Рішення № 109004604, 02.02.2023, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/14589/21

Категорія 38

2/295/1143/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.2023 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого - судді Кузнєцова Д.В.,

секретаря судового засідання Карпішиної С.С.,

за участі представника відповідача адвоката Землякова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У листопаді2021року ТОВ«Авентус Україна»звернулося досуду зуказаним позовом,посилаючись нате,що міжним та ОСОБА_1 18.04.2020року укладенодоговір №2286544про наданняспоживчого кредиту,згідно якоговідповідачу наданокошти врозмірі 5000,00грн.на умовах,встановлених договором.Товариство надалоспоживачу кредиту гривні,а споживачзобов`язавсяодержати таповернути коштикредиту,сплатити процентиза користуванняним тавиконати обов`язки,передбачені договором. За змістом позову, переказ коштів, виданих в рамках кредитного договору здійснено 18.04.2020 шляхом перерахування на банківську картку клієнта № НОМЕР_1 MasterCard Monobank, яку останньою вказано особисто в заяві на отримання кредиту та підтверджується копією Інформаційної довідки платіжного провайдера ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» №5294-ВП від 12.10.2021 року, яка складена у відповідності до вимог законодавства та містить усі необхідні реквізити, а сам платіжний провайдер має відповідну Ліцензію Національного банку України (№35 від 31.12.2015) на здійснення переказів грошових коштів та внесений в Державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №593 від 02.07.2015 р.). Згідно кредитного договору сторони погодили істотні умови договору, а саме: сума кредиту 5 000,00 грн. (п. 1.3.); строк договору - 28 днів (п. 1.4.); процентна ставка: знижена процентна ставка становить 0,95% в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (п. 1.5.1.). Стандартна процента ставка становить 1,90 % в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в пп. 1.5.1. договору для застосування зниженої процентної ставки; у межах нового строку, якщо відбулося продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1- 4.6 цього договору; у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 част. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України (п. 1.5.2.). У порушення умов договору відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим за ОСОБА_1 рахується заборгованість на загальну суму 16 110,00 грн., яка складається з: 5 000,00 грн. заборгованість за кредитом, 11 110,00 грн. заборгованість за несплаченими відсотками, яку позивач просить стягнути з відповідача на свою користь, а також судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Заочним рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 14.06.2022 року позов задоволено повністю, ухвалено стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором №2286544 про надання споживчого кредиту від 18 квітня 2020 року у розмірі 16 110 грн. 00 коп. та 2 270 грн. судового збору.

Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 06.12.2022 року заочне рішення Богунського районного суду м. Житомира від 14.06.2022 року у справі №295/14589/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором скасовано, розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Від представника відповідача адвоката Землякова О.А. надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити позивачу у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в частині, що перевищує 7 560 грн. За словами представника відповідача, з огляду на норми чинного законодавства, умови отримання кредиту та несвоєчасне повернення кредитних коштів, у відповідності до п. 1.5.1 договору ОСОБА_1 як споживач має сплатити ТОВ «Авентус Україна» 5 000 грн. (тіло кредиту) та 2 660 грн. (проценти за звичайною процентною ставкою) за вирахуванням 100 грн. (15.06.2020 року платіж по договору), що разом становить 7 560 грн. У матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про право ТОВ «Авентус Україна» на стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі більшому, ніж 7 560 грн.

Від позивача ТОВ «Авентус Україна» надійшла відповідь на відзив, у якій товариство просило відмовити відповідачу щодо вимог, заявлених у відзиві на позовну заяву, натомість задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Представник позивача звертав увагу на те, що відповідач ознайомлена з Правилами, які діяли на момент укладення договору, на веб-сайті товариства містилася вся необхідна інформація для прийняття відповідачем обґрунтованого та усвідомленого рішення для отримання кредиту та погодження з його істотними умовами. Відповідач є клієнтом товариства з 05.01.2020 року та до вказаного кредитного договору уклала ще три кредитні договори, належним чином виконавши всі зобов`язання за ними. Даний кредитний договір є аналогічний попереднім, а отже відповідач була повністю ознайомлена з порядком укладення (підписання) електронної форми договору, умовами кредитного договору, в тому числі порядком нарахування процентів. Згідно кредитного договору сторони погодили усі істотні умови, а саме: суму кредиту, строк договору та процентну ставку. Підписавши 18.04.2020 року договір №2286544 про надання споживчого кредиту відповідно до ст.ст. 3, 627 ЦК України ОСОБА_1 добровільно погодилася на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання. Однак клієнтом зобов`язання за кредитним договором не виконано, кошти не повернуто та не сплачено проценти за користування кредитними коштами, що в свою чергу призводить до порушення прав товариства як кредитора. Щодо витрат на правову допомогу відповідача у розмірі 6 000 грн., то ТОВ «Авентус Україна» з ними не погоджується та вважає їх безпідставними й завищеними. Представник позивача звертав увагу на відсутність доказів понесення ОСОБА_1 таких витрат.

У запереченні на відповідь на відзив представник відповідача адвокат Земляков О.А. звертав увагу на не надання позивачем суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що сторони погодили продовження строку користування кредитом у порядку, передбаченому п. 4.2-4.5, а відповідні зміни строку користування кредитом та процентної ставки були відображені в особистому кабінеті клієнта. За умовами договору сторони погодили строк кредиту 28 днів. Таким чином, сума процентів, які має сплатити відповідач за договором, складає: 2 660 грн. (тіло кредиту) х 1,9% (стандартна процентна ставка) = 95 грн. (проценти за один день); 28 днів х 95 грн. = 2 660 грн.

У судове засідання представник ТОВ «Авентус Україна» не з`явився, в матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача адвокат Земляков О.А. у судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 визнає частково в сумі 7 560 грн., з яких: 5 000 грн. тіло кредиту, 2 560 грн. відсотки за користування кредитом. Представник зауважив, що його довірителем не здійснено жодних дій стосовно продовження строку користування кредитом згідно з п. 4.3 договору, а 100 грн. було сплачено вже по завершенню 28 днів кредитування. Відтак, право нараховувати відсотки у позивача припинилось у зв`язку із закінченням строку дії договору. На переконання представника відповідача, слід застосувати стандартну процентну ставку при вирахуванні розміру відсотків.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази, суд дійшов висновку про те, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 18.04.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №2286544 про надання споживчого кредиту.

Зі змісту договору вбачається, що його укладення здійснюється сторонами за допомогою ІТС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток. Електронна ідентифікація споживача здійснюється при вході споживача в особистий кабінет, в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону споживача, вказаний при вході. Товариство на умовах, встановлених договором, надає споживачу кредиту у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 5 000,00 гривень. Строк кредиту 28 днів. Дата повернення кредиту вказується в графі платежів, що є додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в розділі 4 цього договору. Тип процентної ставки - фіксована. Процентна ставка за користування коштами кредиту залежить від фактичного виконання споживачем умов договору та становить: знижена процентна ставка 0,95 % в день від суми кредиту, застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4 цього договору, якщо в цей строк споживач здійснив повне погашення кредитної заборгованості або здійснить таке погашення протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку (підпункт 1.5.1. розділ 1 Договору). Стандартна процентна ставка 1,90% в день від суми кредиту, застосовується: у межах строку надання кредиту, зазначеного в пункті 1.4. цього договору, якщо споживач не виконав умови, зазначені в пп. 1.5.1 договору для застосування зниженої процентної ставки та у межах нового строку, якщо відбулось продовження строку користування кредитом відповідно до п. 4.1 - 4.6 цього договору та у межах періоду прострочення, але не більше 90-та календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, що застосовується відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України. Даний договір підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом /а.с. 6-8/.

Згідно з п. 4.1. договору передбачено, що строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену в п. 1.4. договору, якщо між сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп. 4.2.- 4.5 договору.

Із пункту 4.2. договору вбачається, що споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно), може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до п. 4.3 договору. Пункт 4.3. договору визначає, що пропозиція (оферта) споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій споживачем.

Відповідно до пункту 4.4. договору, товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлені споживачем товариству в особистому кабінеті/зазначені в договорі. Пункт 4.5. договору вказує, що у випадку акцептування товариством пропозиції (оферти) споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення споживачем дій, зазначених в п. 4.3 договору, та нова дата повернення кредиту відображається в особистому кабінеті. Протягом нового строку користування кредитом проценти нараховуються за стандартною процентною ставкою.

Згідно із пунктом 4.6. договору, вказаний порядок внесення змін до договору щодо продовження строку кредиту, сторони вважають таким, що вчинений в письмовій формі, оскільки, воля сторін в даному випадку виражена за допомогою технічного засобу зв`язку, що відповідає вимогам, встановленим статтею 207 Цивільного кодексу України до письмової форми правочину.

Пункт 5.4. договору передбачає обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.

Із графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №2286544 від 18.04.2020 вбачається, кількість платежів/періодичність - один/одноразово, дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів: 16 травня 2020 року, сума кредиту: 5 000 гривень, сума нарахованих процентів: 1 330,00 гривень та надано реквізити для оплати. Вказаний графік підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом /а.с. 9/.

