Рішення № 108704816, 23.01.2023, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/9388/21

Провадження №2/751/438/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2023 року місто Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Овсієнко Ю. К.

за участю секретаря Іскра К.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (Акціонерного товариства «Альфа-Банк») до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа Новозаводський відділ державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), про звільнення майна з-під арешту,-

Встановив:

АТ «Альфа-Банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с. 70-72) просить звільнити з-під арешту нерухоме майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45162584, виданий 22.10.2014, видавник: Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що Акціонерно-комерційний банк соціального розвитку «УКРСОЦБАНК та ОСОБА_1 уклали договір кредиту № 935/2-003.

Також, укладено Іпотечний договір, відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання Іпотекодавець передав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49.9 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м.

Внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» , а саме з 15 жовтня 2019 року.

У зв`язку з неможливістю виконання умов за Кредитним договором, позивач змушений розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно. Однак позивачу стало відомо, що розпочати процедуру стягнення на іпотечне майно на даний час неможливо, оскільки постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45162584, виданий 22.10.2014, видавник: Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, накладено арешт на нерухоме майно відповідача, та заборона на його відчуження.

Сторони в судове засідання не з`явились.

Від представника позивача до суду надійшла заява, в якій просить розгляд справи провести без його участі. Додатково зазначив, що позовні вимоги підтримує повністю (а.с. 114).

Представником відповідачів до суду надано заяву про проведення судового засідання у його відсутність (а.с. 122).

Оскільки всі особи, що беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що внаслідок реорганізації шляхом приєднання AT «Укрсоцбанк» правонаступником усього майна, майнових прав та обов`язків є AT «Альфа-Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків AT «Укрсоцбанк» виникає у AT «Альфа-Банк» з дати затвердження Передавального акту загальними зборами акціонерів AT «Альфа-Банк» та рішенням єдиного акціонера AT «Укрсоцбанк» , а саме з 15 жовтня 2019 року (а.с. 18-21).

01.12.2022 року змінено найменування AT «Альфа-Банк» на AT «СЕНС БАНК» (а.с. 105).

18.01.2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 було укладено договір відновлювальної кредитної лінії № 935/2-003, відповідно до умов якого останній було надано у тимчасове користування грошові кошти у сумі 34300,00 дол. США зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном погашення не пізніше 16.01.2023.

Згідно Іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Сенюк А.В. 19.01.2008 року та зареєстрованого в реєстрі за № 283, предметом іпотеки є двокімнатна квартира, житловою площею 29,0 кв.м, загальною площею 49,9 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить іпотекодавцям ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 в рівних частинах на праві особистої приватної власності.

Рішенням Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 травня 2014 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за Договором відновлюваної кредитної лінії № 935/2-003 від 18 січня 2008 року в сумі 461212 грн. 26 коп.

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 29 липня 2014 року рішення Новозаводського районного суду міста Чернігова від 22 травня 2014 року змінено шляхом зменшення стягнутої з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту до 441499 грн. 59 коп. та залишено без змін в іншій частині.

Вказані обставини встановлені рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова від 02 грудня 2015 року по справі №751/9788/14, яке набрало законної сили (а.с. 51-52).

Постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45162584, виданий 22.10.2014, видавник: Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції, накладено арешт на нерухоме майно відповідача ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та заборона на його відчуження (а.с. 53-56).

02.01.2023 року представник позивача звернувся до Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) з заявою про звільнення майна з-під арешту квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 49,9 кв.м., житловою площею 29,0 кв.м., що накладений постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, серія та номер: 45162584, виданий 22.10.2014, видавник: Новозаводський відділ державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (а.с. 115-116).

Листом Новозаводського відділу державної виконавчої служби у місті Чернігові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 03.01.2023 №324 представнику позивача повідомлено, що згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Новозаводським відділом державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції було накладено арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_1 , згідно постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження № 45162584 від 22.10.2014. Згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження № 45162584 з виконання виконавчого листа № 2/751/135/2014 виданого 24.09.2014 Новозаводським районним судом м. Чернігова про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованість за договором відновлюваної кредитної лінії № 935/2-003 від 18 січня 2008 року в сумі 441724,59 грн. та стягнути судові витрати в сумі 3441,00 грн. 21.10.2014 було відкрито виконавче провадження. 22.10.2014 в зв`язку з тим, що стягувач у заяві про відкриття виконавчого провадження заявив про накладення арешту одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, було накладено арешт на майно боржника. 28.04.2015 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 9 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на дату прийняття даного рішення). За наслідками завершення виконавчого провадження, встановлених-ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (що діяв на дату прийняття даного рішення), не передбачалося зняття арешту. Запропоновано звернутися до суду із заявою про зняття арешту нерухомого майна (а.с. 18-20).

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Верховний Суд у постанові від 28.10.2020 року у справі 320/2494/20 зазначив, що у п. 24 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 7.02.2014 № 6 судам роз`яснено, що вимоги сторони виконавчого провадження про зняття арешту з майна розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 року у справі 320/5432/18.

Відтак, вбачається, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту свого цивільного права і він мав звернутись до суду зі скаргою на рішення державного виконавця в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України, а тому в задоволенні даного позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України.

За правилами ч. 1, 2 цієї статті судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін.

Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів. Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`ятнадцяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів сторона зробила про це відповідну заяву.

Судом встановлено, що 07.02.2022 року між відповідачами та адвокатом Ступак С.О. укладено договір №07/02/2022 про надання професійної правничої допомоги (а.с. 44-46).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу надано опис наданих послуг (а.с. 47) від 09.02.2022, квитанцію від 07.02.2022, відповідно до якої адвокатом Ступак С.О. на підставі договору від 07.02.2022 за надані послуги прийнято 2500 грн. (а.с. 48).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

Враховуючи відмову у задоволенні позовних вимог, сума витрат на професійну правничу допомогу, яку понесли відповідачі, та яка підтверджена належними доказами підлягає стягненню з позивача на їх користь в розмірі 2500 грн.

Керуючись ст. ст. ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 265, 273, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_1 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_2 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_3 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» на користь ОСОБА_4 625 (шістсот двадцять п`ять) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. К. Овсієнко