Рішення № 109005652, 20.01.2023, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/830/22

провадження № 2-о/492/9/23

РІШЕННЯ

Іменем України

20 січня 2023 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Гусєвої Н.Д.,

при секретарі судового засідання Рябчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , за участю заінтересованої особи: Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, -

встановив:

Заявник звернувся до суду з зазначеною заявою про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, посилаючись на те, що він є сином ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якою проживав до дня її смерті та вони вели спільне господарство. Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6000 га, розташованої на території Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області. Заявник звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_2 , але отримати відповідне свідоцтво на зазначене майно не зміг через відсутність встановленого факту постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, у зв`язку з чим звернувся до суду з зазначеною заявою.

У судове засідання заявник та його представник не з`явилися, але до суду від представника заявника надійшла письмова заява, в якій просив суд розглянути справу без його участі та без участі заявника, заяву підтримав та просив її задовольнити в повному обсязі.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, але надав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення вимог заяви.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, від яких надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 ЦПК України, судом, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, перевіривши письмові докази, вважає, що заява підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки заснована на законі і доведена матеріалами справи.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 04 серпня 1951 року, виданого Подольським ЗАГС м. Києва, актовий запис № 585, ОСОБА_1 (а.с. 4), заявник по справі, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком якого зазначено російською мовою « ОСОБА_3 », матір`ю якого зазначено російською мовою « ОСОБА_4 » (а.с. 5).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 25 травня 2011 року, виданого Виконавчим комітетом Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області, актовий запис за № 26, ОСОБА_2 , мати заявника, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6).

За життя ОСОБА_2 належало майно на праві власності у вигляді земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6000 га, розташованої на території Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯП № 294572 від 20 травня 2011 року, виданого на підставі розпорядження Арцизької районної державної адміністрації Одеської області від 12 лютого 2010 року № 70/А-2010 (а.с. 7).

Як вбачається з довідки № 171 від 23 лютого 2022 року, виданої Теплицькою сільською радою Болградського району Одеської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована на день смерті за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 12).

Відповідно до акту від 22 лютого 2022 року опитування свідків по факту спільного проживання ОСОБА_1 , заявника по справі, з померлою матір`ю ОСОБА_2 за однією адресою, складеного та підписаного заступником сільського голови Портянко В.Ф., керуючого справами (секретарем) виконавчого комітету Шидеровою Н.Г., депутатом сільської ради Богацан Л.Г., свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтвердили факт того, що померла ОСОБА_2 в період з серпня 2009 року до дня своєї смерті, яка наступила ІНФОРМАЦІЯ_1 , постійно проживала зі своїм сином ОСОБА_1 , заявником по справі, за місцем проживання останнього за адресою: АДРЕСА_2 і вони вели спільне господарство (а.с. 11).

Згідно заяви ОСОБА_1 № 1394 від 30 листопада 2021 року, останній звернувся до державного нотаріуса Арцизької державної нотаріальної контори Одеської області з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 (а.с. 8).

Як вбачається з Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 67543877 від 30 листопада 2021 року, виданого Арцизькою районною державною нотаріальною конторою ОСОБА_1 , заявник по справі, прийняв спадщину на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка наступила 22 травня 2011 року (а.с. 9).

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 02-14 від 09 лютого 2022 року, винесеною державним нотаріусом Арцизької районної державної нотаріальної контори Одеської області Панашенком І.П., ОСОБА_1 , заявнику по справі, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 , оскільки відсутній встановлений факт постійного проживання заявника зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (а.с. 10).

Відповідно до інформаційних довідок зі Спадкового реєстру № 70158238 (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та № 70158241 (заповіти/спадкові договори) від 27 вересня 2022 року, листа № 326/01-16 від 27 вересня 2022 року, Арцизькою державною нотаріальною конторою Одеської області щодо майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведена спадкова справа, спадкоємцем за законом є ОСОБА_1 , заявник по справі; свідоцтво про право на спадщину не видавалось, інших спадкоємців немає (а.с. 20, 21, 22).

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені юридичні факти від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно з роз`ясненнями, що викладені в п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Відповідно до роз`яснень, що викладені у п. 2, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, судам роз`яснено, що якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 1268, ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу він не заявив про відмову від неї, та спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянам України гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

За змістом п. п. 3.21., 3.22. глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

У разі відсутності у паспорті такого спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем може бути: довідка органу реєстрації місця проживання про те, що місце проживання спадкоємця на день смерті спадкодавця було зареєстровано за однією адресою зі спадкодавцем.

Отже, до спадкоємців, які на час відкриття спадщини постійно проживали спільно із спадкодавцем, встановлюється презумпція прийняття спадщини, яка може бути спростована лише шляхом подання ними заяви про відмову від спадщини до нотаріальної контори.

Судом встановлено, що спадкодавець ОСОБА_2 на момент своєї смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , однак проживала спільно зі спадкоємцем ОСОБА_1 , заявником по справі, за місцем реєстрації останнього за адресою: АДРЕСА_2 , та вони вели спільне господарство. Інших спадкоємців немає.

Зазначений факт підтверджено наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Судом встановлено, що заявнику необхідно встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини для оформлення права на спадщину, отже встановлення факту проживання заявника з ОСОБА_2 на момент її смерті породжує юридичні наслідки, оскільки з визначенням їх спільного проживання законодавство пов`язує прийняття спадщини, при цьому, спір про встановлення даного факту відсутній.

Приймаючи до уваги, що заявник позбавлений можливості у здійсненні права на спадкування іншим шляхом, крім встановлення у судовому порядку факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а в судовому засіданні доведений факт спільного проживання заявника ОСОБА_1 зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини, суд прийшов до висновку про задоволення заяви та встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 на час відкриття спадщини.

Враховуючи викладене, суд, проаналізувавши вищевикладені докази, оцінивши в сукупності всі добуті в судовому засіданні докази, прийшов до висновку, що вимоги заяви ОСОБА_1 , заявника по справі, про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. ст. 29, 1261, 1268 ЦК України, керуючись ст. ст. 19, 76-81, 89, 211, 247, 258-259, 264-265, 293, 315, 319 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , разом зі спадкодавцем ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя

Арцизького районного суду Гусєва Н.Д.