Рішення № 108711832, 01.02.2023, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/82/22

Провадження № 2/242/91/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 лютого 2023 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Владимирської І.М., при секретарі Гандзюк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку заочного спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ДП «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ДП «Селидіввугілля» про стягнення грошових коштів, невиплачених при звільненні. Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач з 04.07.2001 року по 06.11.2019 перебував з відповідачем у трудових відносинах. Після звільнення відповідач заборгував йому заробітну плату, яку не виплатив до теперішнього часу. Вважає, що відповідач таким чином порушив трудове законодавство. Просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 76652 грн. 78 коп.

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 14.01.2022 року відкрито провадження по справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю та просить суд слухати справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату та час слухання справи належним чином повідомлений. Згідно ст. 280 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу у порядку заочного провадження у відсутність відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, за згодою позивача на розгляд справи в порядку заочного провадження.

Дослідивши матеріалисправи,вирішивши питаннячи малимісце обставини,якими обґрунтовуютьсяпозовні вимогита якимидоказами вонипідтверджуються,чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження,яку правовунорму належитьзастосувати доцих правовідносин,суд приходитьдо висновкупро те,що позовпідлягає задоволеннюз наступних підстав.

Відповідно до частини 1ст. 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Основним Законом України статтею43Конституції передбаченоправо кожної людини на труд, що включає можливість заробляти собі на життя працею. Зазначеному праву людини, яка належним чином виконує свої трудові обов`язки, в рівній мірі кореспондується обов`язок працедавця своєчасно та належним чином оплачувати труд працівника і своєчасно виплачувати йому заробітну плату.

Відповідно дост. 21 Закону України «Про оплату праці»працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору. Згідност. 22 цього Законусуб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном; ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (справа «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10, справа «Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини», заява N9 42527/98 тощо) «майно» може являти собою «існуюче майно» або засоби, включаючи «право вимоги» відповідно до якого заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання»/«правомірне очікування» (legitimateexpectation) стосовно ефективного здійснення права власності.

З матеріалів справи, вбачається, що згідно трудової книжки, ОСОБА_1 перебував втрудових правовідносинахз ВП «Шахта «Україна» ДП «Селидіввугілля», згідно запису трудової книжки ОСОБА_1 06.11.2019 року звільнено за власним бажанням за ч.3 ст.38 КЗпП України у зв`язку з невиконанням адміністрацією підприємства умов колективного договору(несвоєчасною виплатою заробітної плати) з виплатою вихідної допомоги та одноразовою виплатою вихідної допомоги за працю в галузі, відповідно до наказу № 898 к від 06.11.2019 року.

Згідно довідки №456 від 10.12.2021року,виданої ВП«Шахта «Україна»ДП «Селидіввугілля», ОСОБА_1 працював на ВП«Шахта «Україна»ДП «Селидіввугілля» з 04.07.2001 року по 06.11.2019 року, станом на 10.12.2021 року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 76652 грн.78 коп.

Як вбачається з довідки Б/Н від 30.01.2023року,виданої ВП«Шахта «Україна»ДП «Селидіввугілля»,станом на 30.01.2023року заборгованість по заробітній платі перед ОСОБА_1 становить 76652 грн.78 коп.

Відповідно дост. 47 КЗпП Українироботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган, повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Таким чином, обов`язок із проведення з працівником розрахунку покладається на роботодавця незалежно від прохання працівника про вказану плату.

Згідно п. 6 постанови Пленуму Верховного суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» за своєю структурою заробітна плата складається: з основної - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норм часу, виробітку, обслуговування, посадових обов`язків); із додаткової - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці (доплати, надбавки, гарантійні й компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій); а також із заохочувальних та компенсаційних виплат - винагороди за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційних та інших грошових і матеріальних виплат, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені цими актами норми.

Суд, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по заробітній платі, вважає їх такими, що підлягають задоволенню, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість по заробітній платі у розмірі 76652 грн. 78 коп.

Відповідно до п. 7 ч. 1ст. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд вирішує питання зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення;

Згідно п. 2 ч. 1ст. 430 ЦПК Українисуд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає суму, що підлягає стягненню, з урахуванням утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача має бути стягнуто витрати, пов`язані із сплатою судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, від сплати судового збору звільняються.

Відповідно дост. 4 Закону України «Про судовий збір», якою закріплені ставки судового збору, за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивач ОСОБА_1 у відповідності до положень п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір»звільнений від сплати судового збору за вимогою про стягнення заробітної плати, тому відповідно до вимогстатті 141 ЦПК Україниз відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід державив розмірі 992 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 38, 40, 116, 117, 232, 237-1, 264, 430 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 258, 259, 265, 268,280-283 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до ДП «Селидіввугілля» (місцезнаходження: Донецька область, м.Селидове, вул. К.Маркса, б.41, ЄДРПОУ 33426253)про стягненнягрошових коштів,невиплачених призвільненні,- задовольнити.

Стягнути з ДП «Селидіввугілля»(місцезнаходження:Донецька область,м.Селидове,вул.К.Маркса,б.41,ЄДРПОУ 33426253) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) заборгованість по заробітній платі у розмірі 76 652 (сімдесят шість тисяч шістсот п`ятдесят дві) грн. 78 коп.

Суми, що підлягають стягненню, визначені з урахуванням утримання прибуткового податку та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з ДП«Селидіввугілля» (місцезнаходження:Донецька область,м.Селидове,вул.К.Маркса,б.41,ЄДРПОУ 33426253) ) на користь держави судовий збір у розмірі 992(дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.М. Владимирська