Постанова № 10895774, 11.08.2010, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року 11 год. 36 хв Справа № 2а-2659/10/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛазаренко М.С.

при секретаріГончаренко Н.А.

за участю представників

від позивача: Грибова О.В. (дов.№1 від 05.01.2010)

від відповідача: Аксьонова А. А. (дов. №40/8/10-017 від 11.01.2010)

розглянув в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Комунального підприємства Бердянської міської ради «Житлосервіс-7»

до: Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області

про: скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2009 року №0001702310/0 (від 15.12.2009р. №0001702310/1, від 25.02.2010р. №0001702310/2)

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Бердянської міської ради «Житлосервіс-7» звернулося з адміністративним позовом до Бердянської обєднаної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.09.2009 року №0001702310/0 (від 15.12.2009р. №0001702310/1, від 25.02.2010р. №0001702310/2), посилаючись на те, що висновки БОДПІ, ДПАУ у Запорізькій області та ДПА України на те, що субсидії та пільги надаються у складі тарифу на оплату житлово-комунальних послуг є помилковими, оскільки до складу структури тарифу на послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, затвердженої рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 21.09.2006 №518, пільги та субсидії за рахунок бюджетів не входять, крім того відповідно до п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 закону України «Про податок на додану вартість» не обєктом оподаткування ПДВ операції з виплат субсидій та дотацій за рахунок бюджету.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та надав пояснення в обґрунтування позовних вимог аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засідання проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на те, що в порушення пп.3.1.1 п.3 ст. 3, п.4.1 ст.4, пп.7..3.5 п.7.3 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість (ряд. 1Б Декларації з ПДВ) в розмірі 91943 грн. 09 коп. за рахунок не включення до обєкту оподаткування з ПДВ та до бази оподаткування з податку на додану вартість частини тарифу, відшкодованої з місцевого бюджету та не сплаченої населенням, у звязку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг.

У судовому засіданні представник відповідача у задоволенні позову просив відмовити та надав пояснення в обґрунтування своїх заперечень аналогічні викладеним у письмових запереченнях.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно плану перевірок на ІІІ кв. 2009р. Бердянською ОДНІ було проведено планову виїзну перевірку КП БМР «Житлосервіс-7» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.03.2009 року, за результатами якої складено акт №173/23-108/32581100 від 17.09.2009р.

В ході перевірки встановлено порушення КП БМР «Житловсервіс-7» вимог пп.3.1.1 п.3 ст. 3, п.4.1 ст.4, пп.7..3.5 п.7.3 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість в розмірі 91935 грн., в т.ч. по періодам: жовтень 2007р. 4735 грн., листопад 2007 року 4433 грн., грудень 2007 року 18973 грн., січень 2008 року 3167 грн., лютий 2008 року 6347 грн., березень 2008 року 6152 грн., квітень 2008 року 6046 грн., травень 2008 року 5916 грн., червень 2008 року 5701 грн., липень 2008 року 47 грн., серпень 2008 року 2906 грн., вересень 2008 року 2824 грн., жовтень 2008 року 2557 грн., листопад 2008 року 3648 грн., грудень 2008 року 8890 грн., січень 2009 року 179 грн., лютий 1009 року 4714 грн., березень 2009 року 4700 грн.

Підприємство не погодилось з висновками та надало заперечення до акту перевірки №9812 від 22.09.2009 року. Листом від 25.09.2009 року №13851/10/23-113 Бердянською обєднаною державною податковою інспекцією Запорізької області надано відповідь за результатами розгляду заперечень, відповідно до якого висновки акта перевірки є правомірними.

У зв'язку з встановленими порушеннями в ході проведення перевірки, БОДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.09.2009р. №0001702310/0 про донарахування податку на додану вартість в сумі 137902 грн. 50 коп. (в т.ч. штрафна санкція 45967 грн. 50 коп.).

07.10.2009 року за вих.. №1011 позивач звернувся до відповідача зі скаргою на податкове повідомлення-рішення №0001702310/0 від 30.09.2009 року.

Відповідно до рішення за вих. № 19890/10/25017 від 04.12.2009 року про результати розгляду первинної скарги, подану скаргу було залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін, у зв'язку з чим було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.12.2009 р. № 0001702310/1.

Підприємство не погодилось з вказаним рішенням та за вих. №1377 від 16.12.2009 року подано повторну скаргу, відповідно до якої оскаржило податкове повідомлення - рішення від 15.12.2009р. № 0001702310/1 до Державної податкової адміністрації у Запорізькій обласні.

Рішенням №578/10/25-020 від 17.02.2010 про результати розгляду повторної скарги, БОДП скаргу підприємства також було залишено без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін, га було прийнято податкове повідомлення - рішення від 25.02.2010 р. № 0001702310/2.

Підприємство не погодилось з рішенням та оскаржило його до Державної податкової адміністрації України відповідно до повторної скарги за вих.. № 104 від 25.02.2010 року.

Рішенням за вих.. № 4127/6/25-0115 від 28.04.2010 року про результати розгляду повторної скарги Державною податковою адміністрацією України за результатом розгляду скарги, рішення було залишено без змін, а скарга без задоволення.

Не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із даним позовом зо суду.

Як вбачається з акту перевірки (стор. 12 Акту), в ході проведення перевірки було встановлено, що основним видом діяльності підприємства протягом перевіряємого періоду є надання житлово-комунальних послуг. Підприємства житлово-комунального господарства, в т.ч. КП БМР «Житлосервіс-7» одержують цільове фінансування з бюджету у вигляді субсидій малозабезпеченим сім'ям, пільг окремим категоріям громадян (ветеранам війни, військовослужбовцям, громадянам, потерпілим у результаті Чорнобильської катастрофи, та ін.). тощо. Субсидії та пільги надаються у складі тарифу на оплату житлово-комунальних послуг, установленого з урахуванням ПДВ. і перераховуються на рахунки житлово-комунальних підприємств або в рахунок погашення заборгованості платника податків перед постачальниками.

Протягом перевіряємого періоду, платником податків суми фактично спожитих послуг, на які нараховуються пільги, обліковувалися за Д-т рах. 48 «Цільове фінансування та цільові надходження», суми профінансованих з місцевого бюджету відповідних послуг, обліковувалися за К-т рах.48 «Цільове фінансування та цільові надходження». Стан розрахунків між КПБМР «Житлосервіс-7» та головним розпорядником коштів місцевого бюджету підтверджується щомісячно складеними «реєстрами актів звіряння з пільг та субсидій по управлінню праці та соціального захисту населення м. Бердянська» та даними поточних рахунків платника податків.

В порушення пп.3.1.1 п.3 ст. 3, п.4.1 ст.4, пп.7..3.5 п.7.3 ст.7, п.11.11 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено суму податкових зобовязань з податку на додану вартість (ряд. 1Б Декларації з ПДВ) в розмірі 91943 грн. 09 коп. за рахунок не включення до обєкту оподаткування з ПДВ та до бази оподаткування з податку на додану вартість частини тарифу, відшкодованої з місцевого бюджету та не сплаченої населенням, у звязку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг.

Встановлене порушення підтверджується наданими бух.рах. 48 «реєстрами актів звіряння з пільг та субсидій по управлінню праці та соціального захисту населення м. Бердянська».

Згідно з п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єктом оподаткування є операції платника податків з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п. 4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого звязку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку і компенсацією вартості товарів (послуг).

Таким чином, якщо з місцевого бюджету відшкодовується частина тарифу, встановленого органами виконавчої влади, яка не сплачена населенням у звязку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як складові частини регульованого тарифу включаються до об'єкта оподаткування, базою якого є тариф.

Згідно п.п.7.3.5. п.7.3. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення податкових зобов'язань у разі поставки товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому виді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Згідно п. 11.11. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість» тимчасово, до набрання чинності Податковим кодексом України, платники податку, які продають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), включаючи вартість його транспортування, надають послуги водопостачання, водовідведення, чи надають послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим платниками цього податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, товариствам співвласників житла, іншим подібним платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (послуг) у компенсацію їх вартості (далі - ЖЕКи). визначають базу оподаткування операцій з поставки таких товарів (послуг) за касовим способом. За касовим способом визначається також база оподаткування операцій з поставки зазначених товарів (послуг) для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують ці товари (послуги), у разі якщо вони зареєстровані як платники податку.

Таким чином базою оподаткування з поставки зазначених послуг є саме встановлений тариф. Тому, якщо з місцевого бюджету відшкодовується частина тарифу, встановленого органами виконавчої влади, яка не сплачена населенням у звязку з отриманням будь-яких категорій пільг та субсидій по оплаті житлово-комунальних послуг, то такі відшкодування як складові частини тарифу включаються до обєкту оподаткування, базою якого є тариф.

Також слід зазначити, що кошти, які бюджет у вигляді субсидії оплачує замість громадянина як частку плати за житлово-комунальні послуги, підприємство не може класифікувати як такі, що на них поширюються норми пп.3.2.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки частка плати за житлово-комунальні послуги, яку бюджет у вигляді субсидії оплачує замість громадянина, є субсидією з бюджету, наданою бюджетом безпосередньо громадянину споживачу таких послуг, а не підприємству. Для підприємства ці кошти є складовою частиною тарифу, отриманою з іншого джерела.

Крім бюджетних субсидій і дотацій для пільгових категорій населення, житлово-комунальні підприємства отримують з бюджету дотації на покриття від'ємної різниці, яка склалася між витратами на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами. Саме така бюджетна дотація не включається до бази оподаткування, оскільки не є частиною тарифу. Таким чином, дотація, яка отримується підприємством як різниця між витратами на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх пролажу населенню за встановленими тарифами, не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, оскільки надається безпосередньо підприємству.

З зазначеного вбачається, що до бази оподаткування податком на додану вартість у підприємств, що надають житлово-комунальні послуги, включаються всі суми коштів, отримані у звязку з компенсацією вартості житлово-комунальних послуг, враховуючи ті, що отримані безпосередньо від громадян, та ті, що отримані з бюджету як субсидія, надана громадинам.

Відповідно до ч.3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини другої ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що висновки, викладені в акті перевірки №173/23-108/32581100 від 17.09.2009р. є обґрунтованими та такими, що відповідають чинному законодавству, таким чином податкові повідомлення рішення від 30.09.2009 року №0001702310/0 (від 15.12.2009р. №0001702310/1, від 25.02.2010р. №0001702310/2 є правомірними та не підлягають скасуванню, а позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 19, 52, 160, 163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.С. Лазаренко

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 16 серпня 2010 року.