Рішення № 108734603, 06.10.2022, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/19201/20

2/760/5840/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Кушнір С.І.,

за участю секретаря - Федоренко Д. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ОСОБА_1 , третя особа: Регіональна філія м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користування власністю шляхом зняття обтяження,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідачів про скасування запису з державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Свої вимоги мотивував тим, що 16.09.2016 ТОВ «Автокредит Плюс» зареєстрував право власності на транспортний засіб Samand LX, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , рейстраційний номер ТЗ - НОМЕР_2 , про що свідчить відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Під час набуття права власності на вказаний транспортний засіб, жодних його обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна не містилось.

У липні 2020 року позивачу стало відомо про приватне обтяження, яке зареєстровано 07.11.2019 за № 27189304 реєстратором: Бондаренко Юлією Йосипівною, Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Київської області.

Як підстава обтяження зазначено договір відступлення, серія та номер 993/K, виданий 16.11.2018, видавник Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», а боржник ОСОБА_1 .

ТОВ «Автокредит Плюс» набув права власності на автомобіль Samand LX, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 на підставі договору купівлі-продажу автомобіля укладеного 16 вересня 2019 року, без наявних в ДРОПМ будь яких обтяжень на зазначений автомобіль

Частиною першої статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та

реєстрацію обтяжень» вказано, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Системний аналіз положень Закону України «Про заставу» і Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» дає підстави для висновку про те, що у разі відчуження боржником предмета обтяження без згоди заставодержателя, обтяження рухомого майна, що є предметом застави, зберігає свою силу для нового власника (покупця) у разі, якщо воно зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Покупець може бути добросовісним набувачем за умови, якщо на час укладення договору купівлі- продажу транспортного засобу в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна був відсутній відповідний запис.

Виходячи з вищевикладеного позивач, як особа яка набула транспортний засіб

Samand LX, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , як вільне від обтяження майно, є добросовісним набувачем.

У зв`язку з цим відсутні підстави вважати збереження сили застави для нових

власників майна.

Зареєстроване в реєстрі обтяження на належний позивачу автомобіль порушує його право та позбавляє можливості розпоряджатись своїм майном, а отже підлягає скасуванню(припиненню) на підставі вищевказаного.

У зв`язку з вищевикладеним, просить суд ухвалити рішення, яким скасувати (припинити) приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.11.2019 року за № 27189304, реєстратором Бондаренко Юлією Йосипівною, Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Київської області, об`єкт обтяження автомобіль легковий, Samand LX, 2008 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_1, обтяжував - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код 37616221, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, боржник - ОСОБА_1 , код: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , документ-підстава: Договір відступлення, серія та номер 993/К, виданий 16.11.2018.

Ухвалою суду від 15.09.2020, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ОСОБА_1 , третя особа: Регіональна філія м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користування власністю шляхом зняття обтяження, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

12 квітня 2021 року до суду надійшли пояснення третьої особи - Державного підприємства «Національні інформаційні системи», в яких представник третьої особи Баранова В. просить врахувати наведені доводи при ухваленні рішення по справі. Остання зазначає, що у разі проведення державної реєстрації приватних обтяжень рухомого майна адміністратором Реєстру та його філіями, відомості про обтяження рухомого майна вносяться до Реєстру на підставі заяви, поданої виключно в електронній формі.

При цьому, згідно частини 1 статті 43 Закону, держателю та реєстраторам Державного реєстру забороняється вимагати від обтяжувача подання додаткових документів чи інформації, а також перевіряти достовірність і обґрунтованість відомостей, що містяться в заяві. Обтяжувач несе відповідальність згідно із законом за достовірність відомостей, що містяться в заяві.

ДП «НАІС», як Реєстратор Реєстру виконує суто механічну функцію по внесенню/виключенню до/з Реєстру відомостей про обтяження майна на підставах, передбачених чинним законодавством України. Закон покладає відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в заяві на обтяжувача.

Як вбачається із матеріалів справи та Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копія якого знаходиться в матеріалах справи, обтяжувачем за реєстраційним записом №27189304 являється ТОВ «Росвен Інвест Україна».

Таким чином, саме ТОВ «Росвен Інвест Україна» повинно подати заяву про внесення змін до обтяження рухомого майна № 27189304 нотаріусу у паперовій формі, або до ДП «НАІС» в електронній формі, так як у Відповідача наявна технічна можливість подати заяву в електронній формі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду представник позивача надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, в якій зазначив, що просить задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача ТОВ «Росвен Інвест Україна» та відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялись належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідачів до суду не надійшло.

Третя особа в судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила.

Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів.

Так, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що право власності на транспортний засіб Samand LX, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , реєстраційний номер ТЗ - НОМЕР_2 , набуло ТОВ «Автокредит Плюс» 16.09.2016 року на підставі договору купівлі-продажу, про що свідчить відповідне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 .

Згідно витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 03.07.2020 року № 66671060 07 листопада 2019 року зареєстроване приватне обтяження на автомобіль легковий, Samand LX, 2008 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_1, на підставі договору відступлення, серія та номер: 993/К, виданого 16 листопада 2018 року ТОВ «Росвен Інвест Україна».

Згідно з ч. 4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.1 ст.210 ЦК України, визначено, що правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Статтею 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що, транспортні засоби, в тому числі легкові автомобілі підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація здійснюється в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 34 Закону України «Про дорожній рух», реєстрація, перереєстрація зняття з обліку транспортних засобів здійснюється згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07 вересня 1998р. «Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» (далі - Порядок).

Відповідно до п. 1 Порядку встановлюється єдина на території України процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типі, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.

Цей Порядок є обов`язковим для всіх юридичних та фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, виробляють чи експлуатують їх. Представники власників транспортних засобів виконують обов`язки та реалізують права таких власників у межах наданих їм повноважень (п. 2 Порядку).

У п. 3 Порядку зазначено, що державна реєстрація транспортних засобів проводиться підрозділами Державтоінспекції з метою здійснення контролю за відповідністю конструкції та технічного стану транспортних засобів установленим вимогам стандартів, правил і нормативів, дотриманням законодавства, що визначає порядок сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), використанням транспортних засобів в умовах воєнного і надзвичайного стану, а також для ведення їх обліку та запобіганню вчиненню щодо них протиправних дій.

Відповідно до пункту 16 Порядку на зареєстровані в уповноважених органах МВС транспортні засоби видаються свідоцтва про реєстрацію, а також номерні знаки (крім тимчасово ввезених на митну територію України транспортних засобів особистого користування), що відповідають державному стандарту України.

Судом встановлено, що позивач набув право власності на автомобіль на законних підставах, про що свідчить відповідне свідоцтво про реєстрацію.

Згідно ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать право володіння користування та розпорядження своїм майном.

В силу ч. 1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (ч.1 ст. 391 ЦК України).

Відповідно до ч.1,2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями ст. 386 ЦК України передбачено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності. Таким чином, непорушність права власності є беззаперечною.

З матеріалів справи вбачається, що на належний позивачу автомобіль 19 листопада 2019 року було зареєстроване обтяження у виді застави рухомого майна, чим порушується його право власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 3 цього Закону, заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання.

Право застави виникає з моменту укладання договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та впливає на чинність договору застави (ст. 16 Закону України «Про заставу»).

Згідно вимог ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст. 593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених у законі, майно або майнові права, що становлять предмет застави, переходять у власність іншої особи. Застава зберігає силу й у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, визначає Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов`язує виникнення прав і обов`язків щодо рухомого майна.

Відповідно до ч.3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо іншого не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач дав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» в разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень. У разі передачі рухомого майна в забезпечення боржником, який не мав на це права, таке забезпечення є чинним, якщо в Державному реєстрі немає відомостей про попереднє обтяження відповідного рухомого майна.

