Ухвала суду № 108986531, 15.02.2023, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/5236/21

Провадження №2-п/369/10/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2023 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Фінагеєвої І.О.,

при секретарі Світлак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» директора Яковця Ю.М. про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у цивільній справі №369/5236/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса,-

ВСТАНОВИВ:

13 грудня 2021 року директор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» Яковець Ю.М. звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із заявою про перегляд заочного рішення суду від 28 вересня 2021 року по цивільній справі №369/5236/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса.

Свою заяву про перегляд заочного рішення заявник мотивував тим, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» вважає, що заочне рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також вважає вказане рішення необґрунтованим, у зв`язку з неповнотою встановлення обставин, які мають значення ля справи і неправильного дослідження та оцінки доказів в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Заявник зазначив, що відповідач не був повідомлений про розгляд справи та не отримував копії документів, якими Позивач підтверджує понесені витрати на професійну правничу допомогу, у зв`язку з чим, Відповідач не зміг надати свої заперечення та клопотання щодо зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу.

В рішенні суду від 28.09.2021 року, крім іншого, зазначено, що: «...08 вересня 2021 року до суду надійшла заява представника позивача адвоката Березанської Ю.О. про розподіл (компенсацію) витрат на професійну правничу допомогу, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати на професійну правничу допомогу, що пов`язані з розглядом цивільної справи № 369/5236/21 в сумі 14600,00 грн., які підтверджуються копіями Договору №2 про надання правничої допомоги від 25.03.2021, Додатку № 1 до договору, копіями квитанцій». При цьому, в рішенні суду вказано, що: «...Вартість надання юридичних послуг становить 17 400,00грн. на підтвердження чого позивачем надано копію Додатку № 1 від 25 березня 2021 року до договору про надання правничої допомоги, копію акту надання послуг від 7 вересня 2021 року, копії квитанцій на суму 17 400,00 грн.».

Заявник просив прийняти заяву про перегляд заочного рішення, поновити строк на подання заяви про перегляд заочного рішення, скасувати заочне рішення ЄУН 369/5236/21 від 28 вересня 2021 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

У судове засідання учасники справи не з`явились, повідомлялись належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України, заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, в межах розгляду заяви, приходить до висновку, про відсутність підстав для скасування заочного рішення суду з наступних підстав.

Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення,має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже,для скасуваннязаочного рішеннянеобхідно встановитияк поважність причини неявкиу судовезасідання та(або)повідомлення пропричини неявки,так інаявність істотногозначення доказів,на якіпосилається відповідач,для правильноговирішення справи.

Тобто для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених частин зазначених умов.

Суд дослідивши матеріали справи вважає, що жодна з наведених підстав для скасування заочного рішення і більш того їх сукупність у заяві про перегляд заочного рішення відсутні.

Щодо відсутності поважних причин неявки в судове засідання відповідача та не отримання ним копій документів по справі наданих позивачем, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Фінагеєвої І.О. від 26 квітня 2021 року провадження в справі було відкрито в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого судового засідання на 22 червня 2021 року на 12:15 год.

26 квітня 2021 року копію ухвали, копію позовної заяви та додані до неї документи надіслано відповідачу ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС».

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» 14 червня 2021 року отримав копію ухвали від 26 квітня 2021 року, копію позовної заяви та доданих до неї документів у справі № 369/5236/21, отже товариство було належним чином повідомлено про призначення підготовчого судового засідання на 22 червня 2021 року на 12:15 год.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 липня 2021 року підготовче провадження в справі було закрито та справу призначено до розгляду по суті на 28 вересня 2021 року на 14:00 год.

Відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (рекомендоване) представник ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» отримав 16 серпня 2021 року копію ухвали суду від 26 липня 2021 року ЄУН 369/5236/21, отже товариство було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду по суті на 28 вересня 2021 року на 14:00 год.

Отже, відповідач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» про дати засідань, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте жодного разу не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву та заперечень на позов не подав, правом ознайомитися з матеріалами цивільної справи не скористався.

В той же час, за положеннями статті 129 Конституції, статті 2 ЦПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Доказів поважності причин неявки представник відповідача не подавав. Суд звертає увагу на той факт, що матеріали вказаної цивільної справи містять підтвердження про належне повідомлення відповідача про проведення судових засідань, також суд відзначає, що за п`ять місяців розгляду вказаної справи представник відповідача жодного разу не звернувся до суду із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, що в чергове вказує на його не заінтересованості в розгляді даної справи і провокування затягування розгляду.

До того ж представник Відповідача не звертався до суду із клопотаннями про забезпечення участі у розгляді справи в режимі відеоконференції, до суду особисто не з`являвся.

Таким чином вбачається, що представник відповідача систематично не з`являвся в судові засідання з метою затягування розгляду даної цивільної справи.

Реалізація принципу змагальності в цивільному судочинстві спонукає учасників справи та їх представників до використання всіх можливих механізмів захисту права, у зв`язку з чим ними можуть допускатися і певні зловживання. Водночас слід наголосити, що зловживання правом має розглядатися як процесуальне правопорушення виключно за умови встановлення причино-наслідкового зв`язку між зловживанням та завданою шкодою (встановленням певних ризиків) іншому учаснику справи. Тобто зловживання процесуальним правом як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає в порушенні умов належної реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав іншими учасниками справи.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06 серпня 2018 року, справа №552/2378/17).

Процесуальні права та обов`язки учасників справи визначені ст. 43 ЦПК України. Зокрема, учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи, подавати усі наявні у нього докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, надавати суду повні й достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду, розглядаючи справу №552/2378/17, визначив зловживання, як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення полягає у тому, що при зловживанні процесуальними правами відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав.

Ознаками зловживання процесуальними правами є: недобросовісність, нечесність, відсутність відкритості поведінки, відсутність поваги до інтересів іншої сторони договору або відповідних правовідносин.

Це підтверджується постановою Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11 листопада 2019 року у справі №337/474/14.

Таким чином, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається. Неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад цивільного судочинства.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допуститисудовийпроцес у безладний рух (рішення суду у справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Разом зтим,сторони урозумінні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Олександр Шевченко проти України»).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань.

У зв`язку з наведеним, ураховуючи неодноразові відкладення судових засідань, враховуючи відсутність клопотання про участь відповідача в режимі відеоконференцїі, суд дійшов до обґрунтованого та законного висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника Відповідача.

Таким чином, оскільки підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача, суд не має законних підстав для скасування заочного рішення, отже, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення слід відмовити.

Крім того, суд враховує, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд.

Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення права.

Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження.

Відповідно дост. 24 Конституції Українигромадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Враховуючи ці обставини та викладене вище, встановлену законом обов`язковість судових рішень, сторони є рівними перед законом і мають рівні права, гарантовані Конституцією України та іншими нормативними актами, на захист своїх інтересів державою.

Виходячи з цього, відсутності мотивації усіх в сукупності підстав для скасування заочного рішення суду, підстави для задоволення заяви відсутні.

Керуючись ст. 287, 288 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СІТІ ФІНАНС» директора Яковця Ю.М. про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 28 вересня 2021 року у цивільній справі №369/5236/21 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Фінанс», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Клименко Роман Васильович, про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис нотаріуса,- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення даної ухвали до Київського апеляційного суду.

Суддя: І.О. Фінагеєва