Рішення № 10877195, 19.08.2010, Печерський районний суд міста Києва

Справа 2-2135-1/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2010 року Печерський районний суд м. Києва у складі

Головуючого судді Вовк С.В.

при секретарі Хоменко Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства «Рікас», Міністерства внутрішніх справ України про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2010 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою до відповідача МВС України про стягнення з останнього на свою користь 77553,06 грн. заборгованості по заробітній платі, в тому числі: 65838,08 грн. невиплачена заробітна плата; 11714,98 грн. компенсація втрати частини заробітку у звязку з порушенням термінів виплати.

В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач посилається на те, що перебуває у трудових відносинах з відповідачем ДНВП «Рікас». З вересня 2007 р. йому не виплачується заробітна плата.

Оскільки відповідач ДНВП «Рікас» фактично не існує, а все майно перебуває у володінні та користуванні його правонаступника МВС України, то позивач вважає, що суму заборгованості по заробітній платі йому повинно сплатити саме відповідач МВС України.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача МВС України у судовому засіданні проти вимог позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні.

Представник відповідача ДНВП «Рікас» у судове засідання не зявився, про день, час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що наказом № 40-К від 27.05.1994 р. позивач був прийнятий на роботу до ДНВП «Рікас» МВС України і призначений на посаду начальника відділу комплектації.

З 01.02.2007 р. він був переведений на посаду головного інженера ДНВП «Рікас» МВС України.

На вказаному підприємстві ОСОБА_1 працює і нині.

У судовому засіданні було встановлено, що наказом МВС України № 193 від 11.06.2007 р. було припинено діяльність ДНВП «Рікас» МВС України з 01.09.2007 р. та створено ліквідаційну комісію. (а. с. 9-10).

Наказом МВС України № 232 від 12.07.2007 р. був приведений попередній наказ у відповідність до вимог законодавства, зокрема також викладено п. 1 наказу в наступній редакції: «Припинити діяльність Державного науково-виробничого підприємства «Рікас» МВС України, ідентифікаційний код 16400411, шляхом його ліквідації».

Згідно цього наказу, головою ліквідаційної комісії було призначено ОСОБА_2, начальника відділу по роботі з підприємствами та установами ДТЗ (а. с. 13-14).

Наказом МВС України № 95 від 19.02.2008 р. призначено головою ліквідаційної комісії Демедюка С.В., заступника начальника управління ДДСБЕЗ (а. с. 28).

Наказом МВС України № 430 від 08.10.2009 р. створено ліквідаційну комісію з припинення ДНВП «Рікас» МВС України на чолі з головою Кіріленко О.В., начальника ВРПУ ДРЗ МВС (а. с.29).

Позивач зазначає, що з вересня 2007 року йому не виплачується заробітна плата.

Згідно даних розрахунково-платіжної відомості за липень 2007 р. при посадовому окладі 2500 грн. ОСОБА_1 до видачі було нараховано 2057 грн.44 коп., що становить щомісячну заробітну плату (а. с. 67).

З вересня 2007 р. по травень 2010 р. пройшло 32 місяці. За цей час позивачу повинні були виплатити 65838 грн.08 коп. ( 32 місяці х 2057 грн.44 коп. = 65 838 грн.08 коп.).

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

З огляду на викладену норму закону, строк звернення до суду за захистом свого порушеного права позивачем не порушено.

Разом з тим, позов ОСОБА_5 не підлягає задоволенню, оскільки вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі можуть бути предявлені до роботодавця, яким є ДНВП «Рікас», а не МВС України.

Згідно ч. ч. 1-2 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обовязків іншим юридичним особам правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до положень ч. ч. 1-2 ст. 105 ЦК України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобовязані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення. Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до даних Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ДП ДНВП «Рікас», ідентифікаційний код юридичної особи 16400411, перебуває в стані припинення підприємницької діяльності. Отже, юридична особа ДП ДНВП «Рікас» існує, має свій рахунок, хоча відбувається процедура ліквідації. Разом з тим, ДП ДНВП «Рікас» є стороною по справі і може відповідати за порушення трудових прав своїх працівників.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобовязаннями.

За правилом ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до положень ст. ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивачу розяснювалося право на уточнення позовних вимог та їх звернення до роботадавця, про те позивач настоював та підтримував свої вимоги виключно до МВС України.

Враховуючи вищевикладене, обставини предявлення ОСОБА_1 вимог до відповідача МВС України, а не до роботодавця, позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державного науково-виробничого підприємства «Рікас», Міністерства внутрішніх справ України про стягнення заборгованості по заробітній платі залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя: