Постанова № 108628767, 27.01.2023, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/276/23

Провадження № 3/0203/507/2023

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2023 року суддя Кіровського районного суду м. Дніпропетровська Шрамко Л.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої головним бухгалтером ТОВ «КРОП-СЕРВІС», мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

ВСТАНОВИЛА:

З протоколу про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2022 року №960 вбачається, що ОСОБА_1 допустила правопорушення ведення податкового обліку, передбачені п.189.1 ст.189, п.198.5 ст.198, ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ у вересні 2022 року на загальну суму ПДВ 192067 грн., що призвело до завищення суми від`ємного значення (показника рядка 19) на суму ПДВ 192067 грн., та п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10р. №2755-IV (зі змінами та доповненнями), не здійснено реєстрацію податкових накладних за вересень 2022 в ЄРПН, на суму ПДВ 192067 грн. Штрафні санкції передбачені п.120-1.2 ст.120-1 Кодексу, чим вчинила правопорушення за ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про місце та час судового розгляду повідомлена належним чином.

26.01.2023 на адресу суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_1 в яких вона просить проводити судовий розгляд справи без її участі, зазначає, що з правопорушенням не згодна та просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на наступне.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Кроп-Сервіс» (код ЄДРПОУ 44792072).

За результатами зазначеної перевірки було складено Акт від 22 грудня 2022 року №2819/04-36-07-05/44792072 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кроп-Сервіс» (код ЄДРПОУ 44792072) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 1225 372,00 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків» (надалі - Акт перевірки), який підприємство отримало 22 грудня 2022 року.

На підставі зазначеного Акту відносно неї було складно Протокол №960 від 22.12.22 р. про адміністративне порушення, що передбачене ч.1 ст. 163-1 КУпАП.

З даним правопорушенням вона не згодна.

ОСОБА_1 звертає увагу, що в протоколі зазначено, що вона вчинила правопорушення, яке полягає у веденні податкового обліку з порушенням чинного законодавства.

Складений відносно неї протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма її вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.

Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.

Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку вона вчинила, як посадова особа, це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення, робить неможливим об`єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.

Сам по собі акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.

Так, за результатами перевірки ГУ ДПС у Дніпропетровській області було встановлено порушення п. 189.1 ст. 189, п. 198.5 ст. 198, ст200 ПКУ, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з ПДВ у вересні 2022 року на загальну суму ПДВ 192 067 гри., що призвело до завищення суми від`ємного значення (показника рядка 19) на суму ПДВ 192 067 грн. та порушення п.200.1, п.201.10 ст. 201 ПКУ, не здійснено реєстрацію податкових накладних за вересень 2022 року в ЄРГІН, на суму ПДВ 192 067 грн,

З такими висновками акту перевірки ТОВ «Кроп-Сервіс» було не згодне, що підтверджується підписами у вказаному акті та було подано заперечення до акту перевірки.

Однак, розглянувши заперечення, ГУ ДПС у Дніпропетровській області було прийнято податкові повідомлення-рішення від 23.01.23 р. №0013670705 та №0013780705.

Зазначені податкові повідомлення-рішення було отримано підприємством 23.01.23р. тобто після складання протоколу.

Вважає, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Також зазначає, що акт перевірки, в якому відображено узагальнений опис виявлених перевіркою порушень законодавства не є правовим документом, який встановлює відповідальність суб`єкта господарювання (Постанова ВСУ від 10 вересня 2013 року у справі №21-23 7а 13).

Тобто, акт лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій. він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії. Він є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Відповідно до п.56.1. ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно із п.56.2. ст. 56 ПКУ у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.

Відповідно до п.56.15. ст.56 ПКУ скарга, подана із дотриманням строків, визначених абзацом першим пункту 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Відповідно до п.п.56.17.1 п.56.17 ст.56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті.

Так, в отриманих 23 січня 2023 року податкових повідомленнях-рішеннях зазначено, шо у разі незгоди із нарахуваннями, зазначені податкові повідомлення-рішення можуть бути оскаржені в адміністративному порядку з дотриманням вимог статті 56 ПКУ протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку із чим останній день оскарження податкових повідомлень-рішень є 06 лютого 2023 року, а отже наразі зазначені податкові повідомлення-рішення від 23.01.23 р. №0013670705 та №0013780705 є неузгоджемими, а отже матеріали справи не можуть містити доказів того, що ТОВ «Кроп-Сервіс» порушило норми податкового законодавства.

Просить суд прийняти до уваги, що наразі готується скарга до ДПС України на спірні податкові повідомлення-рішення.

Скарга буде подана в строк до 06.02.23 р., а тому наразі без узгодження зазначених податкових повідомлень-рішень, притягнути до відповідальності її ОСОБА_1 не можливо.

Таким чином, враховуючи факт незгоди особи, що притягується до адміністративної відповідальності з інкримінованими їй порушеннями, та подальшим оскарженням податкового повідомлення-рішення, а також той факт, що суд не має відомостей щодо результатів процедури оскарження висновків, що містяться у відповідному акті перевірки на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення, зважаючи, що в силу вимог ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП.

