Ухвала суду № 108874448, 08.02.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

08.02.2023 Справа№914/457/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Фартушка Т.Б.,

розглянувши матеріали заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» б/д б/н (вх. №479/23 від 06.02.2023р.)

про: забезпечення позову

у справі №914/457/23 за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», Дніпропетровська область, м.Дніпро;

до Відповідача: ОСОБА_1 , Дніпропетровська область, м.Дніпро;

про: розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника

ціна позову: 15974947,50грн.

Представники Учасників справи не викликались.

ВСТАНОВИВ:

03.02.2022р. на розгляд до Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» б/д б/н (вх. №493) за позовом до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника; ціна позову: 15974947,50грн.

Підставами позовних вимог Позивач зазначає неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов`язань з оплати частини частки за Договором купівлі продажу частини частки у статутному капіталі від 20.11.2019р. б/н.

Позивачем до позовної заяви долучено заяву б/д б/н (вх. №479/23 від 06.02.2023р.) про забезпечення позову, у якій просить суд накласти арешт на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (ідентифікаційний код 39527406) у розмірі 23,5%, номінальною вартістю 15974 947,50грн., що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та заборонити її відчуження у будь-який спосіб, а також заборонити державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (ідентифікаційний код 39527406), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників).

В обґрунтування поданої заяви Заявник зазначає, що 20.11.2019р. між Позивачем (ТзОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ») та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі (далі - Договір).

Відповідно до зазначеного Договору продавець (Позивач, ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ») передає, а покупець (Відповідач ОСОБА_1 ) приймає та оплачує частину частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБІІИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ», ідентифікаційний код 39527406 (далі - Товариство).

Розмір частини частки, яка передається за Договором, становить 23,5%, номінальною вартістю 15974947,50грн.

Вартість частини частки, яка передається за Договором, складає 15974947,50грн., які покупець ОСОБА_1 згідно з Договором (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.03.2020р.) мав сплатити не пізніше 01.06.2020р.

Позивач зазначає, що 20.11.2019р. між ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та ОСОБА_1 складено акт приймання-передачі частини частки у статутному капіталі Товариства. В той же день, інші учасники Товариства, треті особи в даній справі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 також уклали з ОСОБА_1 договори купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі Товариства та склали відповідні акти приймання-передачі частин часток у статутному капіталі Товариства (17,1%, 5,7% та 3,7%, відповідно). Внаслідок укладення вищезазначених договорів та складення вищезазначених актів приймання-передачі частин часток у власність ОСОБА_1 перейшла частка в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ», ідентифікаційний код 39527406, в загальному розмірі 50,0% загальною номінальною вартістю 33989250грн.

27.11.2019р. до ЄДРЮОФОПтаГФ внесено відповідні відомості про зміну складу учасників Товариства та розміру часток учасників. Станом на сьогодні в СДР міститься інформація про те, що ОСОБА_1 є власником корпоративних права в Товаристві - частки в статутному капіталі в розмірі 50,0%, до складу якої входить і частина частки в статутному капіталі, яку ОСОБА_1 придбав за договором купівлі-продажу у ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» в розмірі 23,5%.

Цінним листом (з описом та повідомленням про вручення) від 10.12.2019р. за вих. №3-10/12 продавець ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» повідомив покупця ОСОБА_1 про реквізити, за якими необхідно здійснити платежі, та нагадав про суми і строки платежів, передбачені Договором.

Відповіді на зазначений лист ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» не отримало. Оплата за відчужені корпоративні права (частину частки у статутному капіталі Товариства) згідно з договором не надійшла. Відсутність проведення Відповідачем оплати за частину частки (відчужені позивачем корпоративні права) підтверджується випискою про рух коштів на рахунку Позивача.

Позивач вказує, що згідно з пунктом 2.6 Договору (з урахуванням додаткової угоди №1 від 30.03.2020р.) у випадку несплати покупцем ОСОБА_1 коштів до 01.06.2020р. він зобов`язується протягом 3 календарних днів повернути неоплачену частину частки у статутному капіталі Товариства, підписати акт приймання-передачі цієї неоплаченої частини частки продавцю та укласти з продавцем додаткову угоду про внесення змін до Договору.

Поряд з наведеним, станом на час складення заяви покупець ОСОБА_1 оплати придбаної частини частки не здійснив, жодних коштів продавцеві не сплатив, неоплачену частину частки продавцеві не повернув, у зв`язку з чим позивач ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звергається з позовною заявою про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі від 20.11.2020р.; стягнення з (витребування з володіння) ОСОБА_1 частини частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 23,5%, номінальною вартістю 15974947,50грн.; визначення розміру статутного капіталу Товариства та визначення розмірів часток у часників у Товаристві.

Заявник зазначає, що позивач ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» звертається до господарського суду з позовом на захист своїх майнових прав і охоронюваних законом інтересів, а саме відновлення свого права власності на частину частки у статутному капіталі ТОВ «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» в розмірі 23,5 %, номінальною вартістю 15974947,50грн. шляхом її витребування з володіння (стягнення з) ОСОБА_1 .

Заявник вважає, що вжиття заходів забезпечення позову в даній справі є доцільним, необхідним і обґрунтованим. Належними заходами забезпечення позову в даній справі ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» вважає накладення арешту на частину частки у статутному капіталі Товариства в розмірі 23,5%. номінальною вартістю 15974947,50грн. що належить Відповідачеві ОСОБА_1 , а також заборону державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в ЄДРЮОФОПтаГФ, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії. проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду. Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18, від 17.01.2022р. у справі №927/461/21 та від 31.08.2021р. у справі №910/5116/21.

Заявник вказує, що Відповідач ОСОБА_1 у разі невжиття заходів забезпечення позову має нічим не обмежену можливість здійснити відчуження належної йому частини частки у статутному капіталі Товариства, яку він придбав у позивача ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», але не оплатив її. Отже, Відповідач ОСОБА_1 до закінчення розгляду справи має об`єктивну, беззастережну і нічим не обмежену можливість укласти договір про відчуження частки або частини частки у статутному капіталі Товариства, при цьому укласти цей договір в простій письмовій формі, а також разом з ймовірним набувачем цієї частки (частини частки) звернутись до будь-якого нотаріуса за засвідченням справжності підписів на акті приймання-передачі. А ймовірний набувач, в свою чергу, матиме таку ж об`єктивну, беззастережну і нічим не обмежену можливість надати державному реєстраторові документи, на підставі яких державний реєстратор здійснить державну реєстрацію змін до відомостей про Товариства, в частині відомостей про склад учасників Товариства.

Це, на думку Заявника, означає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», останнє з метою відновлення своїх порушених прав доведеться звертатись з новим позовом до нового учасника про витребування частини частки вже з нього, а не безпосередньо з Відповідача. ОСОБА_1 . Єдиним передбаченим законом способом уникнути такої ситуації є забезпечення позову ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» шляхом накладення арешту на корпоративні права, які є предметом спору, а саме на частину частки у статутному капіталі Товариства, про витребування (стягнення) якої з Відповідача заявлено позов, а також шляхом заборони проведення будь-яких реєстраційних дій щодо Товариства, зокрема, щодо державної реєстрації змін складу учасників Товариства.

Враховуючи, що кінцевою метою позову, який подає ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до ОСОБА_1 , є поновлення порушених прав, інтересів Позивача як власника корпоративних прав ТОВ «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ», зокрема, шляхом витребування від покупця ОСОБА_1 неоплаченої ним частини частки у статутному капіталі, а також визначення розміру частки ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту на корпоративні права (частину частки у статутному капіталі) та заборони здійснювати дії щодо відчуження, заборони суб`єктам державної реєстрації здійснювати, проводити будь-які реєстраційні дії, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» щодо зміни складу учасників Товариства, безпосередньо пов`язано з предметом позову і такі заходи є обґрунтованими та адекватними.

Заявник вважає, що без вжиття заходів забезпечення позову у цій справі існує суттєвий ризик того, що ефективний захист або поновлення порушених і оспорюваних прав та інтересів Позивача ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», за захистом яких воно звертається до суду, може бути суттєво ускладненим, зважаючи на наявність можливості у ОСОБА_1 який володіє 50 % часткою статутного капіталу Товариства (до складу якої входить і частина частки, що була відчужена ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» і до цих пір не оплачена ОСОБА_1 у розмірі 23.5 % статутного капіталу), подальшого відчуження цих корпоративних прав (частки або частини частки) на користь третіх осіб до завершення розгляду спору у цій справі.

До заяви долучено Платіжну інструкцію від 26.01.2023р. №1706 про сплату за подання до господарського суду судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 1342грн.

У відповідності до ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (ст.137 ГПК України).

Однак положення зазначеної норми пов`язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується як гарантія ефективності задоволення вимог позивача. Аналогічний правовий висновок викладений, зокрема, у постанові Верховного Суду від 18.12.2018р. у справі № 912/1616/18.

Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені ст.136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ЕТ8 №5 (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження (ст.13 Конвенції).

Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод. Європейським судом у рішенні від 19.03.1997р. у справі "Горнсбі проти Греції" зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.

Європейський суд з прав людини у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У справі «Дорани проти Ірландії» ЄСПЛ зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується («Н. проти Нідерландів»), ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» ЄСПЛ вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права. Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При чому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Також у рішенні "Продан проти Молдови" Суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.

Таким чином, саме вжиття судом заходів забезпечення позову сприяє гарантуванню відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого судового рішення, що повністю відповідає практиці ЄСПЛ.

Господарський суд повинен врахувати потенційні ризики можливості невиконання рішення суду та гарантувати відновлення порушених прав позивача в разі задоволення позову та виконання постановленого рішення.

Згідно ст.136 ГПК України обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Тобто, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018р. у справі №910/19256/16, від 14.05.2018р. №910/20479/17, від 14.06.2018р. №916/10/18, від 23.06.2018р. №916/2026/17, від 16.08.2018р. №910/5916/18, від 11.09.2018р. №922/1605/18, від 14.01.2019р. №909/526/18, від 21.01.2019р. №916/1278/18, від 25.01.2019р. №925/288/17, та від 26.09.2019р. у справі №904/1417/19.

Відповідно до правового висновку Великої палати Верховного Суду, який наданий у постанові від 15.08.2018р. у справі №922/4587/13, достатньо обґрунтованим припущенням для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011р. №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник та наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову свідчить, що питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову. Забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовуються судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

Вирішуючи питання про доцільність вжиття зазначених Позивачем заходів забезпечення позову суд виходить з того, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майнові інтереси та/або права позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій. Виконання рішення розуміє під собою сукупність дій, які спрямовані на досягнення результатів, що були поставлені позивачем, а в подальшому, - судом при прийнятті рішення, задля відновлення того чи іншого охоронюваного законом права та/чи інтересу позивача.

Поряд з цим слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Також суд зазначає, і аналогічна правова позиція викладена у п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006р. №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Дослідивши та надавши оцінку матеріалам заяви про забезпечення позову в їх сукупності з матеріалами справи з огляду на вказані вище нормативні приписи, суд дійшов висновку, що в Заяві Позивачем не наведено обґрунтування того, у чому саме полягає утруднення чи неможливість виконання судового рішення про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника у разі задоволення позовних вимог без вжиття заходів до забезпечення позову, про які просить Заявник, а також наявності зв`язку між заходом забезпечення позову у вигляді накладенням арешту на частину частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (ідентифікаційний код 39527406) у розмірі 23,5%, номінальною вартістю 15974947,50грн., що належить ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) та заборонити її відчуження у будь-який спосіб, а також заборони державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які уповноважені здійснювати реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, у тому числі нотаріусам, іншим уповноваженим особам, здійснювати реєстраційні дії, проводити державну реєстрацію будь-яких змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИРОБНИЧНО КОМЕРЦІЙНА ФІРМА ДРОГОБИЦЬКИЙ ЗАВОД АВТОМОБІЛЬНИХ КРАНІВ» (ідентифікаційний код 39527406), в тому числі щодо розміру статутного капіталу, переліку чи відомостей про засновників (учасників), розміру частки кожного із засновників (учасників) і предметом позову про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника, у разі, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, відтак, відповідності заходів забезпечення, які просить вжити Заявник.

Заявником, з врахуванням визначеного Заявником предмету позову, не обґрунтовано, що невжиття заходу забезпечення, який просить вжити Заявник, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Заявника.

Заявником також не обґрунтовано як саме може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про зобов`язання Відповідача прийняти рішення щодо передачі об`єктів спільної власності територіальних громад Дрогобицького району до комунальної власності Дрогобицької міської територіальної громади у випадку задоволення позову невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно Відповідача.

Так, Заявник зазначає про сформовану думку Заявника про ймовірність утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, оскільки невжиття заходів забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки Позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду так, як ОСОБА_1 у разі невжиття заходів забезпечення позову має нічим не обмежену можливість здійснити відчуження належної йому частини частки у статутному капіталі Товариства, яку він придбав у Позивача ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ», але не оплатив її, а відтак, що у разі невжиття заходів забезпечення позову ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» останнє з метою відновлення своїх порушених прав доведеться звертатись з новим позовом до нового учасника про витребування частини частки вже з нього, а не безпосередньо з Відповідача, проте не доводить вказані доводи жодними належними засобами доказування

Наведене свідчить і про необґрунтованість Заявником припущення, що майнові інтереси та/або права Позивача будуть погіршені, порушені і на момент виконання рішення суду, у разі задоволення позову, їх слід буде відновити шляхом вчинення певних дій, а відтак, необґрунтованість доцільності вжиття зазначених Заявником заходів забезпечення позову.

Також Заявником не наведено переконливих аргументів щодо адекватності обраного виду забезпечення позову до позовних вимог, з якими він звернувся.

Окрім того, Заявником до заяви про забезпечення позову не подано жодних належних, достатніх та допустимих доказів існування фактичних обставин, з якими пов`язується застосування заходів до забезпечення позову, зокрема вчинення Відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання рішення у випадку задоволення позову.

Крім того, Заявником, з врахуванням дати укладення між ТОВ «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» та ОСОБА_1 . Договору, не наведено жодного припущення, в тому числі обґрунтування такого, щодо будь-яких можливих дій ОСОБА_1 , спрямованих на утруднення (чи унеможливлення) виконання судового рішення, в тому числі щодо наміру чи вчинення дій, спрямованих на відчуження, зменшення вартості частки тощо.

Відтак, Заявником не обґрунтовано існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Поряд з наведеним суд критично оцінює та відхиляє за безпідставністю та необґрунтованістю покликання Заявника на судову практику у подібних правовідносинах, - а саме постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18, від 17.01.2022р. у справі №927/461/21 та від 31.08.2021р. у справі №910/5116/21, оскільки такі прийняті за інших фактичних обставин справи та підтверджувались іншими засобами доказування.

Так, в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.08.2018р. у справі №910/1040/18 встановлено, що:

«… Фірма, звертаючись із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, обґрунтовувала її тим, що: 23.01.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису від 20.12.2017 №7861 вчиненого Приватним нотаріусом, яким передбачено звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 і належить на праві власності Фірмі (далі - майно), на користь Банку. За рахунок коштів, отриманих від реалізації згаданої квартири АДРЕСА_2 , пропонується частково задовольнити вимоги Банку виключно щодо заборгованості за тілом кредиту (без врахування заборгованості за відсотками) у розмірі: 14 857 932,43 євро, що на 13.11.2017 становить 459 147 256,92 грн., за користування Кредитною лінією, нарахованих за період з 31.10.2017 по 13.11.2017 (включно); згаданий виконавчий напис вчинений з порушенням норм чинного законодавства з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а також і з підстав неправомірності вимог стягувача в частині розміру заборгованості; зверненню до нотаріуса за вчиненням виконавчого напису для звернення стягнення на предмет іпотеки має передувати надсилання іпотекодержателем повідомлень боржнику та майновому поручителю відповідної вимоги про усунення порушень та незадоволення зазначеної вимоги щонайменше протягом тридцяти днів; Банк не звертався з відповідною вимогою в порядку статті 35 Закону України "Про іпотеку" до майнового поручителя ОСОБА_10, з яким Банк уклав договір поруки від 30.09.2016, та згідно з котрим поручитель солідарно відповідає перед Банком за виконання Фірмою своїх зобов`язань за кредитним договором, зобов`язання за яким забезпечені іпотечним договором; вказані дії Банку є неправомірними, порушують права боржника щодо можливості виконання його обов`язку поручителем і є зловживанням з боку Банку правом на звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом вчинення виконавчого напису.

Задовольняючи заяву Фірми та вживаючи відповідні заходи забезпечення позову, місцевий господарський суд з посиланням на статті 73, 74, 77, 136, 137, 140 ГПК України виходив з того, що: вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, а в разі задоволення позову забезпечить можливість виконання рішення суду; невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду; застосування згаданих заходів забезпечення позову не порушує прав та охоронюваних законом інтересів стягувача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу; оскільки заявником вказується на фактичне порушення його прав та охоронюваних законом інтересів, наявна можливість існування небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам Фірми до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили; існує реальна загроза, що у разі невжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви буде неможливе виконання рішення суду, прийнятого у справі за позовом Фірми про визнання відповідного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки у випадку, якщо до закінчення розгляду даної справи виконавчою службою буде примусово реалізоване нерухоме майно на прилюдних торгах, то в разі задоволення позову дане рішення виконати буде неможливо.

…

В даному випадку Фірма на підставі пункту 5 частини першої статті 137 ГПК України просила зупинити стягнення, яке вже відбувається, на підставі виконавчого напису нотаріуса. …».

З врахуванням наведеного суд зазначає, що обставини справи №910/1040/18 є відмінними від цієї справи, оскільки у справі №910/1040/18 вжиття забезпечення позову зумовлене встановлення судом обставини вчинення Відповідачем дій, внаслідок яких виконання рішення суду буде істотно ускладнене чи унеможливлене або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Щодо покликання Заявника на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.01.2022р. у справі №927/461/21 суд зазначає, що згаданою поставною встановлено, що:

«…Касаційна скарга мотивована таким:

… - за відсутності обмежень щодо відчуження активів, СП "Агродім" розпочало активну діяльність з припинення права оренди земельних ділянок, що є основним засобом виробництва; лише завдяки вжитим ухвалою заходам забезпечення позову відповідач не здійснив відчуження частки, позовні вимоги про витребування якої з відповідача має намір заявити позивачка.

…

Можливе відчуження Компанією спірної частки у статутному капіталі СП "Агродім" ускладнить/унеможливить поновлення прав та/або законних інтересів позивачки у разі задоволення позову в межах одного судового провадження, оскільки для повернення відповідної частки у статутному капіталі підприємства їй доведеться повторно звертатись до суду. Тому запропоновані скаржницею та визначені судом першої інстанції в ухвалі від 07.05.2021 заходи забезпечення позову щодо заборони відчуження спірної частки у статутному капіталі СП "Агродім" є співмірними з позовними вимогами….».

Поряд з цим, Окремою думкою судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Стратієнко Л.В. на постанову Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 927/461/21 зазначено, що:

«… Вважаю, що суд касаційної інстанції помилково скасував постанову апеляційного господарського суду та дійшов неправильних висновків про законність ухвали суду першої інстанції в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, а тому висловлюю окрему думку згідно з ч. 3 ст. 34 ГПК України.

…

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Оскільки саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (аналогічні висновки викладені Верховним Судом в постановах від 16.02.2021 у справі № 910/16866/20, від 20.07.2021 у справі № 904/1933/21, від 15.04.2021 у справі №910/16370/20).

…

Апеляційний господарський суд, на відміну від суду першої інстанції, врахувавши вказані норми процесуального права, надавши оцінку вказаній заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову, встановивши, що позивачка не довела відповідно до вимог ст. 74 ГПК України існування загрози та наміру відповідача здійснити відчуження спірної частки у статутному капіталі ТОВ "СП "Агродім", її доводи базуються лише на нічим не підтверджених припущеннях та потенційній можливості відповідача відчужити такі права, що не є належним обґрунтуванням для вжиття відповідних заходів забезпечення позову, правильно відмовив у її задоволенні.

Крім того, постанова суд апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову прийнята з дотриманням висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 927/460/21, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі, про витребування частини частки відповідача розміром 51,1 % у статутному капіталі ТОВ "Сільськогосподарське підприємство "АГРОДІМ", який залишив в силі постанову суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову…».

Суд зазначає, що постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.12.2021р. у справі №927/460/21 суд постановив Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.10.2021 у справі №927/460/21 залишити без змін.

Таким чином, обставини справи №927/461/21 є відмінними від цієї справи, оскільки у справі №927/461/21 вжиття забезпечення позову зумовлене встановлення судом обставини вчинення СП "Агродім" активної діяльності з припинення права оренди земельних ділянок, що є основним засобом виробництва, внаслідок яких виконання рішення суду без вжиття забезпечення позову буде істотно ускладнене чи унеможливлене або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, як вбачається із окремої думки судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Стратієнко Л.В. на постанову Верховного Суду від 17.01.2022 у справі № 927/461/21, судом, за аналогічних підстав залишено в силі ухвалу господарського суду першої інстанції про забезпечення позову.

Щодо покликання Заявника на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.08.2021р. у справі №910/5116/21 суд зазначає, що вказаною постановою встановлено, що:

«…Заява мотивована тим, що є дійсні підстави вважати, що частка у розмірі 45% статутного капіталу ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" може бути відчужена в подальшому третім особам, та у ОСОБА_2 як позивача, у зв`язку із декількома подальшими відчуженнями, виникнуть об`єктивні труднощі її повернення. При цьому, заявник посилається на те, що: ОСОБА_3 отримав частку у статутному капіталі ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" за відповідним актом прийому-передачі, не оплатив її ціну продавцю у встановлений строк (за умовами договору купівлі-продажу оплата мала бути здійсненна в день підписання договору); у зв`язку із небажанням здійснювати оплати за договором купівлі-продажу, вирішив подарувати третій особі; з метою приховання дійсних правовідносин уклав з ОСОБА_1 саме договір дарування, оскільки в такому разі статутом не передбачено обов`язок повідомляти іншого учасника про відчуження частки. За доводами заявника невжиття заявлених заходів забезпечення позову може призвести до проведення незаконних реєстраційних дій, пов`язаних зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про склад учасників та органи управління ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД", і, як наслідок, утруднити чи навіть зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, оскільки у разі відхилення судом заяви про забезпечення позову та за наявності рішення суду по суті на користь позивача, обраний позивачем спосіб захисту стане неефективним, оскільки незаконні дії відповідача, призведуть до необхідності застосовувати вже інші способи захисту незаконно порушених прав позивача….».

Таким чином, обставини справи №910/5116/21 є відмінними від цієї справи, оскільки у справі №910/5116/21 вжиття забезпечення позову вчиненням Відповідачем дій (…ОСОБА_3 отримав частку у статутному капіталі ТОВ "ЕКО-БУД-ТРЕЙД" за відповідним актом прийому-передачі, не оплатив її ціну продавцю у встановлений строк (за умовами договору купівлі-продажу оплата мала бути здійсненна в день підписання договору); у зв`язку із небажанням здійснювати оплати за договором купівлі-продажу, вирішив подарувати третій особі; з метою приховання дійсних правовідносин уклав з ОСОБА_1 саме договір дарування, оскільки в такому разі статутом не передбачено обов`язок повідомляти іншого учасника про відчуження частки…), внаслідок яких виконання рішення суду без вжиття забезпечення позову буде істотно ускладнене чи унеможливлене або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Поряд з цим суд також зазначає, що Верховний Суд, зокрема, у постановах колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2021р. у справі №911/2780/20, від 02.08.2021р. у справі №922/3274/20, від 28.01.2022р. у справі №910/13458/21 та від 02.02.2022р. у справі №910/16868/19, необхідними умовами до вжиття заходів забезпечення позову у корпоративних спорах визначає існування обґрунтованого припущення про реальну та дійсну загрозу невиконання чи ускладнення виконання рішення суду, яку пов`язує з вчиненям відповідачем активних дій, наслідками яких може стати неможливість поновлення порушеного права Позивача чи ефективний спосіб захисту.

Так, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.04.2021р. у справі №911/2780/20 встановлено, що:

«…Заявники зазначили, що ОСОБА_6 та ОСОБА_5 активно вчиняються дії для того, щоб ускладнити позивачам реалізацію та судовий захист їх прав.

…

В подальшому заявникам стало відомо, що 04.09.2020 ОСОБА_6 без їх відома підписала рішення про зміну керівника ТОВ "Регіональні ресурси", призначивши керівником ТОВ ОСОБА_7 .

Також, 04.09.2020 ОСОБА_6 без відома заявників підписала акт приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства, відповідно до якого вона передала частку в розмірі 100 % статутного капіталу ТОВ "Регіональні ресурси" на користь ОСОБА_5 .

…

В подальшому заявникам стало відомо, що 07.09.2020 ОСОБА_5 без їх відома підписала рішення учасника ТОВ "Регіональні ресурси" про збільшення розміру статутного капіталу цього ТОВ з 33 200,00 грн. до 175 000,00 грн. шляхом внесення ОСОБА_5 додаткового вкладу в розмірі 141 800,00 грн.

…

Також зазначають, що на підставі вказаних рішень Товариства від 04.09.2020, акта приймання-передачі частки в статутному капіталі Товариства від 04.09.2020 та рішення від 07.09.2020 були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та заявляють про намір заявити в позові вимогу про скасування таких записів в межах даної справи.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову заявники вказують на те, що ОСОБА_5 , знаючи, що частки в статутному капіталі (12,5 %, 12,5 %, 25 %) належать заявникам, вчиняє дії, які ускладнюють заявникам реалізацію та захист їх прав, зокрема, збільшує розмір статутного капіталу Товариства шляхом внесення додаткового внеску, що в майбутньому може ускладнити виконання рішення про захист права власності шляхом витребування відповідних часток та зумовлює заявлення, крім того, вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розподіл часток в статутному капіталі.

…

Господарські суди попередніх інстанцій, взявши до уваги подані заявниками докази щодо відчуження спірних часток у статутному капіталі на користь ОСОБА_5 , та щодо подальших рішень Товариства, прийнятих ОСОБА_5 , дійшли правильного висновку, що заявлені заходи забезпечення позову, такі як накладення арешту на корпоративні права - частку ОСОБА_5 в статутному капіталі ТОВ "Регіональні ресурси" та заборону всім суб`єктам державної реєстрації та державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиняти реєстраційні дії, пов`язані зі зміною відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Регіональні ресурси" про керівника та/або учасників ТОВ "Регіональні ресурси" у даній справі, є обґрунтованим та адекватним. …».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.08.2021р. у справі №922/3274/20 судом встановлено, що:

«…1.6. ОСОБА_1 стверджує, що ОСОБА_2 намагається відчужити належну їй частку в статутному капіталі ТОВ «Аксіома», що підтверджується повідомленням, яке було отримано одним з інших учасників товариства, в якому ОСОБА_2 пропонувала учаснику товариства скористатись переважним правом на придбання належної їй частки у статному капіталі ТОВ «Аксіома» у розмірі 50%.

…

2.2. Суд першої інстанції виходив з таких обставин:

…

- дії ОСОБА_2 щодо направлення пропозицій учасникам товариства про використання переважного права купівлі належної їй частки у статутному капіталі ТОВ «Аксіома», свідчать про наявність імовірності відчуження належної частки першого відповідача у статутному капіталі ТОВ «Аксіома», що буде мати наслідком унеможливлення виконання рішення суду у разі задоволення позову;

…

4.11. Також суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що місцевий господарський суд жодним чином не обґрунтував, яким чином невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, оскільки копія листа-повідомлення ОСОБА_2 не є належним доказом, який би підтверджував її намір відчужити свою частку у статутному капіталі ТОВ «Аксіома». …».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.01.2022р. у справі №910/13458/21 судом встановлено, що:

«…1.2. В обґрунтування позову, позивач посилається на порушення своїх прав та законних інтересів як учасника ТОВ «Підприємство «Київ», оскільки Fremisia Trading Limited мало право передавати в заставу належну йому частку в статутному капіталі Товариства тільки за наявності згоди на укладення договору застави інших учасників Товариства, яка мала бути виражена шляхом прийняття річними загальними зборами учасників Товариства рішення чи рішенням директора Товариства.

