позивача просить визначити місце проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Як на підставу своїх позовних вимог позивач посилається на те, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 05.11.2013 р. Під час шлюбу у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після розлучення позивачка з сином проживала на різних квартирах, а у 2015 році переїхала до м. Львів. У 2016 році син, за домовленістю з відповідачем, залишився проживати з ним, оскільки позивачка не мала роботи. Протягом усього час позивачка допомагала матеріально, намагалась приймати участь у вихованні сина, спілкувалась з ним засобами зв`язку, коли приїздила до міста - намагалась побачитись з дитиною, але відповідач кожного разу перешкоджав. Позивач вчиняє всі залежні від неї дії для відновлення емоційного зв`язку з сином, намагається приймати саму активну участь у його житті, розвитку його здібностей та забезпечувати його всім необхідним. Але з боку відповідача створюються перешкоди, відповідач налаштовує сина проти матері та штучно створює такі обставини, через які позивач не має можливості нормально зустрічатися із сином. Відповідач особисто дуже мало спілкується з сином. Син весь час проводить сидячи за комп`ютером, не бажає виходити на вулицю для спілкування з однолітками. Позивач намагалась заохотити сина займатись ліпленням фігурок тварин і йому це подобалось. Але коли про це дізнався батько та його мати, вони провели бесіду з сином, після чого він відмовляється спілкуватись з матір`ю, стає агресивним у розмовах по телефону. До теперішнього часу позивач і відповідач не дійшли згоди щодо місця проживання сина та передачі його під піклування позивачки. Дитина у такому віці, воли не тільки спілкування з батьком йому потрібне, але й увага, турбота матері також. Тому позивач наполягає на визначенні місця проживання сина разом з матір`ю. Після численних марних спроб вирішити дане питання шляхом переговорів, позивач вимушена звернутись до суду. Позивач працює, має достатній заробіток щоб піклуватись про сина, має у власності квартиру у м. Львів і може створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини, задовольнити гармонійний розвиток його особистості в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості. Позивач вважає, що проживання сина з нею відповідає його інтересам. Але в жодному разі зі своєї сторони позивач не буде перешкоджати побаченням відповідача із дитиною.

01 липня 2022 року позов прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання.

12 липня 2022 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позов не визнає. Свої заперечення обґрунтовує тим, що поданні данні позивача, викладені в позовній заяві, не визнаються частково правдивими і достовірними з наступних причин: 1) До 2021 Позивачка не регулярно, але дійсно допомагала грошима та речами на дитину (з секонд хенду), коли відповідач просив прикупити зимових або осінніх речей. Але з початку 2021 року була припинена будь яка допомога повністю; 2) За увесь час проживання дитини з відповідачем, Позивачка, приїздила до дитини 5 разів ,і всі рази, що приїздила, окрім останнього у 2021 році, проживала у його оселі увесь час. Тому бачилась с дитиною без перешкод і мала всі можливості до цілодобового спілкування з сином. Але після приїзду на Новий рік 2020/2021 у дитини була істерика, оскільки ОСОБА_5 не хотів гуляти з матір`ю, бо боявся, що вона може його увезти від батька та бабусі, оскільки позивачка здійснювала психологічний тиск на дитину, зазначаючи йому, що він має тепер з нею жити. Тому у червні 2021 року відповідач відмовив їй у проживанні разом із ними в одній квартирі, і вона брала сина з собою на прогулянки, коли відповідач знаходився на роботі. Але спілкування у неї не вийшло, ОСОБА_5 відмовлявся з нею кудись іти і доводилося заспокоювати його і домовлятися у телефонній розмові. 3) Ніяких штучних перешкод щодо спілкування сина з Позивачкою, відповідач не створював, а навпаки усіляко намагався зрізати кути і налагодити спілкування між ними; 4) Зустрічатися із сином Позивачка не може, бо живе десь у Львівській області, а свою квартиру у м. Львів здає покімнатно; 5) З 1 класу і до 4-го син навчався у Навчально-виховному комплексі «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітній навчальний заклад І ступеня» № 1 Семиквіточка», де знаходився з 7 години ранку и до 17 години з 3 разовим годуванням. Де після навчання відвідував гуртки за інтересами (ліпка, малювання та спортивні ігри). Та додатково відвідував курси вивчення іноземної мови біля школи. 6) Дитина майже 3 семестри навчання у 5-му класі навчався дистанційно, тому з 8 до14 дійсно проводив за комп`ютером. Коли відповідач приходив з роботи, то з сином ходить на прогулянки, у теплий проміжок часу катаються на велосипедах та самокаті. А у вечорі син біля години грає в комп`ютерні ігри зі своїми друзями.

29 вересня 2022 року з відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району Департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради надійшло повідомлення.

13.10.2022 від Служби у справах дітей адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради надійшла заява про розгляд справи без їх участі, до якої долучено висновок.

01 грудня 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, пояснила, що у 2016 р. у неї були складні життєві обставини, тому їй довелось віддати дитину на виховання батька за усною домовленістю про те, що дитина до 2021 року буде проживати з батьком. А якщо вона зможе утримувати себе та дитину, то вона забере його. Після подання до суду позову зв`язок з дитиною втрачено і вона хоче його відновити, дбати про сина. Батько не перешкоджає спілкуванню з сином, але позивач хоче щоб соціальні служби або психологи допомогли відновити стосунки з сином. Вона жалкує, що залишила дитину, але з іншого боку - він мав все, що вона не могла дати. Зараз вона має всі умови для виховання сина, хоче з ним спілкуватися. На Новий Рік 2021 вона приїздила до сина, але бабуся сказала, що якщо вона хоче спілкуватись з сином, то повинна збирати гроші на інститут. Позивач пропонувала сину зустрітися і він відповів, що подумає. З 2016 по 2018 роки вона майже не спілкувалась з сином, а потім до 2021 року вони з сином добре спілкувалися, а потім він перестав відповідати на дзвінки. Просила позов задовольнити і визначити місце проживання сина з нею.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, викладених у позові, вважає, що дитині необхідна материнська любов і турбота, тому він повинен проживати з матір`ю.

Відповідач в судовому засіданні надав пояснення аналогічні змісту відзиву. Додатково зазначив, що ніколи не перешкоджав спілкуванню позивачки з сином, а навпаки, у 2018 році він просив сина спілкуватися з його матір`ю. Коли він забрав дитину у 2016 році, він навіть не спілкувався з дітьми в садочку, а зараз у нього є друзі, він грає з ними у дворі. Зараз деякі друзі виїхали, але він з ними спілкується через мережу Інтернет. У нього з сином гарні стосунки, проживають вони разом з його бабусею в її квартирі. Він має роботу і може забезпечити сина всім необхідним. Просив відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення учасників справи, свідка, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

Сторони перебували у шлюбі з 21.08.2010 року, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 листопада 2013 року.

ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народилась дитина - ОСОБА_4 .

Як встановлено судом та не заперечується сторонами у справі, дитина проживає з батьком з 2016 року в АДРЕСА_1 . Мати проживає в АДРЕСА_2 .

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Відповідно до ч.4 ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

За змістом ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У параграфі 54 рішення Європейського суду з прав людини «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява N 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права, практики Європейського суду з прав людини дає підстави для висновку, що рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судами необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

З матеріалів справи судом встановлено, що батько дитини, належним чином ставиться до виконання своїх батьківських обов`язків, має постійне місце проживання та працює. Дитина забезпечена усім необхідним для проживання та розвитку з урахуванням його віку та індивідуальних потреб (довідка Миколаївської ЗОШ №35 від 03.06.2022 №30, характеристика учня 5-Б класу Миколаївської ЗОШ №35 ОСОБА_4 , Індивідуальні відомості про застраховану особу).

Крім того, з 2016 року дитина проживає з батьком в м. Миколаєві, що може свідчити про формування у дитини прив`язаності до батька, місця його проживання, речей, побуту тощо.

Отже, зібрані докази свідчать про те, що відповідач постійно піклується про сина, бере участь у духовному та фізичному розвиткові; у відповідача наявне упоряджене жиле приміщення, створено умови належного виховання та розвитку дитини.

Мати дитини зареєстрована в АДРЕСА_3 , але проживає у м. Львів, де має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , в якій створені належні умови для виховання, проживання та розвитку дитини; зареєстрована як фізична особа-підприємець (Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, Акт обстеження умов проживання 30.09.2022 р., складений головним спеціалістом відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району, спеціалістом відділу «Служба у справах дітей» Сихівського району, начальником відділу соціальної роботи Сихівського району ЛМЦСС; Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Отже встановлено, що матеріально-побутове забезпечення обох батьків, їх ставлення до дитини, дають підстави для твердження, що кожний із батьків здатний створити умови для розвитку та виховання дитини, забезпечуючи її потреби.

Разом з тим, згідно з висновком органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради від 11.10.2022 року, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає недоцільним визначення місця проживання дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю ОСОБА_1 .

Суд зауважує, що зазначений спір стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, а дитина потребує уваги, підтримки і любові обох батьків, а тому суд при вирішенні спору надає першочергове значення саме найкращим інтересам дитини.

В судовому засіданні був допитаний як свідок малолітній ОСОБА_4 , який пояснив, що він проживає з батьком і бабусею, навчається, спілкується з друзями. Також зазначив, що спілкувався із мамою телефоном, а потім перестав з нею спілкуватись, оскільки не хоче цього. Вона приїздила на Новий Рік 2021 і хотіла його забрати до себе, але він відмовився. Хоче жити з батьком.

При таких обставинах, суд враховує саме інтереси дитини, яка проживає в атмосфері турботи та захисту, і змінювати місце проживання вагомих підстав немає.

Виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини та забезпечити спілкування дитини з обома батьками, дитина вже досить тривалий час проживає разом з батьком в атмосфері любові, турботи, захисту і виявив бажання жити з батьком, суд вважає, що зібрані у справі докази з урахуванням висновку органу опіки та піклування та бажання дитини, вказують на те, що проживання малолітнього ОСОБА_4 з батьком буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному вихованню та розвитку.

Проживання дитини з батьком, з яким він безперервно проживав тривалий період в оточенні інших рідних йому людей, забезпечує його розвиток у безпечному, спокійному і стійкому середовищі, що не є неблагополучним та не впливає на взаємини дитини з матір`ю, оскільки не позбавляє її прав і не звільняє від виконання батьківських обов`язків.

Мати дитини, яка безсумнівно відіграє важливу роль у житті та розвитку дитини, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я дитини, стан її розвитку, незалежно від того з ким дитина буде проживати.

Оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з точки зору повноти, належності, допустимості та достовірності, з врахуванням усіх обставин справи, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: управління Служба у справах дітей Департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: управління Служба у справах дітей Департаменту Гуманітарної політики Львівської міської ради, адреса: пл. Ринок, буд. 1, м. Львів, ЄДРПОУ: 42430417.

Служба у справах дітей Миколаївської міської ради, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ: 22434727.

Повне судове рішення складено 16 лютого 2023 року.

Суддя: З.М. Сухаревич