Ухвала суду № 108891132, 07.02.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/81/23

Провадження № 1-кп/206/68/23

У Х В А Л А

07 лютого 2023 року в залі суду у м. Дніпрі Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючий, суддя ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому засіданні заяву про забезпечення позову в кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041700000488 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника обвинуваченого, адвоката ОСОБА_5 , потерпілих: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представника потерпілого, адвоката ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Самарського районного суду м. Дніпропетровська перебуває зазначене кримінальне провадження. Потерпілою - цивільним позивачем ОСОБА_6 , яка діє в інтересах неповнолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заявлено позовні вимоги до обвинуваченого про стягнення моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, у сумі 800000,00 грн. та кошти у розмірі 30666,00 грн. щомісячно на утримання дитини, починаючи з 19 жовтня 2022 року до досягнення дитиною повноліття. 07.02.2023 року потерпіла подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та заборонити іншим особам вчиняти будь-які дії, щодо квартири. Потерпіла ОСОБА_6 - цивільний позивач в судовому засіданні клопотання про забезпечення позову підтримала, просила його задовольнити та накласти арешт на майно обвинуваченого. Прокурор просив вирішити клопотання на розсуд суду. Представник потерпілого та особисто потерпілий ОСОБА_7 вважали за можливе клопотання задовольнити. Захисник та обвинувачений поклалися на розсуд суду щодо вирішення клопотання про забезпечення позову. Вислухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог, передбачених ч. 5 ст. 128 КПК України, цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст.149ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150цього Кодексу заходів забезпечення позову, в тому числі, накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, заборона вчиняти певні дії. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року ««Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Таким чином, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. п. 6, 7 Постанови Пленуму ВСУ №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року, особам які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявлятьсянеобґрунтованими.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Таким чином, виходячи з предмету спору та суб`єктивного складу сторін, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 149, ч. 3 ст. 150 ЦПК України, з`ясувавши обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову та співмірність із заявленими позивачем вимогами, суд приходить до висновку про задоволення заяви про забезпечення позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. Як передбачено ст. 170 КПК, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майнадопускається зметою забезпечення,зокрема: збереженняречових доказів; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов). У судовому засіданні на підставі копії витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на праві власності належить житловий будинок загальною площею 78,9 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0996 га за вищенаведеною адресою (кадастровий номер 1224855300:02:001:0017). Суд вважає, що оскільки потерпілою заявлений цивільний позов, то з метою запобігання відчуження належного обвинуваченому майна, з метою забезпечення відшкодування моральної шкоди в разі задоволення позову, є підстави забезпечити позов шляхом арешту зазначеного майна обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.170, 174, 369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_6 про забезпечення позову - задовольнити повністю. Накласти арешт на житловий будинок загальною площею 78,9 кв. м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678300512248, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії. Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0996 га, (кадастровий номер 1224855300:02:001:0017), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1678300612248 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , шляхом заборони вчиняти будь-які дії.

Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1