Рішення № 108956231, 14.02.2023, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.2023м. СумиСправа № 920/27/23

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго»

до відповідача: Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 8480 грн. 38 коп.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Позивач звернувся з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 8480 грн. 38 коп. заборгованості по договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води від 01.10.2006 №83-Т, а саме: 5240 грн 69 коп. основного боргу, 616 грн 39 коп. 3% річних, 2623 грн 30 коп. інфляційних збитків, а також витрати зі сплати судового збору.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що між сторонами було укладено Договір, позивач відпустив відповідачу теплову енергію, відповідач теплову енергію прийняв. У зв`язку з проведеним перерахунком нарахованих коштів за спожиту теплову енергію з урахуванням різниці тарифів позивачем було зроблене коригування, проте відповідач не сплатив зазначений рахунок. Тому, наявні правові підстави для стягнення з відповідача боргу, 3% річних та інфляційних збитків.

Ухвалою суду від 12.01.2023 було відкрито провадження у справі та постановлено розглядати справу без проведення судового засідання.

Відповідач ухвалу суду про відкриття провадження отримав 13.01.2023, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, проте у строки, визначені в ухвалі суду, письмового відзиву на позов не подав, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

01.10.2006 між сторонами було укладено договір №83-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води (а.с.15-20). Відповідно до п.1.1 Договору позивач (виконавець) зобов`язався надати відповідачу (споживач) вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим Договором.

Пунктами 2.1., 2.2. Договору визначено, розмір тарифів встановлюється НКРЕКП, а у разі зміни тарифів на послуги Виконавець повідомляє про це Споживача через засоби масової інформації. Розділом 3 Договору передбачено сторонами порядок оплати споживачем спожитих послуг.

Так, згідно з пунктами 3.1,3.2,3.3. Договору розрахунки за послуги проводяться в грошовій формі на умовах передплати відповідно до встановлених тарифів, які визначені умовами цього договору. Розрахунковим періодом є календарний місяць і Споживач до 15 числа розрахункового періоду сплачує Виконавцю вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період.

Пунктом 3.5. Договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що договір укладається на один рік і набирає чинності з дня його укладення і вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із Сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Станом на дату подачі позовної заяви до суду Договір є діючим.

Відповідно до Постанови НКРЕКП від 25.07.2017 р. за № 930 ТОВ «Сумитеплоенерго» є ліцензіатом господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії.

Згідно з п.п.9 п.3.2. Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання теплової енергії, затверджених Постановою НКРЕКП «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності у сфері теплопостачання» від 22.03.2017р. № 308 позивач повинен здійснювати постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються уповноваженим законом державним колегіальним органом.

Відповідно до умов договору протягом листопада - грудня 2018 року Позивачем були надані Відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а саме: за листопад 2018 року спожито 2,801 Гкал, що підтверджується актом прийому-передачі теплової енергії від 31.10.2018; акт прийому - передачі від 30.11.2018 р. та за грудень 2018 від 31.12. 2018 року спожито 7,393 Гкал, що підтверджується актом прийому-передачі теплової енергії за грудень від 31.12.2018, та 0, 689 Гкал за жовтень (з 28.10.2018р.).

Всього спожито з 28.10.2018 по грудень 2018 року 10,883 Гкал.

В ході проведення планової перевірки НКРЕКП, проведеної на підставі Плану здійснення заходів державного контролю суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2019 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 листопада 2018 року № 1584, постанови НКРЕКП від 31 травня 2019 року №917 «Про проведення планових перевірок суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у III кварталі 2019 року», встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (код ЄДРПОУ 33698892) порушено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва теплової енергії, з транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами, з постачання теплової енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 22 березня 2017 року № 308 та Постановою НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019 року зобов`язано позивача: «здійснити перерахунок для категорій споживачів «бюджетні організації», «інші споживачі», «релігійні організації» надмірно нарахованих та недонарахованих коштів за спожиту теплову енергію за період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, про що повідомити НКРЕКП з наданням підтверджуючих документів протягом 15 днів з дня закінчення терміну виконання».

