Постанова № 10895937, 18.08.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 серпня 2010 р.Справа №2а-9467/10/9/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Цикуренко А.С. , при секретарі Павленко Н.О., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим»

до Кримської митниці

за участю прокуратури Автономної Республіки Крим

про визнання протиправними та скасування рішень

за участю представників:

позивача Пономарчук М.В., довіреність №БН від 19.01.10р.;

відповідача Сінгаєвський О.В., довіреність №17-07/8021 від 22.12.09р.;

прокуратури Афанасенко К.В., посвідчення №10040;

Суть спору: Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Кримської митниці про визнання протиправним та скасування Рішення про визначення митної вартості товарів №600000006/2010/000425/1 від 15.07.2010 р. та Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/00382 від 16.07.2010р.

Ухвалами суду від 27.07.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, задоволено клопотання позивача про невідкладний розгляд і вирішення справи та справу призначено до судового розгляду.

Позов мотивовано безпідставним на думку позивача застосуванням відповідачем під час здійснення контролю за митним оформленням товарів, що переміщуються через митний кордон України, до визначення митної вартості шостого (резервного) методу, за наявності поданої декларації митної вартості товару з застосуванням визначення митної вартості за ціною договору (ціна операції), тобто за першим методом.

Позивач вказує на те, що він у декларації митної вартості №600000009/2010/003182 від 14.07.2010р. вірно визначив митну вартість товару, в повній відповідності із Митним кодексом України, оскільки товар був поставлений виробником товару.

Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, викладених в письмових запереченнях від 11.08.2010р. №17-07/5659, відповідно до яких зазначив, що Кримська митниця не згодна із заявленими позовними вимогами позивача з огляду на їх необґрунтованість нормами діючого митного законодавства та зауважив, що є достатні підстави вважати, що позивач погодився з митною оцінкою ввезеного вантажу з огляду на норми наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 р. №230.

Представник прокуратури підтримав позицію відповідача.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

30.04.2010р. між Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством агрофірма «Крим» та SA “Tomai-Vin” був укладений Контракт №30/04.

Предметом вказаного Контракту є придбання Сільськогосподарським закритим акціонерним товариством агрофірма «Крим» (покупець) у SA “Tomai-Vin” (продавець) виноматеріалу виноградного обробленого в асортименті, зокрема столового ординарного сухого білого «Шардоне» в кількості 12000 дал за ціною 3,60 доларів США за дал.

Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство агрофірма «Крим» є виробником алкогольних напоїв виноробної продукції, що підтверджується ліцензією №252 від 17.03.2006р. і здійснює імпорт виноматеріалів відповідно до ліцензії на право імпорту алкогольних напоїв №100000600044 від 22.06.2010р.

Відповідно до контракту №30/04 на адресу позивача надійшов товар з супровідною документацією.

14 липня 2010 року для митного оформлення товару СЗАТ агрофірма «Крим» до Кримської митниці декларантом ТОВ «Кримторгсервіс» було подано Декларацію митної вартості №600000009/2010/003182 разом із супровідними документами на товар виноматеріал виноградний оброблений, столовий, сортовий без додання спирту, ординарний, сухий, білий «Шардоне», врожаю 2009 р., виробництва SA “Tomai-vin”, країна походження Молдова, у кількості 21916 літрів, митна вартість якого склала 8 328,00 доларів США, тобто 0,38 доларів США за літр. Виходячи з курсу валюти на момент декларування - 7,9022 грн. за 1 долар США, митна вартість товару склала - 65810,15 грн.

Декларантом при визначені митної вартості товару було використано перший метод за ціною договору (вартістю операції). Митна вартість враховує вартість транспортування.

За результатами розгляду Вантажної митної декларації та Декларації митної вартості №600000009/2010/003182, поданої позивачем, 15.07.2010р. Кримської митницею прийнято Рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2010/000425/1, згідно якого митна вартість заявленої до митного оформлення партії виноматеріалу «Шардоне» у кількості 21916 літрів визначається у розмірі 14026,24 доларів США, виходячи з вартості за одиницю товару 0,64 долари США. Вказане рішення Кримською митницею прийняте із застосуванням шостого резервного методу та як слідує з даних графи 18 «Додаткова інформація /додаткові документи» на підставі наступних документів:

декларації митної вартості №600000009/2010/003182.

облікової картки субєкта зовнішньоекономічної діяльності 6000/4/10/00096

попередньої митної декларації 600000005.2010.081216.001

CMR №013618

Калькуляції собівартості SA “Tomai-Vin” №36 від 27.05.2010р.

Рахунку-фактури (инвойсу) SA “Tomai-Vin” №2/07 від 07.07.2010р.

Прайс-листу SA “Tomai-Vin” №27 від 22.04.2010р.

Рахунку-фактури перевізника №07/07-02

Додаткової угоди №1до контракту 30/04

Контракту №30/04 від 30.04.2010р.

Договору про перевезення №39/07 від 06.07.2010р

Висновку експерта №0279808 від 10.07.2010р.

Сертифікату про походження товару (СТ-1) MD005192 від 10.07.2010р.

Посвідчення якості №21 від 08.07.2010р.

16.07.2010 року Кримською митницею оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №600000009/0/00382, згідно з якою позивачу відмовлено у прийнятті ВМД №600000009/2010/003182 від 14.07.2010р. та заявлено вимогу, згідно якої для пропуску товару через митний кордон необхідно подати нову ВМД із врахуванням митної вартості, визначеної митним органом.

При прийнятті оскаржуваної Картки відмови кримською митницею було розглянуто наступні документи, які були подані декларантом 14.07.2010р. о 16г.36хв.:

Уніфікована митна квитанція МД-1 серія 51202В №0111995 від 13.07.2010р.;

облікова картка субєкта зовнішньоекономічної діяльності 6000/4/10/00096 від 24.06.10р.;

попередня митна декларація 600000005.2010.081216.001 від 12.07.2010р.

CMR №013618 від 10.07.2010р.

Калькуляція собівартості SA “Tomai-Vin” №36 від 27.05.2010р.

Рахунок-фактура (инвойс) SA “Tomai-Vin” №2/07 від 07.07.2010р.

Прайс-лист SA “Tomai-Vin” №27 від 22.04.2010р.

Рахунок фактура перевізника №07/07-02

Додаткова угода №1до контракту 30/04

Додаткова угода №2до контракту 30/04

Контракт №30/04 від 30.04.2010р.

Договір про перевезення №39/07 від 06.07.2010р

Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи 05.03.02-03/39536 від 10.06.2010р.

Довідка про проведення декларування №27 від 17.06.2010р.

Сертифікат відповідності SNACP MD 1006 11C 046222-10 від 27.05.2010 р.

Ліцензія на право імпорту, експорту спирту етилового, алкогольних напоїв №100000600044 від 22.06.2010р.

Ліцензія №252 від 17.03.2006р.

Висновок експерта №0279808 від 10.07.2010р.

Сертифікат про походження товару (СТ-1) MD005192 від 10.07.2010р.

Гігієнічний сертифікат №26 від 27.05.2010р.

Лист виробника №30 від 25.04.2010р.

Посвідчення якості №21 від 08.07.2010р.

Протокол випробувань №3193с від 27.05.2010р.

Протокол випробувань №464 від 27.05.2010р.

Копія вантажної митної декларації EY03843112 від 10.07.2010р.

ВМД за якою було відмовлено в митному оформленні №600000009/2010/003182 від 14.07.2010р.

19.07.2010р. позивачем було подано нову Декларацію митної вартості №600000009/2010/003240 із зазначенням митної вартості, визначеної Кримською митницею на підставі оскаржуваного рішення у розмірі 14026,24 доларів США, як зазначив позивач з метою недопущення простою автотранспорту та псування продукції.

Ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 3 КАСУ справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, субєктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа, інший субєкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень , суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Митного кодексу України митні органи є спеціальними уповноваженими органами виконавчої влади в галузі митної справи, слід зазначити, що статтями 6, 8 Конституції України встановлено, що органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно до ч. 1 ст. 45 Митного кодексу України (далі МК України), особи, які переміщують товари і транспортні засоби через митний кордон України чи провадять діяльність, зобов'язані подавати митним органам документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю.

При декларуванні товарів та транспортних засобів митному органові подаються документи, необхідні для здійснення митного контролю (п. 2 частини 1 ст. 54 МК України).

Відповідно до положень п. 14, 15 ч.1 ст. 1 МК України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів. Митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своєї компетенції з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу,законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку.

Контроль правильності визначення митної вартості відповідно до положень статті 265 Митного кодексу України здійснює митний орган згідно з положенням цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 Митного кодексу України, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та мають бути задоволені судом у повному обсязі, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:

1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

6) резервного.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються подальші витрати, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (ч. 2 ст. 267 МК України).

Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), використовується в разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) стосовно продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, що унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не може бути зроблено відповідне коригування відповідно до положень частини другої цієї статті;

4) покупець і продавець не є пов'язаними між собою особами або хоч і є пов'язаними між собою особами, але ці відносини не вплинули на ціну товарів. За наявності достатніх підстав вважати, що зазначені відносини вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен повідомити про це декларантові та надати йому можливість для відповіді та доказу відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. На вимогу декларанта таке повідомлення здійснюється у письмовій формі.

Використані декларантом відомості повинні бути об'єктивними, піддаватися обчисленню та підтверджуватися документально. Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.9 ст. 267 МК України).

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Відповідно до частин 2,3 ст. 268 МК України при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: фізичні характеристики; якість та репутація на ринку; країна походження; виробник.

Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.

Зазначений метод можливо застосовувати тільки, якщо за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього (ч. 1 ст. 268 МК України).

Наступний метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ч. 3 ст. 269 МК України застосовується, якщо подібні (аналогічні) товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.

Відповідно до застережень ст. 270 МК України товари не вважаються ідентичними або подібними (аналогічними) оцінюваним, якщо вони не вироблені в тій же країні, що і товари, які оцінюються.

Товари, виготовлені не виробником оцінюваних товарів, а іншою особою, беруться до уваги лише в разі, якщо немає ні ідентичних, ні подібних (аналогічних) товарів, виготовлених особою - виробником товарів, які оцінюються.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 273 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно з положеннями цієї статті на підставі:

1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України;

2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей;

3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера;

4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 272 цього Кодексу;

5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн;

6) мінімальної митної вартості;

7) довільної чи фіктивної вартості.

Якщо ця стаття застосовується митним органом, на вимогу декларанта, митний орган зобов'язаний письмово проінформувати його про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод. Крім того, для визначення митної вартості за резервним методом митний орган надає декларанту цінову інформацію, що є у його розпорядженні.

Декларування митної вартості товару - виноматеріалу виноградного обробленого, столового, сортового без додання спирту, ординарного, сухого, білого «Шардоне», врожаю 2009 р, виробництва SA “Tomai-vin”, країна походження Молдова, у кількості 21916 літрів, здійснювалось позивачем в межах господарської операції поставки відповідно до контракту №30/04 від 30.04.2010 р., укладеного між позивачем та SA “Tomai-Vin”.

Відповідно до контракту оплата за товар покупцем здійснюється на умовах: 0,25 доларів США за дал протягом 30 календарних днів з моменту поставки, кінцевий розрахунок протягом 120 календарних днів після поставки кожної партії товару. Також відповідно до умов контракту продавець зобовязаний надати до кожної партії товару Сертифікат про походження, копію ВМД на експорт товару, рахунок-фактуру, ТТН (CMR), сертифікат відповідності, санітарно-гігієнічний висновок, сертифікат якості, протокол випробувань, фітосанітарний сертифікат, якісне посвідчення, сертифікат аналізу залишків пестицидів та радіонуклідів.

Поставка товару здійснювалась за рахунком-фактурою продавця SA “Tomai-Vin” №2/07 від 07.07.2010р. в обємі - 21916 літрів, ціна за одиницю товару - 0,36 доларів США, загальна сума поставки - 7889,76 доларів США.

Судом також встановлено, що позивачем Кримський митниці при митному оформленні товару було надано експортну декларацію з країни виробника, що підтверджується оскаржуваною Карткою відмови. Вартість та кількість товару, зазначені в ній відповідають визначеним позивачем під час митного оформлення для ввозу в Україну, тобто 21916 літрів на суму 7889,76 доларів США.

Відповідно до рахунку-фактури перевізника SRL “Transimex” вартість перевезення до кордону України склала 0,02 долари США до кордону України за кожен літр вантажу, загальна вартість перевезення товару, що враховується до митної вартості товару склала 438,32 долари США.

Таким чином, митна вартість партії товару складає 8328,08 доларів США, що відповідає заявленій декларантом позивача в Декларації митної вартості №600000009/2010/003182 від 14.07.2010р.

Визначена в декларації митної вартості товару, поданої позивачем, ціна, а також його якісні характеристики, виробник та країна походження обґрунтовуються Калькуляцією собівартості SA “Tomai-Vin” №36 від 27.05.2010р.; Прайс-листом SA “Tomai-Vin” №27 від 22.04.2010р.; Рахунком-фактурою SA “Tomai-Vin” №2/07 від 07.07.2010р.; Рахунком-фактурою перевізника №07/07-02; Контрактом №30/04 від 30.04.2010р.; Договором про перевезення №39/07 від 06.07.2010р.; вантажною митною декларацією EY03843112 від 10.07.2010р.; ВМД №600000009/2010/003182 від 14.07.2010р.; уніфікованою митною квитанцією МД-1 серія 51202В №0111995 від 13.07.2010р.; обліковою карткою субєкта зовнішньоекономічної діяльності 6000/4/10/00096 від 24.06.10р.; попередньою митною декларацією 600000005.2010.081216.001 від 12.07.2010р.; CMR №013618 від 10.07.2010р.; Висновком державної санітарно-епідеміологічної експертизи 05.03.02-03/39536 від 10.06.2010р.; Довідкою про проведення декларування №27 від 17.06.2010р.; Сертифікатом відповідності SNACP MD 1006 11C 046222-10 від 27.05.2010 р.; Висновком експерта №0279808 від 10.07.2010р.; Сертифікатом про походження товару (СТ-1) MD005192 від 10.07.2010р.; Гігієнічним сертифікатом №26 від 27.05.2010р.; Листом виробника №30 від 25.04.2010р.; Посвідченням якості №21 від 08.07.2010р.; Протоколом випробувань №3193с від 27.05.2010р.; Протоколом випробувань №464 від 27.05.2010р.

При розгляді Декларації митної вартості Кримською митницею зроблено запис про необхідність подання додаткових документів згідно переліку.

Відповідно до відмітки позивача на декларації митної вартості перелічені документи в Декларації митної вартості не представлені. Позивач в судовому засіданні пояснив, що частина документів була представлена відповідачу, а інші документи не представлені у звязку відсутністю необхідності їх оформлення.

Перевіривши матеріали справи щодо обґрунтованості витребування додаткових документів, суд зазначає наступне.

Договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці договору про перевезення №39/07 від 06.07.2010р., зокрема оскаржуваною Карткою відмови та Рішенням про визначення митної вартості товару. Інші договори з третіми особами позивачем не укладались.

Рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця. Кримською митницею не доведено факт здійснення позивачем платежів третім особам на користь продавця і як наслідок обґрунтованість вимог щодо надання цих документів. В судовому засіданні встановлено, що вказані платежі не здійснювались.

Рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту). Кримською митницею не доведено факт отримання комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту) позивачем і як наслідок обґрунтованість вимог щодо надання цих документів. В судовому засіданні встановлено, що вказані платежі не здійснювались.

Відповідна бухгалтерська документація. Кримською митницею не обґрунтовано вимоги щодо надання цих документів і не зазначається які саме бухгалтерські документи потрібно надати позивачу.

Ліцензійний чи авторський договір (контракт). Кримською митницею не обґрунтовано вимоги щодо надання цих документів, необхідність врегулювання ліцензійних чи авторських відносин щодо імпорту виноматеріалу.

Каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці Прайс-лист SA “Tomai-Vin” №27 від 22.04.2010р.(а.с. 49)

Калькуляція фірми - виробника товару. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці рахунка-фактури SA “Tomai-Vin” №2/07 від 07.07.2010р. (а.с. 48) Суд також зазначає, що вказана в калькуляції собівартості, що надана позивачу виробником товару і була наявна у відповідача під час митного оформлення, собівартість товару менша за ціну продажу СЗАТ агрофірмі «Крим» і тому відсутні підстави для її неприйняття.

Копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці вантажної митної декларації продавця EY03843112 від 10.07.2010р.(а.с. 75)

Висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці цих документів (а.с. 67-72)

Сертифікат про походження товару. Матеріалами справи підтверджується надання позивачем Кримський митниці сертифікату про походження товару (СТ-1) MD005192 від 10.07.2010р.(а.с. 65)

Інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини. Кримською митницею не обґрунтовано вимоги щодо надання цих документів, факт продажу виноматеріалу зовнішньоторговельними та біржовими організаціями.

Таким чином, суд приходить до висновку, що надані Кримський митниці при митному оформлені товару декларантом позивача документи дають можливість визначити митну вартість товару за першим методом, тобто ціною контракту, як це і було зроблено позивачем, а вимога відповідача під час митного оформлення в наданні інших витребуваних документів є безпідставною та необгрунтовною.

Згідно ст.2 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991р. №959 зі змінами та доповненнями суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності керуються такими принципами:

Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

- рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності;

- забороні будь-яких, крім передбачених цим Законом, дій держави, результатом яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності

- неприпустимості обмежувальної діяльності з боку будь-яких її суб'єктів, крім випадків, передбачених цим Законом;

Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України;

Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезенні та вивезенні товарів.

Згідно ст.6 цього Закону зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Згідно ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності, заборона незаконного втручання органів державної влади у господарські відносини. У відповідності з ст.ст. 179, 189, 190 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни. При здійсненні експортних та імпортних операцій у розрахунках з іноземними контрагентами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції, за винятком тих, на які встановлено державні ціни.

У відповідності з статтею 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 03.12.1990р. №507 зі змінами та доповненнями вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів. Згідно ст.11 цього Закону при здійсненні експортних та імпортних операцій безпосередньо або через зовнішньоторговельного посередника в розрахунках із зарубіжними партнерами застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку. Згідно ст.13 цього Закону державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно п.5 ст.19 Господарського кодексу України незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю забороняється.

Митний орган, здійснюючи визначення митної вартості товару за шостим (резервним) методом, посилається на ненадання всіх необхідних документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 273 МКУ застосування методу № 6 перед методами №№ 1 - 5 має бути аргументованим. Крім того, ч.3 ст. 266 МКУ передбачає процедуру проведення консультацій між митним органом та декларантом, у разі неможливості застосування методу "за ціною договору" з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Жодних належних та повних обґрунтувань з приводу неможливості застосування методів № 1 - 5 перед методом № 6 у винесених відповідачем рішеннях не міститься і в запереченнях на позов не наводиться.

Статтею 265 Митного кодексу України встановлено, що у разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені Митного кодексу України.

Однак на думку суду, у митного органу була наявна інформація на підтвердження застосування ціни операції за декларуємий товар, надана позивачем при митному оформленні товару.

Крім того, суд вважає, що застосовуючи резервний метод визначення митної вартості, виходячи з митної вартості товару іншого виробника, іншого за якісними показниками, призначенням та роком виробництва, ніж декларував позивач, відповідач діяв недобросовісно та нерозсудливо.

Як передує з наданого представником відповідача витягу з цінової інформації ЄАІС ДМСУ за аналогічні товари для застосування резервного методу відповідачем визначені інші ніж задекларовані позивачем. Так, відповідно до записів витягу з цінової інформації ЄАІС ДМСУ під номерами 78, 79, 80 врожаю 2008 року, міцністю 11,7 %об., під торговельною маркою «Vismos» в той час як відповідно до товаросупровідних документів позивачем імпортувався виноматеріал для використання у виробництві сухих ординарних вин, врожаю 2009 року, міцністю 11,4 %об, що також дає змогу зробити висновок про безпідставність визначення митної вартості товару Кримською митницею на підставі наданого витягу.

Зауваження відповідача щодо наявності достатніх підстав вважати, що позивач погодився з митною оцінкою ввезеного вантажу з огляду на норми наказу Державної митної служби України від 17.03.2008 р. №230 судом не приймаються, оскільки право на звернення до суду гарантується Конституцією України і є непорушним, окрім того можливість застосування позивачем норм цього Наказу щодо випуску товару під гарантійні зобовязання це право, а не обовязок позивача.

Відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вимог чинного законодавства України та наданням необхідних документів позивачем для визначення митної вартості товару, суд вважає, що Кримською митницею не обґрунтовано правомірність застосування методу № 6 (резервного) для визначення митної вартості товару.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спірні рішення про визначення митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України є такими, що винесені з порушенням порядку розрахунку митної вартості товарів, встановленого розділом XI Митного кодексу України. Позовні вимоги визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В судовому засіданні 18.08.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови, у повному обсязі постанову складено 20.08.2010р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати Рішення про визначення митної вартості товару №600000006/2010/000425/1 від 15.07.2010 р. та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 16.07.2010р. №600000009/0/00382.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства агрофірма «Крим» (98433, Бахчисарайський р-н, с.Віліне, вул.Леніна 128, код ЄДРПОУ 03759754,) 3,40 грн. судового збору

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду

Суддя Цикуренко А.С.