Постанова № 10899893, 02.08.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

02 серпня 2010 року Справа № 2а-272/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді МогиланС.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні о 11-40 год. адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал»

до відповідача: Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення

про скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

секретаря судового засідання Муляренко О.В.,

представників:

позивача Тімакіна Л.В.,

відповідача Орел Л.В.,

Товариство з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал»звернулося з позовом до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції в особі Новгородківського відділення про скасування податкових повідомлень-рішень №0000252310/0 від 09.11.2009р. та №0000252310/1 від 19.01.2010р., якими позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 269818,00 грн. за основним платежем та 53963,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 323781,60 грн.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акту №13/2310/33927790 від 23.10.2009 р. «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р.».

Позивач вказує, що перевіркою встановлено заниження податку на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 269818,00 грн. та завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за 11 місяців 2008 р. 60000,00 грн., за 2008 рік в сумі 3024179,00 грн., за 1 кв.2009 р. в сумі 75000,00 грн. Висновки перевіряючих ґрунтуються на тому, що витрати щодо надання послуг ПП ОСОБА_3 по здійсненню правового супроводження господарської діяльності ТОВ «Джерело-Лал»та витрати на маркетингові послуги по пошуку покупця сільськогосподарської техніки ПП ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження та не підлягають включенню до складу валових витрат, а також податковий орган вважає, що підприємством неправомірно віднесено до складу валових витрат переоцінку заборгованості у іноземній валюті за банківським кредитом.

Позивач зазначає, що витрати понесені ТОВ «Джерело-Лал»на оплату послуг, наданих як ПП ОСОБА_3 так і ПП ОСОБА_4 документально підтверджені первинними бухгалтерськими документами, а тому правомірно віднесені до складу валових витрат.

Позивач вказав, що ним віднесено до складу валових витрат переоцінку заборгованості в іноземній валюті по кредитному договору №33/кВ-07 від 05.10.2007 р. укладеного з КБ «Укрпромбанк», що відповідає вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідачем подано заперечення на позовну заяву у відповідності до якого позовні вимоги не визнаються у повному обсязі, оскільки перевіркою ТОВ «Джерело-Лал»встановлено, що підприємством в період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. занижено податок на прибуток підприємств на суму 269818,00 грн., а тому податковим органом правомірно винесено податкове повідомлення-рішення, яким позивачу донараховано податкове зобовязання за основним платежем та штрафні (фінансові) санкції.

В судове засідання зявився представник позивача, який позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві та додаткових поясненнях. Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, що вказані в запереченні на позовну заяву та додаткових поясненнях.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 02.08.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено у строк до 09.08.2010 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Посадовими особами ДПА у Кіровоградській області спільно з посадовими особами Новгородківського відділення Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на підставі направлення №69/2310 від 30.09.2009 р. у період з 30 вересня 2009 року по 20 жовтня 2009 року проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. та іншого законодавства за період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт №13/2310/33927790 від 23.10.2009 р. (а.с.17-49), де висновками, зокрема, є порушення ТОВ «Джерело-Лал», на думку відповідача, п.5.1 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на його думку, занижено податок на прибуток за півріччя 2009 року в сумі 269818,00 грн. та завищено відємне значення обєкту оподаткування податком на прибуток за 11 місяців 2008 року в сумі 60000,00 грн., за 2008 рік в сумі 3024179,00 грн., за І квартал 2009 року в сумі 75000,00 грн.

09 листопада 2009 року Новгородківським відділенням Кіровоградської МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення №0000252310/0 (а.с.9, 66-67), яким ТОВ «Джерело-Лал»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у сумі 269818,00 грн. за основним платежем та 53963,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, а всього на загальну суму 323781,60 грн.

За наслідками оскарження (а.с.11-16, 50-54) податкове повідомлення-рішення залишено без змін та 19 січня 2010 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000252310/1 (а.с.10).

Податкове зобовязання в сумі 269818,00 грн. з податку на прибуток визначене за наступними операціями:

215424,49 грн. перерахунок заборгованості в іноземній валюті;

35643,51 грн. маркетингові послуги ФОП ОСОБА_4;

18750,00 грн. юридичні послуги ФОП ОСОБА_3

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Джерело-Лал»та ТОВ «Український промисловий банк»укладено кредитний договір №33/КВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 05.10.2007 р., за умовами якого ТОВ «Український промисловий банк»відкрив ТОВ «Джерело-Лал»невідновлювальну відкличну мультивалютну кредитну лінію та в її межах надав кредитні кошти в розмірі 819807 євро на строк з 05.10.2007 р. по 04.10.2012 р. (а.с.86-93).

Відповідач зазначає, що на отримані за цим кредитним договором кошти ТОВ «Джерело-Лал»придбало у ТОВ «НУСП «Верват Україна»(м.Старокостянтинів Хмельницької області) два комбайни бурякозбиральних Vervaet Beet Eater 617, які на кінець перевіряємого періоду перебувають на балансі підприємства та використовуються ним у господарській діяльності, що не заперечувалось позивачем.

Кіровоградська МДПІ вважає, що ТОВ «Джерело-Лал»віднесено до складу валових витрат переоцінку заборгованості перед ТОВ «Український промисловий банк»у іноземній валюті в сумі 3418960,00 грн., а саме за 2008 рік 2964179,00 грн., за півріччя 2009 року 454781,00 грн., в порушення п.п.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Спір щодо арифметичних обрахунків між сторонами відсутній.

В судовому засіданні встановлено, що позивачем в період з 01.04.2008 р. по 30.06.2009 р. до податкового органу подавалися податкові декларації з податку на прибуток підприємств (а.с.70-85, 130).

Відповідно п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону та суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 вказаного Закону валовий доход це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

У відповідності до п.п. 1.11.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. №334/94-ВР фінансовий кредит кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством, а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк, для цільового використання та під процент.

Відповідно до п.п.7.3.3 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону балансова вартість заборгованості, основна сума якої (без процентів, комісій та винагород) виражена в іноземній валюті, відображається у податковому обліку платника податку шляхом перерахунку її суми в гривні за офіційним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату її оприбуткування (виникнення).

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), вираженої в іноземній валюті, протягом звітного періоду її балансова вартість визначається шляхом перерахунку суми такої заборгованості (її частини) в гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на дату такого продажу (погашення).

Непогашена протягом звітного періоду заборгованість, виражена в іноземній валюті, розглядається умовно проданою (погашеною) в останній день звітного періоду за офіційним валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на такий день. При цьому балансова вартість такої заборгованості у наступному звітному періоді визначається на підставі такого перерахунку.

У разі продажу (погашення) заборгованості (її частини), визначеного абзацом другим цього підпункту, або умовного продажу (погашення) заборгованості, визначеного абзацом третім цього підпункту, платник податку повинен визнати прибуток або збиток від такої операції, що розраховується як різниця між балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на початок звітного періоду чи на дату її оприбуткування (виникнення), залежно від того, яка подія сталася пізніше, та балансовою вартістю такої заборгованості (її частини) на дату її продажу (погашення). При цьому прибуток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові доходи платника податку кредитора та валові витрати платника податку дебітора, а збиток, отриманий внаслідок такого перерахунку, збільшує валові витрати платника податку кредитора та валові доходи платника податку дебітора податкового періоду, протягом якого відбувся такий продаж (погашення).

У такому ж порядку підлягає перерахунку балансова вартість іноземної валюти, отриманої як аванс або виручка чи внаслідок проведення будь-яких інших операцій (включаючи прямі чи портфельні інвестиції), яка обліковується на банківських рахунках платника податку або у його касі на дату закінчення звітного періоду.

Для цілей цього підпункту під терміном "заборгованість" розуміються:

-основна сума (непогашена частина основної суми) фінансового кредиту, депозиту (вкладу);

-сума процентів, нарахованих на таку основну суму фінансового кредиту, депозиту (вкладу), строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

-вартість (непогашена частина вартості) об'єкта фінансового лізингу;

-платежі за такий об'єкт фінансового лізингу, строк оплати яких минув на дату закінчення звітного періоду;

-балансова вартість цінних паперів, що засвідчують відносини боргу, а також товарних чи фондових деривативів, якщо інше не встановлено нормами цього Закону.

Судом встановлено, що отриманий від ТОВ «Український промисловий банк»фінансовий кредит використовувався ТОВ «Джерело-Лал»для ведення господарської діяльності, а саме на придбання сільськогосподарської техніки для виробничого використання, а тому курсові різниці, вирахувані відповідно до чинного законодавства при позитивному значенні відносяться до валового доходу, а при відємному до витрат, які несе платник протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією та веденням виробництва, відповідно до положення п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Судом встановлено, що податковий орган дійшов висновку про неможливість здійснення такого перерахунку на підставі п.п.7.3.3. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»оскільки така валюта, по якій виникла заборгованість, використана позивачем на придбання основних фондів, витрати за якими не включаються до валових витрат, а тому Кіровоградська МДПІ вважає в даному випадку порушеним п.п.8.2.1. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У відповідності до п.п.8.1.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», амортизації підлягають, зокрема, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ Джерело-Лал»фінансовий кредит отримало у ТОВ «Український промисловий банк», а сільськогосподарську техніку за дані кошти придбано у ТОВ «НУСП «Верват Україна».

