Вирок № 109006126, 16.02.2023, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/517/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.02.2023 Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника потерпілої, цивільного позивача-адвоката ОСОБА_4

представника цивільного відповідача ТОВ «Деражнянський молочний завод»

ОСОБА_5

представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Перша» ОСОБА_6

захисника обвинуваченого, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів-адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідачів ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі судових засідань у смт. Літин кримінальне провадження №12022020050000094 від 05.03.2022 за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Донецьк, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , жителя: АДРЕСА_2 , із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, працюючого водієм в ТОВ «Деражнянський молочний завод», раніше не судимого, у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_8 , 04.04.2022 близько 08:20, керуючи технічно-справним автомобілем марки Volkswagen Transporter р/н НОМЕР_1 , рухаючись крайньою правою смугою руху проїзної частини автодороги Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знамянка в районі 139км, неподалік с. Громадське Літинського району Вінницької області зі сторони м. Хмельницький в напрямку м. Вінниця, перед початком зміни напрямку руху ліворуч не зайняв відповідне крайнє положення та не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам руху, розпочав маневр розвороту ліворуч, де, в порушення вимог п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, з необережності допустив зіткнення із автомобілем марки Peugeot Expert р/н НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 , який рухався, в попутному напрямку у крайній лівій смузі руху із пасажиром ОСОБА_10 .

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, пасажир Peugeot Expert ОСОБА_10 відповідно до висновку судово-медичної експертизи №193/283 від 11.05.2022, отримала тілесні ушкодження у вигляді «закритого перелому медіального відростку лівої великогомілкової кістки без зміщення». Вказане ушкодження у ОСОБА_10 належить до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19-/102-222/6367- ІТ від 31.05.2022 в даній дорожній обстановці, водій автомобіля марки Volkswagen Transporter реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_11 повинен був діяти у відповідності до вимог пунктів 10.1,10.4 Правил дорожнього руху України. У даній дорожній обстановці, дії водія автомобіля марки Peugeot Expert р/н НОМЕР_2 , ОСОБА_9 регламентувалися вимогами 12.3 Правил дорожнього руху України, а в разі руху із швидкістю понад 90км за годину, ще і п. 12.6(г) Правил дорожнього руху України.

В ситуації, яка склалася, водій автомобіля марки Peugeot Expert реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_9 не мав технічної можливості попередити зіткнення із автомобілем Volkswagen Transporter р/н НОМЕР_1 шляхом термінового гальмування з зупинкою автомобіля Peugeot Expert до смуги руху автомобіля Volkswagen Transporter при русі з допустимою для даних дорожніх умов швидкістю 90км за годину.

В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля марки Peugeot Expert р/н НОМЕР_2 ОСОБА_12 не вбачається невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

В ситуації, яка склалася, в діях водія автомобіля марки Volkswagen Transporter р/н НОМЕР_1 ОСОБА_8 вбачається невідповідність вимогам п.10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться в причинному зв`язку з виникненням події даної дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, ОСОБА_8 , за вищевикладених обставин, порушив вимоги п.10.1, 10.4 «Правил дорожнього руху України», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, згідно яких: п.10.1 - Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.10.4 - Перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку.

Порушення зазначених вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_8 знаходяться в причинному зв`язку з наслідками дорожньо-транспортної пригоди.

Вказаними діями, ОСОБА_8 , скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 вину визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив наведені в обвинувальному акті обставини. Зокрема вказав, що дійсно 04.04.2022 близько 08год, керуючи автомобілем Volkswagen Transporter неподалік с. Громадське Літинського району Вінницької області зі сторони м. Хмельницький в напрямку м. Вінниця, розпочав маневр розвороту ліворуч, допустив зіткнення із автомобілем Peugeot Expert під керуванням ОСОБА_9 , який рухався в попутному напрямку із пасажиром ОСОБА_10 , яка в результаті отримала тілесні ушкодження. Обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, при обранні йому міри покарання просив суворо не карати.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_7 просив суд призначити обвинуваченому ОСОБА_8 покарання у виді одного року виправних робіт та не позбавляти його права керувати транспортними засобами.

Потерпіла ОСОБА_10 під час судового розгляду просила обрати відносно обвинуваченого покарання, не пов`язане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав повністю, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку присутніх учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч.3ст.349 КПК України, та роз`яснивши їм положення ч.3ст.349 КПК Українипро наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються, разом з тим, ухвалено дослідити в повному обсязі докази, що стосуються цивільного позову.

На підставі вищенаведеного, суд, допитавши обвинуваченого та потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_8 у вчинені ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_8 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_8 за ч.1ст.286КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні ОСОБА_8 покарання, суд, згідно з вимогамист.65 КК України,враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_8 вчинив неумисний закінчений нетяжкий злочин.

Як особа ОСОБА_8 характеризується позитивно, працює водієм в ТОВ «Деражнянський молочний завод», на утриманні має двох малолітніх дітей, на обліку в закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває, раніше не судимий.

Обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, відсутні.

Із врахуванням всіх обставин кримінального провадження та особи обвинуваченого, який вчинив неумисний закінчений нетяжкий злочин, внаслідок якого потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_8 основне покарання у виді обмеження волі в межах санкцій ч.1ст.286 КК України. Однак, оскільки обвинувачений повністю визнав вину у вчиненому, розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, характеризується позитивно, вперше притягається до кримінальної відповідальності, зважаючи на думку потерпілої, яка просила призначити покарання без позбавлення волі, а також думку сторони обвинувачення щодо можливості виправлення обвинуваченого із застосуванням положеньст.75 КК України, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_8 і попередження нових злочинів без відбування основного покарання і вважає за можливе, застосувавшист.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на один рік із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.1 ст.76 КК України.

Разом з цим, враховуючи позицію прокурора та захисника, обставини кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне застосувати обов`язкове додаткове покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами ОСОБА_8 строком на один рік, що є найменшою межею, яка підлягає застосуванню, оскільки судом встановлено, що ОСОБА_8 працює водієм, позитивно характеризується, на утриманні має двох малолітніх дітей та є внутрішньо переміщеною особою.

Підстави до застосування положеньст.69 КК України при призначенні покарання не встановлені.

Що стосується цивільного позову потерпілої ОСОБА_10 , суд зазначає наступне.

Потерпілою ОСОБА_10 в межах даного кримінального провадження подано цивільний позов про стягнення на її користь солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деражнянський молочний завод» та Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша»: 109121,30 гривень завданої їй матеріальної шкоди; 50000 гривень завданої моральної шкоди; 20000 гривень судових витрат за надання правничої допомоги.

В судовому засіданні представник цивільного позивача адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.

Представник цивільного відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Деражнянський молочний завод» ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, зокрема, через безпідставність вимог позивачки до ТОВ «Деражнянський молочний завод» щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди в межах суми страхового відшкодування, визначених полісом №АК/5035227 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Представник цивільного відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» ОСОБА_6 в судовому засіданні заперечила проти задоволення позовних вимог, з підстав наведених у відзиві. Зокрема, що відсутні порушення законних прав та інтересів позивачки, а поданий нею позов є завідомо безпідставний, оскільки ПрАТ «СК «Перша» припинено розгляд звернення позивачки щодо страхової виплати до вирішення кримінального провадження, позивачку вкотре було ознайомлено із статусом справи та етапом врегулювання події з боку ПрАТ «СК «Перша». Також, хибне судження у наявності підстав для звернення із заявленими вимогами до суду із представленими аргументами призвело до необгрунтованого звернення із досліджуваним спором до суду без жодних законних підстав, а тому витрати на правничу допомогу повинні залишитися за позивачем.

При розв`язанні зазначеного цивільного позову, в частині стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з положень ст.4 ЦПК України, 22, 1166, 1172, 1187 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_8 під час виконання трудових обов`язків водія автомобілем марки Volkswagen Transporter реєстраційний номер НОМЕР_1 вчинив зіткнення з автомобілем марки Peugeot Expert реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_9 із пасажиром ОСОБА_10 , яка отримала тілесні ушкодження середньої тяжкості, згідно Висновку експерта №193/283 від 11.05.2022.

Отже, роботодавець ОСОБА_8 , а саме ТОВ «Деражнянський молочний завод», є зобов`язаною особою, яка несе відповідальність перед потерпілим за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 30.09.2020 року у справі №539/3475/18.

