Рішення № 108737938, 31.01.2023, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______

_____________

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/933/22

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

при секретарі судового засідання: Васильєвій Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "БРОНКС" (м.Дніпро)

до Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (смт.Городниця

Новоград-Волинського району Житомирської області)

про стягнення 335000грн

Приватне підприємство "Бронкс" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" 335000,00грн в повернення попередньої оплати за договором поставки товару №2022/01-12 від 12.01.2022.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що останнім було виконано умови договору та у повній мірі та сплачено відповідачу 405000,00грн попередньої оплати за товар, в свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором щодо поставки товару належним чином та у повній мірі не виконав, внаслідок чого позивач був змушений звернутись до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 335000,00грн.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 02.11.2020 прийнято позовну заяву до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначено на 05.12.2022.

24.11.2022 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 23.11.2022, згідно якого останній проти позовних вимог заперечив у повному обсязі та зазначив, що надана позивачем копія платіжного доручення №1609 від 13.02.2022 жодним чином не свідчить про наявність існуючого боргу за непоставлений товар, оскільки оплата відповідно до умов договору здійснюється вже після фактичного отримання товару від постачальника; будь-яких взаєморозрахунків за період 01.01.2022-30.04.2022 між ДП "Городницьке лісове господарство" та ПП "БРОНКС" не проводилося, тому у відповідача викликає сумнів долучений до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків, який містить печатку та підпис керівника підприємства відповідача (а.с.34-37).

У відповіді на відзив, яка надійшла на поштову адресу суду 02.12.2022, позивач вказав, що з долучених до позовних матеріалів документів вбачається, що заявка на поставку продукції була подана відповідачу 03.02.2022 і в цей же день була проведена повна оплата замовленого товару платіжним дорученням №1619 від 03.02.2022 на суму 405000,00грн, однак поставка товару проведена не була. Відповідач не тільки фактично протягом 11 місяців користується грошовими коштами позивача, що є недобросовісним засобом ведення господарської діяльності, а також намагається ввести суд в оману. Щодо твердження відповідача про підробку позивачем акту звірки розрахунків за період з 01.01.2022 по 30.04.2022, яким підтверджується факт заборгованості перед позивачем на суму 405000,00грн зазначено, що даний акт був складений саме ДП "Городницьке лісове господарство", завірений підписом та печаткою керівника відповідача та 04.05.2022 направлений на електронну адресу ПП "БРОНКС" в PDF файлі (а.с.39-41).

Ухвалою господарського суду від 09.01.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/933/22 до судового розгляду по сутні на 31.01.2023.

Представники сторін в судове засідання не з`явились.

Відповідно до реєстру ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції 23.12.2022 та інформації з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відправлення за №1000233288610 (копія ухвали суду від 09.01.2023 у справі №906/93322), надіслане відповідачу "вручено особисто 17.01.2023".

Тобто, відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи на день розгляду справи від відповідача до суду не надійшло.

Беручи до уваги те, що суд не визнавав явку представників сторін у судове засідання обов`язковою, з метою дотримання строків розгляду справи, суд дійшов висновку здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 12.01.2022 між Державним підприємством "Городницьке лісове господарство" (постачальник/відповідач) та Приватним підприємством "БРОНКС" (покупець/позивач) укладено договір №2022/01-12 поставки товару (а.с.10-13), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався виготовляти та систематично, планомірно в зазначений термін поставити і передати у власність покупцю, а покупець-прийняти й оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором.

Постачальник зобов`язується поставляти товар окремими партіями в кількості і асортименті, визначених у замовленнях (далі-заявках) покупця, що є невід`ємними частинами даного договору, та коригуються кожного місяця, відповідно до потреб покупця (п.1.2 договору).

Згідно із п.4.4 договору моментом здійснення поставки товарів постачальнику є їх отримання покупцем з відповідною відміткою в супроводжувальній первинній обліково-видатковій документації (товарно-транспортна накладна, видаткова накладна). Разом з товаром покупцю повинні передаватись належні товару документи, що підтверджують його якість і безпеку, включаючи сертифікати, карантинний, радіологічний, якісні посвідчення, ветеринарні довідки/свідоцтва (оригінали або копії, завірені печаткою постачальника).

Відповідно до п.п.5.2,5.3 договору, розрахунки за поставлений постачальником товар здійснюються у строк, попередньо домовлений між сторонами. Розрахунок здійснюється в безготівковій формі в національній грошовій одиниці України, предоплата.

Договір, відповідно до п.8.1 вступає в силу з моменту його підписання та діє до 31.12.2022року.

Даний договір підписано представниками сторін та їх підписи скріплені печатками підприємств.