Судом також встановлено, що згідно Паспорту споживчого кредиту, споживач отримав інформацію до укладення договору про споживчий кредит, а саме: інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу інформацію. Паспорт споживчого кредиту підписаний споживачем ОСОБА_1 електронним підписом /а.с.10-11/.

Правилами подання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна» визначені всі умови надання кредиту /а.с. 12-19/.

Як вбачається з Картки обліку Договору №2286544 від 18.04.2020 позичальника ОСОБА_1 , загальна заборгованість за договором становить 16 110,00 грн. /а.с. 20-22/.

Згідно із повідомленням №5294-ВП від 12 жовтня 2021 року ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ», дане товариство надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Між підприємствами ТОВ ФК «ВЕЙ ФОР ПЕЙ» та ТОВ «Авентус Україна» укладено угоду на переказ коштів №ВП - 200417-1 від 20 квітня 2017 року. Відповідно до договору ВП -200417-1 від 20.04.2017 року було здійснено за дорученням ТОВ «Авентус Україна» наступні успішні перекази коштів на картки клієнтів: 18.04.2020 року на суму 5 000 гривень 00 копійок, маска картки НОМЕР_2 , код авторизації CARDRC, номер транзакції в системі WayForPay - creditplus - 6939206 /а.с.23/.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» є юридичною особою, зареєстрованою в передбаченому Законом порядку /а.с. 24/.

На підтвердження позовних вимог ТОВ «Авентус Україна» надало наступні докази: договір №2286544 про надання споживчого кредиту від 18 квітня 2020 року; графік платежів до договору №2286544 про надання споживчого кредиту від 18 квітня 2020 року; паспорт споживчого кредиту; правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Авентус Україна»; картку обліку договору №2286544 від 18 квітня 2020 позичальника ОСОБА_1 /а.с. 6-22/.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право у встановленому законом порядку звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм ст.ст. 11, 525, 629 ЦК України підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договір, який є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Різновидом договору є кредитний договір, який обов`язково укладається в письмовій формі (ст.ст. 1054, 1055 ЦК України, ст.13 Закону України «Про споживчий кредит»).

Нормою ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Аналогічні положення містить норма ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ст.ст. 202, 205, 207, 639 ЦК України договір, як різновид правочину, вважається таким, що вчинений у письмовій (електронній) формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливістю спірних правовідносин у даній справі є укладання договору про надання споживчого кредиту через інформаційно-телекомунікаційну систему товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт товариства або мобільний додаток. З урахуванням даної обставини, застосуванню підлягають наступні положення законодавства.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Порядок укладення електронного договору передбачений ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до положень даної статті, пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону).

Вказаний електронний договір укладений сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Позивачем доведений факт укладення між сторонами договору №2286544 про надання споживчого кредиту від 18 квітня 2020 року в електронній формі, яка прирівнюється за законом до письмової шляхом прийняття (акцепту) відповідачем пропозиції (оферти) позивача укласти такий договір у мережі Інтернет на інтернет-ресурсі https://creditplus.ua, як різновиду інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому прийняття відповідачем пропозиції укласти зазначений договір здійснено шляхом заповнення нею формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі та підписанням за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За таких обставин, укладений між сторонами кредитний договір за своїм змістом та формою відповідає вимогам, визначеним законом на момент його укладення та є підставою для виникнення у сторін прав та обов`язків, передбачених цим договором.

Свої договірні зобов`язання позивачем виконано в повному обсязі та надано відповідачу кредит в обумовленій договором сумі шляхом перерахування на визначений відповідачем банківський рахунок. Натомість, відповідач свої договірні зобов`язання у визначений договором строк не виконала, оскільки тіло кредиту та проценти за його користування у повному розмірі та строки згідно графіку платежів, а також станом на час розгляду справи не повернула.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «Авентус Україна» не повернуті, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 7 560 гривень, з яких: 5 000 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 2 560 гривень - заборгованість за процентами за користування кредитом протягом передбаченого договором строку кредитування за стандартною процентною ставкою, із урахуванням сплаченого боржником 15.06.2020 року платежу в сумі 100 грн.

Частковість задоволення позовних вимог, а саме відмова у стягненні решти суми процентів за користування кредитом пов`язана з тим, що такі проценти за користування кредитними коштами були нараховані поза межами погодженого сторонами строку кредитування.

Відповідно до усталеної судової практики після спливу строку кредитування внаслідок закінчення цього строку, визначеного у відповідному кредитному договорі, або внаслідок реалізації кредитодавцем свого права на дострокове стягнення всієї суми заборгованості за кредитом в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України (шляхом направлення позичальнику відповідної вимоги або шляхом подання відповідного позову до суду) припиняється право кредитодавця нараховувати передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом.

В таких правовідносинах права та інтереси кредитодавця забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання, та підлягає застосуванню до всього періоду прострочення виконання грошового зобов`язання від дати спливу строку кредитування. Зазначена вище правова позиція суду підтверджується правовими висновками Великої Палати Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі 444/9519/12, від 04 липня 2018 року у справі №310/11534/13-ц, від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18, від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц, від 23 червня 2020 року у справі №536/1841/15-ц, від 26 січня 2021 року у справі №522/1528/15-ц.

Як вбачається зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору з додатком до нього та паспортом споживчого кредиту: строк кредитування встановлено 28 днів, тобто до 16 травня 2020 року, орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 6 330,00 грн. за зниженою ставкою, 7 660,00 грн. за стандартною ставкою. В той же час, позивачем нараховано заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом в розмірі 11 110,00 гривень, тобто поза межами 28-денного строку кредитування.

Представник позивача посилався на пролонгацію кредитного договору на підставі п. 4.2 4.5 кредитного договору, проте така пролонгація за означеними умовами договору мала здійснюватися шляхом погодження кредитодавцем відповідної пропозиції (оферти) позичальника, що надійшла до закінчення строку кредитування, докази чого в матеріалах справи відсутні. Таким чином, не підлягають застосуванню і положення п. 1.5.2 кредитного договору, оскільки строк кредитування кредитом не було пролонговано. У свою чергу, закінчення строку користування кредитом не припинило зобов`язання сторін, зокрема відповідача в частині повернення заборгованості за тілом кредиту та процентами за користування кредитом протягом передбаченого договором строку кредитування за стандартною процентною ставкою.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови у задоволення позову - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України до судових витрат відносяться витрати, пов`язані з розглядом справи, до яких належать, зокрема, і витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Встановлено, що 24.09.2022 року між ОСОБА_1 та адвокатом Земляковим О.А., який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №002981 від 19.04.2017 року, був укладений договір №24-09/2022 про надання правової допомоги.

Пунктом 3.1 договору про надання правової допомоги встановлено, що гонорар адвоката при наданні правової допомоги за даним договором встановлюється у фіксованому розмірі та складає 6 000 грн.

Клієнт сплачує адвокату гонорар двома частинами: 3 000 грн. до 5 жовтня 2022 року та залишок в розмірі 3 000 грн. до 5 листопада 2022 року (п. 3.2 договору).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу надано копії дублікатів квитанцій №0.0.2694470368.1 від 03.10.2022 року та №0.0.2728228486.1 від 02.11.2022 року.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас зі змісту частини четвертої статті 137 ЦПК України вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

У рішенні по справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Предметом спору у цій справі є стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту сумі 16 110,00 грн. У свою чергу як правничу допомогу адвокатом відповідача визначено суму гонорару у розмірі 6 000 грн. та наведено перелік наданих послуг, які включають: ознайомлення з матеріалами справи, складення та направлення до суду заяви про перегляд заочного рішення, складення та направлення до суду заяв від 02.11.2022, 28.11.2022, 04.01.2023 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, складення та направлення до суду та позивачу відзиву на позов, участь в судовому засіданні 19.01.2023, ознайомлення з відповіддю на відзив, складення та направлення до суду та позивачу заперечення проти відповіді на відзив.

Позивачем фактично не подавалось безпосередньо клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та тільки у відповіді на відзив ТОВ «Авентус Україна» зазначило, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу є безпідставними та завищеними, з огляду на що не підлягають стягненню.

Враховуючи складання адвокатом заяви про перегляд заочного рішення в інтересах відповідача, надання інших видів правової допомоги за договором, інші наведені у ч. 4 ст. 137 ЦПК України обставини, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правову допомогу в сумі 6 000 грн. є обґрунтованими та реальними. Однак, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, із ТОВ «Авентус Україна» на користь відповідача підлягають стягненню 3184,36 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Також суд присуджує із позивача на користь ОСОБА_1 понесені останньою витрати у вигляді судового збору за розгляд заяви про перегляд заочного рішення в сумі 496 грн., так як за наслідками розгляду заяву було задоволено.

Натомість звідповідача накористь позивачавідповідно доположень ч.1ст.141ЦПК Українипідлягає стягненню1065,25грн.судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Застосовуючи положення ч. 10 ст. 141 ЦПК України та зважаючи на часткове задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути з ТОВ «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 2 615,11 грн. судових витрат (3184,36 + 496) 1065,25).

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. ст.ст. 2-5, 10-13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 264, 265, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором №2286544 про надання споживчого кредиту від 18 квітня 2020 року у розмірі 7 560 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 2 145,46 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», місцезнаходження: 03062, м. Київ, пр-т Перемоги, 90- А; код ЄДРПОУ 41078230.

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_3 .

Суддя