Суд приходить до висновку, що п.п.7.3.3 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не ставить обовязок перерахунку заборгованості в іноземній валюті перед банком в залежність від подальшої господарської операції з придбання у контрагентів за ці кошти майна, а тому посилання податкового органу на неправомірне віднесення до складу валових витрат переоцінки заборгованості в іноземній валюті з підстав неможливості формування валових витрат з господарських операцій з придбання основних фондів за такі кошти, є безпідставним, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252310/0 від 09.11.2009 р. та №0000252310/1 від 19.01.2010 р. в частині 215424,49 грн. податку на прибуток за основним платежем підлягають скасуванню.

Згідно п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобовязання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Оскільки, податковим органом безпідставно нараховано позивачу податок на прибуток підприємств у сумі 215424,75 грн., то розмір безпідставно нарахованої штрафної фінансової санкції складає 43084,95 грн. (215424,75 х 10% х 2), а тому суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення №0000252310/0 від 09.11.2009 р. та №0000252310/1 від 19.01.2010 р. підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частині 43084,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зі змісту акту №13/2310/33927790 від 23.10.2009 р. вбачається, що податковий орган дійшов висновку про те, що ТОВ «Джерело-Лал»порушено п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»з огляду на завищення валових витрат за 2008 2009 роки, шляхом включення до їх складу 75000,00 грн. за договором з ПП ОСОБА_3 та 142574,06 грн. за договором з ФОП ОСОБА_4

У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

На підставі п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Статтею 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.11.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Разом з тим, підставою для включення до валових витрат будь-яких витрат є повязаність таких витрат із господарською діяльністю, згідно пункту 5.1 вказаного Закону валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо повязані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг (в даному випадку юридичних та маркетингових послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами.

В судовому засіданні встановлено, що між ТОВ «Джерело-Лал»та ПП ОСОБА_3 укладено договір №03/01-06Д про надання юридичних послуг від 03.01.2006 р. (а.с.94-96), відповідно до умов якого ПП ОСОБА_3 зобовязується здійснювати правовий супровід господарської діяльності ТОВ «Джерело-Лал».

ПП ОСОБА_3 сплачено 75000,00 грн., які позивачем включено до складу валових витрат.

Сторони договору №03/01-06Д від 03.01.2006 р. пунктом 1 передбачили, що відповідно до умов договору виконавець приймає на себе зобовязання зі здійснення правового супроводження господарської діяльності замовника.

Згідно договору поняття «правове супроводження»в ньому розтлумачене в пункті 2.4. договору, відповідно до змісту якого ним є представництво замовника в кримінальних справах та отримання в державних органах ліцензій, дозволів тощо, що здійснюється на основі додаткових договорів (а.с.94).

В матеріалах справи відсутні договори на представництво замовника в кримінальних справах та отримання в державних органах ліцензій, дозволів тощо; акти виконаних робіт здійснення таких видів правового супроводження господарської діяльності позивача замовником не містять.

Натомість п.2.2. розтлумачує поняття «правове забезпечення»в розумінні договору, яким є надання усних та письмових консультацій; розробка, адаптація юридичної документації; участь виконавця в переговорах та судових справах.

Пунктом 4.2 договору встановлено, що щомісячна оплата за договором становить 5000,00 грн. При цьому, вартості видів послуг не визначено, з чого неможливо встановити, який обсяг таких послуг дорівнював би вартості саме сумі еквівалентній 5000,00 грн.

Договорами не передбачено умов про те, що замовник зобовязаний сплачувати виконавцю за послуги незалежно від виду та обсягу наданих послуг. Більш того, п.5.1. договору містить відповідальність винної сторони у випадку невиконання умов договору, що свідчить про відповідний обсяг зобовязання обовязкового до виконання.

