Вирок № 10865834, 02.07.2010, Липоводолинський районний суд Сумської області

Копія Справа № 1-69-2010 р.

ВИРОК

ІМ ЯМ УКРАЇНИ

02 липня 2010 р. Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого судді Шульги О.М.

при секретарі Мазур О.А.

з участю прокурора Пось С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Липова Долина справу про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки села Ветхалівка Гадяцького району Полтавської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, вдови, не працюючої, проживаючої в селі Петрівка-Роменська Гадяцького району Полтавської області, раніше судимої:

1. 30.08.2001 року Миргородським райсудом Полтавської області по ст. ст. 140 ч.2, 43 ч.1-1 КК України до 3-х років позбавлення волі з відстрочкою на два роки.

2. 17.09.2003 року Гадяцьким районним судом Полтавської області по ст. 185 ч.3 з застосуванням ст. 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі і звільненої 09.01.2006 року по відбуттю міри покарання.

- по ст. 185 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудна ОСОБА_1 вчинила таємне викрадення чужого майна-крадіжку, скоєну повторно та поєднану з проникненням в інше приміщення.

Цей злочин вона вчинила за таких обставин.

Так підсудна ОСОБА_1, маючи не зняту і не погашену судимість вирішила викрасти які-небудь цінність для власного збагачення. Для цього 13.05.2010 року вона разом зі своїм співмешканцем гр.. ОСОБА_2 велосипедами приїхали в с. Русанівка Липоводолинського району близько 22 години. Реалізуючи свій злочинний намір до кінця ОСОБА_1. вже 14.05.2010 року близько 1 години ночі, діючи умисно, таємно, повторно з корисливих спонукань, взявши заздалегідь заготовлені мішки проникла на територію господарства гр.. ОСОБА_3 в АДРЕСА_1. Потім, побачивши, що в приміщенні сараю даного господарства мається птиця, шляхом відкриття деревяної засувки, проникла в середину сараю звідки викрала одинадцять курей загальною вагою 29 кг. та двох індиків загальною вагою 23 кг., які помістила в принесенні з собою мішки та, покинувши господарство, розпорядилась викраденим за власним розсудом.

Всього ОСОБА_1 нанесла потерпілій матеріального збитку на загальну суму 1415 грн.

Допитана в судовому засіданні підсудна ОСОБА_1, вину свою визнала повністю, щиро розкаялася в скоєному та пояснила, дійсно вона в ніч з 13 на 14 травня 2010 року, перебуваючи в дуже тяжкому матеріальному становищі, оскільки її дочка являється онкохворою і потребує багато коштів на лікування вирішила викрасти, які-небудь цінності для поліпшення свого матеріального становища. З цією метою вона взяла два мішки , сіла на велосипеді поїхала в напрямку території Сумської області. Через деякий час її догнав на велосипеді її співмешканець ОСОБА_2 Приїхавши в село Русанівку Липоводолинського району на перехресті з лівої сторони біля електротрансформатора вона залишила велосипед і біля велосипедів залишився співмешканець ОСОБА_2, а сама взяла мішки і пішла по вулиці, перевіряючи, де немає собак. Дійшовши до господарства, де не було собаки вона почула як закричав півень і зайшла в дане господарство. Зайшовши в сарай, який був закритий на деревяну засувку вона присвітивши запальничкою побачила там індиків та курей. Спочатку вона впіймала двох індиків, помістила в мішок і винесла за сарай. Після цього повернулася до сараю спіймала одинадцять курей, помістила їх також в мішок і винесла за сарай, а потім по черзі переносячи мішки на певну відстань донесла їх до велосипедів і там із співмешканцем , погрузивши їх на велосипеди відвезли до себе додому. Курей вона порізала, а індики були живі і коли приїхали працівники міліції, то вони були повернуті потерпілій.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудної доведена повністю і її дії кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна-крадіжка вчинена повторно та поєднана з проникненням в інше приміщення, оскільки вона маючи не зняту і не погашену судимість за попередні крадіжки знову повторно, умисно, таємно, шляхом проникнення до сараю потерпілої викрала курей та індиків.

При призначенні покарання обставинами, які його помякшують, судом визнається щире каяття підсудної та часткове відшкодування завданих нею збитків.

Обставин, які обтяжують покарання підсудному судом не вбачається.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудною, її особистість, що характеризується задовільно, щиро кається в скоєному, тяжких наслідків від вчиненого злочину не наступило, а частина збитків підсудною відшкодована та зважаючи на те, що її дочка тяжко хвора і потребує її допомоги, а також прохання потерпілої суворо підсудну не карати суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженої без відбування призначеного покарання, застосувавши до неї ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням.

В матеріалах кримінальної справи заявлено позов потерпілої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків в сумі 2000 гривень.

В судовому засіданні потерпіла свої позовні вимоги зменшила з 2000 гривень до 725 гривень, оскільки розмір матеріальних збитків доведений досудовим слідством складає 1415 грн, а вартість повернутих їй індиків становить 690 грн. отже невідшкодованими залишились 725 грн, які потерпіла і прохає стягнути з підсудної.

Відповідач позов в сумі 725 грн визнала повністю.

Суд вважає, що заявлений відповідно до ст. 28 КПК України позов в сумі 725 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі, оскільки відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Так як вина підсудної у спричиненні збитків потерпілій ОСОБА_3 доведена повністю вона повинна відшкодувати їй ці збитки.

В матеріалах кримінальної справи є довідка про витрати за проведення товарознавчої експертизи викраденого підсудною майна.

Відповідно ст. ст. 91, 93 КПК України вказані витрати відносяться до судових і вони відшкодовуються за рахунок засудженого.

Таким чином вартість проведеної товарознавчої експертизи викрадених курей та індиків в сумі 187 гривень 80 копійок повинна бути відшкодована за рахунок ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 28, 323, 324 КПК України ст. 1166 ЦК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч.3 КК України і визначити їй покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком 2 (два) роки.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 76 КК країни зобовязати ОСОБА_1 повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 кошти в сумі 725 (сімсот двадцять пять) гривень.

Велосипеди підсудної на які накладено арешт для забезпечення позову залишити під арештом до вирішення питання про відшкодування шкоди.

Речові докази: два індика вагою 23 кг дозволити власнику використовувати за призначенням..

Стягнути з ОСОБА_1 га користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892, р/р 31256272210011, МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області, свідоцтво платника податку 25756800, ІПН 255748918191, код класифікації доходів 25010100, 187 (сто вісімдесят сім) гривень 80 копійок за виконану товарознавчу експертизу

Міру запобіжного заходу засудженій, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

На вирок можу бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно

Суддя: О.М. Шульга