Рішення № 108738042, 02.02.2023, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.02.2023 м. Івано-ФранківськСправа № 909/739/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул.Сербська,1, м. Львів, Львівська обл.,79008;

до відповідачів: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 ,

про стягнення у солідарному порядку заборгованості в розмірі 162262,15 грн,

встановив: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк "Львів" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості в розмірі 162262,15 грн.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Господарським судом Івано-Франківської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі; відповідно до приписів ст. 252 ГПК України, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; встановив відповідачу строк для подання відзиву на позов та запропонував сторонам у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження подати заяву з відповідним обґрунтуванням своїх заперечень (ухвала про відкриття провадження у справі від 25.08.2022).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 01.10.2022, даний факт підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Копія ухвали про відкриття провадження направлена відповідачу ОСОБА_2 за зареєстрованим місцем проживання згідно паспортних даних: АДРЕСА_2 .

Зазначена кореспонденція повернута до суду АТ Укрпошта. На конверті прикріплено довідки ф.20, в якій зазначено підставу повернення адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до положень господарського процесуального законодавства судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом України. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п.4 ч.5 ст.13 ГПК України).

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом пунктів 116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 99-3, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.03.2019 у справі № 916/2349/17.

Крім того, відповідно до частини другої ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою ст. 3 цього Закону визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (частина перша ст. 4 цього Закону).

З огляду на вказане, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у даній справі.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом його направлення на адресу суду поштовим відправленням. Приймаючи до уваги, що відповідачі у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подали до суду відзив на позов, а відтак не скористалися наданими їм процесуальними правами, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч.9 ст.165, ч.2 ст.178, ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачами відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 зобов`язань щодо сплати основного боргу та відсотках за користування грошовими коштами згідно умов кредитного договору №1206/В/2021 від 24.12.2021, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 162262,15 грн грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 135000 грн, заборгованість по відсотках - 27262,15 грн. Позов заявлено солідарно до поручителя фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 згідно договору поруки №38/В/2021/Р-1.010 від 31.12.2021, - ОСОБА_2 , з цих же підстав.

Позиція відповідачів.

Відповідачі відзиву на позов або будь-яких заперечень на позов не подали.

Згідно ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Обставини справи. Оцінка доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

24.12.2021 між АТ АКБ Львів (банком) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позичальником) укладено кредитний договір №1206/В/2021, згідно умов якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним.

Відповідно до п. 2.1 договору банк видає позичальнику кредит, а позичальник приймає його на наступних умовах:

- розмір та валюта кредиту 135000 грн (п. 2.1.1),

- призначення кредиту - рефінансуванння діючої заборгованості по кредиту №160/В/2020 від 08.04.2020(п. 2.1.2),

- процентна ставка - 30 % річних (п. 2.1.3),

- дата повернення кредиту - 23.12.2023 (п. 2.1.4),

- порядок видачі кредиту - безготівково на поточний рахунок банку позичальника НОМЕР_1 (п. 2.1.5),

- графік повернення кредиту - згідно графіка погашення кредиту оформленого додатком № 1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною (п. 2.1.6).

Згідно п. 5.1. договору, позичальник зобов`язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього.

Згідно п. 5.2. договору, повернення кредиту може здійснюватися шляхом безготівкових перерахунків або внесенням готівки в касу банку.

У відповідності до п. 4.2. договору, проценти за користування кредитом нараховуються банком щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору. Позичальник сплачує нараховані банком проценти у валюті кредиту щомісяця не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, якщо графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.

Згідно п.2.7. кредитного договору - банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором та/або договорами, якими забезпечується виконання зобов`язань за цим додатковим договором, а також у випадку несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини.

Згідно п. 5.8. договору, банк у випадках, передбачених п. 2.7. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

У відповідності до п. 5.9. договору, позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п. 5.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Позивач прийняті на себе зобов`язання по кредитному договору виконав, перерахувавши на поточний рахунок позичальника кошти в розмірі 135000 грн, що підтверджується меморіальним ордером №930688 від 24.12.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 взяті на себе договірні зобов`язання належним чином не виконував, не здійснював своєчасну сплату нарахованих банком процентів.

Зважаючи на те, що по даному кредитному зобов`язанню була наявна заборгованість по основному боргу та процентах, банком надіслано позичальнику лист-вимогу від 03.06.2022 за вих.№369/0-05 згідно п. 5.9. договору, з вимогою протягом десяти календарних днів з моменту отримання даної вимоги достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором. Однак, дана вимога залишилась без відповіді.

Станом на 15.09.2022 заборгованість позичальника перед АТ АКБ "Львів" по основному боргу, процентах згідно кредитного договору №1206/В/202 від 24.12.2021 становить 162262,15 з яких: заборгованість по основному боргу 135000 грн, заборгованість по процентах 27262,15 грн, що підтверджується виписками по рахунках.