Згідно із приписами п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Документи, якими позивач хоче підтвердити спірні валові витрати, а саме акти здачі-приймання виконаних робіт (а.с.97-99), в яких зазначено лише зміст юридично-консультаційних послуг, не є такими, що беззаперечно підтверджують такі витрати, оскільки первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обовязкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 р. № 996-XIV. В іншому ж випадку, у платника податку не виникає права відносити до складу валових витрат витрати без належних на те документів, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Частина 2 ст. 9 вказаного закону висуває до первинних документів такий обовязковий реквізит як зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших доказів, які б підтверджували фактичне надання конкретних послуг, документи, на підставі яких сформовані валові витрати за спірними господарськими операціями, самі по собі не можуть беззаперечно підтверджувати право платника на їх формування.

17.05.2010 р. (а.с.152) та 10.06.2010 р. (а.с.168) судом ПП ОСОБА_3 направлялися запити про надання відомостей щодо взаємовідносин з ТОВ «Джерело-Лал», які виникли відповідно до договору №03/01-06Д про надання юридичних послуг від 03.01.2006 р. та повідомлення, які саме юридичні послуги надавалися ТОВ «Джерело-Лал»з наданням підтверджуючих доказів.

ПП ОСОБА_3 не надано відповіді на запити суду.

В судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт обсягів та фактичності надання послуг, розмежування у вартості, а також принципу формування такої вартості, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252310/0 від 09.11.2009 р. та №0000252310/1 від 19.01.2010 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 18750,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 3750,00 грн. задоволенню не підлягають.

Також судом встановлено, що ТОВ «Джерело-Лал»з ФОП ОСОБА_4 укладено договір №02/03/09 про надання маркетингових послуг від 02.03.2009 р. (а.с.102-104) у відповідності до умов якого ФОП ОСОБА_4 зобовязується надавати ТОВ «Джерело-Лал»маркетингові послуги щодо пошуку покупця сільськогосподарської техніки.

Позивач зазначає, що ФОП ОСОБА_4 на виконання умов вказаного договору, надав ТОВ «Джерело-Лал»послуги на загальну суму 142574,06 грн. Дана сума позивачем включена до складу валових витрат.

В матеріалах справи містяться акти виконаних робіт від 23.06.2009 р. (а.с.105) та від 28.05.2009 р. (а.с.106) у яких вказано, що ПП ОСОБА_4 знайдено покупця сільськогосподарської техніки ТОВ Агрофірма «Кодима», ціна поставки 1445343,00 грн. та 1524950,00 грн., за наслідками чого позивачем укладено договір купівлі-продажу №02/04-1 (П) від 02.04.2009 року.

17 травня 2010 року судом направлено на адресу ТОВ «Агрофірма «Кодима»запит щодо повідомлення чи укладався ТОВ «Агрофірма «Кодима»договір купівлі-продажу №02/04-1 (П) від 02.04.2009 року за посередництвом ФОП ОСОБА_4 (а.с.153).

На запит суду ТОВ «Агрофірма «Кодима»надала відповідь №27 від 31.05.2010 р., що з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 у фінансових та податкових стосунках не перебувало (а.с.161), а тому суд критично оцінює звіти та завдання до договору №02/03/09 від 02.03.2009 року, складені ТОВ «Джерело-Лал»та ФОП ОСОБА_4, копії яких надано до матеріалів справи (а.с.184-186) в обґрунтування підстав віднесення до складу валових витрат 142574,06 грн., оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт реальності таких господарських операцій.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000252310/0 від 09.11.2009 р. та №0000252310/1 від 19.01.2010 р. в частині визначення податкового зобовязання з податку на прибуток в сумі 35643,25 грн. та штрафних санкцій в сумі 7128,65 грн. грн. задоволенню не підлягають.

У відповідності до ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог. У звязку з цим суд вважає за необхідне присудити позивачу судові витрати в сумі 1,70 грн. з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 163, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000252310/0 від 09.11.2009 р. та №0000252310/1 від 19.01.2010 р., винесені Новгородківським відділенням Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції якими Товариству з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал»визначено податкове зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 269818,00 грн. за основним платежем та 53963,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в частині 215424,75 грн. основного платежу та 43084,95 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю «Джерело-Лал», код ЄДРПОУ 33927790 (28200, смт.Новгородка, Кіровоградської області, вул. Кірова, 39-д) з Державного бюджету України (рахунок №31118095600002, УДК в Кіровоградській області, МФО 823016, ідентифікаційний код 24145329) судовий збір в сумі 1,70 грн.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Дата виготовлення постанови у повному обсязі 17 серпня 2010 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного судуС.В. Могилан