Постанова № 108904, 29.08.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2006 р.

Справа № 6/184-06-4842

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Федорові В.А.

за участю представників сторін

від позивача: не з'явився, про час і місце судового засідання належним чином повідомлений, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги не заявляв

від відповідача: Тіхонова Г.І., довіреність № 466 від 16.11.2005 року

Аверін Б.О., довіреність № 286 від 22.05.2006 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської залізниці

на рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року

по справі № 6/185-06-4842

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп”, м. Одеса

до Одеської залізниці

про стягнення 1300 грн.

В С Т А Н О В И В:

26.05.2006 року ТОВ „Украгрокомп” звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Одеської залізниці 1300 грн. –збитків, пов'язаних з нестачею вантажу при його перевезенні залізницею. Також позивач просив стягнути з відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року (суддя Демешин О.А.) позовні вимоги ТОВ „Украгрокомп” задоволені частково, з відповідача стягнуто 1287 грн. збитків та судові витрати пропорційно задоволених вимог, з огляду на те, що позивач при розрахунку суми збитків спричинених нестачею вугілля не врахував норми природної втрати і граничного розходження визначення маси у розмірі 1 % від загальної маси вантажу.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Одеська залізниця звернулася до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати його частково, зменшивши суму стягнутих збитків до 1075,75 грн., а відповідно з цим і судові витрати, оскільки місцевий господарський суд неправильно застосував положення ст.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 р. №644 (далі по тексту Правила видачі вантажів) та розрахував природну втрату вантажу виходячи з маси фактичної нестачі вугілля, а не з маси нетто вугілля, визначеної на станції відправлення.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання не з’явився без поважних причин, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи, про що свідчить поштове повідомлення, а тому апеляційна скарга розглянута справу за його відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність юридичної оцінки судом 1 інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступного.

30.06.2005 року між ПП „Неофіт-Д” (Покупець) та ТОВ „Украгрокомп” укладено договір № 300605/Ну-05 купівлі-продажу вугілля.

30.11.2005 року вантажовідправником ВАТ ЦЗФ „Нагольчанська” відправлено зі станції відправлення „Карахаш” Донецької залізниці на адресу ТОВ „Украгрокомп” (станція Аліяга Одеської залізниці ) вантаж вугілля марки АМ у кількості 69 000 кг, що підтверджується залізничною накладною № 52665954 (вагон № 62485917).

При прибутті вагону №62485917 із вантажем (вугіллям) на станцію „Знаменка” Одеської залізниці, працівниками станції виявлено сліди нестачі вантажу, на підставі чого складено комерційний акт серії БК 041293/923 від 21.12.2005 року, із якого вбачається наступне: фактично навантаження навалом нижче 200 мм, на поверхні вантажу ліворуч за рухом потягу маються поглиблення над 1-7 люками ліворуч за рухом потягу довжиною 10 500 мм, шириною 1 500 мм, глибиною 250 мм, над 6 люком праворуч поглиблення довжиною 1 500 мм, шириною 800 мм, глибиною 300 мм. Течі вантажу немає. Двері та люки закриті щільно. Каток не застосовувався. Захисне маркування мається, в місцях поглиблень маркування відсутнє. Контрольними переважуваннями на перевірених 150 т вагах станції „Знаменка” Одеської залізниці (держповірка 18.07.2005 року) встановлено брутто 87000 кг., тара 22000 кг., нетто 65000 кг., що складає різницю маси вантажу проти маси, зазначеної у документах в сторону зменшення на 4000 кг. на суму 1300 грн. (ціна 1 тони вугілля марки АМ складає 325 грн.).

31.03.2006 року позивач направив на адресу Одеської залізниці претензію № 37 про стягнення вартості недостачі вугілля на суму 1300 грн.

У відповідь на зазначену вище претензію відповідач 03.05.2006 року направив на адресу ТОВ „Украгрокомп” повідомлення №41, яким визнав претензію позивача частково –на суму 1075,75 грн., посилаючись на природну втрату вантажу і граничне розходження у визначені маси нетто 1 %.

05.05.2006 року ТОВ „Украгрокомп” направило на адресу Одеської залізниці лист № 68, із якого вбачається що позивач не погоджується з розрахунком відповідача та просить останнього сплатити заборгованість в розмірі 1300 грн.

В зв'язку з тим, що Одеська залізниця з позивачем не розрахувалась, останній звернувся до місцевого господарського суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Судова колегія погоджується з доводами скаржника, викладеними в апеляційній скарзі, та вважає, що рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно із статтею 110 Статуту залізниць України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 457, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Відповідно до статті 114 Статуту залізниць України, залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі; за втрату вантажу, який здано до перевезення з оголошеною вартістю –у розмірі оголошеної вартості, якщо залізниці доведе, що оголошена вартість перевищує дійсну, у розмірах дійсної вартості; за псування і пошкодження –у розмірах тієї суми, на яку було знижено його вартість.

Статтею 115 Статуту залізниць України передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі-продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну і вартість відправленого вантажу.

У зв'язку із неналежним виконанням Одеською залізницею зобов'язань по перевезенню вантажу, а саме його збереженням та цілісністю, остання підлягає притягненню до відповідальності у вигляді сплати суми збитків за нестачу вантажу вугілля.

Між тим, судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог у сумі 1287 грн., оскільки розмір природної втрати вантажу, який перевозиться без тари і упаковки відповідно із ст.27 Правил видачі вантажів розраховується від загальної маси нетто вантажу, зазначеної в документах при його відправці.

Таким чином, маса природної втрати вугілля у даному випадку складає 690 кг. (1% від 69000 кг.), а відповідно із цим фактична маса недостачі вугілля становить 3310 кг., збитки від нестачі –1075,75 грн. (4000 кг. - 690 кг. х0,325 грн. = 1075,75 грн.).

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Одеської залізниці підлягає задоволенню, рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року на підставі п.4 ч.1 ст.104 ГПК України частковому скасуванню, сума стягнутих збитків зменшенню до 1075,75 грн., а відповідно із цим зменшенню підлягають також судові витрати.

Відповідно до статті 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволених вимог.

Керуючись статтями 49, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Одеської залізниці задовольнити.

2. Рішення господарського суду Одеської області від 03.07.2006 року по справі № 6/185-06-4842 скасувати частково, зменшивши суму стягнутих збитків до 1075 грн. 75 коп., витрат по сплаті держмита за розгляд позовної заяви до 84 грн. 41 коп., витрат на ІТЗ судового процесу до 97 грн. 65 коп.

Решту рішення залишити без змін.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Украгрокомп” (65012, м. Одеса, вул. Морська,5, р/р № 26007311158 в АБ „Південний” в м. Одесі, код ЄДРПОУ 23991045, МФО 328209) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19, р/р № 26038200003 в Одеській філії АБ „ЕКСПРЕС-БАНКА”, код ЄДРПОУ 01071315, МФО 328801) 08 грн. 10 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

4. Видачу наказів за постановою та в порядку статті 122 Господарського процесуального кодексу України доручити господарському суду Одеської області.

5. Повернути Одеській залізниці з Державного бюджету України зайве сплачене держмито у сумі 42 грн. 90 коп. про що видати відповідну довідку.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов