Рішення № 108891223, 09.02.2023, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа №339/332/22

139

2-а/339/3/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2023 року м. Болехів Болехівський міський суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого суддi Сметанюка В.Б.,

секретаря судового засідання Ганчар Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії БАВ № 244733 від 17.10.2022 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, закриття провадження по справі.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17 жовтня 2022 року відповідачем було винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 гривень за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП. У постанові зазначено, що він, керував транспортним засобом марки «Мерседес Бенс», д.н.з. НОМЕР_1 , в с. Креховичі Рожнятівського району Івано-Франківської області зі швидкістю 83 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості на 33 км та порушив вимоги п. 12.4. ПДР України. Позивач зазначає, що правопорушення не вчиняв, рухався з допустимою швидкістю до 70 км/год та враховуючи, що в цей час було оголошено повітряну тривогу, просив оголосити йому попередження. Однак інспектор, не беручи до уваги його пояснення, не надавши доказів перевищення швидкості, зокрема, не показавши відеозапис, повідомив про складання щодо нього постанови про накладення адміністративного стягнення. При цьому інспектор, грубо порушуючи порядок притягнення особи до адміністративної відповідальності, не роз`яснив йому права та відмовив у можливості скористатися правовою допомогою.

Із вказаною постановою не погоджується, оскільки в ній жодним чином не вказано місцезнаходження дорожнього знаку 5.45 «Населений пункт» та зони його дії в кілометровій відмітці вказаної автодороги; контроль швидкості руху здійснювався за відсутності відповідного знаку про здійснення відеофіксації (дорожній знак 5.70).

Крім того, пристрій, за допомогою якого вимірювалася швидкість руху транспортного засобу TRUСAM, не був стаціонарно закріплений, як того вимагають норми чинного законодавства, а знаходився в руках працівника поліції. Також зазначає, що позаду автомобіля під його керуванням рухались інші транспортні засоби, а тому неможливо достовірно встановити те, швидкість якого транспортного засобу вимірювалась. Відтак, зважаючи на викладені порушення при фіксуванні правопорушення та складенні постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження відносно нього закрити.

Відповідно до ухвали суду від 12 грудня 2022 року замінено відповідача у справі - Головне управління Національної поліції в Івано-Франківській області на належного відповідача - Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції.

30грудня 2022року відпредставника відповідачаУправління патрульноїполіції вІвано-Франківськійобласті Департаментупатрульної поліціїнадійшов відзивна позовнузаяву,у якомузазначено,що адміністративнийпозов проскасування постановипро адміністративнепорушення єтаким,що непідлягає дозадоволення,оскільки позивачемне наданоналежних тадопустимих доказів,які бсвідчили прообґрунтованість заявленихпозовних вимог.Сама незгодапозивача щодойого притягненнядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.122КУпАП неє підставоюдля скасуванняпостанови тазвільнення відадміністративної відповідальності,а користуючись наданими правами щодо оскарження дій правоохоронних органів, позивач намагається уникнути адміністративної відповідальності. У відзивізазначено,що поліцейськийпатрульної поліціїдіяв виключноу відповідностідо вимогЗакону України"Пронаціональну поліцію",зокрема,після виявленняфакту порушеннявимог ПДРУкраїни тазупинки транспортногозасобу поліцейськимбуло встановленоособу правопорушника,ступінь йоговини,позивачу булироз`ясненіправа,якими користуєтьсяособа,що притягуєтьсядо адміністративноївідповідальності підчас розглядусправи тапісля винесенняпостанови ознайомленоз їїзмістом,повідомлено пропорядок їїоскарження тавиконання.Зміст оскаржуваноїпостанови винесеноїщодо ОСОБА_1 в повніймірі відповідаєвимогам ст.283КУпАП.Вказує,що лазернийвимірювач швидкостіTruCamLTI20/20здійснює вимірюванняпроцесу порушенняшвидкісного режиму,що дозволяєідентифікувати транспортнийзасіб,номерний знак.Для фіксаціїдопустимих швидкіснихрежимів рухутранспортних засобівна приладівстановлюється порігдопустимої швидкостіруху.При цьомувраховується похибкаприладу +/-2км/год. На відмінувід приладівстарих зразківприлад TruCam20/20вимірює швидкістьоб`єкта,на якийнаведено лазернийприціл (навідео цепозначається курсором).Прилад автоматичновизначає координати(широтата довгота)кожного вимірюванняшвидкості,які вказуютьсяна роздруківці,що даєможливість привнесенні їхдо сервісуGooglemapsвизначити місцевчинення правопорушення.Лазерний приладотримав сертифікатперевірки,який виданийДП "Всеукраїнськийдержавний науково-виробничийцентр стандартизації,метрології,сертифікації тазахисту правспоживачів",який чиннийдо 26грудня 2028року.Згідно свідоцтвапро повіркузаконодавчо регульованогозасобу вимірювальноїтехніки.№22-01/25198від 11січня 2022року,вимірювач швидкостітранспортних засобівTruCamLTI20/20№ ТС008453відповідає вимогамДСТУ 8809:2018,свідоцтво проповірку дійснедо 11січня 2023року. Крім того, відповідно до листа «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» (ДП «Укрметртестстандарт») від 01 жовтня 2019 року за № 22-38/49, лазерний вимірювач ТruСАМ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач ТruСАМ також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів в автоматичному режимі. Отже, використання приладу ТruСАМ відбувається як у мобільному, так і у статичному положенні.Крім того, Закон України «Про Національну поліцію» не зобов`язує встановлювати знаки, які інформують водіїв про проведення відеофіксації порушень правил дорожнього руху на певній ділянці дороги перед ділянкою, на якій використовуються засоби фото- відеофіксації порушень дорожнього руху. Підстави для задоволення адміністративного позову відсутні, оскаржувана постанова є правомірною та винесеною у повній відповідності нормам чинного законодавства.

Позивач та його представник до суду повторно не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с. 51-64).

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції Грінченко Д., подавши відзив на позов та зазначивши в ньому про розгляд справи без його участі, в судове засідання не з`явився.

Відповідно до вимог ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Cуд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності позивача, його представника та представника відповідача.

Згідно зі ч. 4ст. 229 КАС України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача.

Зазначена норма вказує на те, що саме на суб`єкта владних повноважень покладається обов`язок по доведенні правомірності своїх дій/рішень. При цьому суб`єкт владних повноважень при винесенні постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності має чітко дотриматися вимог КУПАП.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені зокрема ч. 1 ст. 122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національну поліцію). Від імені органів внутрішніх справ (Національної поліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право уповноважені працівники підрозділів патрульної служби Національної поліції, які мають спеціальні звання.

Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (із змінами та доповненнями) (далі - ПДР України).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

За пунктом 1.3. ПДР України учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Із змісту спірної постанови слідує, що позивачем допущено перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів у населеному пункті більш як на двадцять кілометрів на годину. Вимірювання швидкості руху керованого позивачем автомобіля здійснювалося за допомогою лазерний вимірювача швидкості TruCAM LTI 20/20.

Системний аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, уповноважена посадова особа зобов`язана здобути докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Нормами КУпАП передбачено спрощений порядок фіксування адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, за умов якого протокол про вчинення адміністративного правопорушення не складається, при цьому посадова особа має право винести безпосередньо постанову в справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до матеріалів адміністративної справи протокол про вчинення адміністративного правопорушення, як один із можливих доказів по справі не складався, однак відповідачем надані інші беззаперечні докази вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку.

Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 отримав сертифікат перевірки типу від 26.12.2018 №UА-TR.001 241-18 Rev.0. який дійсний до 26.12.2028 року.

Згідно свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/25198, яке чинне до 11 січня 2023 року, вимірювач швидкості TruCAM LTI 20/20 №TC008453 відповідає ДСТУ 8809-2018.

Таким чином, лазерні вимірювачі швидкості TruCAM дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.

Належність доказів слідує з приписів ст. 251 КУпАП, відповідно до яких доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Оцінюючи вказані докази, суд вважає їх належними, оскільки такі відображені в спірній постанові.

У матеріалахсправи наявніроздруківки звідеофайлу приладуTruCAMLTI20/20,серійний номер№ТС008453та сервісу Google maps, з яких вбачається, що автомобіль позивача рухався 17 жовтня 2022 року о 12 год. 31 хв. на автодорозі Н-10 км 50 км із координатами (широта і довгота), що відповідають с. Креховичі зі швидкістю 83 км/год.

Щодо зазначення позивачем на відсутність у оскаржуваній постанові інформації стосовно доказу, яким підтверджуються обставини щодо розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку «5.70», суд зазначає наступне.

Під час розгляду справи будь-яких порушень стосовно неправильності встановлення чи невідповідності ДСТУ 4100:2014 дорожніх знаків чи дорожньої розмітки на даній ділянці дороги, де було зафіксоване перевищення позивачем обмеження швидкості руху, не встановлено.

Відповідно до п. 5.70 ПДР дорожній знак «Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху» інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями ПДР за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Так, згаданий дорожній знак інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки.

Прилад ТruCam не є автоматичним засобом вимірювальної техніки, а дорожній знак 5.70 ПДР України інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів саме щодо змонтованої техніки. При зупинці патрульного автомобіля наявність попереджувального знаку не є необхідною, адже фото-, відеофіксація здійснюється не постійно, а лише в момент наявності на дільниці дороги екіпажу патрульної поліції.

Правопорушення позивача зафіксоване не в автоматичному режимі, перевищення швидкості руху відбулось в межах населеного пункту, тому відсутність дорожнього знаку 5.70 ПДР України не впливає на суть порушення позивачем. Крім того, вказаний дорожній знак є інформаційно-вказівним знаком.

Таким чином, обставини наявності чи відсутності вказаного дорожнього знаку жодним чином не свідчать про відсутність у позивача обов`язку дотримання запровадженого ПДР швидкісного режиму.

Лазерний вимірювач швидкості TruCAM LT1 20/20 здійснює вимірювання процесу порушення швидкісного режиму, що дозволяє ідентифікувати транспортний засіб, номерний знак. Прилад автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, розрізняє режими обмеження швидкості, встановлені для вантажних, легкових транспортних засобів, а також мотоциклів.

Для фіксації допустимих швидкісних режимів руху транспортних засобів на приладі встановлюється поріг допустимої швидкості руху. При цьому враховується похибка приладу ±2 км/год. Прилад дозволяє вимірювати швидкість на дистанціях від 15 м до 1200 м.

З відстані у 350-450 м поліцейським виконується наведення позначки оптичного прицілу на цільовий автомобіль і натискається спусковий гачок приладу. Прилад починає вимірювання швидкості і включає запис відео, при цьому чути характерний звук низького тону.

Після стабільного утримання позначки на цільовому транспортному засобі, прилад здійснює вимірювання швидкості. Про фіксацію перевищення швидкості руху свідчить характерний звук високого тону і в самому оптичному прицілі та на екрані монітору приладу фіксується числовий показник швидкості.

При фіксації перевищення встановленої швидкості руху прилад здійснює фотографування транспортного засобу порушника, про що свідчить повторний звук високого тону. Після цього поліцейський відпускає спусковий гачок та вживає заходи до зупинки порушника.

Отже, згідно технічних характеристик прилад, за допомогою якого проводився замір швидкості «TruCAM» LTI 20/20, спроможний робити фото- та відеозйомку, тому його покази можливо розцінювати як беззаперечний доказ по справі.

Водночас, в даному випадку порушення позивачем ПДР зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCAM в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

При цьому, приписи ч. 2 ст. 40 вказаного Закону щодо розміщення інформації на видному місці стосується лише розміщеної автоматичної фототехніки і відеотехніки.

Водночас, будь-яких порушень при використанні приладу TruCam інспектором патрульної поліції, на які посилається позивач, допущено не було.

Суд критично розцінює твердження позивача про те, що він не вчиняв адміністративне правопорушення 17.10.2022 року, оскільки це спростовується матеріалами, наданими суду стороною відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 25.06.2020 у справі № 520/2261/19 вказала, що визначений статтею 77КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 106КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази. На думку суду, позивач не надав жодних доказів, які спростовували б факт вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Таким чином, при розгляді справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, суд приходить до висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а вина позивача доводиться належними та допустимими доказами.

Враховуючи наведене, керуючись ст.122 КУпАП, ст.ст.134,244-246,250, КАС Українисуд,-

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно з ч.4 ст.286 КАС України, протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили, згідно з ст.272 КАС України, після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі апеляційного оскарженняз моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Болехівським МВ УМВС в Івано-Франківській області 05.02.1997 року.

Відповідач: Управління патрульної поліції в Івано-Франківській області Департаменту патрульної поліції, що знаходиться за адресою: 76494, вул. Юності, 23, м. Івано-Франківськ.

Суддя В.Б. Сметанюк