31.12.2021 з метою забезпечення виконання вимог фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за кредитним договором №1206/В/2021 від 24.12.2021, між АТ АКБ "Львів" та ОСОБА_2 укладено договір поруки №38/В/2021/Р-1.010.

Згідно п. 1.1. договору поруки, порукою за цим договором забезпечується належне виконання позичальником основного зобов`язання у повному обсязі.

Відповідно до п.1.3. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату основного боргу (повернення кредиту), процентів, неустойки, відшкодування збитків, сплати інших платежів, обумовлених кредитним договором.

Згідно п.1.6. договору поруки, поручитель, шляхом підписання цього договору, виражає свою згоду на зміну основного зобов`язання без необхідності будь-якого додаткового погодження з ним, включаючи випадки збільшення кредитних зобов`язань позичальника, пов`язаних із збільшенням ліміту кредитування, збільшенням розміру відсотків користування кредитом, збільшення терміну користування кредитом та інших.

Згідно п.1.4. договору поруки, поручитель несе солідарну з позичальником відповідальність за належне виконання позичальником основного зобов`язання.

У відповідності до п.2.8. договору поруки, поручитель зобов`язаний здійснити погашення суми простроченого основного зобов`язання не пізніше 7 (семи) банківських днів з дати надіслання йому вимоги кредитора. При цьому, вимога кредитора вважається такою, що отримана поручителем, якщо вона надіслана рекомендованим чи цінним листом на поштову адресу або на адресу електронної пошти поручителя, зазначені в цьому договорі, або повідомлені поручителем додатково, або вручена йому особисто.

Позивачем було надіслано відповідачу ОСОБА_2 (поручителю) лист-вимогу від 03.06.2022 за вих.№370/0-05, з вимогою протягом семи календарних днів з моменту отримання даної вимоги достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за кредитним договором.

Однак, дана вимога залишилась без відповідного реагування зі сторони поручителя.

За вказаних обставин, банк звернувся до суду із позовом про стягнення у солідарному порядку заборгованості в розмірі 162262,15 грн.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення. Висновок суду.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 179 ГК України визначено, що майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

За змістом ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управленою стороною.

В силу вимог ст. 627 ЦК України та відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

На виконання умов кредитного договору позивач передав, а відповідач отримав грошові кошти в розмірі 135000 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором по сплаті основного боргу та відсотків належним чином не виконував протягом періоду користування наданим кредитом, що призвело до виникнення заборгованості.

Щодо договору поруки, суд зазначає, що останній укладено кредитором і поручителем в забезпечення виконання боржником основного зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Частинами 1, 2 статті 554 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З приводу участі відповідача ОСОБА_2 у даній справі як фізичної особи, суд зазначає наступне.

Виходячи з аналізу змісту та підстав поданого позову, Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк Львів як кредитор подало до господарського суду позов до фізичної особи, як поручителя за договором поруки, що укладений на забезпечення зобов`язання за кредитним договором, стороною якого є фізична особа-підприємець.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

Тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а випадки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, чітко визначені положеннями ст. 20 ГПК України.

Таким чином, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, якщо сторонами цього основного зобов`язання є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці. У цьому випадку суб`єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов`язання, немає значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 295/5047/18.

Відповідно до ч. 1 ст. 540 ЦК України якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Разом з тим, оскільки порука є видом забезпечення виконання зобов`язань і при цьому водночас сама має зобов`язальний, договірний характер, на правовідносини поруки поширюються загальні положення про зобов`язання та про договори (розділи І та II ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідач фізична особою-підприємець ОСОБА_1 належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №1206/В/2021 від 24.12.2021, вимога банку про погашення заборгованості залишися без задоволення відповідачем-поручителем, суд дійшов висновку, що заборгованість за даним договором підлягає солідарному стягненню з відповідачів у судовому порядку.

Таким чином, заявлені вимоги про солідарне стягнення заборгованості по основному боргу в сумі 135000 грн, заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом в сумі 27262,15 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено Главою 8 Розділу I ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України та враховуючи те, що солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено, судовий збір покладається на відповідачів порівну.

Керуючись ст. 2, 53, 73, 74, 77, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення у солідарному порядку заборгованості в розмірі 162262,15 грн задовольнити.

Стягнути солідарно з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул.Сербська, 1, м. Львів, 79008 (ідентифікаційний код 09801546) 135000 (сто тридцять п`ять тисяч) грн основного боргу, 27262 (двадцять сім тисяч двісті шістдесят дві) грн 15 коп. боргу по процентах.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул.Сербська, 1, м. Львів, Львівська обл., 79008 (ідентифікаційний код 09801546) 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн 50 коп. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів", вул.Сербська, 1, м. Львів, 79008 (ідентифікаційний код 09801546) 1240 (одну тисячу двісті сорок) грн 50 коп. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02.02.2023

Суддя Неверовська Л.М.