Рішення № 108637825, 26.01.2023, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/17462/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2023 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання до вчинення дій, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;

визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року;

зобов`язати НОМЕР_4 прикордонний Карпатський загін (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки із 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що грошова допомога на оздоровлення, виплачена у 2015-2018 роках та щомісячна додаткова грошова винагорода за період з січня 2016 року по лютий 2018 року були нараховані та виплачені позивачу з грошового забезпечення, котре не включало суми його індексації. Заборгованість з індексації грошового забезпечення виплачена позивачу 24.02.2022. Відтак позивач вважає, що грошова допомога на оздоровлення та щомісячна додаткова грошова допомога повинні перерахуватись із врахуванням індексації грошового забезпечення.

Ухвалою від 06 грудня 2022 року позовну заяву залишено без руху, з підстав визнання неповажними причин пропуску строку звернення до суду.

12.12.2022 представник позивача на виконання ухвали суду від 06.12.2022 подав заяву про поновлення строку звернення до суду. Заява обґрунтована тим, що позивачу індексація грошового забезпечення виплачена 24.02.2022, відтак до дати виплати індексації грошового забезпечення не було об`єктивної причини звертатись до суду. Представник позивача також зазначає, що у період з 02.03.2022 по 03.09.2022 перебував на військовій службі.

Ухвалою суду від 23.02.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справи, окрім того поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду.

Представник відповідача 22.12.2022 подав відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечує. Відзив обґрунтований тим, що індексація грошового забезпечення не є складовою грошового забезпечення, а тому не враховується при визначенні розміру грошової допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 22.12.2022 подав клопотання про залишення позову без розгляду. Клопотання обґрунтоване тим, що позивач звернувся до суду через більше ніж 3 роки з моменту виключення зі списку особового загону та всіх видів забезпечення.

Надаючи оцінку аргументам представника відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду, суд вважає їх безпідставними, оскільки питання поновлення строку судом вже вирішено в ухвалі про відкриття провадження в справі з врахуванням обставин, викладених позивачем в заяві про поновдення строку.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах України.

Відповідно до витягу з наказу від 31.12.2021 №456-ос штаб-сержанта ОСОБА_1 інспектора прикордонної служби 1 категорії снайпера 3 відділення інспекторів служби 1 прикордонної застави прикордонної комендатури швидкого реагування, звільнено в запас на підставі підпункту «а» (у зв`язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і віськову службу», з 02 січня 2022 року.

Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію та документи щодо зарахування, проходження та звільнення позивача під час прохоодження військової служби.

Відповідач листом від 24.01.2022 надав відповідь на адвокатський запит представника позивача, у якому зазначив документальне підтвердження доведення до ОСОБА_2 сум належних виплат та утримань при звільненням з військової служби та копію рапорту з клопотанням виплати йому індексації грошового забезпечення за весь період проходження служби. Зазначено, що індексація грошового забезпечення за період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 буде нарахована та виплачена з проведенням відповідних відрахувань згідно чинного законодавства при надходженні цільового фінансування в найкоротші терміни.

Заборгованість з індексації грошового забезпечення виплачена позивачу 24.02.2022 за період з липня 2015 року по лютий 2018 року у розмірі 28 921, 96 грн., що підтверджується випискою АТ КБ «ПриватБанк».

Оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише у 2022 році, то розрахунок допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової винагороди позивачу проведено без врахування індексації грошового забезпечення, що стало підставою для звернення позивача до суду.

Вирішуючи справу, суд керується таким.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України Про військовий обов`язок і військову службу від 25.03.1992 №2232-XII. Згідно з частиною першою статті 2 цього Закону військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни регулює Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).

Відповідно до статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою цієї статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України Про індексацію грошових доходів населення від 03.07.1991 №1282-XII (далі Закон №1282-XII).

За визначенням, наведеним в статті 1 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії; стипендії; оплата праці (грошове забезпечення).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі Порядок №1078).

Пунктом 2 Порядку №1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, серед іншого, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з підпунктом 2 пункту 6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Частиною 4 статті 9 Закону №2011-XII визначено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Відповідно до статті 9 Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі Порядок №260).

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. Аналогічні норми містить пункт перший розділу XXXII Порядку №260.

Відповідно до частини 1 статті 10-1 Закону №2011-XII військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб №1294 від 07.11.2007 (далі Постанова №1294, була чинною до 28.02.2018, тобто регулює спірні правовідносини) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Отже, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових: посадовий оклад; оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до наявної інформації в особистих картках грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідач нарахував та виплатив позивачу грошову допомогу на оздоровлення у 2015-2018 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду за період з січня 2016 року по лютий 2018 року без врахування індексації грошового забезпечення, оскільки нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення відповідачем проведено лише у 2022 році.

Враховуючи те, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.

При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема, Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії, Закону України Про індексацію грошових доходів населення та Порядку проведення індексації грошових доходів населення.

Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку про те, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.

Саме такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року у справі №240/10130/19, який суд враховує в силу положень частини 5 статті 242 КАС України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до розміру грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди за період з січня 2016 року по лютий 2018 року.

Щодо позовних вимог про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року, то суд зазначає таке.

Стаття 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин; далі - Закон №2050-ІІІ) визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З аналізу норм Закону №2050-ІІІ слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов:

1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії;

2) доходи не повинні носити разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата);

3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання);

4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців;

5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

Системний аналіз норм, що регулюють спірні відносини, дає підстави для висновку, що індексація є складовою заробітної плати та у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.

Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст і правова природа спірних відносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та 13 січня 2020 року у справі №803/203/17.

Отже, суд дійшов висновку, що необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо судового збору, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.15 Закону України «Про судовий збір», такий відповідно до ст.139 КАС України, поверненню позивачу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2018 роках та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 за період з січня 2016 року по лютий 2018 року з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.

Визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_4 прикордонного Карпатського загону (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП: НОМЕР_2 ) компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки із 01 січня 2015 року по день фактичної виплати 24 лютого 2022 року.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п. 15.5 Перехідних положень КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Суддя Чаплик І.Д.