12.01.2022 сторонами підписано протокол №1 до договору поставки товару, яким сторони погодили вільну оптову ціну (тариф) на брус (пиломатеріал) чотирьохактний, виробничо-технологічного призначення, твердо листяних порід деревини згідно кодів товару з УКТ ЗЕД440799, розмірами 505100х100х1000-3000, ГОСТ 2695-83 за ціною 1 куб.м.-5400,00грн, в т.ч. ПДВ 900,00грн (а.с.14).

На виконання умов договору поставки №2022/01-12 від 12.01.2022 покупець звернувся до постачальника із заявкою №2022/02-03 про поставку продукції - брусу тв./листяних порід загальною кількістю 75 куб.м. (а.с.9).

03.02.2022 позивач здійснив оплату вартості замовленого товару на суму 405000,00грн, що підтверджується платіжним дорученням №1609 від 03.02.2022, в призначенні платежу зазначивши "оплата по договору поставки товару №2022/01-12 від 12.01.2022" (а.с.15).

Однак відповідач не поставив товар, за який було здійснено попередню оплату на загальну суму 405000, у зв`язку з чим позивач звернувся до ДП "Городницьке лісове господарство" з вимогами №1 від 09.06.2022 та №2 від 17.06.2022 про повернення коштів (а.с.17-18).

Згідно платіжних доручень №9929 від 24.06.2022 та №10315 від 13.07.2022 відповідач повернув на розрахунковий рахунок позивача кошти, сплачені в якості передплати за товар лише частково на суму 70000,00грн, в призначенні платежу вказавши "повернення кредиторської заборгованості згідно договору №2022/01-12 від 12.01.2022" (а.с.22).

22.07.2022 позивач направив на адресу відповідача вимогу №3 про розірвання договору поставки та повернення отриманих по договору коштів в сумі 335000,00грн протягом 10 днів (а.с.19-21).

Зазначену претензію відповідач залишив без відповіді та задоволення, що в свою чергу стало підставою для звернення позивача з даним позовом до Господарського суду Житомирської області про стягнення 335000,00грн попередньої оплати за товар.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

У відповідності достатті 509 Цивільного кодексу України,зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності до вимог ч.1ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу Українипередбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 663 ЦК України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Як встановлено судом з поданих до справи доказів, позивачем відповідно до умов договору поставки товару №2022/01-12 було здійснено оплату на загальну суму405000,00грн

Отже, позивач виконав умови п.5.3 договору щодо сплати 100% передплати за партію товару на загальну суму405000,00грн.

Згідно ч.1ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що поставка замовленого товару здійснюється постачальником не більше ніж 3-7 днів з моменту отримання відповідного замовлення або протягом строку, визначеного у самому замовленні.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ДП "Городницьке лісове господарство" здійснило поставку товару, обумовленого договором поставки №2022/01-12 або докази повернення суми попередньої оплати у розмірі 335000,00грн.

Наявність заборгованості відповідача перед позивачем також підтверджується підписаним представниками сторін актом звірки взаємних розрахунків за період:01.01.2022-30.04.2022 (а.с.16).

Доводи ДП "Городницьке лісове господарство", що мокра печатка та підпис керівника підприємства на акті звірки взаєморозрахунків у відповідача викликає сумніви, суд вважає безпідставними виходячи з того, що останнім не доведено фактів протиправності використання печатки підприємства або її викрадення, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Також є необґрунтованими посилання відповідача на те, що оплата товару здійснювалась покупцем за фактично передану лісопродукцію, оскільки умовами договору, а саме п.5.2 передбачено здійснення передплати за товар, при цьому відповідачем не подано первинних бухгалтерських документів (товарно-транспортних накладних, видаткових накладних) на підтвердження факту передачі позивачу товару на суму 335000,00грн.

Відповідно до частини 2статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю, а у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №912/2275/17).

Тобто, у даному випадку, позивачем було обрано такий варіант правової поведінки боржника, як повернення суми попередньої оплати, що узгоджується з положеннями ч.2ст.693 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи підтверджено, що станом на час розгляду справи сума попередньої оплати відповідачем не повернута. Тоді як, в силу приписів ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

З огляду на вищенаведені встановлені обставини справи, вимоги позивача про стягнення з Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" заборгованості в сумі 335000,00грн, яка фактично є поверненням попередньої оплати, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволення у повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ПП "БРОНКС" до ДП "Городницьке лісове господарство" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Городницьке лісове господарство" (вул.Паркова, 5, смт.Городниця, Новоград-Волинський район, Житомирська область, 11714, код ЄДРПОУ 13552379)

на користь Приватного підприємства "Бронкс" (вул.Універсальна, буд.10, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49024, код ЄДРПОУ 34642070)

- 335000,00грн заборгованості;

- 5025,00грн судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 3 прим.

1- у справу;

2,3- сторонам (рек)