Рішення № 108969761, 14.02.2023, Покровський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 189/195/22

2/189/16/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.02.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - Лукінова К.С.,

При секретарі Копиці С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Покровське в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, вказуючи на те, що 10.01.2022 року згідно письмового повідомлення приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова О.М. він дізнався, що 20.06.2019 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. було вчинено виконавчий напис № 1719 від 20.06.2019 року про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що належить позивачу на праві власності та обтяжена договором іпотеки №20712-1 від 28.04.2007 року за кредитними зобов`язаннями ОСОБА_2 згідно кредитного договору №20721 від 28.04.2007 року. Під час вчинення виконавчого напису позивач присутнім не був і дізнався про його існування під час вчинення виконавчих дій. Між тим, стягувач при зверненні до нотаріуса за оскаружванимм виконавчим написом не повідомив про те, що 06.02.2019 року Верховним Судом винесено постанову у справі № 189/149/15-ц за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №20721 від 28.04.2007 року за яким в задоволенні позовних вимог було відмовлено в зв`язку з припиненням поруки Відповідно до зазначеного під час вчинення виконавчого напису була відсутня безспірність заборгованості, оскільки позовні вимоги АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були предметом розгляду в суді першої інстанції. Рішення у справі було ухвалено лише 10.07.2021 року. Отже, відповідне право стягувача за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем. Посилаючись на норми ст.ст. 15,16,18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій позивач просив визнати таким.ю що не підлягає виконанню виконавчий напис № 1719 від 20.06.2019 року про звернення стягнення на нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 , що належить на праві власності ОСОБА_1 , а також стягнути судові витрати по справі.

Відповідач АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» направив до суду відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, вказуючи на те, що відповідно до укладеного договору позивач отримав кредит, та саме цей факт сторонами не оскаржується. У порушення зазначених норм закону та умов договору позивач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав та не повернув в межах строку, встановленого договором, суму кредиту та не сплатив проценти, комісію та інше за користування кредитом. Враховуючи викладене, відповідач вважає, що виконавчий напис вчинено відповідно до норм діючого законодавства. Відповідач вказує на те, що дуже показовим є той факт, що позивачка в позовній заяві та суд у вищенаведеному рішенні не заперечують факт наявності заборгованості перед банком. Таким чином, наявність безспірності заборгованості фактично визнали як сам позивач, так і суд. Враховуючи те, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надав всі необхідні документи відповідно до переліку, а саме кредитний договір, засвідчений банком розрахунок про заборгованість, підстав вважати незаконними дії нотаріуса немає, тим більше неподання документів, що не підтверджують безспірність вимог позивача. Додатково звертають увагу на те, що нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб сторін нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідносин з приводу яких виник спір. Щодо строку за корим здійснюється стягнення, то нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку. Відповідачем правомірно заявлено до стягнення суму заборгованості за вказаний період, а нотаріус правомірно в межах строків, встановлених ст. 88 ЗУ «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», вчинив виконавчий напис. Крім того, з боку позивача не доведено факту погашення суми кредиту. Спираючись на норми ст.ст. 1054, 526, 530, 610, 612, 638, 18 ЦК України, ЗУ «Про нотаріат», Порядок вчинення нотаріальних дій, постанови ВП ВС від 02.07.2019 року у справі № 916/3006/17, у справі № 305/2082/14-ц, просили відмовити в позові.

Третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. направила заяву про розгляд справи в її відсутності, а також надала належним чином засвідчені копії виконавчого напису та документів на підставі яких його вчинено 20.06.2019 року за р.№1719, на майно ОСОБА_1 .

Третя особа приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О.М. направив до суду завірену копію матеріалів виконавчого провадження №65566505, але не висловив своєї думки щодо суті спору.

В судове засідання сторони не з`явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, представник позивача та третя особа приватний нотаріус Бондар І.М. направили заяви про розгляд справи в їх відсутності, решта учасників процесу про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено наступне:

Згідно копії інформації з Єдиного реєстру боржників від 02.02.2022 року, наявний запис № 21 де зазначений боржником ОСОБА_1 , номер виконавчого провадження 65566505, документ видав приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, орган в якому перебуває на виконанні приватний виконавець Сивокозов О.М.

Згідно копії повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна в порядку ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження» від 23.12.2021 року № 8750, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозов О.М. повідомляє, що при проведенні виконавчих дій за виконавчим провадженням з ВП №65566505, з виконання виконавчого напису № 1719 від 20.06.2019 року, що видав приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, при примусовому виконанні вищезазначеного виконавчого документа проведено оцінку описаного та арештованого майна, а саме: квартира (реєстраційний номер майна 239640), загальною площею 39,1 кв.м., житлова площа 23,7 кв.м. Місцезнаходження : АДРЕСА_3 , яка складає 222900 грн. без урахування ПДВ.

Згідно копії висновку про вартість майна від 16.12.2021 року, вартість цієї ж квартири становить 222900 грн.

Згідно копії листа ДП «СЕТАМ», на виконання абзацу другого пункту 2 розділу УІІ Порядку реалізації арештованого майна, державне підприємство «СЕТАМ» повідомляє наступні відомості щодо реалізації предмета іпотеки шляхом проведення елетронного аукціону, зокрема, відомості про предмет іпотеки: двокімнатна квартира (реєстраційний номер майна 239640), загальною площею 39,1 кв.м., житлова площа 23,7 кв.м. Місцезнаходження : АДРЕСА_3 ; день та час проведення електронного аукціону 28 січня 2022 о 09:00; початкова ціна продажу майна 222900 грн.

Згідно копії виконавчого напису від 20.06.2019 року, виданого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, за реєстровим номером 1719, звернуто стягнення на нерухоме майно квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , належить на праві власності ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 за її кредитними зобов`язаннями перед АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» згідно кредитного договору №207021 від 28.04.2007 року. Зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки №207021-1, посвідченого 28.04.2007 року приватним нотаріусом Покровського районного нотаріального округу Головко Н.В. за реєстровим номером №915, передане в іпотеку акціонерному товариству комерційний банк «ПРИВАТБАНК», яке є правонаступником закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк». За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна, пропоную задовольнити вимоги акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» шляхом перерахування коштів на рахунок у розмірі: заборгованість за кредитом 9637,76 доларів США; заборгованість за відсотками 29005,24 доларів США, пеня 32896,20 доларів США, що всього становить суму 71539,20 доларів США.

Згідно копії заяви АТ КБ «ПРИВАТАНК», приватний нотаріус ДМНО Бондар І.М. отримала заяву про вчинення виконавчого напису 20.06.2019 року.

До цієї заяви було додано: копію довіреності, інформаційної довідки, письмових вимог та описів вкладення до листа на адресу ОСОБА_2 , а також ОСОБА_1 , іпотечного договору, кредитного договору, графік погашення кредиту і відсотків, а також розрахунок заборгованості.

Так, з розрахунку заборгованості вбачається, що його здійснено за період з 08.05.2007 року по 21.12.2018 року. З цього ж розрахунку заборгованості видно, що останній платіж позичальником вчинено 29.04.2009 року, а заборгованість розрахована стягувачем за виконавчим написом нотаріуса до 21.12.2018 року.

Згідно копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 26.05.2021 року ВП №65566505 видно, що приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем було відкрито виконавче провадження за виконавчим написом приватного нотаріуса ДМНО Бондар І.М. від 20.06.2019 року за №1719 та звернуто стягнення на квартиру місцезнаходження : АДРЕСА_3 .

Згідно рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області у справі № 189/149/15-ц від 13.12.2017 року видно, що 21.01.2015 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №207021 від 28.04.2007 року. Цим рішенням було відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року у цій справі, рішення було залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 06.02.2019 року у цій справі було рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року в частині вирішення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо сплати процентів та пені за період з 29.04.2012 року по 04.11.2014 року скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні зазначених позовних вимог за необгрунтованістю. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року в частині вирішення позовних про стягнення заборгованості за кредитним договором солідарно з ОСОБА_1 скасовано, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у їх задоволенні за необгрунтованістю. Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.12.2007 року та постанова Апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.05.2018 року щодо вирішення позовних вимог ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 21.01.2010 року по 28.04.2012 року скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заочним рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 року у справі №189/149/15-ц було позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №207021 від 28.04.2007 року у розмірі 16902,57 доларів США, з яких 8697,76 доларів США тіло кредиту, 8204,81 доларів США відсотки за користування кредитом.

З огляду на вивчені документи суд приходить до висновку про те, що станом на вчинення виконавчого напису нотаріуса заборгованість не була безспірною, при цьому було встановлено, що існувала вона вже в значно меншому розмірі, ніж зазначено в розрахунку заборгованості, а також те, що в цей період тривало судове провадження.

Стаття 575 ЦК України встановлює, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно зі статтею 589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У пункті 25 іпотечного договору сторонами було погоджено, що звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається на підставі: рішення суду; виконавчого напису нотаріуса.

Порядок та підстави вчинення виконавчих написів регламентовано Законом України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Пунктом 3 глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України в редакції, чинній на час вчинення виконавчого напису, визначено умови вчинення виконавчого напису. Так, відповідно до вказаних норм нотаріус вчиняє виконавчі написи:

якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем;

за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

Якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 № 1172.

У разі вчинення виконавчого напису за договором іпотеки нотаріус перевіряє за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманою шляхом безпосереднього доступу до цього реєстру, наявність чи відсутність заставної, наявність чи відсутність інших іпотекодержателів.

За наявності заставної вчинення виконавчого напису може бути здійснено лише на підставі заяви (вимоги) власника заставної.

Згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, у відповідній редакції нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку).

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів);

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов`язанням до закінчення строку виконання основного зобов`язання.

Для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору;

б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов`язання;

в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості;

г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв`язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов`язання;

ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Зокрема, спростовує безспірність заборгованості боржника той факт, що на час вчинення нотаріусом виконавчого напису в суді розглядається по суті спір щодо розміру цієї заборгованості.

Проте не свідчить про наявність спору щодо заборгованості лише та обставина, що у виконавчому написі зазначена більша сума заборгованості, ніж у повідомленні, надісланому стягувачем боржнику в процедурі звернення до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Разом із тим, законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий висновок зроблений Верховним Судом України в постанові від 05 липня 2017 року № 6-887цс17 та постанові Верховного Суду у справі № 207/1587/16 від 19 вересня 2018 року (провадження № 14-12559св18).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Задовольняючи позовні вимоги, суд, установивши те, що стягувач не надав нотаріусу доказів направлення іпотекодавцю досудової вимоги з розрахунком заборгованості, яка вручена боржнику, та те, що банком було обраховано заборгованість за кредитним договором більше ніж за три роки, дійшов до висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому суд виходить з того, що поданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису розрахунок заборгованості не підтверджує безспірності заборгованості боржника, оскільки заборгованість обрахована банком більше ніж за три роки, а також те, що на дату звернення стягувача до нотаріуса та вчинення виконавчого напису нотаріусом в провадженні суду перебувала справа про стягнення заборгованості, при цьому, в задоволенні частини позовних вимог щодо стягнення цієї ж заборгованості вже було відмовлено, а також те, що за рішенням суду було стягнуто заборгованість в розмірі 16902,57 доларів США, а у виконавчому написі нотаріуса зазначено розмір заборгованості 71539,20 доларів США, що обґрунтовано свідчить про відсутність безспірної заборгованості та те, що стягувачу було достеменно відомо про ці обставини під час звернення до нотаріуса.

Виходячи із вищевикладеного, виконавчий напис вчинений приватним нотаріусом Бондар І.М. з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат» та Глави 16 розділу ІІ Порядку, оскільки вказану у виконавчому написі суму боргу не можна вважати безспірною.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 12, 18, 77, 81, 211, 247, 259, 263 -269 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», третіх осіб: приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни, ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозова Олександра Миколайовича, Державного підприємства «СЕТАМ» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірини Михайлівни №1719 від 20.06.2019 року про звернення стягнення на нерухоме майно квартиру, місцезнаходження: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з акціонерного товариства «Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» на користь ОСОБА_1 2229 грн. судового збору за подання позовної заяви та 496,20 грн. судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно ч.ч. 7,8 ст. 158 ЦПК України в зв`язку із ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 07.02.2022 року у справі №189/195/22 продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: К.С. Лукінова

14.02.2023