Постанова № 10899889, 15.07.2010, Кіровоградський окружний адміністративний суд

< Список >

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 року Справа № 2а-1069/10/1170

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Л.І. Хилько, при секретарі - Муляренко О.В. <Секретар с/з >

за участю:

прокурора Яременко О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Олександрійського району в інтересах держави в особі <Позивач в особі ><3-тя особа позивача >Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції <Позивач в особі ><3-тя особа позивача >до Фермерського господарства "Валерія плюс" <Відповідач в особі ><3-тя особа відповідача >про стягнення заборгованості по податку на прибуток в розмірі 6108,18 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Олександрійського району в інтересах держави в особі Олександрійської державної податкової інспекції звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Фермерського господарства “Валерія плюс” про стягнення заборгованості по податку на прибуток в розмірі 6108,18 грн

Прокурор обгрунтував позовні вимоги наступним чином.

Підприємство відповідача зареєстроване в Кіровоградському обласному управлінні статистики та включене до ЄДРПОУ за №33502648 та з 02.12.2005 року взятий на облік платників податків Олексанрійською ОДПІ.

Згідно облікових даних Олександрійської ОДПІ станом на 23.03.2010 року відповідач має заборгованість по сплаті податку на прибуток в розмірі 6108 грн. 18 коп., з яких 5938 грн. 18 коп. безпосередньо заборгованість по сплаті податку на прибуток згідно до декларації №14010 від 10.11.2009 року та 170 грн. у вигляді штрафних санкцій згідно до податкового рішення №0000831510/0 від 12.11.2009 року, яка виникла 19.11.2009 року .

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Вищезазначені податкові повідомлення - рішення в адміністративному та/або в судовому порядку не оскаржувалися.

Згідно ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ передбачено, що після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня в результаті чого нараховано пеню в сумі 170 грн.

Відповідач є платником податку на прибуток відповідно до ст.2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, оскільки платниками податку є - з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не зявився, правом на подання заяв, пояснень, заперечень з приводу позовних вимог не скористався. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений за адресою зазначеною в адміністративному позові та довідці Головного управління статистки у Кіровоградській області (а.с.9)

Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Згідно положення частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (стаття 93 Цивільного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»).

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 19 Закону України від 15.05.2003, № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців»обовязок щодо повідомлення про зміну відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, не пов'язаних із змінами, що вносяться до установчих документів юридичної особи, або не підлягають державній реєстрації, обовязок щодо повідомлення державного реєстратора за місцем знаходження реєстраційної справи покладений не особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу).

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 15.07.2010 року . проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 20.07.2010 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши письмові докази по справі, заслухавши прокурора, проаналізувавши правовідносини між учасниками спору та надавши їм юридичну оцінку, суд приходить до переконання про обгрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення в повному обсязі враховуючи наступне.

Функції державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій визначені ст. 10 Закону України від 04.12.1990, № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні». Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції відповідно до норм зазначеної статті здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів); забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Платниками податку на прибуток підприємств з числа резидентів є - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами, що визначено п. 2.1. п.п. 2.1.1. ст. 2 Закону України від 28.12.1994, № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств (в редакції Закону України N 283/97-ВР від 22.05.97)"

Статтею 4 підпунктом 4.2.2. пункту 4.2. Закону України, від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено: контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо: дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях; згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті, що визначено п.п. 4.2.3. п. 4.2. ст. 4 Закону № 2181-ІІІ.

Відповідно до норм п.п. 5.4.1. п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України, від 12.06.1995, № 436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 17 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначений порядок накладення, нарахування штрафних санкцій за порушення податкового законодавства. Згідно п. 17.1 зазначеної статті штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

Відповідно до п.п. 17.1.3. ст. 17 Закону № 2181-ІІІ у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідачем не надано суду доказів які б спростовували факти порушення відповідачем податкового законодавства зафіксовані посадовими особами Олександрійської ОДПІ в акті №353 від 12.11.2009 року про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності. Відповідачем також не надано суду доказів оскарження податкового повідомлення-рішення від 12.11.2009 року за №0000831510/0 врученого під розписку керівнику підприємства- відповідача.

Статтею 15 Закону України від 21.12.2000, № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлені спеціальні строки давності у сфері податкових правовідносин. Закон № 2181 установлює термін давності щодо стягнення податкового зобовязання. Відповідно до п. 15.2 ст. 15 цього Закону у разі коли податкове зобовязання було нараховано податковим органом до закінчення терміну давності, податковий борг може бути стягнуто протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження такого податкового зобовязання.

Так як судове рішення ухвалене по справі за позовом прокурора, у якій позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем юридична особа, у відповідності до ч. 4 ст. 94 КАС України, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фермерського господарства “Валерія плюс”, вул. Кірова 37, с.Костянтинівка, Олександрійський район, код ЄДРПОУ 33502648, заборгованість по податку на прибуток в розмірі 6108,18 грн. на користь Олександрійської державної податкової інспекції, вул. Пролетарська 17, м. Олександрія, р/р 31113029700014 в банку ГУДКУ у Кіровоградській області, МФО 823016, код 24146085.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі проголошення вступної та регулятивної частини постанови з дня складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько