Рішення № 108629095, 26.01.2023, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/4877/21

Провадження 2-др/206/1/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

26 січня 2023 рокуСамарський районний суд м. Дніпропетровська в залі суду в м. Дніпрі у складі:

головуючого судді Сухорукова А.О.,

за участю секретаря судового засідання Ляшко Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача адвоката Романцова Максима Вікторовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

17.01.2023 року від адвоката Романцова Максима Вікторовича в інтересах позивача ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» до суду надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди, в якій просить суд:

- стягнути зі ОСОБА_2 та Приватного акціонерноготовариства «Українськапожежно-страховакомпанія» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 20000,00 грн. в рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування вимог своєї заяви про стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що Самарським районним судом м. Дніпропетровська було ухвалено рішення від 12.01.2023 р. у справі №206/4877/21, яким позов було задоволено. У зв`язку з розглядом справи №206/4877/21, враховуючи, що представник позивача неодноразово брав участь у судових засіданнях у справі, що були призначені на 20.12.2021 р., 21.02.2022 р. 19.05.2022 р. 26.07.2022 р., 23.08.2022 р., 21.09.2022 р., 21.11.2022 р., проте не зміг з`явитися на судове засідання, що відбулося 20.12.2022 р., позивач поніс витрати на професійну правову (правничу) допомогу на загальну суму у розмірі 20000 грн. 00 коп., що підтверджується договором про надання правової (правничої) допомоги від 18.10.2021 р., додатковою угодою до Договору про надання правової (правничої) допомоги від «18» жовтня 2021 року №1 від 18.10.2021 р., актом приймання послуг з наданої правової допомоги приймання за Договором про надання правової (правничої) допомоги від «18» жовтня 2021 року №1 від 15.12.2022 р. та квитанцією до прибуткового касового ордера №1 від 15.12.2022 р. (а.с. 55-56).

Сторони, повідомлені належним чином про розгляд клопотання представника позивача адвоката Романцова Максима Вікторовича про стягнення з відповідачів судових витрат на правничу допомогу, шляхом направлення судової повістки поштою. Представник позивача адвокат Романцов Максим Вікторович 19.01.2023 року через систему «Електронний суд» подав клопотання про розгляд клопотання без участі позивача ОСОБА_1 та його представника, просив заяву задовольнити у повному обсязі. Відповідачі до суду не з`явився, причини своєї неявки не повідомили. Заяв, клопотаннь про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4. ст. 247 ЦПК України).

Під час розгляду судом клопотання про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі судом було досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 12 січня 2023 року позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Приватного акціонерноготовариства «Українськапожежно-страховакомпанія» провідшкодування матеріальноїшкоди - задоволено частково. Стягнуто зі ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 матеріальну шкодуу розмірі1000(однієїтисячі)гривень 00копійок.В задоволеннірешти позовнихвимог відмовлено.Стягнуто зі ОСОБА_2 накористь ОСОБА_1 судовий збіру розмірі14(чотирнадцять)гривень 28копійок. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 судовийзбір урозмірі 893(вісімсотдев`яносто три)гривні 72копійки. (том 2 а.с. 73-79).

На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав суду копії:

-договору про надання правової (правничої) допомоги від 18 жовтня 2021 року (а.с. 5-8);

- додаткової угоди №1 від 18 жовтня 2021 року до договору про надання правової (правничої) допомоги від 18 жовтня 2021 року (а.с. 9);

-акт №1 приймання послуг з наданої правової допомоги від 15 грудня 2022 року за договором про надання правової (правничої) допомоги від 18 жовтня 2021 року, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг складає 22000,00 грн. (а.с. 10);

-квитанції до прибуткового касового ордера №1 від 15 грудня 2022 на суму 22000,00 грн. (а.с. 11).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу стягнення з відповідача та користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати , зокрема, на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частин 1-6 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин 2, 3, 4, 8 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо , зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати .

Аналіз викладених вище норм ЦПК України вказує, що розмір витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 3, ч. 5 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 5 липня 2012 року № 5076-VI, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Відповідно до п. 6, п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст.ст. 19, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30Закону №5076-VI врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 № 904/4507/18 (12-171гс19)).

Аналіз викладеного вище вказує, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Суд бере до уваги те, що для вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (постанова Верховного Суду від 02.10.2019 року, справа № 815/1479/18, додаткова постанова Верховного Суду від 05.09.2019 року, справа № 826/841/17, додаткова постанова Верховного Суду від 06.03.2019 року, справа № 922/1163/18).

З урахуванням положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд бере до уваги вказані правові висновки Верховного Суду.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст.9Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Так, як видно з наданих представником відповідача письмових доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, відповідачу були надані адвокатські послуги адвокатом Романцовим Максимом Вікторовичем за договором про надання правової (правничої) допомоги від 18 жовтня 2021 року. Згідно з п. 4.1 договору, розмір гонорару, який клієнт сплачує за надану в межах договору правову допомогу, визначається сторонами додатковою угодою, яка є невідємною частиною договору. Відповідно до п. 1 додаткової угоди №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 18 жовтня 2021 року клієнт зобов`язується оплатити наступні послуги: складання та подання позовної заяви 4000,00 грн., складання та подання відповіді на відзив на позовну заяву 2000,00 грн., представництво інтересів замовника в 1 судовому засіданні 2000.00 грн. З матеріалів справи вбачається, що адвокат Романцов Максим Вікторович приймав участь у судових засіданнях у наступні дати: 20.12.2021 р., 21.02.2022 р., 19.05.2022 р., 26.07.2022 р., 23.08.2022 р., 21.09.2022 р., 21.11.2022 р.

При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Однак, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

З матеріалів справи вбачається, адвокат Романцов Максим Вікторович приймав участь у судових засіданнях у суді: 20.12.2021 року з 10.16 год. - 10.27 год. (11 хв.), 21.02.2022 року з 11.12 год. - 11.27 год (15 хв.), 19.05.2022 року з 09.56 год. 11.08 год. (1 год. 12 хв.), 26.07.2022 року з 11.01 год. - 11.38 год. (37 хв.), 23.08.2022 року з 12.17 год. 12.26 год. (9 хв), 21.09.2022 року з 09.05 год. 10.02 год. (57 хв), 21.11.2022 року з 13.06 год. 14.06 год. (1 год).

З огляду на встановлені судом обставини справи, докази, надані представником позивача на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви представника позивача ухвалити додаткове рішення в цивільній справі та часткове відшкодування позивачу витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, з урахуванням критеріїв співмірності, розумності та пропорційності.

Як суд зазначав у рішенні суду по даній справі судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разічасткового задоволенняпозову -на обидвісторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Оскільки частка задоволених позовних вимог з відповідача ОСОБА_2 складає 1,5726% розмір витрат на правничу допомогу розраховується наступним чином: 10000,00 грн. х 1,5726% = 157,26 грн. - підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 . 10000,00 грн. 157,26 грн. = 9842,74 грн. - підлягає стягненню з відповідача Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія».

Керуючись статтями 3-13, 133, 141, 235, 258, 259, 263-265, 268, 270 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Романцова Максима Вікторовича про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з відповідачів судових витрат на професійну правничу допомогу в цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування матеріальної шкоди задовольнити частково.

Стягнути зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 157 (сто п`ятдесят сім) гривень 26 копійок.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (код ЄДРПОУ 20602681, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 40) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9842 (дев`ять тисяч вісімсот сорок дві) гривні 74 копійки.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.О.Сухоруков