Ухвала суду № 109001151, 14.02.2023, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1853/23

Провадження №: 2/755/2025/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Слободянюк А.В., розглянувши позовну заяву Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Особи 1, Особи 2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В:

До Дніпровського районного суду м. Києва надійшла вищевказана позовна заява.

Вивчивши подані матеріали, вважаю за необхідне наведений позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків, відповідно до ст.185 ЦПК України, за наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Статтями 175, 177 ЦПК України визначено вимоги щодо змісту та форми позовної заяви.

Зокрема, за приписами п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Так, з матеріалів позову вбачається, що позивач звернувся до суду з вимогами про визнання осіб такими, що втратили право користування квартирою, визначаючи, при цьому, суб`єктний склад даної позовної заяви.

Однак, як встановлено судом, у вказаному суб`єктному складі, в порушення вимог закону, позивач зазначив відповідачами - особу 1 та особу 2, знеособивши їх та не вказавши їх анкетні дані стосовно імені, прізвища та по батькові, що в свою чергу позбавляє суд можливості встановити, до кого саме серед інших осіб, звертається позивач із позовними вимогами.

Визначення кола осіб, які є учасниками справи у суб`єктному складі є обов`язком позивача, відповідно до вимог цивільно-процесуального закону.

Також вбачається, що знеособленими відповідачами у справі є фізичні особи, про що свідчить їх дата народження, вказана позивачем, однак, через відсутність їх анкетних даних (імені, прізвища та по батькові), суд фактично позбавлений можливості виконати вимоги ч. 6 ст. 187 ЦПК України, відповідно до норм якої, у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

Тобто за наведених обставин суд позбавлений можливості встановити місце реєстрації усіх відповідачів у справі, як фізичних осіб, здійснивши відповідний запит, оскільки позов не містить анкетних даних усіх учасників справи.

В той же час, слід зауважити, що наявність у матеріалах позову клопотання про витребування доказів, а саме щодо інформації про зареєстрованих осіб у квартирі, щодо якої пред`явлені дані позовні вимоги - не звільняє позивача від обов`язку визначити у суб`єктному складі позову коло всіх відповідачів із зазначенням їх анкетних даних, як це передбачено положеннями п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України. Разом з тим, у разі неможливості отримання інформації, позивач не був позбавлений можливості звернутися до суду із заявою про забезпечення доказів у справі, до подання позовної заяви, в порядку визначеному параграфом 8 Глави 5 Розділу 1 ЦПК України та отримавши інформацію про зареєстрованих осіб у квартирі, щодо якої заявлений спір, пред`явити даний позов із визначеним колом всіх відповідачів із зазначенням їх імені, прізвища та по батькові.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що положення цивільно-процесуального закону, не позбавляють його права, у разі відкриття провадження у даній справі, залучати до участі у справі інших відповідачів із зазначенням їх анкетних даних, після витребування інформації про зареєстрованих осіб у квартирі, щодо якої заявлено позов.

При цьому, варто зауважити, що відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

З матеріалів надісланої до суду позовної заяви вбачається, що остання у своїй прохальній частині містить вимогу немайнового характеру.

Однак, як встановлено судом, позивач не в повній мірі сплатив судовий збір за подання даної позовної заяви до суду, на підставі наступного.

Відповідно до наданої позивачем квитанції, за подання даного позову до суду ним було сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн., що відповідає ставкам судового збору, визначеними законом у 2022 році.

Проте, як вбачається із штампу на конверті, в якому була надіслана дана позовна заява до суду, остання направлялась позивачем вже у 2023 році, а отже оскільки фактичне подання позову відбулось саме у поточному році, то сплата судового збору за його пред`явлення до суду має відбуватись у порядку та розмірах, визначених законом у 2023 році.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 133 ЦПК України).

Так, згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру юридичною особою або фізичною особою-підприємцем сплачується судовий збір у сумі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2023 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 грн.

Отже, враховуючи положення зазначених норм статей, а також те, що дана позовна заява була направлена до суду позивачем у 2023 році, за заявлену у позовній заяві вимогу немайнового характеру, позивачу всього необхідно сплатити 2684,00 грн. При цьому, з урахуванням вже сплаченої ним суми судового збору у розмірі 2481,00 грн., позивачу потрібно доплатити судовий збір у сумі - 203,00 грн.

Зазначений судовий збір необхідно сплатити (доплатити) за наступними реквізитами Дніпровського районного суду м. Києва:

Отримувач коштів ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783

Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA478999980313141206000026005

Код класифікації доходів бюджету 22030101

Крім того, як встановлено судом, згідно вказаної позивачем інформації, одним із знеособлених відповідачів у справі може бути малолітня дитина, 2010 року народження (особа 2).

У відповідності із вимогами ч. 1 ст. 47 ЦПК України здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена (ч.2 ст.47 ЦПК України).

Тобто малолітня особа, зазначена позивачем в суб`єктному складі позовної заяви не може бути відповідачем по даній справі, оскільки дана особа не має цивільної процесуальної дієздатності та не може самостійно здійснювати цивільні процесуальні права, а також виконувати свої обов`язки в суді.

Отже, оскільки діючим законодавством не передбачено можливість дитини особисто здійснювати цивільні процесуальні права у суді, для вирішення заявлених позивачем вимог, необхідно зазначити в суб`єктному складі даного позову законного представника, який має діяти в інтересах малолітнього відповідача.

За змістом ст. 242 ЦК України, батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей. Опікун є законним представником малолітньої особи та фізичної особи, визнаної недієздатною. Законним представником у випадках, встановлених законом, може бути інша особа.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 19 СК України, при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Тобто, враховуючи те, що одним із відповідачів у даній справі може бути малолітня особа, в інтересах якої має діяти її законний представник, а також з урахуванням того, що зазначений спір виник з приводу визнання осіб такими, що втратили право користуванням житловим приміщенням, з огляду на наведені норми сімейного законодавства - позивачу необхідно залучити до участі у справі відповідний орган опіки та піклування, представленого належною юридичною особою, оскільки його участь у даній категорії справ є обов`язковою.

Так, після усунення вищенаведених недоліків позовної заяви та залучення до участі у справі всіх необхідних осіб, позивачу потрібно подати до суду нову редакцію позовної заяви із визначеним суб`єктним складом, у відповідності до вимог закону, та долучити до її матеріалів усі необхідні документи та докази сплати судового збору (у розмірі зазначеного судом), надавши суду такий позов та додатки до нього, а також його копії, відповідно до кількості учасників справи, як це зазначено у ч. 1 ст. 177 ЦПК України.

Увідповідності до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Таким чином, оскільки позивачем не дотримані вищенаведені положення ЦПК України, позовна заява має бути залишена без руху відповідно з наданням заявникові строку для усунення недоліків.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Акціонерного Товариства «Сенс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Особи 1, Особи 2 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії ухвали та попередити що у разі невиконання ухвали у визначений термін, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: А.В. Слободянюк