Ухвала суду № 108704330, 30.01.2023, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/1603/22

№ 1-кс/688/186/23

Ухвала

30 січня 2023 року м. Шепетівка

Слідчий суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№58)» ОСОБА_2 , поданого в межах кримінального провадження №42022242250000039 від 10 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, про часткове скасування арешту майна,

встановив:

26січня 2023року начальникДУ «Замковавиправна колонія(№58)» ОСОБА_3 звернувся дослідчого суддіШепетівського міськрайонногосуду Хмельницькоїобласті зклопотанням проскасування арештумайна,накладеногона земельні ділянки з кадастровими номерами 6822181000:05:007:0057; 6822181000:05:002:0022; 6822181000:05:006:0012; 6822181000:05:005:0010; 6822181000:05:007:0009, які перебувають у постійному користуванні ДУ «Замкова виправна колонія (№58)», накладеного ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 03 серпня 2022 року, в частині користування зазначеними земельними ділянками.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до висновку, що його слід повернути з наступних підстав.

Відповідно до статті 3 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Положеннями частини другої статті 131 КПК України закріплено, що до заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, входить арешт майна.

Згідно з п.1 ч.2 ст.132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, якщо інше не передбачено пунктом 2 цієї частини.

В свою чергу, частиною першою статті 174 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя звертає увагу, що чинним кримінальним процесуальним законодавством не визначена підсудність клопотань про скасування арешту майна.

Положеннями частини першої статті 9 КПК України закріплено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до частини шостої статті 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов`язковість судових рішень.

Здійснивши системний аналіз норм чинного кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя зазначає, що клопотання про скасування запобіжного заходу забезпечення кримінального провадження (зокрема, арешту майна), повинно подаватись до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Відповідно до судпровідного листа №54-8466-вих-22 від 28 жовтня 2022 року, за підписом керівника Шепетівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , матеріали кримінального провадження №42022242250000039 від 10 червня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.197-1 КК України, направлено до відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань для організації проведення подальшого досудового розслідування.

Зважаючи на те, що Державне бюро розслідувань у м. Хмельницькому територіально розташовано на території, на яку поширюється юрисдикція Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, подане клопотання не підсудне Шепетівському міськрайонному суду Хмельницької області, тому слідчий суддя прийшов до висновку, що матеріали клопотання підлягають поверненню суб`єкту звернення.

Керуючись статтями 3, 7, 9, 131, 132, 174, 309, 372, 532 КПК України, слідчий суддя,

постановив:

Клопотання начальникадержавної установи«Замкова виправнаколонія (№58)» ОСОБА_2 ,поданого вмежах кримінальногопровадження №42022242250000039від 10червня 2022року заознаками кримінальногоправопорушення,передбаченого ч.1ст.197-1КК України,про частковескасування арештумайна, повернути особі, які його подала.

Повернення клопотання не позбавляє права повторно звернутися до слідчого судді, суду в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: