Рішення № 108717204, 31.01.2023, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 січня 2023 р. Справа № 120/8869/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, 21, корп. В., п.1, м. Вишневе, Київська обл., 08132

до: Вінницької митниці (вул. Лебединського, б. 17, м. Вінниця, 21034)

про: визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Вартіс» (далі - позивач) з позовом до Вінницької митниці (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови.

Позов обґрунтовано тим, що ним 31.03.2022 року було укладено зовнішньоекономічний контракт № SSPA-009924. За цим контрактом позивачем були придбані та ввезені на митну територію України гарячекатані сталеві листи. Згідно контракту ціна товару визначена у розмірі 800 долларів США за одиницю виміру товару. Позивач 09.08.2022 року для здійснення імпортного митного оформлення подав відповідачу митну декларацію № UA401020/2022/035099. За результом розгляду вказаної декларації, відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, яким збільшив суму митних платежів та оформив картку відмови в прийнятті митної декларації митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Позивач вказує, що вказані рішення та картка є протиправними, оскільки відсутні розбіжності між заявленою митною вартістю товару та встановленою, в результаті митного оформлення, вартістю придбаного товару. Відповідачем визначена вартість задекларованого товару за резервним методом, але на підставі наданого ним повного пакету документів слід було застосовувати основний метод. За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою від 07.11.2022 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 29.11.2022 року.

21.11.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що ним прийнято правомірне рішення, оскільки подані до митного оформлення документи не містили всіх відомостей, що документально підтверджують числове значення заявленої митної вартості товару. Згідно наданої митної декларації країни відправлення товар повинен був завантажуватися та постачатися на умовах «FCA Istanbul», проте декларантом заявлено, що товар поставлявся на умовах «FCA GEBZE». Крім цього, виявлені розбіжності в номерах документів, в митній декларації країни відправлення зазначено два рахунки E-Fatura № 22243160110886024168660 та Fatura № IH2202200000416 від 01.08.2022 року, а до митної декларації подані E-Fatura № IH2202200000416 та № IH2202200000416 від 01.08.2022 року. За таких обставин, у відповідача були обґрунтовані сумніви щодо митної вартості задекларованого позивачем товару. Відповідачем було надано позивачеві електронного повідомлення з вимогою надати додаткові документи. Позивачем додаткові документи не були подані і відповідачем були застосовані другорядні методи визначення митної вартості (резервний).

28.11.2022 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, а також заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Судове засідання 29.11.2022 року не відбулось у зв`язку із плановими вимкненнями електропостачання на приміщенні суду. Судове засідання відкладено на 13.12.2022 року.

13.12.2022 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Судове засідання 13.12.2022 року не відбулось у зв`язку із плановими вимкненнями електропостачання на приміщенні суду. Судове засідання відкладено на 28.12.2022 року.

27.12.2022 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

У судовому засіданні 28.12.2022 року судом була наголошена позовна заява, відповідачем надані пояснення по суті заявлених позовних вимог, судове засідання відкладено на 17.01.2023 року.

17.01.2023 року до суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі його представника, від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 17.01.2023 року не відбулось через неявку сторін. Ухвалою суду вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку заслухавши представників відповідача, суд встановив наступне.

31.03.2022 року між ТОВ «Вартіс» (покупець) та SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INS SAN. VE. A. S. (продавець) укладено контракт № SSPA-009924. Згідно п. 1 контракту покупець придбав металопрокат в асортименті (товар), у п. 3.1 вказано, що умови поставки визначено в специфікації та рахунку (інвойсі) відповідно до міжнародних правил Інкотермс, п. 3.4.1. передбачено, що поставка здійснюється окремими партіями, п. 5.1. визначено, що покупець здійснює оплату на умовах передплати в розмірі 100 % вартості отриманого товару шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок продавця на підставі рахунку (інвойсу).

Згідно специфікації № 3 від 27.07.2022 року постачається лист гарячекатаний сталевий, ціна за одиницю товару (1 т) 800 долларів США, загальна вартість становила 32000 доллара США.

Позивачем була здійснена оплата товару, що підтверджується платіжним дорученням від 28.07.2022 року.

Для здійснення митного оформлення отриманого товару позивач звернувся до відповідача з митною декларацією № UA401020/2022/035099 до якої були додані наступні документи:

сертифікат від 03.08.2022 року № SSPA-011354;

пакувальний лист;

проформа інвойс від 27.07.2022 року;

комерційний інвойс № IH22022000000416 від 01.08.2022 року;

е-Fatura №IH22022000000416 від 01.08.2022 року;

міжнародна товарно-транспортна накладна № 0170893;

сертифікат походження товару №V0586571;

комерційна пропозиція;

платіжне доручення № 139JBKLM7 від 28.07.2022 року;

рахунок-фактура № СФ-0000855 від 03.08.2022 року;

платіжне доручення № 2220 від 03.08.2022 року;

довідку про транспортно-експедиційні витрати № 4959 від 03.08.2022 року;

висновок ДП «Держзовнішінфор» №123/214 від 09.08.2022 року;

біржова інформація від 09.08.2022 року;

специфікація № 3 від 27.07.2022 року;

додаткова угода від 27.06.2022 року;

контракт № SSPA-009924 від 31.03.2022 року;

договір № 2 про надання митно-брокерських послуг від 16.02.2018 року;

транспортна заявка № 4959 від 01.08.2022 року;

договір № 54/2020 від 16.11.2020 року;

договір № 05/06 транспортного експедирування по перевезенню вантажів в міжнародному та міжміському сполученні від 05.06.2018 року;

заявка про те, що товар не підлягає державному експортному контролю;

лист про допущення помилки від 09.08.2022 року;

експортна декларація продавця № 22341300ЕХ00625842.

09.08.2022 року позивач отримав від відповідача повідомлення про необхідність надання додаткових документів у зв`язку із спрацюванням ризику АСУР та виявленням розбіжностей в поданих документах. Крім цього, відповідач зазначив, що задекларовані умови поставки «FCA TR GEBZE» відмінні від заявлених у митній декларації країни відправлення «FCA TR Istanbul». Також зазначив, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена, або підлягає сплаті за товар. Відповідач вказав про необхідність надання: рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракти); виписки з бухгалтерської документації; каталогів; специфікації; прейскурантів (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертами організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, а також інші документи за власним бажанням декларанта. Відповідач також зазначив про надання транспортних документів, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару та документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; якщо здійснювалось страхування страхові документи та документи, що містять відомості про вартість страхування.

Позивачем було зазначено, що вказані документи були надані та отримані відповідачем, інші документи надаватись не будуть.

За таких обставин, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 09.08.2022 року № UA401000/2022/000042/2, яким були збільшені суми митних платежів. У вказаному рішенні зазначено, що товар завантажувався та відправлявся на умовах поставки «FCA Istanbul», а декларантом заявлено, що товар поставлявся на умовах поставки «FCA GEBZE»; згідно з довідки про транспортні витрати від 03.08.2022 року № 4959 до митної вартості включені витрати саме з GEBZE; в митній декларації країни відправника зазначені інші номери документів, аніж подані разом із ЕМД до митного оформлення, зокрема, вказані два рахунки е-Fatura 22243160110886024168660 та Fatura №IH22022000000416 від 01.08.2022 року, а до митного оформлення надані е-Fatura №IH22022000000416 від 01.08.2022 року та IH22022000000416 від 01.08.2022 року. З огляду на викладене, існує обґрунтований сумнів достовірності задекларованої митної вартості. Позивачеві (декларанту) також було роз`яснено, що згідно з п. 3 ст. 52 Митного кодексу України він має право на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються у разі його згоди чи згоди уповноваженої особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів та за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом.

Вказане рішення про коригування митної вартості товарів стало підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/001550.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Визначаючись стосовно позовних вимог, суд виходив з наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини щодо митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі МК України), Податкового кодексу України ( далі - ПК України) та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

У відповідності до вимог ч. 1, 2 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Ч. 6 ст. 257 МК України передбачено, що умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом.

Ч. 3 ст. 318 МК України визначено, що митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Ст. 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Згідно ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Ст. 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз наведених норм доводить, що декларант при митному оформленні товарів зобов`язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості у спосіб, визначений законом. В тому числі, митний орган може надіслати декларанту письмову вимогу про надання додаткових документів у тому разі, коли у документах, поданих декларантом для митного оформлення наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Але при цьому, митний орган зобов`язаний належним чином обґрунтувати наявність підстав та належним чином обґрунтувати причини, з яких заявлена декларантом митна вартість не може бути перевірена на підставі документів, наданих разом із митною декларацією. Крім цього, наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Вказана позиція також викладена Верховним Судом у постанові від 08.06.2022 року справа № 380/1197/20.

Суд також зазначає, що митний орган не повинен витребовувати усі документи, визначені ст. 53 МК України, а лише ті, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості. І вже ненадання декларантом повного переліку правомірно витребуваних документів може бути підставою для прийняття митним органом рішення про коригування митної вартості та застосування другорядного методу визначення митної вартості та відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів через митний кордон.

Стосовно наявності розбіжностей у документах позивача, підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, ціни, що була фактично сплачена за товари, суд зазначає наступне.

У спірному рішенні відповідачем вказано, що товар завантажувався та відправлявся на умовах поставки «FCA Istanbul», однак декларантом заявлено, що товар постачався на умовах поставки «FCA GEBZE». При цьому відповідачем зазначено, що згідно довідки про транспортні витрати від 03.08.2022 року № 4959 до митної вартості включені витрати за умовами поставки «GEBZE». При цьому, у картці відмови вказано, що підставою її оформлення є заявлення декларантом неповних відомостей про митну вартість товару.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що разом із митною декларацією 09.08.2022 року позивачем подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення основний, а також надані документи, які пояснюють виявлені відповідачем розбіжності у документах, зокрема, лист продавця про допущення помилки в експортній декларації. У цьому листі контрагент позивача (постачальник товару) вказав, що ним в експортній декларації помилково зазначено умови поставки «FCA Istanbul», вірним вважати умови поставки «FCA GEBZE».

До того ж, сам відповідач в оскаржуваному рішенні зазначив, що згідно з довідкою про транспортні витрати від 03.08.2022 року № 4959 до митної вартості включено витрати за умовами поставки «GEBZE», що додатково вказує на технічну помилку, допущену постачальником товару в експортній декларації.

Стосовно надання позивачем до митного оформлення інших документів, ніж зазначено у митній декларації країни відправлення від 01.08.2022 року щодо е-фактур, суд вказує, що вказана декларація та Е-фактури містять усі відомості щодо поставки товару, а також заповнюються та мають певні номери, які їм надано в електронній митній базі країни експортера у певному визначеному порядку. Крім цього, сторони домовились про надання певного переліку документів під час здійснення постачання товару. А митна декларація країни відправлення від 01.08.2022 року необхідна лише експортеру під час здійснення митного оформлення.

За таких обставин, суд доходить висновку, що подані декларантом документи не викликали сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів. Водночас розбіжності, на які зіслався відповідач, спростовувалися наданими позивачем разом із декларацією документами.

Додатково суд зазначає, що відповідачем також порушені норми МК України щодо порядку обрання методів визначення митної вартості товарів, що ввозились позивачем на митну територію України.

МК України визначені певні методи визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту. Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до встановлених вимог.

Верховний Суд у постанові від 13.07.2021 року справа № 200/6521/20-а зазначив, що основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

Обов`язок доведення митної ціни товару стосується саме позивача. При цьому, митний орган, у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як вже зазначалось, декларантом подані усі документи, що виключали обґрунтовані сумніви відповідача в правильності зазначеної митної вартості товарів, висновки про що зроблено вище. Документи які подані під час митного оформлення містили конкретні числові значення щодо ціни яка була сплачена за товар який ввозився на територію України в режимі імпорту, відповідно митним органом неправомірно, без достатніх на це підстав, прийнято рішення про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості товару.

При цьому, не наведення належного (об`єктивного) обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом за відсутності певних документів, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування відповідачем іншого, зокрема, резервного методу визначення митної вартості товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17.07.2019 року справа № 809/872/17.

Суд також звертає увагу на те, що джерелом числового значення для коригування митної вартості задекларованого позивачем товару стала інформація, яка містилася в електронній митній декларації від 03.08.2022 року № UA209140/2022/076146, за якою оформлено товар прокат плоский з вуглецевої сталі, загально-цивільного призначення, не для військового використання, завширшки 600 мм або більше, гарячекатаний, неплакований, без гальванічного чи іншого покриття, у листах, без подальшого оброблення, марка S235JR (згідно EN 10051) розміром 12х1500х6000 мм, вага 19,720 т, виробник SONMEZLER METAL DEMIR CELIK INS SAN. VE TIC. A. S., торговельна марка - немає даних, країна виробництва TR вартість 1082 дол. США за кг.

Суд зауважує, що вказана декларація не може вважатися об`єктивним джерелом інформації в цілях коригування митної вартості товару, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. До того ж, вищезазначена декларація не розкриває умов поставки товару, що безпосередньо впливає на його митну вартість під час митного оформлення.

Наведене також доводить про порушення відповідачем норм МК України при митному оформленні товару, що декларувався позивачем.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем разом із митною декларацією № UA401020/2022/035099 були надані достатні документи для митного оформлення товару, які містили повну інформацію для підтвердження достовірності задекларованої митної вартості товару.

Відповідачем не доведено наявність у нього обґрунтованого сумніву у достовірності задекларованої митної вартості товару, оскільки розбіжності, на які він зіслався, спростовані наявними матеріалами справи.

За таким обставин, у відповідача були відсутні підстави для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятого відповідачем спірного рішення про коригування митної вартості товару та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог, відповідно про наявність підстав для їх задоволення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, спірне рішення відповідача та картка відмови з правомірними, відповідно позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем при зверненні до суду судовий збір у сумі 4962,00 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись Конституцією України, Митним кодексом України та ст. 2, 6, 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів від 09.08.2022 року № UA401000/2022/000042/2.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA401020/2022/001550.

Стягнути із Вінницької митниці за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вартіс" судовий збір у сумі 4962,00 грн (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят дві гривні).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Вартіс" (вул. Київська, 21, корп. В., п.1, м. Вишневе, Київська обл., 08132, код ЄДРПОУ 34350636)

Відповідач: Вінницька митниця (вул. Лебединського, б. 17, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 43997544)

Повний текст рішення складено та підписано суддею 31.01..20223 року.

Суддя Маслоід Олена Степанівна