Рішення № 108918101, 22.12.2022, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/28/2022

130/2510/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" грудня 2022 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.

при секретарі Лавріненко Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про оскарження рішення в справі про притягнення до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.11.2022 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з адміністративним позовом із вимогами визнати протиправною та скасувати постанову від 29.10.2022 року серії БАД №671814 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що 29.10.2022 року о 13 годин 18 хвилин інспектор СРПП Жмеринського районного відділу поліції ст.лейтенант поліції Валерій Дмитренко виніс постанову серії БАД №671814 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч.1 ст.122 КУпАП, у якій зазначено, що ОСОБА_1 29.10.2022 року о 13 годин 10 хвилин в м.Жмеринка по вул.Короленка керуючи автомобілем "Сітроєн", державний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку "Зупинку заборонено", зупинився в зоні даного знаку. Вказану постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних причин. Вказав, що вказаного дня він зупинився по вул. Короленка біля КП "Міський привокзальний ринок", так як він та його дружина прендують місце для торгівлі на території привокзального ринку у приміщенні м`ясного павільйону, що підтверджує договір на утримання торгівельного місця №13 від 01.07.2022 року, складений на ім`я його дружини ОСОБА_2 . Під час розвантаження товару до нього підійшов поліцейський, який повідомив йому, що він зупинився під знаком "зупинку заборонено", після чого він намагався пояснити працівнику поліції, що він вимушено зупинився тут, так як йому потрібно розвантажити зі своєї машини товар для продажу, та вказаний ним знак взагалі не помітив, оскільки він у дуже поганому стані та закріплений дуже високо. Сам поліцейський бачив, що іншого вільного місця поруч ніде не було. Зауважив, що відповідно до Правил дорожнього руху забороняється зупинятися в зоні дії знаку, що представляє собою синє коло з червоним обведенням по периметру, перекреслений двома перехрещеними червоними смугами, однак знак, який показав йому працівник поліції дуже відрізнявся від того, що забороняє зупинку транспортного засобу. Дорожній знак, який розміщений по вул. Короленка, представляє собою синє коло з білим обведенням по периметру, перекреслений двома перехрещеними смугами незрозумілого кольору, які більш схожі на темно-коричневі. Також він пояснив працівнику поліції, що знак розміщений занадто високо, а завдяки тому, що він знаходиться у дуже поганому стані, то взагалі є непримітний у порівнянні з іншими знаками навколо. Окрім того, даний знак 3.34 застосований без знака НОМЕР_2 "Зона дії знаку", далі по вулиці перехрестя відсутні. Тоді спадає на думку, що зона дії даного знаку закінчується за межами міста Жмеринка, однак це виходить за рамки здорового глузду, вказані обставини є порушенням вимог 10.9.6 Національного стандарту України Безпека дорожнього руху ДСТУ 4100-2014, водій не може нести відповідальність за порушення вимог дорожніх знаків, які встановлено з порушенням стандартів. Також Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини (а.с.1-6).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 24.11.2022 року відкрито провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

06.12.2022 року інспектор СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Валерій Дмитренко подав до суду відзив на дану позовну заяву, яким просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 , вважаючи, що позовна заява не містить фактичних відомостей про вчинення правопорушення чи відсутність його складу. Зауважено, що у наданій на підпис постанові ОСОБА_1 не зазначив будь-яких клопотань чи заперечень щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення. Також вказав, що позивачем не надано підтверджень заявлених позовних вимог та доказів протиправності оспорюваного рішення (а.с.28).

При цьому, стороною відповідача Головним управлінням Національної поліції у Вінницькій області причин неявки його представника за викликом в судове засідання не повідомлено, відзиву на момент розляду справи не подано.

Позивач ОСОБА_1 також не з`явився за його викликом до суду, ніяких клопотань додатково не подав.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін у справі та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до таких висновків.

Відповідно положень ч.1 ст.286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами.

Згідно вимог ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Судом встановлено, що 29.10.2022 року інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренко Валерієм складено постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД №671814 від 29.10.2022 року, у якій зазначено, що ОСОБА_1 о 13 годин 10 хвилин 29.10.2022 року, керуючи транспортним засобом "Сітроєн", державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Короленка в м.Жмеринка порушив вимоги дорожнього знаку "Зупинку заборонено", зупинився в зоні дії дорожнього знаку. Вказаною постановою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП (а.с.9).

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з ч.1 ст.246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;

3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;

4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;

5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.1,2,3 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Докази суду надають учасники справи.

Згідно ч.5 ст.77 КАС України, якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Згідно ч.2,3 ст.283 КУпАП постанова про адміністративне правопорушення повинна містити низку загальних відомостей і реквізитів, а саме:

найменування органу (посадової особи), який виніс постанову;

дату розгляду справи;

відомості про особу, щодо якої розглядається справа;

опис обставин, установлених під час розгляду справи;

зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;

прийняте в справі рішення.

Постанова в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, окрім даних, передбачених ч.2 ст.283 КУпАП, повинна містити відомості про:

дату, час і місце вчинення адміністративною правопорушення;

транспортний засіб, який зафіксовано в момент учинення правопорушення (марка, модель, номерний знак);

технічний засіб, яким здійснено фото- або відеозапис;

розмір штрафу та порядок його сплати;

правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження;

відривну квитанцію із зазначенням реквізитів і можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до вимог п.3,4 розділу IV Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року №1376, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.

У випадках, передбачених ч.1 ст.258 КУпАП, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова по справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 КУпАП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються її права, передбачені ч.1 ст.268 КУпАП та ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України.

Згідно положень ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 №23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї грунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні, в тому числі і закріпленій в ст.62 Конституції України презумпції невинуватості.

Відповідно до Правил дорожнього руху дорожній знак 3.34 "Зупинка заборонена" забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Згідно положень п.8.2-1 Правил дорожнього руху передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту.

Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби. При цьому дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами.

Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини.

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

У відповідності до положень п.1 ч.1 ст.40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, зокрема з метою виявлення або фіксування правопорушення.

Згідно п.п.1 п.2 п.5 розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 року №1026, з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення працівниками поліції здійснюється застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до вимог п.2,5 розділу ІІ вказаної Інструкції портативний відеореєстратор та карта пам`яті обліковуються з наданням відповідного інвентарного та номенклатурного номерів.

Включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

Так, постанова про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності винесена 29.10.2022 року інспектором СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Валерієм Дмитренком, який відповідно до вимог ст.222 КУпАП має право розглядати справи про адміністративні порушення та накладати адміністративні стягнення безпосередньо за ч.1 ст.122 КУпАП.

Згідно диспозиції ч.1 ст.122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Згідно п.п.3.34 п.3 роздіжу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, щодо дорожнього знаку "Зупинку заборонено" встановлено, що ним забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

При цьому, за змістом оскаржуваної постанови від 29.10.2022 року немає посилання на жоден доказ, надто з огляду на відсутність визнання власної вини особою, яка притягуться до адміністративної відповідальності та вказівки у п.7 вказаної постанови, що знак не відповідає державному стандарту та встановлений з порушенням Правил дорожнього руху.

За відсутності у згадуваному пункті 7 жодих відомостей про певний технічний засіб фото- відеофіксації, оскаржувана постанова вочевидь не відповідає наведеним вище положеннями ч.3 ст.283 КУпАП щодо обов`язковості вказівки, зокрема, технічного засобу, яким здійснено фото- або відеозапис, якщо такий запис здійснювався, у постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, без виокремлення такої вказівки лише у постановах по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), додаткові індивідуальні особливості змісту яких відповідно до положень ч.4 ст.283 КУпАП передбачають потребу містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності. Тобто, визначальним для обов`язку здійснення уповноваженою особою вказівки відповідного технічного засобу фото- чи відеофіксації у постанові в справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху законом передбачено умову його здійснення, яка стосовно включення портативного реєстратора поліцейським з моменту початку виконання ним службових обов`язків та безперервності здійснення відеозйомки вказаною вище Інструкцією визначено неухильним обов`язком.

Таким чином, з урахуванням наведеного судом встановлено, що всупереч власного обов`язку суб`єкта владних повноважень доказування правомірності свого рішення, а також за відвертого нехтування вимоги суду щодо витребування відповідних матеріалів, відповідачем не представлено суду доказів, які би доводили вчинення водієм ОСОБА_1 порушення правил дорожнього руху, а саме зупинки в зоні дії дорожнього знаку "Зупинку заборонено" при керуванні автомобілем "Сітроєн", державний номерний знак НОМЕР_1 .

Згідно доданих до позовної заяви письмових доказів, зокрема копії договору від 01.07.2022 на утримання торгівельного місця №13 (а.с.12-13), а також фотознімків від 0.11.2022 року (а.с.14-16) в судовому засіданні встановлено безпідставність тверджень позивача щодо занадто високого розміщення дорожнього знаку "Зупинку заборонено", на який йому було вказано при розгляді справи поліцейським, оскільки його розташування посередині висоти залізобетонної освітлювальної опори вочевидь не становить перевищення обмеженої законом висоти встановлення дорожніх знаків понад 6 м. Також суд визнає необгрунтованими твердження позивача щодо відсутності таблички певної зони дії так як вимоги п.14.5.36 ДСТУ 4100:2021 щодо поширення дії серед решти знаку 3.34 від місця встановлення до найближчого перехрестя за знаком, а в населеному пункті у разі відсутності перехресть до кінця населеного пункту, не визначають безумовності встановлення до нього таблички зони дії, а надто у населеному пункті м.Жмеринка, у якому подальший напрямок я вул. Короленка з боку його встановлення має Т-подібне перехрестя з вул. Образцова.

Разом з тим, належно підтверджені даними письмовими доказами зазначені позивачем обставини, щодо вимушеної його зупинки у вказаному місці, зокрема, з метою розватаження вантажу до орендованої його дружиною ОСОБА_2 торгівельної точки на території КП "Міський привокзальний ринок", відповідні виключення із загальної заборони прямо передбачені законом для дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", а також невідповідності зовнішнього вигляду наявного на місці зупинки дорожнього знаку вимогам ДСТУ щодо саме дорожнього знаку 3.34 "Зупинку заборонено", стороною відповідача ні в який спосіб не спростовано.

При цьому, з вказаних вище підстав судом також визнаються невідповідними фактичним обставинам справи вказівки у відзиві інспектора В.Дмитренка щодо не представлення позивачем жодних доказів, а надто щодо незазначення в оспорюваній постанові ніяких заперечень, що не узгоджується із наявним у ній та вочевидь відмінним від решти тексту постанови змістом заперечень у п.7 саме невідповідності дорожнього знаку вимогам ДСТУ, що послідовно зазначено також однією з підстав адміністративного позову.

Відтак, враховуючи, що в ході судового розгляду не встановлено належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності оспорюваної постанови інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Валерія Дмитренко, винесення якої заздалегідь не може ґрунтуватись виключно лише на власному сприйнятті відповідних обставин працівником поліції, а усі сумніви щодо доведеності вини належить тлумачити на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з недоведеністю ним правомірності оспорюваного рішення та наявності у діях водія ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, постанова від 29.10.2022 року про накладення на нього адміністративного стягнення підлягає скасуванню судом та провадження в адміністративній справі належить закрити, що визначає підстави задоволення вимог адміністративного позову.

У відповідності до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивачем ОСОБА_1 при зверненні до суду було сплачено судовий збір в розмірі 496,20 грн (а.с.7), тому вказані судові витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУНП у Вінницькій області.

Керуючись ст.19, 62 Конституції України, ст.7, 122, 222, 247, 251, 258, 268, 276, 278, 280, 283, 288 КУпАП, ст.13,15, 40 Закону України "Про Національну поліцію", ст.1, 2, 8-10, 77, 156, 241-246, 250, 268, 269, 271, 286, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ :

Адміністративний позов задоволити.

Визнати неправомірною та скасувати постанову інспектора СРПП Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області Дмитренко Валерія Володимировича серії БАД №671814 від 29.10.2022 року про накладення за ч.1 ст.122 КУпАП адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження в адміністративній справі щодо останнього закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Вінницькій областії (м.Вінниця, вул. Театральна, 10, код ЄДРПОУ 40108672) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , мешканця АДРЕСА_1 ) 496 гривень 20 копійок судового збору.

Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення, безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 02.01.2023 року.

Суддя Вернік В.М.