Рішення № 108954362, 07.02.2023, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

справа № 489/6389/21

провадження №2/489/299/23

Заочне рішення

Іменем України

07 лютого 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Мартинюк Н.С.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні впорядку загального провадження цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд» (далі ПрАТ «БФ «Миколаївбуд») до ОСОБА_1 про виселення та стягнення заборгованості

встановив:

У вересні 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить виселити відповідача з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого житла, та стягнути з нього на користь позивача 8971,15 грн. боргу за фактичне проживання в гуртожитку станом на 07.09.2021 та 4540,00 грн. сплаченого судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач був поселений в гуртожиток позивача з матір`ю в 2004 році на підставі заяви та укладеного договору оренди трьох ліжко-місць в одній кімнаті. На час поселення і на цей час в трудових відносинах відповідач з позивачем не знаходиться. З 2018 року відповідач проживає один в кімнаті №312а загальною площею 27,3 кв.м. та з ним був укладений короткостроковий договір найму (оренди) житла №53/18 від 01.10.2018. Відповідач не дотримується встановлених правил користування житлом в гуртожитку позивача, є злісним боржником за проживання в гуртожитку. Платежі здійснюються вкрай не регулярно і не в повній сумі, у зв`язку з чим відповідачу неодноразово вручались вимоги про погашення заборгованості та попередження про їх стягнення в судовому порядку. Однак, вони залишались без належного реагування, заборгованість зростала.

18.05.2021 відповідачу вручена вимога - попередження № 48/01-8 про погашення 11346,36 грн. заборгованості за проживання в гуртожитку протягом 2-х місяців з дня отримання вимоги та можливе виселення його з гуртожитку без надання іншого житла. Після цього сплачено в травні всього 4950,00 грн. боргу, платежі надалі припинено і заборгованість за проживання в гуртожитку станом на 07.09.2021 становила 8971,15 грн., що рівняється приблизно річній заборгованості, чим наносяться збитки приватному власнику гуртожитку. Відповідач, на цей час являється фактичним користувачем житла, так як договір оренди ліжко-місць № 53/18 від 01.10.2018 закінчився 28.09.2019 і при такій заборгованості не може бути укладений новий.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 28.09.2021 по вищевказаній справі відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 23.02.2022 закрито підготовче провадження по справі та призначено її до розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 07.02.2023, сторони не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Представник позивача надав до суду письмову заяву, в якій просив справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Додатково повідомив, що за період після подачі позовної заяви 21.09.2021 ОСОБА_1 сплачено за проживання в гуртожитку позивача з 16.11.2021 по 23.02.2022 4187,80 грн. Станом на 12.01.2023 заборгованість ОСОБА_1 по орендній платі за користування кімнатою АДРЕСА_2 в гуртожитку позивача згідно особового рахунку № НОМЕР_1 становить 18782,99 грн., у тому числі на початок об`явлення воєнного стану в Україні 24.02.2022 була в сумі 11364,25 грн. Договір оренди житлового приміщення не продовжений. Відповідач постійно в гуртожитку не проживає, на контакт з адміністрацією гуртожитку не виходить, кімната не звільнена від майна боржника, тобто знаходиться в його незаконному безоплатному використанні.

Відповідач причини своєї неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади. Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв`язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Згідно вимогстатті 247ЦПК України,у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.

Суд,дослідивши матеріалисправи і оцінившинаявні вній докази, дійшов наступного.

Судом встановлено, що 01.10.2018 між позивачем та ОСОБА_1 було укладено короткостроковий Договір №53/18 найму (оренди) трьох ліжко-місць в кімнаті №321а в приватному гуртожитку позивача по АДРЕСА_3 . Вказаний договір укладено на строк з 01.10.2018 по 28.09.2019.

Згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Миколаєва №16.27-10350-2021 від 28.09.2021 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Згідно виписки із особового рахунку № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має заборгованість по сплаті за комунальні послуги з жовтня 2018 року по вересень 2021 року, у розмірі 8971,15 грн.

ПрАТ "БФ "Миколаївбуд" неодноразово направляв на адресу ОСОБА_1 , досудову вимогу - попередження про погашення заборгованості по найму житла і комунальним послугам.

17.05.2021 відповідач був попереджений про наявну станом на 01.05.2021 заборгованість у розмірі 11346,36 грн. та про неможливість продовження договору найму.

З виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 вбачається, що в травні 2021 року відповідач частково погасив заборгованість, сплативши 4950,00 грн.

Зі змісту заяви позивача від 19.01.2023 за вих. №2/01-1 вбачається, що після звернення позивача до суду з вказаним позовом, відповідач сплатив за проживання в гуртожитку позивача 4187,80 грн.

Однак до теперішнього часу заборгованість в повному обсязі не сплачено. Доказів продовження дії договору найму (оренди) житлового приміщенням матеріали справи не містять.

Згідно статті 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до статті 99 ЖК України тимчасові жильці самостійного права на займане жиле приміщення не набувають незалежно від тривалості проживання. У разі відмови звільнення приміщення, вони підлягають виселенню в судовому порядку. Виселення провадиться без надання іншого жилого приміщення.

За умовами статті 810 ЦК України найм (оренда) житла здійснюється на підставі відповідного договору, певний строк, за плату. До договору найму житла крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності застосовується положення ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 810 ЦК України за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для поживання у ньому на певний строк за плату.

За змістом статті 812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

На даний час договору про оренду кімнати між ПАТ «Будівельна фірма «Миколаївбуд» та відповідачем відсутній, відповідно й відсутні правові підстави для його проживання в спірному житловому приміщенні.

Згідно із положеннями статей 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства, з дотриманням строку (терміну) його виконання, якщо такий встановлено зобов`язанням.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

За загальними правилами статті 611 ЦК України при простроченні виконання зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також у відповідності до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач втратив право користування кімнатою в гуртожитку позивача в зв`язку з припиненням договору найму житла, не має підстав для проживання в гуртожитку, має заборгованість за сплату комунальних послуг, та приймаючи до уваги, що в своїй заяві від 23.01.2023 представник позивача визнав, що після пред`явлення позову відповідачем було сплачено 4187,80 грн. за проживання у гуртожитку, суд приходить до висновку, що вимоги позивача стягнення з відповідача заборгованості за проживання в гуртожитку підлягають частковому задоволенню.

За такого, керуючись положеннями статті 13 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за фактичне проживання у гуртожитку станом на 07.09.2021 в розмірі 4783,35 грн.

На підставі статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2420,70 грн.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд» про виселення та стягнення заборгованості задовольнити частково.

Виселити ОСОБА_1 з кімнати № НОМЕР_2 а гуртожитку Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд» по вул. Миколаївська, 15 у місті Миколаєві, без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Будівельна фірма «Миколаївбуд» заборгованість за фактичне проживання у гуртожитку станом на 07.09.2021 в розмірі 4783,35 грн. (чотири тисяч сімсот вісімдесят три гривні 35 коп.) та судовий збір в сумі 2420,70 грн. (дві тисячі двадцять гривень 70 коп.).

У іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач Приватне акціонерне товариство «Будівельна фірма «Миколаївбуд», ЄДРПОУ 01273036, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Робоча, 2а;

відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_4 .

Повний текст судового рішення складено 07.02.2023.

Суддя І.В.Коваленко