Постанова НКРЕКП № 2540 від 26.11.2019 року прийнята на підставі Акту, складеному за результатами планового заходу № 331 від 20.09.2019 року. В зазначеному Акті на сторінці 11 вказано, що «Перевіркою встановлено, що з 28 жовтня 2018 року офіційно почала діяти постанова НКРЕКП від 27 лютого 2018 року № 239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП». Разом з тим ТОВ «Сумитеплоенерго» в період з 28 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року відпускало теплову енергію для категорій споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі» та «релігійні організації» за тарифами, встановленими постановою НКРЕКП від 14 червня 2018 року № 404, яка введена в дію з 16 серпня 2018 року, що є порушенням вимог підпункту 9 пункту 3.2 глави 3 Ліцензійних умов № 308 у частині здійснення постачання теплової енергії за тарифами, що встановлюються НКРЕКП у межах наданих повноважень.

«Таким чином при застосуванні Товариством тарифів на теплову енергію для категорій споживачів «бюджетні установи», «інші споживачі» та «релігійні організації» відповідно до постанови НКРЕКП від 14.06.2018 № 404 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 квітня 2015 року № 1367», яка діяла до 27 жовтня 2018 року, ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» отримано:- надлишкові кошти по категорії «бюджетні установи» у сумі 3186,80 тис. грн. без ПДВ; - надлишкові кошти по категорії «релігійні організації» у сумі 9,94 тис. грн.. без ПДВ; - недоотримані кошти по категорії «інші споживачі» у сумі 5 595,97 тис. грн. без ПДВ.

За поясненнями Ліцензіата застосування зазначених тарифів на теплову енергію з 28 жовтня 2018року відбулося у зв`язку з тим, що публікація постанови НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 «Про внесення змін до деяких постанов НКРЕКП» в газеті «Урядовий кур`єр» відбулася лише 27.10.2018 № 202, відповідно пізніше постанови від 14.06.2018 № 404 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 30 квітня 2015 року № 1367» та на дату публікації вже втратила свою актуальність. ТОВ «Сумитеплоенерго» при розрахунках із споживачами її не застосовувало, оскільки сплачувало за спожитий природний газ відповідно до укладених договорів із НАК «Нафтогаз України» по ціні 8 639,90 грн./тис. куб. м. без ПДВ. Відповідно, тариф, встановлений постановою від 27.02.2018 № 239 не був актуальний через невідповідність ціни природного газу, яка є основною його складовою».

Крім того, 10.12.2018 відбулося засідання НКРЕКП, на якому було прийнято постанову НКРЕКП від 10.12.2018 № 1731, якою визнано такими, що втратили чинність, постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема від 30 червня 2015 року № 1974 «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів (крім населення) ТОВ «Сумитеплоенерго».

Постанова НКРЕКП від 10.12.2018 № 1731 набрала чинності з 01.01.2019, таким чином постанова НКРЕКП від 27.02.2018 № 239 втратила чинність з 01.01.2019.»

Акт № 331 від 20.09.2019 року та Постанова № 2540 від 26.11.2019 року є публічною інформацією, розміщені на офіційному сайті НКРЕКП і є у вільному доступі.

Враховуючи те, що відповідно до ст.17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» рішення з питань, що належать до компетенції НКРЕКП, є обов`язковими до виконання, Заявником проведено відповідний перерахунок за надані боржнику послуги постачання теплової енергії, що відображено в рахунку від 31.12.2019 року № 633.

Згідно Постанови НКРЕКП №404 від 14.06.2018 року для потреб Інших споживачів з 16.08.2018 року діяв тариф на теплову енергію 1256,52 грн. (без ПДВ), а з 28.10.2018 року Постановою НКРЕКП від 27.02.2018 року № 239 було введено в дію тариф, що становить 1657,81 грн.(без ПДВ), який не застосовувався для нарахувань з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року у зв`язку з тим, що Постанова про його встановлення була прийнята 27 лютого 2018 року, а опублікована 27 жовтня 2018 року.

Таким чином, Позивачем здійснено перерахунок нарахованих коштів за спожиту теплову енергію з урахуванням різниці тарифів (401,29 грн. без ПДВ за 1 Гкал) за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 р.

Зазначене коригування у розмірі 5240,69 грн.(з ПДВ) відображено в рахунку №83-Т від 31.12. 2019 року.

Листом №1 від 02.01.2020 року Позивач повідомив Відповідача про перерахунок коштів в сумі 5240,69 грн. за спожиту теплову енергію з урахуванням різниці в тарифах за період з 28 жовтня по 31 грудня 2018 року. Даний лист було вручено представнику Відповідача нарочно, про що свідчить підпис сторони боржника (а.с. 30).

На адресу Відповідача було неодноразово направлено повідомлення про існуючу заборгованість, згідно Договору, вимогу про оплату заборгованості вих. 5901 від 27.11.2020 р., претензію вих. № 1244 від 09.03.2021р. але ним було проігноровано дані пропозиції, щодо оплати та виконання своїх зобов`язань за Договором (а.с. 31-42).

Як зазначає позивач, станом на день звернення з позовом коригування в розмірі 5240 грн 69 коп. за період з 28.10.2018 по 31.12.2018 у повному обсязі так і не було сплачене.

Таким чином, судом встановлено факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання з оплати поставленої теплової енергії по Договору (коригування), що і змусило позивача звернутись до суду з даним позовом.

Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано, всупереч ст.ст. 73-74 ГПК України, а тому вказані факти є такими, що встановлені судом.

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Стосовно стягнення заборгованості.

Згідно з ст.ст. 526, 530 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений договором строк. Відповідно до ст. 24 Закону України «Про теплопостачання» серед основних обов`язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. При цьому статтею 19 Закону України «Про теплопостачання» також передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Як вже зазначалось, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення з позовом становить 5240 грн 69 коп. (за період з 28.10.2018 по 31.12.2018), вказана заборгованість підтверджується матеріалами справи, розрахунком позивача та не спростована відповідачем.

Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 5240 грн 69 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 616 грн 39 коп. 3% річних та 2623 грн 30 коп. інфляційних збитків, нарахованих за період з 11.01.2019 по 12.12.2022.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем наданий до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат (а.с.12-15).

Суд не погоджується із визначеним позивачем періодом нарахування 3% річних та інфляційних збитків з 11.01.2019 по 12.12.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У даному випадку донарахування відповідачу у зв`язку із проведеним коригуванням було здійснено позивачем у рахунку №83-Т від 31.12.2019 р.

Відповідно до п. 3.5. Договору визначено, що остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, тобто про строчка у відповідача виникла з 11.01.2020 р.

Тому суд здійснив перерахунок сум 3% річних та інфляційних збитків.

Враховуючи встановлений судом факт прострочення відповідачем грошового зобов`язання перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 459 грн 18 коп. - 3% річних (за період з 11.01.2020 по 12.12.2022, 2316 грн 93 коп. інфляційних збитків (за період з 11.01.2020 по 31.10.2022) є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У той же час, у частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 157 грн 21 коп. 3% річних та 306 грн 37 коп інфляційних збитків слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено судом частково, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2537 грн 15 коп. покладаються на відповідача, витрати за сплати судового збору в розмірі 146 грн 85 коп. покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 8480 грн 38 коп. задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (вул. Друга Залізнична, буд. 10, м. Суми, 40030, код ЄДРПОУ 33698892) 5240 грн 69 коп. основного боргу, 459 грн 18 коп. 3% річних, 2316 грн 93 коп. інфляційних збитків, 2537 грн 15 коп. витрат по сплаті судового збору.

3.У позові в частині стягнення Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» 157 грн 21 коп. 3% річних та 306 грн 37 коп інфляційних збитків відмовити.

4.Витрати по сплаті судового збору у розмірі 146 грн 85 коп. покласти на позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго».

5.Видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» наказ після набрання рішенням законної сили.

6.Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7.Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п. 2 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 14.02.2023.

СуддяО.Ю. Резніченко