Вивчивши письмові пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 245 КпАП України, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В статті 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На підтвердження вини ОСОБА_1 надано такі докази:

- протокол про адміністративне правопорушення від 22 грудня 2022 року №960, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення;

- акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «КРОП-СЕВІС» (код ЄДРПОУ 44792072) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2022 року від`ємного значення з ПДВ у сумі 1225372, 00 грн., з урахуванням періодів формування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків (на 4 акр., а саме: аркуші 1, 2,82, 83), з яким ОСОБА_1 була не згодна, що підтверджується її підписом у вказаному акті (а.с.4-7).

Надаючи оцінку таким доказам, суд виходить з наступного.

Про вчинення адміністративного правопорушення у відповідності до ч. 1 ст. 254 КУпАП складається протокол, який відповідно до ст. 251 КУпАП є одним з джерел доказів в справі про адміністративне правопорушення.

До інших відносяться пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інші.

Протокол - є актом обвинувачення, й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.

Згідно з ч.1 ст. 163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п`яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За приписами статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 10 КУпАП: адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є вчинення нею протиправної, винної дії чи бездіяльності (адміністративного правопорушення), яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. При цьому, в силу приписів 251 КУпАП: обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

22 грудня 2022 головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Височенко Ганною, головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Яценко Оксаною та головним державним інспектором відділу позапланових перевірок ризикових платників управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Чіпко Тетяною складено Акт документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Кроп-Сервіс», на підставі якого складено протокол про адміністративне правопорушення відносно головного бухгалтера ТОВ «Кроп-Сервіс» ОСОБА_1 .

В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке полягає у веденні податкового обліку з порушенням чинного законодавства.

Як вбачається з тексту протоколу, інспектор вдався до довільного цитування норм права, не пояснюючи та не наводячи доказів в чому полягає саме її вина, не розкриваючи суті вчиненого нею порушення порядку ведення податкового обліку, тощо.

Наведене в протоколі не свідчить про відсутність на підприємстві податкового обліку та про порушенням встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а вказані обставини щодо завищення суми ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку не відповідають дійсності з наступних підстав.

Складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не містить конкретних даних, в чому саме полягає суть вчинених нею дій, які утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-1 КУпАП, не вказано в чому саме полягало порушення порядку ведення податкового обліку, яка форма її вини щодо таких дій та які юридичні наслідки настали або могли настати внаслідок таких дій.

Загальне посилання в протоколі на відповідні норми Податкового кодексу України не описують складу правопорушення та його суті.

Формулювання протоколу в такій формі не відображає усіх ознак правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, тобто у ньому не викладено, які конкретно протиправні дії чи бездіяльність по порушенню ведення податкового обліку вона вчинила, як посадова особа, це позбавляє її можливості ефективно захищатися від обвинувачення робить неможливим об`єктивний розгляд справи, перевірку наявності чи відсутності в її діях складу правопорушення.

Сам по собі акт позапланової виїзної перевірки, не замінює головний документ - протокол про адміністративне правопорушення, який і є підставою адміністративної відповідальності.

Акт є лише документом, що фіксує певні обставини так, як їх бачить працівник податкового органу, який проводить перевірку.

Крім того, суду наданий акт лише на 4 аркушах, а саме аркуші 1-2, та 82 -83 акту перевірки. Відсутність повного тексту акта позбавляє суд можливості дослідити його та надати йому оцінку.

В силу норм Податкового кодексу України, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Вказані податкові повідомлення- рішення від 23.01.2023 р. №0013670705 та №0013780705 ТОВ «Кроп-Сервіс» оскаржує, а тому протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

У зв`язкуіз зверненнямдо Державноїподаткової службиіз запереченнямина податковеповідомлення рішення, сума вважається неузгодженою, а отже і порушення, які зафіксовані в акті перевірки та на підставі яких складений протокол про адміністративне правопорушення, на теперішній час не є належними доказами на підтвердження винуватості ОСОБА_1 .

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2016 року у справі «Карелін проти Росії», за умови наявності певної неточності чи суперечностей, суд не вправі брати на себе функції сторони обвинувачення, самостійно відшукуючи докази винуватості особи.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини в рішенні по справі Надточій проти України від 15 травня 2008 року.

Як передбачено п. «а» ч. 3 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною радою України 17 липня 1997 року, кожен, кого обвинувачено у вчиненні правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Згідно з п. 39 Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначено, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП, розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладені обставини, підстави вважати безспірно доведеним факт допущених порушень з боку ОСОБА_1 відсутні.

Твердження податкового органу відображає лише позицію однієї із сторін спору, а тому робити висновок про наявність у діях посадової особи платника податків вини у порушенні встановленого порядку ведення податкового обліку за відсутності будь-яких інших доказів немає підстав.

Таким чином жодні дані, які б на час судового розгляду свідчили про порушення ОСОБА_2 вимог податкового обліку і доводили її винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1КУпАП у справі відсутні, а тому справа підлягає закриттю на підставі п.1ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 38, 247, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП, закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Л.Л. Шрамко