Постанова № 10898243, 05.08.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 серпня 2010 р. справа № 2а-11034/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 38 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Папазової Г.П.

при секретаріСкутельник Ю.В.

за участю

представників позивачаПацинко Л.І. з наказом від 17.12.1992р.

Новака Ю.В. за ордером від 20.07.2010р.

представника відповідачаКоростильова С.В. за дов. від 15.12.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного малого підприємства «Вербена» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486 та від 20 квітня 2010 року № 0000032302/1/16408, 0000042302/1/16409,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486.

В обґрунтування позову зазначив наступне. Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена перевірка Приватного малого підприємства «Вербена» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 22.12.09р. № 3347/23/2/22005707. На підставі цього акту були винесені податкові повідомлення рішення від 11 січня 2010р. № 0000032302/0/486 та 0000032302/0/486, якими було донараховано податкових зобов,язань та застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 151935 грн., у тому числі фінансові санкції у розмірі 50645 грн., по податку на додану вартість у розмірі 114075 грн., у тому числі фінансові санкції у розмірі 38025 грн.

Підставою для нарахування податкових зобов,язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій, як вважає відповідач, стало порушення: пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.97р. № 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства всього у сумі 101290 грн., у тому числі за 2007р. у сумі 95065 грн., у тому числі за І квартал 2007р. у сумі 5625 грн., за ІІ квартал 2007р. у сумі 36097 грн., за ІІІ квартал 2007р. у сумі 35842 грн., за ІУ квартал 2007р. у сумі 17501 грн., за 2008р. всього у сумі 6225 грн., у тому числі за І квартал 2008р. у сумі 6225 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2007р. всього у сумі 76050 грн., у тому числі за березень 2007р. у сумі 4500 грн., за квітень 2007р. у сумі 8667 грн., за травень 2007р. у сумі 10433 грн., за червень 2007р. у сумі 9778 грн., за липень 2007р. у сумі 4750 грн., за серпень 2007р. у сумі 10613 грн., за вересень 2007р. у сумі 13311 грн., за жовтень 2007р. у сумі 1580 грн., за листопад 2007р. у сумі 7390 грн., за грудень 2007р. у сумі 5028 грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідач неправомірно при нарахуванні податкових зобов,язань з податку на прибуток та податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій опирався на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136, згідно якого посадові особи ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» здійснювали діяльність шляхом використання підложних документів по безтоварних прибутково видаткових операціях з використанням реквизітів банківських рахунків фіктивних підприємств з оформленням безтоварних прибутково видаткових документів. У 2007-2008рр. ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» надавав ПМП «Вербена» послуги субпідряду на підставі договору № 46 від 20.03.07р. При укладанні даного договору ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» надало копії реєстраційних документів, ліцензій. З приводу фіктивності діяльності ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» ніякої інформації не існувало, всі господарські операції підтверджені необхідними документами.

Під час розгляду справи, позивач доповнив позовні вимоги, а саме просив визнати незаконним та скасувати податкові повідомлення рішення від 20.04.2010р. № 000003230211/16408 та № 0000042302/1/16409.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на наступне. В ході перевірки ДПІ у м. Краматорьску було встановлено, що між ПМП «Вербена» (замовником) та ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» (підрядник) був укладений договір № 46 від 20.03.2007р., згідно якого підрядник зобов,язується виконувати ремонтно будівельні роботи. На виконання умов договору ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» були складені акти виконаних робіт на загальну суму 512010,31 грн. В якості оплати та передоплати за ремонтно будівельні роботи по договору № 46 від 20.03.2007р. ПМП «Вербена» у період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» грошові кошти у сумі 493971,73 грн. Перерахування коштів на адресу ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» підтверджено банківськими документами платіжними дорученнями з призначенням платежу: «передплата/оплата за ремонтно будівельні роботи по договору від 20.03.2007р. № 46».

Загальна сума витрат ПМП «Вербена» за даними бухгалтерського обліку фінансово господарських відносинах з ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» у перевіряємому періоді складає 426675,26 грн., до складу валових витрат підприємством віднесено суму у розмірі 405161 грн.

Згідно отриманої відповіді від ВПМ ДПІ у м. Краматорську стало відомо, що відповідно вироку Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136 посадові особи ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» здійснювали діяльність шляхом використання підложних документів по безтоварних прибутково видаткових операціях з використанням реквизітів банківських рахунків фіктивних підприємств з оформленням безтоварних прибутково видаткових документів.

Як вбачається з вироку Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136 ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» було зареєстровано виконавчим комітетом Дружківської міської ради 07.07.06 та створено з метою здійснення фіктивної незаконної діяльності, вираженої в отриманні від підприємств контрагентів грошових коштів для їх подальшого оготівкування, для чого були відкриті розрахункові рахунки в установах банків.

Таким чином, опираючись на факти, викладені у вироку Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136, не можливо визнати витрати у сумі 405161 грн., витратами, пов,язаними в веденням господарської діяльності ПМП «Вербена».

Вважають податкові повідомлення рішення від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486 та від 20 квітня 2010 року № 0000032302/1/16408, 0000042302/1/16409 правомірними,такими, що винесені в межах та на підставі діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Позивач Приватне мале підприємство «Вербена» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області 16.12.1992р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію № 606419.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-ХІІ (далі Закон № 509-ХІІ) завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Державною податковою інспекцією у м. Краматорську була проведена планова виїзна перевірка Приватного малого підприємства «Вербена» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами перевірки був складений акт від 22.12.09р. № 3347/23/2/22005707, яким встановленні порушення податкового законодавства, а саме: пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.97р. № 334/97-ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства всього у сумі 101290 грн., у тому числі за 2007р. у сумі 95065 грн., у тому числі за І квартал 2007р. у сумі 5625 грн., за ІІ квартал 2007р. у сумі 36097 грн., за ІІІ квартал 2007р. у сумі 35842 грн., за ІУ квартал 2007р. у сумі 17501 грн., за 2008р. всього у сумі 6225 грн., у тому числі за І квартал 2008р. у сумі 6225 грн.; пп.7.4.1, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97р. № 168/97-ВР, в результаті чого занижено податок на додану вартість за 2007р. всього у сумі 76050 грн., у тому числі за березень 2007р. у сумі 4500 грн., за квітень 2007р. у сумі 8667 грн., за травень 2007р. у сумі 10433 грн., за червень 2007р. у сумі 9778 грн., за липень 2007р. у сумі 4750 грн., за серпень 2007р. у сумі 10613 грн., за вересень 2007р. у сумі 13311 грн., за жовтень 2007р. у сумі 1580 грн., за листопад 2007р. у сумі 7390 грн., за грудень 2007р. у сумі 5028 грн.

На підставі цього акту були винесені податкові повідомлення рішення:

- від 11.01.2010р. № 0000032302/0/486 та 0000032302/0/486, якими було донараховано податкових зобов,язань та застосовані штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток у розмірі 151935 грн., у тому числі фінансові санкції у розмірі 50645 грн., по податку на додану вартість у розмірі 114075 грн., у тому числі фінансові санкції у розмірі 38025 грн.

- від 20.04.2010р. № 0000032302/1/16408, яким була визначена сума податкового зобов,язання: за основним платежем у розмірі 101290 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 50645 грн.; № 0000042302/1/16409, яким була визначена сума податкового зобов,язання: за основним платежем у розмірі 76050 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 38025 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно пп. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону 334/94-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як визначено п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг

з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних

засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду

На підставі пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З аналізу Закону України «Про податок на додану вартість» вбачається, що Закон визначає лише один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку відсутність податкової накладної чи митної декларації (інших подібних документів згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту 7.2 ст.7) згідно із абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України підставою для відповідальності платника є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон не передбачає.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПМП «Вербена» (замовником) та ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» (підрядник) був укладений договір № 46 від 20.03.2007р., згідно якого підрядник зобов,язується виконувати ремонтно будівельні роботи. На виконання умов договору ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» були складені акти виконаних робіт на загальну суму 512010,31 грн. В якості оплати та передоплати за ремонтно будівельні роботи по договору № 46 від 20.03.2007р. ПМП «Вербена» у період з 01.01.2007р. по 31.03.2008р. було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» грошові кошти у сумі 493971,73 грн.

Підставою для висновку в акті стало отримання відповіді від ВПМ, згідно якої ДПІ у м. Краматорську стало відомо, що вироком Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136 встановлено, що посадові особи ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» здійснювали діяльність шляхом використання підложних документів по безтоварних прибутково видаткових операціях з використанням реквизітів банківських рахунків фіктивних підприємств з оформленням безтоварних прибутково видаткових документів.

Відповідно до вироку Дружківського міського суду Донецької області від 31.03.09р. по справі № 1-136 ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» було зареєстровано виконавчим комітетом Дружківської міської ради 07.07.06 та створено з метою здійснення фіктивної незаконної діяльності, вираженої в отриманні від підприємств контрагентів грошових коштів для їх подальшого оготівкування, для чого були відкриті розрахункові рахунки в установах банків.

Але, як вбачається з наданих суду документів, факту визнання недійсними або анулювання свідоцтв платника податку постачальників позивача - ТОВ «Монтажтехноспецсервіс» на час здійснення правочинів судом не встановлено, що свідчить про те, що податкові накладні були виписані платниками податку.

Таким чином, суд не приймає до уваги у якості доказу зазначений вирок суду, оскільки він не містить інформацію про предмет доказування та вважає його неналежним доказом у даній справі.

З огляду на приписи наведених норм процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов,язання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Обставини, які слугували фактичною підставою для зменшення задекларованої позивачем суми бюджетного відшкодування згідно зі спірними податковими повідомленнями рішеннями, знаходяться в межах чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, факт виконання робіт за договором № 46 від 20.03.2007р., підтверджується накладними, які маються в матеріалах справи.

Таким чином, аналіз вищенаведених норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що податкова накладна є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість та валових витрат, сплачених (нарахованих) у зв,язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарської діяльності.

У пункті 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд встановив, що відповідач - Державна податкова інспекція в м. Краматорську Донецької області не довів в судовому засіданні, що оскаржувані позивачем податкові повідомлення рішення були ним прийняті правомірно.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір у сумі 3,40 грн., що підтверджується квитанцією.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб,єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного малого підприємства «Вербена» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3,40 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Приватного малого підприємства «Вербена» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486 та від 20 квітня 2010 року № 0000032302/1/16408, 0000042302/1/16409 підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного малого підприємства «Вербена» до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень рішень від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486 та від 20 квітня 2010 року № 0000032302/1/16408, 0000042302/1/16409 - задовольнити.

Визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області від 11 січня 2010р. № 0000042302/0/487, 0000032302/0/486 та від 20 квітня 2010 року № 0000032302/1/16408, 0000042302/1/16409.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 3,40 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Папазова Г.П.