Відповідно до ч.1-2 ст. 12 Закону «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави.

У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Вказаний правовий висновок висловлений у постановах Верховного Суду України: від 03 квітня 2013 року у справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року у справі № 6-168цс14 та у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі №463/3582/17, від 18 грудня 2019 року у справі № 619/4033/18 та від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 (провадження № 61-18857св19).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням боржником предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Враховуючи, що наявність або відсутність обтяження рухомого майна встановлюється витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, з якого вбачається, що обтяження у виді застави автомобіля легкового, Samand LX, 2008 року випуску, номер кузова НОМЕР_1 , було зареєстровано 07.11.2019, тобто після набуття позивачем у власність спірного транспортного засобу, а боржником вказано ОСОБА_1 .

Тобто на момент придбання спірного автомобіля позивачем (16.09.2016 року) у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були відсутні відомості про його обтяження,

Таким чином позивач є добросовісним набувачем транспортного засобу Samand LX, 2008 року випуску, номер об`єкта: НОМЕР_1.

За умовами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України обов`язок доказування покладається на сторони у справі.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що з наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом не встановлено факту наявності обтяження рухомого майна на час реєстрації права власності за позивачем, встановлено відсутність обтяжень за ТОВ «Автокредит Плюс», а також ту обставину, що відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування наведених доводів позивача, а тому вказані обставини дають суду підстави зробити висновок, що ТОВ «Автокредит Плюс» є добросовісним набувачем транспортного засобу.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

В частині вирішення спору про стягнення із відповідача витрат на надання правової допомоги в розмірі 4500 гривень суд прийшов таких висновків.

Право на правничу допомогу в Україні гарантовано ст. 59 Конституції України та ст. 15 ЦПК України.

Відповідно до ст.ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу відносяться до судових витрат.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Представником позивача надано до суду ордер серії АЕ №1009979 про надання правничої (правової) допомоги ТОВ «Автокредит Плюс» адвокатом Добринь Я.О. та свідоцтво про право на зайняття адвокатської діяльністю серія ЗП № 001021, виданого радою адвокатів Запорізької області.

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених ч. 2 ст. 15 ЦПК України.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею пронесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Такий правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 в справі № 372/1010/16-ц, який з точки зору ч.4 ст.263 ЦПК України має враховуватися судом.

При зверненні до суду позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в приведеному в позові розмірі.

За таких обставин, підстави для стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних з правничою допомогою, відсутні.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

З урахуванням задоволення позову, на підставі ст.141 ЦПК України, стягненню з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» на користь позивача підлягає 2102 гривень судового збору.

Керуючись статтями ст. 41 Конституції України, ст. ст.15, 16, 18 319, 391 ЦК України, ст. ст. 3-5, 7-13, 17, 43, 49, 76-81, 141, 211, 223, 258, 263, 264, 265, 268, 352, 280-284 ЦПК України, Законом України «Про заставу», Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», ОСОБА_1 , третя особа: Регіональна філія м. Києва та Київської області державного підприємства «Національні інформаційні системи» про усунення перешкод у користування власністю шляхом зняття обтяження задовольнити.

Скасувати (припинити) приватне обтяження, що зареєстроване у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 07.11.2019 року за № 27189304, реєстратором Бондаренко Юлією Йосипівною, Регіональна філія міста Києва та Київської області Державного підприємства «Національні інформаційні системи» Київської області, об`єкт обтяження автомобіль легковий, Samand LX, 2008, номер об`єкта: НОМЕР_1, обтяжувач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», код 37616221, 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, боржник - ОСОБА_1 , код: НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , документ-підстава: Договір відступлення, серія та номер 993/К, виданий 16.11.2018, видавник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» (03126, м. Київ, бул. Вацлава Гавела, 6, код ЄДРПОУ 37616221) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автокредит Плюс» (ЄДРПОУ 34410930, адреса: м. Дніпро, пр.Праці, 2Т) судовий збір у розмірі 2102 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кушнір С.І.