Постанова № 108952267, 13.02.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Справа № 578/94/23

провадження № 3/578/168/23

П ОС ТА НО ВА

І м е н е м У к р а ї н и

13 лютого 2023 року смт.Краснопілля

Суддя Краснопільськогорайонного судуСумської областіЗеря Ю.О.,розглянувши справупро адміністративнеправопорушення,яка надійшлавід Відділенняполіції №2(с.Краснопілля)Сумського районногоуправління поліціїГоловного управліннянаціональної поліціїв Сумськійобласті,про притягненнядо адміністративноївідповідальності громадянки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючої, за ч. 2 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, права, передбачені ст. 268 КУпАП, роз`яснені,

установила:

12 січня 2023 року о 13:30 год гр. ОСОБА_1 допустила неналежне виконання батьківських обов`язків щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме протягом п`яти днів вживала алкогольні напої, чим порушила ч. 1, 2 ст. 150 Сімейного кодексу України та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП. Дані обставини зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення від 12.01.2023 серії ВАВ № 866712, складеному інспектором СЮП Сумського РУП в Сумській області капітаном поліції Томурком Валентином Олеговичем.

ОСОБА_1 у судове засідання прибула, провину визнала, пояснила, що дійсно допустила неналежне виконання батьківських обов`язків, зобов`язалась у подальшому подібного не вчиняти.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши всі наявні докази в їх сукупності, суддя дійшла наступних висновків.

За змістом частини 1 статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, громадянка ОСОБА_1 притягається до відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Частина 1 ст. 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, яка тягне за собою попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суб`єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Таким чином, ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься умисне невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством, і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.1998 у справі про тлумачення терміну «законодавство» визначено, що під законодавством слід розуміти (охоплюється) закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

Тобто, якщо вказані акти передбачають обов`язки батьків відносно дітей, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання останніх, то за порушення таких батьків мають притягувати до відповідальності згідно з ст.184КУпАП (зокрема, про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в ст. 150, 180Сімейного кодексуУкраїни та ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150Сімейного кодексуУкраїни визначені обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини: батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов`язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини. Вказаний перелік обов`язків є вичерпним.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 12.01.2023 серії ВАВ №866712, який є документом, що офіційно засвідчує факт вчинення неправомірних дій і є одним із джерел доказів. До протоколу долучені пояснення гр. ОСОБА_1 , відповідно до яких остання свою вину визнала та вказала, що дійсно вживала спиртні напої. До протоколу також долучено Акт обстеження умов проживання від 12.01.2023, а також фотознімки з будинку, де проживає малолітня дитина.

Також суддею враховано, що присутня у судовому засіданні гр. ОСОБА_1 визнала свою вину у вчиненому правопорушенні.

Таким чином суддя вважає доведеною належними і допустимими доказами вину гр. ОСОБА_1 у неналежному виконанні батьківських обов`язків, а тому є підстави для її притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 184 КУпАП.

Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Санкція ч. 1 ст. 184 КУпАП передбачає такий вид адміністративного стягнення, як попередження або накладення штрафу від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 33 даного Кодексу зобов`язує суд накладати стягнення за адміністративне правопорушення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України та при накладенні стягнення враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно ст. 34 КУпАП обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Згідно ст. 35 КУпАП обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.

Зважаючи на викладене, вивчивши обставини справи, характер вчиненого правопорушення, даних про особу правопорушника, ступінь її вини, вік, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують її відповідальність, враховуючи положення ст. 33 КУпАП суддя вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 184 КУпАП України у вигляді попередження, яке за своїм видом і мірою є достатнім та справедливим.

Відповідно до ст. 401 Кодексу України про адміністративні правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, щодо якої судом ухвалено постанову про накладення адміністративного стягнення, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на дату винесення постанови у цій справі становить 536,80 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 401, 184, 245, 247, 251, 252, 268, 277, 280, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, суддя

постановила:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючу за адресою: АДРЕСА_2 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,зареєстрованої заадресою: АДРЕСА_1 та фактичнопроживаючої заадресою: АДРЕСА_2 , 536,80 грн судового збору, який зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України в ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106 (стягувач Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021), у графі «призначення платежу»*; 101; РНОКПП НОМЕР_1 ; судовий збір за постановою про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , Краснопільський районний суд Сумської області.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим. Постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом (стаття 287 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суд Сумської області (стаття 294 КУпАП).

Суддя Ю.О. Зеря