Рішення № 108797626, 24.08.2022, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/684/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 серпня 2022 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Веремчук О. А. ,

за участю секретаря Баран О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокалі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Львіввугілля" в особі ВП "Шахта "Відродження" про стягнення моральної шкоди- , ,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідача ДП «Львіввугілля», у позовній заяві вказала, що позивач на Шахтах працювала з 2006 року.

З 7.10.2013 року по 23.02.2021 року працювала на Шахті «Відродження» відокремленого підрозділу ДП «Львіввугілля». Останнє місце роботи -машиніст (кочегар) 4 го розряду вугільної котельні з повним робочим днем (таб. 2006) на роботі пов`язаній з особливо важкими умовами праці, яка по напруженості трудового процесу відноситься до 2 класу важкості, по важкості трудового процесу відноситься - до 3 класу 2 ступеня шкідливості у зв`язку з значним перевищенням рівня небезпечної запиленості та наявності шкідливих речовин, і значно перевищує допустимий рівень протягом всього робочого часу по рівню звуку на робочому місці, тощо, що підтверджується копіями документів які додаються. 23.02.2021 року звільнена на підставі п.2 ст. 40 КЗпПУкраїни (внаслідок невідповідності виконуваної роботи за станом здоров"я ), із виплатою одноразової допомоги згідно з колективним договором, що підтверджується копією відповідного наказу який додається). Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, птребу внаданні медичної та соціальної допомоги від 16.09.2021 року 12ААА 095123 встановлено 40% втрати професійної працездатності у зв"язку з професійним захворюванням при роботі у вказаних важких та щшкідливих умовах. Причинно -наслідковий зв"язок із моєю роботою та професійним захворюванням крім довідки МСЕК підтверджується також медичними документами , які додаються , та зокрема актом розслідування причини виникнення хронічного професійного захворювання затвердженого начальником ГУ Держпраці у Львівській області 29.07.2021 року. Просить суд стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" в користь ОСОБА_1 50 000 (п"ятдесят тисяч) відшкодування моральної шкоди , спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, внаслідок професійного захворювання

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивачем не доведено у визначеному законом порядку факту спричинення їй відповідачем моральної шкоди. А саме зазначив, що Відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 16.09.2021 року серія 12ААА №095123 Грабінській 0.І встановлено 40% втрати професійної працездатності: 25% - хронічна попереково-крижова радикулопатія, 15% - хронічний бронхіт ЛН І ст.

Звертає увагу інвалідність внаслідок професійного-захворювання ОСОБА_1 не встановлено та втрата професійної працездатності встановлено до 06.09.2022року. Просить у задоволенні позову відмовити.

Позивач в судове засідання прибула, позов підтримала та просить задоволити.

Представник Відповідача в судове засідання прибув, однак проти задоволення позову заперечив та надав пояснення які викладені у Відзиві.

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, яка, зокрема полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про охорону праці відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров`я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Законом України Про внесення змін до Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності від 23.03.2007 року виключено частину 3 ст. 34 Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, яка передбачала відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України.

Рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008 року зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визнано конституційними, при цьому, в рішенні зазначено, що право громадян на відшкодування шкоди не порушено, оскільки таке право передбачено ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 237-1 Кодексу законів про працю України.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Також, у роз`ясненнях, викладених у п. 13 Постанови Пленуму Верховного суду № 4 від 31.03.1995 року Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди передбачено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП (яка набрала чинності 13.01.2000р.) за наявності порушення права працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих з`язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган назалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Крім цього, у роз`ясненнях, викладених у п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1997 року Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди передбачено, що право на отримання потерпілим страхових виплат настає з дня встановлення йому МСЕК стійкої втрати працездатності.

Як встановлено із дослідженої в судовому засіданні трудової книжки на ім`я ОСОБА_1 , з 7.10.2013 року по 23.02.2021 року вона працювала на Шахті «Відродження» відокремленого підрозділу ДП «Львіввугілля». Останнє місце роботи -машиніст (кочегар) 4 го розряду вугільної котельні з повним робочим днем (таб. 2006) на роботі пов`язаній з особливо важкими умовами праці, яка по напруженості трудового процесу відноситься до 2 класу важкості, по важкості трудового процесу відноситься - до 3 класу 2 ступеня шкідливості у зв`язку з значним перевищенням рівня небезпечної запиленості та наявності шкідливих речовин, і значно перевищує допустимий рівень протягом всього робочого часу по рівню звуку на робочому місці, тощо, що підтверджується копіями документів які додаються. 23.02.2021 року звільнена на підставі п.2 ст. 40 КЗпПУкраїни (внаслідок невідповідності виконуваної роботи за станом здоров"я ), із виплатою одноразової допомоги згідно з колективним договором, що підтверджується копією відповідного наказу який додається)..

Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потребу у наданні медичної та соціальної допомоги від 16.09.2021 року 12ААА 095123 встановлено 40 % втрати професійної працездатності у зв`язку з професійним захворюванням при роботі у вказанш, важких і шкідливих умовах.

Пунктом 4.1 мотивувальної частини Рішення Конституційного суду України № 1-рп/2004 від 27.01.2004 року передбачено, що ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання.

Таким чином, суд покладає обов`язок відшкодувати моральну шкоду позивачу на відповідача Державне підприємство «Львіввугілля», яка спричинена ушкодженням здоров`я при виконанні трудових обов`язків внаслідок професійного захворювання.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, суд враховує характер заподіяної позивачу шкоди, глибину фізичних та душевних страждань позивача, а також вимоги розумності та справедливості, тому, позовну вимогу позивача про відшкодування моральної шкоди в сумі 50000 грн., суд задовольняє частково у сумі 30000 грн.

Керуючись ст.ст.5,10,12,13,76,81,141,259,263,264,265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задоволити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" в користь ОСОБА_1 30 000 (тридцять тисяч) відшкодування моральної шкоди , спричиненої ушкодженням здоров"я при виконанні трудових обов"язків, внаслідок професійного захворювання.

Стягнути з Державного підприємства "Львіввугілля" в користь держави 992 грн. 40 коп. судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Головуючий: О. А. Веремчук