При цьому,страхова відповідальністьТОВ «Деражнянськиймолочний завод»станом намомент ДТПбула застрахованав ПрАТ«СК «Перша»(страховийполіс №АР/5676429).Страхова сумаскладає:260000грнза шкодузаподіяну життюі здоров`ю; 130 000грн за шкоду заподіяну майну.

В постанові ККС ВС від 11 лютого 2020 року у справі № 489/2170/17 вказано, що згідно із ст. 22 Закону № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує в установленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом № 1961-IV порядку.

Враховуючи викладене, позов в частині стягнення матеріальної шкоди, спричиненої ДТП, до ТОВ «Деражнянський молочний завод» в межах страхового відшкодування є безпідставним.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Саме за потерпілими у дорожньо-транспортній пригоді залишається право вибору способу звернення за захистом своїх прав із заявою до страхової компанії чи із позовом до суду до страхової компанії. Такий висновок зробив Верховний Суд колегією суддів третьої судової палати Касаційного кримінального суду в постанові №297/2187/19 від 31 березня 2021 року, підтвердивши правову позицію викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц.

Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 19 червня 2019 року (справа №465/4621/16-к) і зводиться до того, що для задоволення в межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку, визначеному ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не є обов`язковим.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про те, що матеріальна шкода, завдана позивачці внаслідок ДТП, підлягає стягненню з ПрАТ «СК «Перша».

У відповідності до ст.30 ЗУ «Про ОСЦПВ», транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необгрунтованим. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно Звіту №22-193 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, який сторонами не оспорюється, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Peugeot Exspert», р/н НОМЕР_2 становить 180057,63грн, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 81490,74грн, при цьому, ринкова вартість автомобіля 109121,30грн.

Відтак, оскільки вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує його ринкову вартість на момент ДТП, оцінювачем встановлено, що даний транспортний засіб являється фізично знищеним.

Одночасно, Висновком №206/08/22 про розрахунок визначення заподіяної шкоди власнику КТЗ встановлено, що ринкова вартість аварійного (пошкодженого) автомобіля «Peugeot Exspert», р/н НОМЕР_2 становить 37478,09грн.

Згідно п.12.1ст.12ЗУ «ПроОСЦПВ» розмірфраншизи привідшкодуванні шкоди,заподіяної майнупотерпілих,встановлюється приукладанні договоруобов`язковогострахування цивільно-правовоївідповідальності іне можеперевищувати 2відсотки відстрахової суми,в межахякого відшкодовуєтьсязбиток,заподіяний майнупотерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Таким чином, з відповідача ПрАТ «СК «Перша» підлягає до стягнення матеріальна шкода в сумі: 109121,30грн (ринкова вартість до ДТП) - 37478,09грн (ринкова вартість після ДТП) - 2600,00 (встановлена договором ОСЦПВ франшиза) = 69043.21грн.

Щодо вирішення вимоги позивачки про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Страховик за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодовує моральну шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, на підставі ст..26-1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Оскільки розмір понесених позивачем витрат на лікування стороною позивачки не був заявлений, а тому і відсутні підстави для стягнення моральної шкоди із страховика взагалі.

Разом з цим позивачем доведено, що ТОВ «Деражнянський молочний завод» є зобов`язаною перед позивачем особою в деліктному зобов`язанні. Зазначене обґрунтовує стягнення доведеної позивачем моральної шкоди за рахунок ТОВ «Деражнянський молочний завод».

Доказів лікування потерпілої, а також щодо теперішнього стану фізичного та психологічного здоров`я, в тому числі, доказів розладів здоров`я, які знаходяться у причинному зв`язку із ДТП, та на які посилається представник позивачки у позові, до матеріалів справи не надано. При цьому, представник позивачки в судовому засіданні наголосив на тому, що до матеріалів кримінального провадження ними приєднані всі наявні в сторони позивачки докази.

Судом враховано глибину душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_10 , які були пов`язані з перенесеним фізичним болем та хвилюванням за своє життя (адже потерпіла отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження), вимушеним лікуванням, яке порушило звичний спосіб її життя, а тому, суд вважає доведеними та достатніми для стягнення, на підставі ст.23,1167 ЦК України, із ТОВ «Деражнянський молочний завод» в рахунок відшкодування моральної шкоди 20000грн.

В даному випадку відсутні підстави для стягнення матеріальної та моральної шкоди в солідарному порядку із ТОВ «Деражнянський молочний завод» та ПрАТ «СК «Перша», проте сам по собі визначений позивачем спосіб відшкодування матеріальної та моральної шкоди (солідарно з двох відповідачів) не позбавляє суд права задовольнити ці вимоги частково, стягнувши завдану шкоду із однієї винної особи. Подібне вирішення позовних вимог, не є виходом суду за їх межі та не порушує приписи частини першої статті 13 ЦПК України.

До такого правового висновку прийшов Верховний Суд у постанові №759/5414/17 від 09.12.2020 року.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову потерпілої.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.118 КПК України процесуальні витрати складаються, зокрема, з витрат на правничу допомогу, що окремо досліджує суд за результатами розгляду справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в сумі 20000грн, судом встановлено наступне.

Представником цивільного позивача надано договір про надання професійної правничої (правової) допомоги із встановленою фіксованою оплатою у розмірі 20000грн, розрахунок суми гонорару за надану професійну правничу (правову) допомогу на суму 20000грн, акт приймання-передачі наданої професійної правничої допомоги та копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.

Представниками відповідачів, в т.ч. у своїх відзивах заперечувалось відшкодування представнику позивача витрат на правову допомогу, з підстав хибних суджень представника позивача з приводу солідарного стягнення та необгрунтованого звернення до суду з вказаним спором.

Разом з цим, судом встановлено, що позивачем без належних правових підстав подано позов про солідарну відповідальність відповідачів, невірно визначено правові підстави солідарної відповідальності.

Заявлений позивачкою розмір витрат на професійну правничу допомогу, на думку суду, з урахуванням ціни позову, є небгрунтованим, завищеним та не співрозмірним з обсягом наданих послуг адвоката, а тому, з огляду на заперечення відповідачів підлягає зменшенню до 10000грн.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати у справі у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в рівних частинах по 2800грн з кожного (10000грн?56%?2).

Згідно ч.2ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 858,10грн, відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогамист.100 КПК України.

Керуючись ст.2,7,100, 124, 128, 174,349,351,358,368-371,373, 374, 376, 392-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст.286КК України тапризначити йомупокарання увиді обмеженняволі настрок 2(два)роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст.75КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно ч.1 ст.76 КК Українина час іспитового строку покласти на ОСОБА_8 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь цивільного позивача ОСОБА_10 в рахунок відшкодування майнової шкоди грошові кошти в розмірі 69043,21(шістдесят дев`ять тисяч сорок три гривні 21 копійку)грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деражнянський молочний завод» на користь ОСОБА_10 в рахунок відшкодування моральної шкоди грошові кошти в розмірі 20000 (двадцять тисяч) грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Деражнянський молочний завод» на користь цивільного позивача ОСОБА_10 процесуальні витрати на правничу допомогу в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь цивільного позивача ОСОБА_10 процесуальні витрати на правничу допомогу в розмірі 2800 (дві тисячі вісімсот) грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_8 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в сумі 858,10 (вісімсот п`ятдесят вісім гривень 10 копійок)грн.

Скасувати арешт, який був накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2022 справа №127/6202/22, на: автомобіль марки та моделі «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_1 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 являється ТОВ «Деражнянський молочний завод», та який перебував у користуванні ОСОБА_8 ; автомобіль марки та моделі «Peugeot Exspert», р/н НОМЕР_2 , власником якого відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 являється ОСОБА_10 , та який перебував у користуванні ОСОБА_9 .

Речовий доказ у кримінальному провадженні: транспортний засіб марки «Volkswagen Transporter», р/н НОМЕР_1 , залишити у володінні власника (законноговолодільця) Товариства з обмеженою відповідальністю «Деражнянський молочний завод».

Речовий доказ у кримінальному провадженні: транспортний засіб марки «Peugeot Exspert», р/н НОМЕР_2 , залишити у володінні власника (законного володільця) ОСОБА_10 .

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Поряд з цим, вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, котрі ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження котрих було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3ст. 349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз`яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя: ОСОБА_1