Рішення № 108717208, 01.02.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

01 лютого 2023 р. Справа № 120/8054/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Крапівницької Н.Л.,

розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Вінницькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу в сумі 6120 гривень, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, позивач) звернулось в суд з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, суб`єкт владних повноважень зазначив, що станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість в сумі 6120 грн., яка відповідачем не сплачена у добровільному порядку, що слугувало підставою для звернення з цим позовом до суду.

Ухвалою суду від 10.10.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у адміністративній справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Копія ухвали про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 21.10.2022, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

ФОП ОСОБА_1 зареєстрована та взята на податковий облік в органах ДПС з 17.07.2018.

Відповідно до даних облікової картки платника податку за відповідачем рахується податковий борг в загальній сумі 6120 грн. У зв`язку з не сплатою штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у розмірі 5100 грн. (штрафні санкції) та адміністративний штраф та інші санкції у розмірі 1020 (штрафні санкції).

З наданих позивачем доказів слідує, що за результатами фактичної перевірки складено акт перевірки від 6365/02-32-07-05/ НОМЕР_1 від 06.07.2021, у якому зафіксовано порушення відповідачем п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

26.07.2021 ГУ ДПС у Вінницькій області винесено податкове повідомлення-рішення №0066130705, відповідно до якого на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України і п. 7 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідачу нараховано штрафні санкції за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Крім того податковим повідомленням-рішенням № 0066140705 від 26.07.2021, на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 і п. 121. Ст.. 121 ПК України засновано штрафні санкції в розмірі 1020 грн.

Відповідач вказані податкові повідомлення-рішення отримала рекомендованим повідомленням, що підтверджується матеріалами справи.

У зв`язку з несплатою податкової заборгованості, 27.08.2021 позивач сформував та надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ф" №0029710-1306-0208, яка отримана останньою, що підтверджується матеріалами справи.

У визначений законом строк борг відповідач не сплатив, що стало підставою для звернення контролюючого органу до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпунктом 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПКУ визначено, що контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За змістом приписів, що містяться у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПКУ, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПКУ контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

З матеріалів справи встановлено, що у відповідача наявний податковий борг по платежу штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання по платежу обігу готівки та застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 5 100 грн. та адміністративний штраф в розмірі 1020 грн.

Дана заборгованість виникла внаслідок несплати грошового зобов`язання нарахованих згідно податкових повідомлень-рішень від 29.07.2021 року №0066130705 на суму 5 100 грн. та №№ 0066140705 на суму 1020 грн., винесеного на підставі акта перевірки від 06.07.2021 року, яким встановлено факт порушення відповідачем п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

В контексті наведеного суд зауважує, що згідно із п. 11 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Згідно п.7 ст.17 Закону "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості; за порушення, застосовується фінансова санкція у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Системний аналіз норм свідчить, що чинним законодавством передбачено право податкового органу на застосування до платників податків штрафних санкцій за порушення законодавства, зокрема, законодавства, що регулює порядок застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Податковим кодексом України визначено обов`язок платників податків сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, крім випадків, коли така особа звільняється від їх сплати на підставах та умовах, визначених діючими нормативно-правовими актами. Такий обов`язок існує й щодо сплати штрафних санкції за порушення законодавства щодо застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Судом встановлено, що за відповідачем рахується податкова заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у сумі 5100,00 грн. та адміністративні штрафи та інші санкції в сумі 1020 грн. Грошове зобов`язання на цю суму у встановленому законом порядку узгоджене, а отже визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На адресу відповідача надсилалась податкова вимога №0029710-1306-0208 від 27.08.2021 на суму 6120 грн. Однак, з моменту надсилання податкової вимоги відповідач у встановлений законом строк борг не сплатив.

Відтак станом на дату звернення позивача до суду загальна сума податкового боргу відповідача становить 6120 грн.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд приходить до переконання, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6120 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз. У зв`язку з тим, що судові витрати пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз в цій справі відсутні, інші судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 податковий борг, який виник 17.08.2021 в розмірі 6120 грн. (шість тисяч сто двадцять гривень).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ ВП 44069150)

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

СуддяпідписКрапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя:

Секретар: