Ухвала суду № 108638273, 27.01.2023, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/9242/22

Провадження № 1-в/204/67/23

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА УХВАЛА

26 січня 2023 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого - судді: ОСОБА_1

за участю: секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

представника закладу ОСОБА_4

захисників адвоката ОСОБА_5

адвоката ОСОБА_6

законного представника ОСОБА_7

особи, щодо якої розглядається заява ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпрі заяву ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про припинення або зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська перебуває заява ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про припинення або зміну примусових заходів медичного характеру ОСОБА_7 .

В своїй заяві заявники просили залучити до участі в цій справі перекладача з української мови на румунську (молдавську) мову. В обґрунтуванні заявленого зазначено, що ОСОБА_7 за національністю є молдованином, у зв`язку з чим має бути залучений перекладач з української мови на молдавську. ОСОБА_7 не розуміє на достатньому рівні українську мову, якою здійснюється судочинство, про що він неодноразово зазначав в судових засіданнях.

В судовому засіданні заявники підтримали клопотання про залучення перекладача.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію заявників.

Прокурор в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання.

Представник закладу ОСОБА_4 просив відмовити, оскільки дане питання вже вирішувалось.

З`ясувавши думку учасників процесу, суд приходить до наступного.

Так, участь перекладача у кримінальному провадженні зумовлена конституційною засадою рівності перед законом і судом (ч. 2 ст. 24 Конституції України, ст. 10 КПК), за якою, серед іншого, не допускається привілеїв чи обмежень (в тому числі й у процесуальних правах, передбачених КПК) за мовними ознаками.

Проявом принципу «рівності можливостей», згідно з яким кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості і жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом, розглядаються й права обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, закріплені у підпунктах «а», «е» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод: а) бути негайно i детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер i причину обвинувачення проти нього; e) якщо він не розуміє мову, яка використовується у суді, або не розмовляє нею, - отримувати безоплатну допомогу перекладача.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 42 КПК України підозрюваний, обвинувачений має право: користуватися рідною мовою, отримувати копії процесуальних документів рідною або іншою мовою, якою він володіє, та в разі необхідності користуватися послугами перекладача за рахунок держави.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 29 КПК України кримінальне провадження здійснюється державною мовою. Сторона обвинувачення, слідчий суддя та суд складають процесуальні документи державною мовою. Слідчий суддя, суд, прокурор, слідчий забезпечують учасникам кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, право давати показання, заявляти клопотання і подавати скарги, виступати в суді рідною або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись у разі необхідності послугами перекладача в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Залучення перекладача для проведення процесуальних дій має на меті забезпечити особам, які беруть участь у кримінальному провадженні та не володіють чи недостатньо володіють державною мовою, можливість користуватися рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють (п. 18 ч. 3 ст.42, п. 9 ч. 1 ст. 56, п. 11 ч. 3 ст. 64-1, п. 4 ч. 1 ст. 66 КПК України).

Як зазначено у ч. 1 ст. 68 КПК України, у разі необхідності у кримінальному провадженні перекладу пояснень, показань або документів сторони кримінального провадження або слідчий суддя чи суд залучають відповідного перекладача (сурдоперекладача).

Відповідно до ч. 6 ст. 22, ч. 3 ст. 26 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків і вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами.

Суд зважає на те, що питання дотримання вимог ст. 29 КПК України щодо залучення перекладача слід вирішувати у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи не призвело це до порушення рівності перед законом і судом (принципу «рівності можливостей») та несправедливості судового розгляду в цілому у розумінні положень ст. 6 Конвенції.

Аналогічні висновки містяться в у постанові Верховного Суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 19 травня 2020 року при розгляді справи № 686/2374/19.

Аналіз норм КПК України свідчить, що при вирішенні питання про залучення перекладача визначальним є впевненість суду, що обвинувачений дійсно не володіє, або недостатньо володіє державною мовою. Хоча закон не встановлює критеріїв, за якими суд має визначитись в цьому питанні, такі роз`яснення містяться в рішеннях Європейського суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини в справі «К. проти Франції» від 07 грудня 1983 року дійшов наступного висновку: «п. 8. ... Як видно з рішення трибуналу, заявник народився і здобув освіту у Франції і йому не було важко розуміти й спілкуватися французькою мовою, якою вели провадження в суді. Конвенційне право на допомогу перекладача, що міститься в підпункті (e) пункту 3 статті 6, очевидно, може бути застосоване тільки в тому випадку, коли обвинувачений не розуміє мови, використовуваної в суді, чи не розмовляє нею».

Посилання заявників на те, що особа, щодо якої розглядається заява - ОСОБА_7 не розуміє мову, якою здійснюється судочинство, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки, як вбачається з постанови Верховного Суду від 19 січня 2022 року по справі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016260090000204, про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_7 (№ 716/1511/16-к, № 51- 6058 км 19), судом було встановлено, що ОСОБА_7 достатньою мірою володіє українською мовою, розуміє мову якою ведеться судочинство, окрім цього при розгляді кримінального провадження жодного разу не заявляв клопотання про залучення перекладача. Також було встановлено, що ОСОБА_7 вивчав українську мову під час навчання в Боянській ЗОШ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що особа, щодо якої розглядається заява ОСОБА_7 володіє державною мовою на достатньому та необхідному рівні, оскільки мешкає в Україні тривалий час, а саме з 1990 років, що особисто ОСОБА_7 підтвердив у судовому засіданні.

При цьому, здійснення захисту адвокатом ОСОБА_6 та адвокатом ОСОБА_5 в повній мірі забезпечує останнього кваліфікованою правовою допомогою, у тому числі й при тлумаченням юридичних термінів.

Окремо суд зазначає, що клопотання про призначення перекладача ОСОБА_7 вже було предметом судового розгляду у іншого судді (справа №204/4552/22, №1-в/204/842/22). Ухвалою Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 01.08.2022 в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_9 про залучення ОСОБА_7 перекладача було відмолено.

Враховуючи викладеного, суд вважає, що у задоволенні клопотання заявників про залучення до участі у кримінальному провадженні перекладача необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 29, 68, 376 КПК України

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 про залучення перекладача для розгляду заяви - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1