Рішення № 108984566, 13.02.2023, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2023 р. м. УжгородСправа № 907/961/22

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», м. Ужгород

до відповідача Фізичної особи-підприємця Талі Івана Карповича, с. Чорнотисів, Закарпатська область

про стягнення 5 816,55 грн

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликались

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ

Позивач, Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз», заявив позов до Фізичної особи-підприємця Талі Івана Карповича, яким просить стягнути з відповідача заборгованість за послуги з розподілу природного газу у розмірі 5 816,55 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 527, 530, 610, 629 Цивільного Кодексу України.

Ухвалою від 15.12.2022 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Правова позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з договором розподілу природного газу, у період за квітень 2022 жовтень 2022 року, Оператор ГРМ, АТ «Закарпатгаз, надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності, виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Загальна вартість наданих послуг за квітень 2022 року жовтень 2022 року становить 5 816,55 грн. Доказів оплати заборгованості за період квітень-жовтень 2022 року у розмірі 5 816,55 грн., станом на момент подання позову, відповідачем не надано. Як і передбачено п. 6.6. Типового договору розподілу природного газу, оператором ГРМ, АТ «Закарпатгаз», направлено споживачу рахунок щодо сплати заборгованості за розподілений природний газ за квітень жовтень 2022 року, що підтверджується листами, зокрема листами-вимогами щодо сплати заборгованості за послуги з розподілу природного газу. Однак, в порушення умов Договору, Відповідач належно не виконав своє зобов`язання щодо оплати вартості послуги з розподілу природного газу та залишив вимоги позивача щодо оплати послуги за розподіл природного газу без задоволення.

Заперечення відповідача

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

26 вересня 2019 року між Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (Оператор ГРМ, Позивач) та Фізичною особою-підприємцем (Споживач, Відповідач) укладено типовий договір розподілу природного газу, шляхом підписання споживачем заяви-приєднання № 42AP880-5311-19 до умов Договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим).

Відповідно до положень вказаної заяви Споживач ознайомився з умовами Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2498 на офіційному сайті НКРЕКП сайті оператора ГРМ в мережі інтернет та в друкованому виданні, що публікується в межах території ліцензованої діяльності, приєднавшись до умов договору (далі Договір).

Згідно з персоніфікованими даними заяви-приєднання № 42AP880-5311-19 від 26 вересня 2019 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим), Споживачеві за Типовим договором Фізичній особі-підприємцю Талі Івану Карповичу, як суб`єкту ринку природного газу, присвоєно персональний ЕІС-код № 56XO00072RI6V006, а облік постачання (розподілу) природного газу на об`єкті Споживача:, за адресою: 90363, Закарпатська обл., Виноградівський район, с. Чорнотисово, вул. Головна, буд. 78, було забезпечено наступним чином: величина приєднання потужностей об`єкта 6,0 м3/год.

Відповідно до п. 2.1. Договору, Позивач взяв на себе обов`язок надати Відповідачу послуги із розподілу природного газу, а Відповідач зобов`язався прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Згідно з п. 6.1 Договору, оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Пунктом 6.3 Договору визначено, величина річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) Споживача на розрахунковий календарний рік визначається відповідно до Кодексу ГРМ. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

Відповідно до п. 2 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ, річна замовлена потужність об`єкта (об`єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу, крім випадків, передбачених цією главою.

Пунктом 6.4 Договору визначено, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Відповідно до п. 6.6. Договору: оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунка Оператора ГРМ. Якщо згідно із законодавством Споживач має сплачувати Оператору ГРМ за послуги з розподілу природного газу зі свого поточного рахунку із спеціальним режимом використання, оплата послуг розподілу природного газу здійснюється з поточного рахунку із спеціальним режимом використання Споживача на поточний рахунок Оператора ГРМ кожного банківського дня згідно з алгоритмом розподілу коштів, встановленим Регулятором, та зараховується як плата за послуги розподілу природного газу в тому місяці, в якому надійшли кошти. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться Споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Як стверджує позивач, у період з квітень-жовтень 2022 року Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року.

Оплата вартості послуги з розподілу природного газу за цим Договором здійснюється Споживачем, який є побутовим, до 20 числа (включно) місяця, в якому надаються послуги з розподілу природного газу, на підставі рахунка Оператора ГРМ.

Згідно з Договором, у період грудень квітень-жовтень 2022 року, Оператор ГРМ надав послуги з розподілу природного газу відповідно до величини замовленої потужності виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об`єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року. Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта.

Загальна вартість наданих послуг за квітень 2022 року жовтень 2022 року становила 5 816,55 грн.

Оператором ГРМ направлено споживачу рахунок щодо сплати заборгованості за розподілений природний газ та акти наданих послуг за квітень-жовтень 2022 року, що підтверджується листами, вимогами та рахунками на оплату, зокрема листом № 88003.1-Сл-8651-1122 від 03.11.2022 «Про надіслання акту наданих послуг та рахунку на оплату».

ПРАВОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ТА ОЦІНКА СУДУ.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі як суб`єктами ринку природного газу, врегульовані Законом України Про ринок природного газу, Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕП № 2494 від 30.09.2015 року, та Типовим договором розподілу природного газу.

Відповідно до пункту 2 гл. 1 розділу VI Кодексу ГРС доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2498 (далі типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.

Згідно з пунктом 4 гл. 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем: договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.

Статтею 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, унормовано, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України, статтею 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу частини 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 глави 6 Розділу 6 Кодексу ГРМ: Розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається Оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.

Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об`єкта (об`єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.

В пункті 6.1 договору сторони погодили, що оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

В ході розгляду справи суд встановив, що на час настання строку оплати спірних послуг, визначеного в пункті 6.6 договору, відповідач не заперечував проти величини потужності, тарифу, вартості послуг, вказаних в актах приймання-передачі, не звертався до позивача з заявою про зменшення величини річної замовленої потужності, не направляв позивачу мотивовану відмову від підписання актів наданих послуг чи пропозиції про розірвання договору.

Суд встановив, що в матеріалах судової справи № 907/961/22 відсутні докази про те, чи був розірваний між сторонами договір розподілу природного газу, чи вносились зміни до заяви-приєднання № 42AP880-5311-19 від 26 вересня 2019 року, що є додатком до договору розподілу природного газу, а також докази щодо вилучення об`єкта споживача, які могли б слугувати підставою для звільнення відповідача від зобов`язання по оплаті вартості послуг за цим договором.

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саму ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Вказаний правовий висновок висловив у своїй Постанові від 11 вересня 2020 року Верховний суд по справі № 910/16505/19.

З огляду на викладене, у суду наявні правові підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 530 ЦК України. якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В ході судового розгляду відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

3 огляду на встановлені Договором розподілу природного газу та Кодексом ГРМ вимоги, якими встановлено обов`язок споживача компенсувати Оператору ГРМ вартість послуг з розподілу природного газу, беручи до уваги відсутність доказів оплати вартості послуг з розподілу природного газу, позовні вимоги про стягнення 5 816,55 грн. з Фізичної особи-підприємця Талі Івана Карповича є обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 2481,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 81, 126, 129, 221, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов - задоволити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Талі Івана Карповича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» (88015, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Погорєлова, буд. 2, код ЄДРПОУ 05448610) суму заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 5 816,55 грн (п`ять тисяч вісімсот шістнадцять гривень 55 коп.), а також 2 481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню 00 коп.) на відшкодування витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя Л.В. Андрейчук