…

2.3. Постановою від 10.11.2021 Північний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу Linquist Services Limited на ухвалу суду першої інстанції задовольнив, ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення заяви про забезпечення позову скасував та прийняв в цій частині нове рішення, яким у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовив.

…

4.19. З огляду на викладене вище, суд касаційної інстанції зазначає, що висновок суду апеляційної інстанції про відмову у вжитті заходів забезпечення позову у цьому спорі відповідає процесуальним нормам, що регулюють ці правовідносини….».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 02.02.2022р. у справі №910/16868/19 судом встановлено, що:

«… 1.5. Указана заява мотивована тим, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протягом розгляду судової справи №910/16868/19 власник 100% частки у статутному капіталі Товариства після укладення оспорюваного правочину змінювався вже вдруге, а саме з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 , та з ОСОБА_5 на Компанію "ЕСТЕЛЛЕ ЛІМІТЕД (ESTELLE LIMITED)". Заявник вказує, що у випадку чергового відчуження частки у статутному капіталі Товариства, захист порушених прав позивача в межах даного спору буде ускладненим, позаяк невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчинення дій, направлених на відновлення стану, який існував до порушення його прав.

…

3.14. В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказував про те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, протягом розгляду судової справи №910/16868/19 власник 100% частки у статутному капіталі Товариства після укладення оспорюваного правочину змінювався вже вдруге, а саме з ОСОБА_2 на ОСОБА_5 , та з ОСОБА_5 на Компанію "ЕСТЕЛЛЕ ЛІМІТЕД (ESTELLE LIMITED)". З огляду на вказане позивач зазначав, що у випадку чергового відчуження частки у статутному капіталі Товариства захист порушених прав позивача в межах даного спору буде ускладненим, позаяк невжиття відповідних заходів забезпечення позову утруднить можливість для позивача вчинення дій, направлених на відновлення стану, який існував до порушення його прав.

…

3.17. При вирішенні питання про можливість вжиття заходів забезпечення позову у цій справі №910/16868/19 судом апеляційної інстанції враховано, що:

…

- зміна власників частки у статутному капіталі Товариства протягом короткого проміжку часу дає підстави обґрунтовано припускати про можливість в подальшому відчуження частки у статутному капіталі Товариства у разі невжиття заходів забезпечення позову….».

Однак, суд звертає увагу на те, що вказані судові рішення прийнято судом з огляду на доведення Заявником належними засобами доказування обставини вчинення Відповідачем дій, спрямованих на істотне ускладення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із ч. 6 ст. 140 ГПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» б/д б/н (вх. №479/23 від 06.02.2023р.) про забезпечення позову у справі №914/457/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника; ціна позову: 15974947,50грн., відтак, вказану заяву слід відхилити, а в забезпеченні позову відмовити.

Відхиляючи заяву Заявника про вжиття заходів до забезпечення позову суд також відзначає, що заява про забезпечення позову, яку раніше було відхилено повністю або частково, може бути подана вдруге, якщо змінились певні обставини.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 136, 137, 140, 234, 235 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» б/д б/н (вх. №479/23 від 06.02.2023р.) про забезпечення позову у справі №914/457/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНІКС КАПІТАЛ МЕНЕДЖМЕНТ» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі-продажу частини частки у статутному капіталі, стягнення частини частки та визначення розміру статутного капіталу і розміру частки учасника; ціна позову: 15974947,50грн. відхилити.

2.В забезпеченні позову відмовити.

3.Ухвала набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.235 ГПК України.

4.Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою І розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - lv.arbitr.gov.ua/sud5015/.

Суддя Фартушок Т.Б.