Ухвала суду № 108727569, 26.01.2023, Фастівський міськрайонний суд Київської області

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

_______________

6-а/381/27/21

2а-5649/2006

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2023 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Соловей Г.В.,

з участю секретаря Гапонюк І.В.,

за участю представника заявників Орещенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Фастів Київської області заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про розгляд Звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 року заявники звернулися через свого представника адвоката Орещенко Л.А. до Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про розгляд Звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідальноо за виконання рішення, штрафу. В обґрунтування клопотання заявниками зазначено, що Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про судовий контроль за виконання рішення суду у справі № 2а-5649/2006 в порядку ст.382 КАС України та зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду україни в місті Києві надати Звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 року у вказаній справі.

Відповідачем подано звіт від 04.11.2021 року відповідно до якого відповідач, тільки починаючи з 01.11.2021 року здійснив перерахунок пенсії позивачам у відповідності до регулятивної частини постанови та почав здійснювати виплату пенсій. Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 року клопотання представника позивачів про судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 2а-5649/2006 в порядку ст.382 КАС України було задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати новий звіт про виконання постанови в місячний термін з часу постановлення ухвали. Однак, відповідач ухвалу суду не виконав. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.06.2022 року ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області залишено без змін. Просять накласти штраф на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

26.12.2022 року від начальника Головного управління Пенсійного України в м. Києві надійшло заперечення на подане клопотання в якому зазначено, що управління не погоджується з клопотанням та просить у його задоволені відмовити. Так, на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 року у справі № 2а-5649/2006 Головним управлінням у 2019 року здійснено перерахунок пенсій позивачам. Про виконання судового рішення до Фастівського міськрайонного суду Київської області подано звіт від 26.12.2022 року№ 2600-0904-7/171421.

В судовому засіданні представник заявників вимоги заяви підтримала з підстав викладених в ній та просила їх задовольнити та надала заперечення на звіт де зазначила, що не дивлячись на встановлений ухвалою суду строк на надання звіту відповідач проігнорував в черговий раз судове рішення, та звіт не надав, лише після призначення судового розгляду в дату першого судового засідання, після його відкладення 26.12.2022 року, відповідач надав звіт.

Разом з тим вважає, поданий звіт є за змістом ідентичним звіту від 04.11.2021 року за № 2600-0904-7/175144 поданим на виконання ухвали від 03.08.2021 року за результатами його розгляду був визнаний судом недостатнім.

В судове засідання представник Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надав клопотання про перенесення справи, а в подальшому не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлялися вчасно та належним чином, причини неявки суду не відомі.

Заслухавши представника заявників, дослідивши письмові докази наявні в матеріалах справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними управлінських функцій.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Під часрозгляду заявисудом встановлено,що постановоюФастівського міськрайонногосуду Київськоїобласті від13грудня 2006року,зокрема, зобов`язано Київський міський військовий комісаріат щодо неналежного підвищення пенсії за вислугу років учасникам бойових дій та інвалідам війни перерахувати та виплатити до призначеної пенсії підвищення як учасникам бойових дій на 50 відсотків, мінімальної пенсії за віком, встановленої на рівні прожиткового мінімуму, затвердженого Законом України «Про прожитковий мінімум, Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік та Законом України «Про становлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»: ОСОБА_5 - з 01,01.2000 року, ОСОБА_1 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_2 - 01.01.2000 року, ОСОБА_15 - з 01.01.2000 року до часу отримання права на перерахунок пенсії як інваліду війни II групи, ОСОБА_11 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_3 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_17 - з 01.01.2000 року, ОСОБА_8 - з 31.08.2002 року, ОСОБА_6 - з 01.11.2003 року, ОСОБА_12 - з 28.06.2004 року, ОСОБА_4 - з 21.12.2004 року, ОСОБА_18 - з 15.04.2004 року, ОСОБА_14 - з 22.05.2001 року, ОСОБА_9 - з 01.01.2000 року ОСОБА_7 - з 01.01.2000 року:

з 01.01.2000 року по 31.12.2000 року виходячи з прожиткового мінімуму 216 грн. 56 коп., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» від 05.10.2000 року № 2025-ІІІ, у сумі 324 грн. 84 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2001 року по 31.12.2001 року виходячи з прожиткового мінімуму 248 грн. 77 коп,, Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» від 22.03.2001 року № 2330-ІІІ, у сумі 373 грн. 16 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2002 року по 31.12.2002 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІІ, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.02 року № 2760-ІІІ, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2004 року по 30.04.2004 року виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-ІV, у сумі 402 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.05.2004 року по 31.12.2004 року виходячи з прожиткового мінімуму 284 грн. 69 коп., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 427 грн. 04 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2005 року по 31.12.2005 року виходячи з прожиткового мінімуму 332 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04 року № 2285-IV, у сумі 498 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.01.2006 року по 31.03.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 350 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 року № 3235-IV, у сумі 525 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій;

з 01.04.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 359 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 36 рік» від 20.12.05 року № 3235-IV, у сумі 538 грн. 50 коп., враховуючи раніше виплачене підвищення як учаснику бойових дій.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат перерахувати та виплатити до призначеної пенсії підвищення як інваліду війкиІІгрупи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та перерахувати вищевказане підвищення виходячи із прожиткового мінімуму затвердженого Законом України „Про прожитковий мінімум, Законами України «Про державний бюджет» на відповідний рік та Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати: ОСОБА_15 - з 01.10.2006 року, ОСОБА_16 - з 01.01.2000 року:

з 01.01.2000 року по 31.12.2000 рік виходячи з прожиткового мінімуму 216 грн., 56 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2000 рік» від 05.10.2000 року № 2025-ІІI, у сумі 757 грн. 96 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

з 01.01.2001 року по 31.12.2001 рік виходячи з прожиткового мінімуму 248 грн. 77 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2001 рік» від 22.03.2001 року № 2330-ІІІ, у сумі 870 грн. 70 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

з 01.01.2002 року по 31.12.2002 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2002 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІ, у сумі 938грн.враховуючи ранішевиплачене підвищенняяк інваліду війни ІІ групи;

з 01.01.2003 року по 31.12.2003 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження, прожиткового мінімуму на 2003 рік» від 15.11.01 року № 2780-ІІІ. у сумі 938 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

з 01.01.2004 року по 01.04.2004 рік виходячи з прожиткового мінімуму 268 грн., Закон України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 938 грн., враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни II групи;

з 01.05.2004 року по 31.12.2004 рік виходячи з прожиткового мінімуму 284 грн. 69 коп., Закон України «Про твердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» від 11.05.04 року № 1704-IV, у сумі 996 грн. 42 коп., враховуючи раніше сплачене підвищення як інваліду війни II групи;

з 01.01.2005 року по 31.12.2005 рік виходячи з прожиткового мінімуму 332 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» від 23.12.04 року № 2285-IV, у сумі 1162 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війки II групи;

з 01.01.2006 року по 31.03.2006 рік виходячи з прожиткового мінімуму 350 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.06 року № 3235-ІУ, у сумі 1225 грн. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни ІІ групи;

з 01.04.2006 року виходячи з прожиткового мінімуму 359 грн., Закон України «Про Державний бюджет України на2006рік»від 20.12.05 року № 3235-ІУ, у сумі 1256 грн. 50 коп. враховуючи раніше виплачене підвищення як інваліду війни ІІгрупи.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат здійснювати підвищення та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_19 , ОСОБА_7 , як учасникам бойових дій на 150 відсотків мінімальної пенсії за віком та нараховувати у подальшому підвищення до пенсії виходячи із мінімальної пенсії за віком розрахованого з поточного прожиткового мінімуму, затвердженого Законами України.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат здійснювати підвищення та виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , як інвалідам війни II групи на 350 відсотків мінімальної пенсії за віком та нараховувати у подальшому підвищення до пенсії виходячи із мінімальної пенсії за віком розрахованої з поточного прожиткового мінімуму, затвердженого Законами України.

Зобов`язано Київський міський військовий комісаріат перерахувати та виплатити пенсію відповідно ч.2 ст.55 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» №226-ХІІ від 09.04.1992 pоку, з часу виникнення права на перерахунок.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.10.2009 року по справі № 2а-5649/2006 замінено сторону виконавчого провадження щодо виконання даного рішення на Головне управління Пенсійного фонду України у місті Києві.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 22.01.2010 року роз`яснено рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13 грудня 2006 року по справ» №2а-5649/2006 щодо обов`язку перераховувати та провести виплату, зокрема ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_15 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , вищевказаного підвищення в розмірі 150 % як учасникам бойових дій та інвалідам другої групи 350% прожиткового мінімуму, враховуючи зміну статусу учасника бойових дій на інваліда війни третьої 200%, другої 350%, першої 400% груп, а також зміну статусу інваліда війни другої групи 350% на інваліда війни першої групй 400% згідно рішення суду в подальшому зі зміною розміру прожиткового мінімуму встановленого відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» з врахуванням того, що в даному випадку вказане підвищення має бути перераховане в зв`язку з кожною зміною розміру прожиткового мінімуму, що здійснюється відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» та законів про Державний бюджет України на відповідний рік протягом всього періоду встановлення даного зобов`язання.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 30.08.2021 року задоволено заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 про судовий контроль за виконання рішення суду у справі № 2а-5649/2006 в порядку ст.382 КАС України та зобов`язано Головне Управління Пенсійного фонду україни в місті Києві надати Звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 року у вказаній справі.

Відповідачем подано звіт від 04.11.2021 року відповідно до якого відповідач, починаючи з 01.11.2021 року здійснив перерахунок пенсії позивачам у відповідності до регулятивної частини постанови та почав здійснювати виплату пенсій.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03.12.2021 року клопотання представника позивачів про судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 2а-5649/2006 в порядку ст.382 КАС України було задоволено частково та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надати новий звіт про виконання постанови в місячний термін з часу постановлення ухвали.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч. 2-4 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Положеннями ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Судове рішення проголошується публічно, але преса і публіка можуть бути не допущені в зал засідань протягом усього судового розгляду або його частини в інтересах моралі, громадського порядку чи національної безпеки в демократичному суспільстві, якщо того вимагають інтереси неповнолітніх або захист приватного життя сторін, або - тією мірою, що визнана судом суворо необхідною, - коли за особливих обставин публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Відповідно до статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України в Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013, зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення. Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

З матеріалів справи вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві здійснено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 нарахування згідно зобов`язань, визначених судом.

Разом з тим, відповідно до постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 усправі № 2а-5649/2006 відповідача було зобов`язано не тільки здійснити перерахунок заявникам але виплатити підвищення пенсії та надбавки як учасникам бойових дій та інвалідам другої групи відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» з врахуванням того, що в даному випадку вказане підвищення має бути перераховане в зв`язку з кожною зміною розміру прожиткового мінімуму, що здійснюється відповідно до Закону України «Про прожитковий мінімум» та законів про Державний бюджет України на відповідний рік протягом всього періоду встановлення даного зобов`язання.

Так, Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві у поданому до Суду звіті від 26 грудня 2022 року (з порушенням строку подачі) зазначало, що на виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області 13.12.2006 року у справі № 2а-5649/2006 Головним управлінням було здійснено нарахування коштів вказаним у рішені громадянам.

Разом зтим,із наданихписьмових матеріалів,суд вважає,що Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві не повністю виконано постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 усправі № 2а-5649/2006, зокрема, не подано доказів виплати перерахованих пенсій та доплат у повному обсязі після здійснення перерахунку на виконання рішення суду.

У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) зазначено, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.

Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення. Відомо, що затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.

Щодо клопотання представника заявників ОСОБА_22 про накладення штрафу на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Дзядевич Ларису Вікторівну у зв`язку із невиконанням постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 усправі № 2а-5649/2006 суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, виходячи із такого.

З метою забезпечення виконання судового рішення статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно з положеннями частин першої-третьої статті 382КАС України Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Таким чином, судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за невиконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. При цьому, для прийняття судом звіту суб`єкта владних повноважень необхідним є встановлення виконання відповідним суб`єктом судового рішення у повному обсязі та у спосіб, визначений таким рішенням.

Відповідно до статті 19Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 68Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Зазначені норми означають, що з метою гарантування правового порядку в Україні кожен суб`єкт приватного права зобов`язаний добросовісно виконувати свої обов`язки, передбачені законодавством, а у випадку невиконання відповідних приписів - зазнавати встановлених законодавством негативних наслідків.

Водночас суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 3Закону України«Про гарантіїдержави щодовиконання судовихрішень» від5червня 2012року №4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне та в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, доплат, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються коштом Фонду та з інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового та начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Отже, виплати здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законодавством.

Відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» пенсії та доплати виплачується органами Пенсійного фонду України коштом Державного бюджету України.

Згідно зі статтями 23, 116Бюджетного кодексуУкраїни будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, відповідач в особі начальника Головного управління Пенсійного фонду в місті Києві вжив конкретні заходи щодо перерахування пенсій та доплат але не надав доказів про не виплату заборгованості та причини її невиплати, а тому рішення щодо накладення штрафу на керівника управління є передчасним.

Як зазначив Верховний Суд України в ухвалі від 04 жовтня 2022 року справа №200/3958/19-а, адміністративне провадження №Зі/9901/175/21, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції, полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про наявність вини, тобто умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях посадової особи суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення саме цієї посадової особи від виконання рішення суду.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.382 КАС України).

Таким чином, виходячи з системного аналізу вказаних правових норм, та оскільки рішення суду про зобов`язання відповідача суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії, які останній не виконує, суд вважає, що слід встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві новий строк для подання звіту про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 року у справі № 2а-5649\2006 один місяць з дня набрання законної сили ухвалою про встановлення судового контролю.

Керуючись ст.241,243,248,382 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 адвоката Орещенко Л.А. про розгляд Звіту та накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідальноо за виконання рішення, штрафу задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (код ЄДРПОУ 42098368, місцезнах.: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) надати звіт про виконання постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 13.12.2006 року в справі № 2а-5649/2006, зокрема в частині здійснення перерахунку та щомісячної виплати пенсій відповідно до резолютивної частини зазначеної постанови позивачам - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 в місячний строк з дня набрання ухвалою законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали буде складено 01 лютого 2023 року.

Головуючий суддя Г.В. Соловей