Рішення № 108631167, 26.01.2023, Кам'янський районний суд Черкаської області

26.01.2023

Справа № 696/6/23

2/696/53/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2023 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області

в складі головуючої судді Ніколенко О.Є.,

за участі секретаря Старущенко Н.П.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження, у відкритому судовому засіданні в місті Кам`янка Черкаської області, в залі засідань Кам`янського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Представник АТ «ТАСКОМБАНК» звернувся до Кам`янського районного суду Черкаської області з позовом до ОСОБА_1 , де просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №2644863815 від 06.08.2020 станом на 26.12.2022 у розмірі 178004,85 грн та судові витрати.

Свої вимоги мотивує тим, що 06 серпня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №2644863815. 17 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу №171221, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» відступило право вимоги АТ «ТАСКОМБАНК» за укладеним з ОСОБА_1 кредитним договором. ОСОБА_1 неналежним чином виконував свої зобов`язання, а тому АТ «ТАСКОМБАНК» просило стягнути з нього заборгованість, яка відповідно до наданого розрахунку станом на 26 грудня 2022 року становить 178004,85 грн, з яких: 125714,53 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 13,98 грн - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена), 52276,34 грн - заборгованість по щомісячних процентах.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 09 січня 2023 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду повідомлявся. У позовних вимогах міститься прохання проводити розгляд справи без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. До суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає. Вказав, що не взмозі виплачувати кредит, в зв`язку з скрутним фінансовим становищем.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно, з`ясувавши всі її фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 06 серпня 2020 року відповідач виявив намір на отримання кредит у ТОВ "ФК "ЦФР" та підписав Заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг. Відповідач погодився, що Заява на отримання кредиту разом з умовами отримання кредиту та інших послуг становлять між ним та ТОВ "ФК "ЦФР" кредитний договір, з умовами якого він ознайомився шляхом роздрукування з веб - сайту кредитодавця www.kreditmarket.ua та погодився (а.с. 12).

Відповідно до Кредитного договору №2644863815 від 06 серпня 2020 року, кредитодавець зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у сумі 155340,56 грн. у розмірах та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором, строк договору сторонами узгоджено на 60 місяців. Позичальник зобов`язався сплачувати проценти за користування кредитом на умовах передбачених в Паспорті кредиту №4863815, який сторони узгодили як невід`ємну частину цього договору. Сторони узгодили графік платежів та дату останнього платежу по поверненню кредиту 14 липня 2025 року.

Згідно п.1.4. Кредитного договору позичальник доручив ТОВ "ФК "ЦФР" виплатити/сплатити, за рахунок отриманого ним кредиту, грошові кошти отримувачам на зазначені у договорі рахунки.

Грошові кошти на вищезазначені рахунки ТОВ "ФК "ЦФР" було перераховано, що підтверджується платіжними дорученнями (а.с. 34-40).

У п.2 Кредитного договору сторони узгодили, що всі інші умови кредитного договору викладені у Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ ФК «ЦФР» в редакції від 04.05.2020.

Відповідно до Паспорта кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» за №4863815 від 06 серпня 2020 року, визначено, що кредит надається у сумі 155340,56 грн, строком на 60 місяців, реальна річна процентна ставка 50,97 %, визначено графік повернення кредиту та останній платіж 14 липня 2025 року.

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором №2644863815 від 06 серпня 2020 року, заборгованість ОСОБА_1 станом на 26 грудня 2022 року становить 178004,85 грн, з яких: 125714,53 грн - заборгованість по тілу кредиту (в т.ч. прострочена), 13,98 грн - заборгованість по річним процентам (в т.ч. прострочена), 52276,34 грн - заборгованість по щомісячних процентах.

17 грудня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та АТ «ТАСКОМБАНК» укладено договір факторингу №171221, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №2644863815 від 06 серпня 2020 року. В зв`язку із вказаним право грошової вимоги за вказаним кредитним договором перейшло до АТ «ТАСКОМБАНК».

Позивачем на адресу відповідача було направлено повідомлення-вимогу від 19 жовтня 2022 року за вих. № 18241/70.2.2 щодо дострокового стягнення заборгованості.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень»).

Умови договорів приєднання розробляються товариством, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим товариство має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг товариства) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави, стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави, стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між товариством та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів" (далі - Закон N 1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону N 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у Рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року N 543/96-В "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" від 11 липня 2013 року у справі N 1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Принцип змагальності під час розгляду справи судом визначає можливості й обов`язки сторін щодо доказування.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина першастатті 12 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов`язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 61-28582ск18.

Обгрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Таксомбанк» нарахованої заборгованості за річними та щомісячними процентами, позивач посилався на Паспорт кредиту № 4863815, як на частину кредитного договору.

Матеріалами справи підтверджується, що в заяві-анкеті від 06 серпня 2020 року та в кредитному договорі № 2644863815 від 06 серпня 2020 року відсутні положення щодо можливості нарахування річних відсотків від суми боргу за договором та щомісячних відсотків від суми кредиту у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Частина 4 ст. 263 ЦПК України передбачає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 (провадження № 61-14545сво20) дійшла висновку про те, що «під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту».

З огляду на викладене, наданий позивачем Паспорт кредиту є лише рекламою споживчого кредиту і передує укладенню самого договору, та містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовану загальну вартість кредиту та максимальний строк, на який надається кредит.

За таких обставин, саме по собі підписання відповідачем Паспорту кредиту не може свідчити про погодження стронами розміру відсотків, а також порядку їх нарахування.

З навденого вбачається, що позивачем не доведено, що сторонами було погоджено умови договору, зокрема, в частині сплати річних та місячних відсотків, а тому позовні вимоги у вказаній частині не можуть бути задоволені.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АТ «ТАСКОМБАНК», не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, а також враховуючи, що факт отримання кредиту та його розмір відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами, суд вважає, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом виконання боржником зобов`язання з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення заборгованості за тілом кредиту в сумі 125714,53 грн в розмірі, який підтверджено розрахунком банку та банківською випискою по картковому рахунку і не спростований відповідачем, підлягають до задоволення.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, то понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам, що узгоджуватиметься з вимогами ст. 141 ЦПК України.

З матеріалів справи встановлено, що позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір в розмірі 2670,00 грн., за таких обставин розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам становить 1885,02 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 509, 526, 549, 551, 626, 628, 634, 638, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 76-89, 141, 223, 263-265, 268, 280-284 ЦПК України, суд,

ухвалив:

ПозовАкціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», заборгованість за кредитним договором №2644863815 від 06 серпня 2020 року станом на 26 грудня 2022 року в частині тіла кредиту (в т.ч. простроченого) в розмірі 125714 (сто двадцять п`ять тисяч сімсот чотирнадцять) грн. 53 коп.

В іншій частині позову, а саме: стягнення заборгованості по річним процентам (в т.ч. простроченими) в розмірі 13,98 грн та заборгованість по щомісячних процентах (в т.ч. простроченими) в розмірі 52276,34 грн за кредитним договором №2644863815 від 06 серпня 2020 року - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», понесені судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору в сумі 1885 (одна тисяча вісімсот вісімдесят п`ять) грн. 02 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст судового рішення складено 26 січня 2023 року.

Повне найменування сторін та їх місцезнаходження:

Позивач: Акціонерне товариство «ТАКСОМБАНК», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 09806443, МФО 339500, IBAN: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя ` О.Є. Ніколенко