Рішення № 109006417, 07.02.2023, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3139/22

Провадження № 2/307/642/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2023 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючої судді Чопик В.В., за участю секретаря Поковба Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - опікун ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Тячівської міської ради, Тячівської державної нотаріальної контори, державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Довгуника Василя Михайловича, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину і права власності на нерухоме майно, записів у Державному реєстрі права власності не нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.

ВСТАНОВИВ:

Опікун ОСОБА_2 звернулася до суду від імені позивача ОСОБА_1 , який страждає на психічне захворювання - параноїдну шизофренію, безперервний перебіг, з позовом до ОСОБА_3 , Тячівської міської ради, Тячівської державної нотаріальної контори, державного реєстратора відділу державної реєстрації Тячівської міської ради Довгуника Василя Михайловича, про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину і права власності на нерухоме майно, записів у Державному реєстрі права власності не нерухоме майно та визнання права власності на нерухоме майно.

Позовні обґрунтовує тим, що з часу народження позивач ОСОБА_1 проживав разом зі своїми батьками, матір`ю ОСОБА_4 та батьком ОСОБА_5 у житловому будинку за АДРЕСА_1 , який був побудований у 1979 році та власником якого у по-господарській книзі було зазначено батька позивача ОСОБА_5 .

Одруженим позивач не був, оскільки у березні 1989 року був визнаний інвалідом 2-ї групи загального захворювання, а відтак відноситься до категорії спадкоємців, які мають право на обов`язкову частку у спадщині навіть у разі зміни заповітом спадкування за законом, чого фактично не було.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 та після її смерті у даному будинку залишилися проживати позивач ОСОБА_1 та його батько ОСОБА_5 і за ними, в силу їх стану здоров`я, вели догляд рідний брат позивача ОСОБА_6 зі своєю дружиною ОСОБА_2 , які проживають по сусідству в житловому будинку АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер батько позивача ОСОБА_7 та після його смерті позивач сам залишився проживати у батьківському будинку. Оскільки позивач страждає на психічну хворобу з 1989 року та є інвалідом 2-ї групи та згідно висновку лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, то Тячівським УПСЗН, а в подальшому рішенням Тячівського районного суду, його опікуном визнано ОСОБА_2 , дружину брата позивача ОСОБА_6 .

Позивач проживав у батьківському будинку АДРЕСА_1 з 1977 року по 22 квітня 2019 року, з використанням наданих йому пільг здійснював платежі за спожиту електроенергією та спожитий газ, на його ім`я навіть було оформлено розрахункові книжки та надходили квитанції про оплату комунальних послуг.

22 квітня 2019 року позивача було знято з реєстрації місця проживання з будинку АДРЕСА_1 та оформлено реєстрацію місця проживання у будинку АДРЕСА_1 , власником якого є рідний брат ОСОБА_6 , де обладнано для проживання позивача окрему кімнату, хоч постійно позивач ОСОБА_1 навідується до житлового будинку АДРЕСА_1 і постійно висловлює своє бажання проживати саме у цьому будинку, де народився і постійно проживав і власником якого фактично став одноособово, оскільки всі інші близькі родичі на час смерті спадкодавця ОСОБА_8 проживали із своїми сім`ями кожний окремо у своїх будинках, заяв про прийняття спадщини за спадкодавцем ОСОБА_5 не подавали.

У лютому 2020 року племінник позивача ОСОБА_3 , який являється сином ОСОБА_9 , молодшого брата позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , прийшов до будинку АДРЕСА_1 , що належав батькам позивача, та встановив камери відео-нагляду і заявив, що він забороняє позивачеві навідуватися до житлового будинку, бо за життя його батько ОСОБА_9 у порядку спадкування оформив за собою право власності на цей спадковий будинок та земельну ділянку, і в подальшому склав на нього заповіт, яким цей будинок та земельну ділянку заповів йому.

За інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником 1/1 житлового будинку за АДРЕСА_1 , загальною площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв.м., разом із надвірними спорудами, дійсно значиться ОСОБА_9 , підставою виникнення права власності є Свідоцтво про право на спадщину, серія та номер: 3-1753, видане 11 вересня 2015 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчаком Т.А., яким і здійснено державну реєстрацію права власності, а також ОСОБА_9 значиться власником земельної ділянки площею 0,25 га, кадастровий номер 2124486200:04:003:0109, розташованої за АДРЕСА_1 , яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), підставою виникнення права власності є Свідоцтво про право власності, серія та номер: 46609994, видане 30 жовтня 2015 року, яке видав 30 жовтня 2015 року державний реєстратор Тячівського районного управління юстиції Пацкан Василь Степанович, яким і здійснено цю реєстрацію.

Як на підставу позовних вимог посилається на ст. ст. 203, 377, 1225, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України та ті обставини, що у матеріалах спадкової справи міститься заява позивача ОСОБА_10 від 07 вересня 2015 року про відмову від прийняття спадщини на користь ОСОБА_9 , яка є нікчемною, вчинена через 10 років після смерті спадкодавця, а не на протязі 6 місяців після відкриття спадщини, як цього вимагає закон, та така заява підписана позивачем, який є недієздатним внаслідок психічного захворювання, і у ній відсутній підпис опікуна позивача ОСОБА_2 , як цього вимагає ч. 2 ст. 1273 ЦК України.

Тому просить суд :

Визнати не дійсним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 вересня 2015 року, видане державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчаком Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 3-1753, відповідно до якого ОСОБА_9 являється спадкоємцем цілої частини житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати не дійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.10.2015 року, видане державним реєстратором реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Пацкан В.С., яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлових будинків , господарських будівель і споруд.

Визнати у порядку спадкування за ОСОБА_1 , в 1/1, право власності на нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 , загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами та у порядку, передбаченому ст.120 ЗК України та ст. 355 ЦК України право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., що за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків , господарських будівель і споруд.

Зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 Поле загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 722422421244 та земельної ділянки площею 0,25 га., за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомості :762945421244. провести державну реєстрацію змін щодо власника ОСОБА_1 та підставу набуття права власності.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Казанцева Р.Р. подала відзив на позовну заяву, в якому заперечує відно даного позова.

Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 вересня 2015 року ОСОБА_3 , нині покійний, батько ОСОБА_9 успадкував після смерті батька ОСОБА_5 цілу частину житлового будинку з надвірними спорудами в АДРЕСА_1 .

Також, свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 30 жовтня 2015 року посвідчено право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, яка знаходиться в АДРЕСА_1 , площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування житлового будинку за кадастровим номером: 2124486200:04:003:0109 та із цього свідоцтва про право власності на земельну ділянку вбачається, що ця земельна ділянка не є спадковим майном, оскільки набута у відповідною ст. 118 Земельного кодексу України, тобто в порядку безоплатної передачі громадянину земельної ділянки.

Крім того зазначає, що 07 вересня 2015 року позивачем була складена заява про відмову від прийняття спадщини на користь брата ОСОБА_9 , яка посвідчена ОСОБА_11 , секретарем виконкому Руськополівської сільської ради.

При цьому звертає увагу на те, що ОСОБА_1 починаючи з 11 червня 1974 року перебуває на обліку «Д» в лікара психіатра з діагнозом параноїдна шизофренія, безперевний перебіг з вираженням апато-абулічним типом дефекту 1-20,0 та як особі, яка є інвалідом ІІ-ї групи внаслідок психічного розгладу захворювання, йому призначено опікуна ОСОБА_2 . Однак вказаний факт перебування на обліку «Д» не підтверджує того, що позивач у момент підписання заяви від 07.09.2015 року не усвідомлював своїх дій та не міг ними керувати. Позивача визнано не дієздатним та встановлено опіку над ним лише 30 травня 2022 року, відповідно до рішення Тячівського районного суду. Тому вважає, що позовна заява ґрунтується на сумнівних доводах.

На даний час відповідач ОСОБА_3 звернувся до Тячівської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини заповітом після смерті свого батька ОСОБА_9 та прийняв спадщину.

Тому, просить у позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Також подала заяву про застосування строків позовної давності та просить у позові відмовити, оскільки позивач особисто відмовився від своїх спадкових прав згідно його заяви 07 вересня 2015 року, а відтак знав про відкриття спадкої справи та видачу свідоцтва про право на спадщину в інтерсах брата, отже пропустив строк для звернення до суду за захистом своїх прав. При цьому звертає увагу суду на те, що позивача ОСОБА_1 визнано недієздатним рішенням Тячівського районного суду 04.07.2022 року. До цього часу позивач вважався дієздатним.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Кустрьо М.М. в судовому засіданні позовні вимоги позову підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити.

На подальший розгляд справи представник ОСОБА_12 не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача ОСОБА_3 адвокат Казанцева Р.Р в судовому засіданні вимоги позову не визнала та, посилаючись на обставини викладені у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строків позовної давності, просить у позові відмовити.

На подальший розгляд справи представник відповідача ОСОБА_13 не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, а тому суд на підставі ст.. 223 ЦПК України справу розглянув у його відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Представник відповідача Тячівської міської об`єднаної територіальної громади с. Руське Поле в судове засідання не з`явився, позаяк подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

Представник відповідача Тячівської державної нотаріальної контори та відповідач державний реєстраторвідділу державної реєстрації Тячівської міської ради Довгуник Василь Михайлович в судове засідання не з`явилися повторно з невідомої суду причини, хоч належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд на підставі ст. 223 ЦПК України справу розглянув у їх відсутності на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши думку представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про народження НОМЕР_1 від 28 вересня 1971 року ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 , його батько ОСОБА_5 , а мати ОСОБА_4 .

Мати позивача ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_5 , а батько позивача ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджено копіями свідоцтв про їх смерть серія НОМЕР_2 від 09 жовтня 2018 та серія НОМЕР_3 від 25 жовтня2004 року

Починаючи з 11 червня 1976 року ОСОБА_1 перебуває на Д/обліку у лікаря-психіатра з діагнозом параноїдна шизофренія, безперервний перебіг з вираженим апато-абулічним типом дефекту F20.0, неодноразово знаходився на стаціонарному лікуванні у Берегівській обласній психіатричній лікарні та у Вільшанській обласній психіатричній лікарні, про цей факт жоден із сторін не заперечив.

Відповідно до довідки № 016193, виданої 04 травня 1989 року лікарсько-трудовою експертною комісією Закарпатської обласної психіатричної лікарні м. Ужгород, ОСОБА_1 04 травня 1989 року визнаний непрацездатним інвалідом другої групи безстроково.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_4 ОСОБА_1 отримує пенсію по інвалідності другої групи.

А відповідно до рішення Тячівського районного суду від 30 травня 2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , визнано недієздатним та призначеному йому опікуна ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 з 15 грудня 1977 року по 22 квітня 2019 року проживав та був зареєстрований у будинку АДРЕСА_1 , що підтверджено довідкою Тячівської міської об`єднаної територіальної громади с. Руське Поле №153/02-341 від 20 лютого 2020 року.

Відповідно до довідки Тячівської міської об`єднаної територіальної громади с. Руське Поле №317/02-341 від 19 лютого 2020 року, згідно по-господарської книги 1986-190 років, книги № 4, № об. 534/1, домоволодіння по АДРЕСА_1 , було зареєстровано за батьком позивача ОСОБА_5 , 1925 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та який був мешканцем АДРЕСА_1 , та з яким до його смерті проживав його син ОСОБА_1

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на нерухоме майно № 325 від 12 червня 1991 року, житловий будинок в АДРЕСА_1 , належав батькам позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по частині кожному.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , загальна площа даного житлового будинку становить 77,90 м.кв., з яких житлова площа складає 36,30 м.кв..

11 вересня 2015 року державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчаком Т.А. видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 вересня 2015 року, яке зареєстровано в реєстрі за № 3-1753, відповідно до якого ОСОБА_9 являється спадкоємцем цілої частини житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно проведено 11 вересня 2015 року державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на житловий будинок, загальною площею 77,9 кв.м, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 722422421244.

Також судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про право власності на нерухоме майно, індексний номер 46609994 від 30 жовтня 2015 року, виданим державним реєстратором реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Закарпатської області Пацканом В.С., за ОСОБА_9 визнано право власності на земельну ділянку, площею 0, 2500 га, кадастровий номер 2124486200:04:003:0109, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно проведено запис - № 11823429 від 29 жовтня 2015 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_9 на земельну ділянку, площею 0, 2500 га, кадастровий номер 2124486200:04:003:0109, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 762945421244.

Також, судом встановлено, що відповідно до заяви про відмову від прийняття спадщини від 07 вересня 2015 року позивач ОСОБА_1 , 1956 року народження, повідомив, що усвідомлюючи значення своїх дій, без застосування до нього фізичного чи психічного тиску з боку інших осіб, за своєю справжньою волею, відмовляється від прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5 на користь брата ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . На вказаній заяві міститься підпис ОСОБА_1 та 07 вересня 2015 року ця заява посвідчена ОСОБА_11 , секретарем виконавчого комітету Руськополівської сільської ради народних депутатів Закарпатської області та зареєстрована у реєстрі № 79.

Вимоги частин 1-3 ст. 203 ЦК України встановлюють загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не можесуперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Стаття 215 ЦК України встановлює підстави недійсності правочину, відповідно до якоїпідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановленічастинами першою - третьою,п`ятоюташостою статті 203цього Кодексу;недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 1273 ЦК України регламентує право на відмову від прийняття спадщини, відповідно до якої спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини;фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може відмовитися від прийняття спадщини за згодою піклувальника і органу опіки та піклування; відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття.

А стаття 1270 ЦК України встановлює строки для прийняття спадщини, відповідно до якої для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Виходя з досліджених в судовому засіданні доказів, суд вважає, що заява позивача ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини, датована 07 вересня 2015 року, є нікчемним правочином, оскільки їїнедійсність встановлена законом, зокрема, в момент вчинення даного правочину стороною недодержано вимоги, які встановлені частинами першою-третьою ст. 203 ЦК України. Зміст даної заяви суперечить Цивільному Кодексу України та інтересам позивача ОСОБА_1 , який, вчиняючи та підписуючи дану заяву не мав необхідного обсягу цивільної дієздатності та його волевиявлення не було вільним і не відповідало його внутрішній волі.

Так, всудовому засіданні належними та допустимими доказами встановлено, що позивач ОСОБА_1 є недієздатним, з 11 червня 1976 року перебуває на Д/обліку у лікаря-психіатра з діагнозом параноїдна шизофренія, безперервний перебіг з вираженим апато-абулічним типом дефекту F20.0 та йому призначено опікуна ОСОБА_2 .

Твердження представника відповідача про те, що факт перебування на обліку «Д» не підтверджує того, що позивач ОСОБА_1 у момент підписання заяви від 07.09.2015 року не усвідомлював своїх дій та не міг ними керувати, суд вважає без підставними та такими, що не заслуговують на увагу.

Так, суду не надано доказів які б підтверджували, що позивач ОСОБА_1 хворіючи параноїдною шизофренією, безперервний перебіг з вираженим апато-абулічним типом дефекту F20.0, у момент підписання заяви від 07.09.2015 року усвідомлював своїх дій та міг ними керувати.

Також, судом встановлено, що заява позивача ОСОБА_1 про відмову від прийняття спадщини від 07 вересня 2015 року не відповідає вимогам ст. 1273 ЦК України, оскільки така відмова відбулася поза межами шестимісячного строку після смерті спадкодавця ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та у ній відсутня згода опікунаі органу опіки та піклування на її вчинення.

Крім цього, суду не надано доказі про те, що брат позивача ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_8 , після смерті батька ОСОБА_5 в шестимісячний строк з часу відкриття спадщини звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

Як встановлено судом із довідки Тячівської міської ради №19/02-251 від 17.04.2020 року ОСОБА_9 не проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а проживав та був прописаний в будинку АДРЕСА_2 .

Відтак,виходячи звищенавеного,суд вважає,що позовнівимоги щодо визнання не дійсним та скасування Свідоцтва про право на спадщину за законом від 11 вересня 2015 року, яке видане державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчаком Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 3-1753, відповідно до якого ОСОБА_9 являється спадкоємцем цілої частини житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , слід задовольними.

Також, оскільки від цієї вимоги є похідною вимога щодо визнання не дійсним та скасування Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 30.10.2015 року, яке видане державним реєстратором реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Пацкан В.С., яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, то і ця вимога підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Як встановлено в судовому засіданні, єдиним спадкоємцем після смерті батьків позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , який прийняв спадщину, являється позивач ОСОБА_1 , що підтверджено вищенаведеними довідками Тячівської міської об`єднаної територіальної громади.

Доказів того, що хтось інший із спадкоємців прийняв спадщину після смерті батьків позивача суду не надано.

Відтак, суд вважає, що слід визнати у порядку спадкування за ОСОБА_1 , в 1/1, право власності на нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 , загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами та у порядку, передбаченому ст.120 ЗК України та ст. 355 ЦК України право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., що за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків , господарських будівель і споруд.

Також, похідною є від вищенаведених задоволених судом вимог, а тому підлягає задоволенню і вимога щодо зобов`язання державного реєстратора речових прав на нерухоме майно у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 Поле загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 722422421244 та земельної ділянки площею 0,25 га., за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомості :762945421244. провести державну реєстрацію змін щодо власника ОСОБА_1 та підставу набуття права власності.

Що стосується клопотання представника відповідача адвоката Казанцевої Р.Р.. про застосування строків позовної давності та про відмову в позові у зв`язку з пропуском строку звернення до суду за захистом своїх прав, то таке не підлягає до задоволення, оскільки суду не надано доказів які б підтверджували, що позивач ОСОБА_1 хворіючи параноїдною шизофренією, безперервний перебіг з вираженим апато-абулічним типом дефекту F20.0, у момент підписання заяви від 07.09.2015 року усвідомлював своїх дій та міг ними керувати. Як встановлено судом, при написанні заяви про відмову від прийняття спадщини 07 вересня 2015 року позивач не усвідомлював значення своїх дій та не вмів керувати ними та, будучи у такому стані внаслідок психічного розладу, не зміг би особисто звернутися до суду за захистом своїх прав, а його опікуну ОСОБА_2 про порушення права позивача стало відомо лише 27 березня 2020 року при зверненні за правовою допомогою до адвоката.

Законодавець у ст. 67 ЦК установив, щоопікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням; опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного,опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому судовий збір за кожною вимогою підлягає до стягнення з відповідача на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 203, 215, 225, 1225, 1268, 1270, 1273 ЦК України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник опікун ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати не дійсним та скасувати Свідоцтво про право на спадщину за законом від 11 вересня 2015 року, видане державним нотаріусом Тячівської державної нотаріальної контори Дуйчаком Т.А., зареєстровано в реєстрі за № 3-1753, відповідно до якого ОСОБА_9 являється спадкоємцем цілої частини житлового будинку з надвірними спорудами за АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Визнати не дійсним та скасувати Свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 30.10.2015 року, видане державним реєстратором реєстраційної служби Тячівського районного управління юстиції Пацкан В.С., яким посвідчено право приватної власності ОСОБА_9 на земельну ділянку площею 0,25 га, за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення : для будівництва та обслуговування житлових будинків , господарських будівель і споруд.

Визнати у порядку спадкування за ОСОБА_1 , в 1/1, право власності на нерухоме майно-житловий будинок АДРЕСА_1 , загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами та у порядку, передбаченому ст.120 ЗК України та ст. 355 ЦК України право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., що за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109 цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків , господарських будівель і споруд.

Зобов`язати державного реєстратора речових прав на нерухоме майно у Держаному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єктів нерухомого майна житлового будинку АДРЕСА_1 Поле загально площею 77,9 кв.м., житловою площею 36,3 кв. м., з надвірними спорудами, реєстраційний номер об`єкта нерухомості: 722422421244 та земельної ділянки площею 0,25 га., за адресою АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 2124486200:04:003:0109, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, реєстраційний номер об`єкта нерухомості :762945421244. провести державну реєстрацію змін щодо власника ОСОБА_1 та підставу набуття права власності.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 522,40 (Дві тисячі п`ятсот двадцять дві гривні, 40 копійок) гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду в 30-денний строк з дня його проголошення (складання), при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15розділу 13 «Перехідні положення» ЦПК Українидо дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_5 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Тячівська міська об`єднана територіальна громада с. Руське Поле, ЄДРПОУ: 04053776, юридична адреса: с. Руське Поле, вул. Головна, 77, Тячівського району, Закарпатської області.

Відповідач: Тячівська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ: 02884003, юридична адреса: м. Тячів, вул. Незалежності, 30.

Відповідач: Державний реєстраторвідділу державної реєстрації Тячівської міської ради Довгуник Василь Михайлович, ЄДРПОУ: 04053766, м. Тячів, вул. Нересенська, 5, Закарпатської області.

Суддя: В.В. Чопик