Ухвала суду № 108995993, 11.02.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/620/23

Провадження № 1-кс/206/54/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2023 м.Дніпро

Слідчий суддя Самарського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участю слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро матеріали клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по матеріалам досудового розслідування №12023041700000084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

м. Дніпропетровська, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, який не має на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей,осіб похилого віку, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11.02.2023 до Самарського районного суду міста Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по матеріалам досудового розслідування №12022041700000488, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.10.2022 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Клопотання обгрунтовано тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.02.2023, приблизно о 22.00, більш точного часу в ході досудового розслідування встановлено не було, ОСОБА_5 , перебував за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . В цей час до нього додому прийшов раніше знайомий ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , для вирішення раніше виниклого між ними конфлікту.

В цей час, у ОСОБА_5 виник злочинний умисел спрямований на умисне вбивство останнього, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 , 09.02.2023, перебуваючи у тому ж місці, у той же час, взяв з тумби однієї з кімнат будинку заздалегідь заготовлений предмет, схожий на вогнепальну зброю, та доводячи свій злочинний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_8 , до кінця, розуміючи і достовірно знаючи, що останній перебуває на території його домоволодіння АДРЕСА_1 , біля вікна будинку, усвідомлюючи протиправність своїх дій, бажаючи настання смерті останнього, з мотивів помсти, перебуваючи у приміщенні будинку, через вікно здійснив не менше чотирьох прицільних пострілів у ОСОБА_8 , спричинивши останньому тілесне ушкодження у вигляді вогнепального поранення грудної клітини.

В результаті отриманого вогнепального поранення ОСОБА_8 помер на місці.

Умисні дії ОСОБА_5 , які виразились у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

У вчиненізазначеного кримінальногоправопорушення підозрюється: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1

Причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами: протоколом огляду трупа; протоколами огляду місця події; протоколом обшуку; протоколом затримання особи в порядку ст. 208 КПК України; речовими доказами; протоколом допиту потерпілої; протоколами допиту свідків; протоколом допиту підозрюваного; зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.

11.02.2023 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , слідчим СВ ВП №4 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, санкція статті, якої передбачає позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років, у зв`язку тим, що останній вчинив особливо тяжкий злочин проти життя особи є підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду. про наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що підозрюваний ОСОБА_5 реально може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Оскільки під час досудового розслідування, можуть бути відшукані не всі речові докази у кримінальному провадженні, а саме: знаряддя вчиненого кримінального правопорушення, яке, в свою чергу, може містити на собі сліди злочину та необхідне для повного, всебічного проведення досудового розслідування, що може бути приховане в інших місцях. про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч.1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 знаходячись на волі може незаконно впливати на свідків.

Оскільки ОСОБА_5 усвідомлює, що вручене йому письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, базується, у тому числі, на показаннях свідків та потерпілої у даному кримінальному провадженні, з якими ОСОБА_5 перебуває у родинних зв`язках, та йому відомо де вони проживають. У зв`язку з чим, може впливати на них шляхом вмовляння, підкупу, психологічними чи фізичними методами впливу, з метою схилення їх до зміни показань, чим перешкоджатиме забезпеченню швидкого та повного розслідування у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також не зможе запобігти спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вказані обставини виключають об`єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов`язання.

Передбаченийстаттею 181 КПК Українизапобіжний захід домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Відповідно до ч.1, ч.2, ч.3 ст.183 Кримінального процесуального кодексу України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 3 років.

Відповідно до п. 4 ч. 4 ст. 177 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Виходячи з вище викладеного, слідча просила, застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 (шістдесят) днів.

В судовому засіданні слідча та прокурор підтримали та просили задовольнити дане клопотання, застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного,адвокат ОСОБА_6 заперечував протизастосування відноснопідозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходуу виглядітримання підвартою зазначивши,що слідчимта прокуроромне доведеніризики,передбачені ст.177КПК Українита відсутнідокази неможливостізастосування допідозрюваного більшм`яких запобіжнихзаходів.Тому просивобрати увідношенні підозрюваногоміру запобіжногозаходу увигляді домашньогоарешту за місцемйого проживанняіз певнимиобмеженнями, так як він має постійне місце проживання та міцні соціальні зв`язки.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_5 підтримав клопотання адвоката.

Вислухавши думку учасників процесу, перевіривши матеріали клопотання, керуючись принципом правової визначеності, відповідно до положень ст.ст.183 КПК України, суд приходить до наступного висновку.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених устатті 177цього Кодексу,слідчий суддя,суд напідставі наданихсторонами кримінальногопровадження матеріалівзобов`язаний оцінитив сукупностівсі обставини,у томучислі: 1)вагомість наявнихдоказів провчинення підозрюваним,обвинуваченим кримінальногоправопорушення; 2)тяжкість покарання,що загрожуєвідповідній особіу разівизнання підозрюваного,обвинуваченого винуватиму кримінальномуправопорушенні,у вчиненніякого вінпідозрюється,обвинувачується; 3)вік тастан здоров`япідозрюваного,обвинуваченого; 4)міцність соціальнихзв`язків підозрюваного,обвинуваченого вмісці йогопостійного проживання,у томучислі наявністьв ньогородини йутриманців; 5)наявність упідозрюваного,обвинуваченого постійногомісця роботиабо навчання; 6)репутацію підозрюваного,обвинуваченого; 7)майновий станпідозрюваного,обвинуваченого; 8)наявність судимостейу підозрюваного,обвинуваченого; 9)дотримання підозрюваним,обвинуваченим умовзастосованих запобіжнихзаходів,якщо вонизастосовувалися донього раніше; 10)наявність повідомленняособі пропідозру увчиненні іншогокримінального правопорушення; 11)розмір майновоїшкоди,у завданніякої підозрюється,обвинувачується особа,або розмірдоходу,в отриманніякого внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення підозрюється,обвинувачується особа,а такожвагомість наявнихдоказів,якими обґрунтовуютьсявідповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, суд зауважує, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний, вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Таким чином, суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до ч. 1 ст.194КПКУкраїни під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні даного клопотання підлягають врахуванню обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194КПКУкраїни для обрання запобіжного заходу, та підстави застосування запобіжного заходу, визначені ст. 177 КПК України.

При обранні запобіжного заходу судом враховано ризики, передбачені ст.177 КПК України, що є підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, які підтверджуються зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження. Розгляд вищевказаних матеріалів показав, що надані стороною обвинувачення докази свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 кримінального правопорушення,передбаченого ч.1ст.115 ККУкраїни. Злочин,у скоєнніякого підозрюється ОСОБА_5 ,згідно ст.12КК України,віднесено докатегорії особливотяжких злочинів,за якийпередбачено покаранняу виглядіпозбавлення воліна строквід семидо п`ятнадцятироків,а томує достатніпідстави вважати,що знаходячись на волі, він буде переховуватись від органів досудового розслідування (суду), що є ризиком, передбаченим п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також слідчимі прокуроромдоведено тавстановлено підчас розглядуклопотання,що існуютьризики,передбачені п.п.1,2,3ч.1ст.177КПК України,а саме:переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду,знищення підозрюванимречей,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення,які натеперішній часне знайдено, та можливість підозрюваним незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Також, враховуючи обставини, визначені ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194КПК України, слідчим суддею встановлено, що вік та стан здоров`я підозрюваного (підозрюваний є повнолітнім, стан здоров`я задовільний); міцність соціальних зв`язків підозрюваного (не одружений, не має на утриманні малолітніх дітей, проживає з матусею); наявність у підозрюваного постійного місця роботи (навчання) офіційно не працевлаштований, не навчається; майновий стан підозрюваного (постійного джерела прибутку не має); характеризується за місцем проживання задовільно.

У відповідності до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України, враховуючи підстави та обставини передбачені ст.ст.177,178 КПК України, суд дійшов до висновку недоцільності визначати розмір застави бо кримінальне провадження проводиться щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Клопотання захисникапро обраннязапобіжного заходуу виглядідомашнього арештуіз забороноювідлучатися змісця проживанняу нічнийчас підозрюваному ОСОБА_5 ,враховуючи тяжкістьпокарання,особу підозрюваного,вік,стан йогоздоров`я,міцність соціальнихзв`язків, не підлягає задоволенню.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім того, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім того, Європейським судом з прав людини у рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Вирішуючи, який запобіжний захід застосувати, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст.178КПКУкраїни враховує тяжкість покарання, особу підозрюваного, вік, стан його здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиним запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваного, здатним забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевказані обставини, вважаю за належне застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

На підставі викладеного та керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого СВ ВП № 4 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_3 , погодженого прокурором Лівобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , по матеріалам досудового розслідування №12023041700000084, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 12 години 00 хвилин 10 квітня 2023 року включно без визначення розміру застави.

По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим. Продовження цього строку можливе у порядку, переліченому ст. 199 КПК України.

Вручити копію ухвали слідчому, прокурору, начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань № 4» в Дніпропетровській області, підозрюваному, захиснику негайно після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого, прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала підлягає оскарженню в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, для особи яка перебуває під вартою строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень (ст. 198 КПК).

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, обвинуваченого, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, або у будь-якому іншому правопорушенні (ст. 193 КПК).

Слідчий суддя: ОСОБА_1