Постанова № 10899927, 02.07.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2010 року Справа № 2а-903/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Л.І. Хилько, при секретарі - Валявській О.О.< Секретар с/з >

за участю:

прокурор Кій А.О.,

особа, в інтересах якої заявлено позов представник участі не брав. На адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

відповідач - участі не брав, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора м. Олександрії в інтересах держави в особі Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності <3-тя особа позивача >до Приватного підприємства "Олександрійська ліфтова компанія" <Відповідач в особі ><3-тя особа відповідача >

про стягнення заборгованості по страхових внесках в розмірі 2258 грн.60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор, звернувшись з позовом до суду в інтересах держави в особі позивача обгрунтував свої вимоги наявністю за відповідачем простроченої заборгованості в сумі 2258 грн.60 коп. згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік. До суми простроченої заборгованості входять фінансові та штрафні санкції на загальну суму 2258 грн. 60 коп., які були нараховані згідно до акту ревізії №210 від 30.06.2009 року, з яких 138 грн. пені за несвоєчасну сплату страхових внесків та 2120 грн. 60 коп. штрафні санкції за несвоєчасну сплату внесків.

Відповідач письмові заперечення або будь-які пояснення по суті позовних вимог не подав, позовні вимоги не заперечив.

Проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до переконання, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають до повного задоволення, враховуючи наступне.

Згідно п. п. «а»п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240, страхувальником відповідно до цього закону є роботодавець для осіб, зазначених в частині першій статті 6 даного Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. №2240, загальнообовязковому державному соціальному страхуванню у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, підлягають особи, які працюють на мовах трудового договору (контракту) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах.

Згідно ст. 27 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 страхувальник зобовязаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, вести облік коштів і своєчасно подавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240, страховими внесками є відрахування на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Згідно ч. 1 ст. 21 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240, розмір страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, щорічно за поданням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Стаття 1 Закону України «Про розмір внесків на деякі види загальнообовязкового державного соціального страхування»від 11.01.2001 р. №2213 встановлює, що страхові внески нараховуються у відсотках від суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно із нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці»та підлягають оподаткуванню відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Згідно п. 4 Інструкції про порядок надходження та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Затвердженою постановою правління Фонду від 26.06.2001 року №16, із змінами та доповненнями, страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, повязаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно базового Закону. Перерахування коштів на рахунки Фонду страхувальниками-роботодавцями здійснюється одночасно з одержанням коштів на оплату праці в установах банків. Несплачені в цей строк кошти вважаються недоїмкою.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача, а також неприбуття його в судове засідання для надання пояснень по справі, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими похованням.

Згідно поданого страхувальником звіту Ф4-ФСС з ТВП за 2009 рік (а.с. 17), станом на 01.01.2010 року відповідач має прострочену заборгованість в сумі 2258 грн. 60 коп..

На даний час відповідач заборгованість по страхових внесках до Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності не сплатив, доказів, які б підтверджували факт погашення заборгованості суду не наддав.

Виконавча дирекція Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності має всі підстави передбачені законом, для звернення до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості по коштах загальнообовязкового державного соціального страхування у звязку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням.

Так як судове рішення ухвалене по справі у якій позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Приватного підприємства “Олександрійська ліфтова компанія,” м.Олександрія пр. Леніна 109А, р/р 26007051100128, Дніпропетровська філія КБ Приватбанк, код ЄДРПОУ 32412501, заборгованість по сплаті весків в розмірі 2258 грн. 60 коп. на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м.Кіровоград вул. Преображенська 4.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та регулятивної частини постанови з дня складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько