Рішення № 108625975, 12.01.2023, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2023 Справа № 914/2517/22

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця Кариги Олени Романівни

про стягнення 1101688,76 грн

за участю представників:

від позивача не з`явився

від відповідача не з`явився

Суть спору: Акціонерне товариство Акціонерно-комерційний банк Львів звернулось із позовом до відповідача Фізичної особи-підприємця Кариги Олени Романівни про стягнення 1101688,76 грн, з яких 903225,82 грн. заборгованість за кредитом, 198462,94 грн. заборгованість за відсотками.

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено в протоколах судового засідання.

Сторони явку представників в судове засідання 12.01.2023р. не забезпечив, причин неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Необхідно зазначити, що участь сторін в судовому засіданні 12.01.2023р. не визнавалась судом обов`язковою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

15.07.2021р. між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів (банк) та Фізичною особою-підприємцем Каригою Оленою Романівною (позичальник) укладено кредитний договір №626/В/2021, відповідно до умов якого, банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір та валюта кредиту: 1000000,00 грн. Процентна ставка: 23,88% річних. Дата повернення кредиту в повному обсязі: 14.01.2024р. Графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Згідно з пунктом 2.7. кредитного договору, банк має право відмовити у виплаті позичальнику кредиту або його частини та/або вимагати дострокового повернення кредиту у наступних випадках:

- наявності обставин, які свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернуто у строки, визначені цим договором;

- надання для здійснення платежів документів, що не відповідають вимогам законодавства та встановленим в банку правилам;

- представлення позичальником у банк для отримання кредиту докумектів/інформації, що виявились недостовірними;

- невиконання/неналежного виконання позичальником зобов`язань, передбачених цим договором;

- наявності арешту на грошові кошти позичальника на його поточних рахунках, які обліковуються в банку;

- нецільового використання кредиту або його частини;

- несвоєчасної сплати процентів та/або повернення кредиту або його частини;

- порушення щодо позичальника справи про банкрутство або прийняття рішення про його припинення/ліквідацію.

Відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. договору, проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360" (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою, визначеною у п.2.1.3. цього договору з моменту видачі кредиту до терміну, вказаному в п.2.1.4. цього договору.

Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до умов цього договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього банківського дня місяця, за який вони нараховані, якщо графіком погашення кредиту не встановлені інші терміни сплати процентів.

Нарахування процентів та комісій за користування кредитом може бути припинене раніше, ніж до настання терміну, вказаного в п.2.1.4. цього договору, у випадках передбачених законодавством України, внутрішніми положеннями банку або за згодою Сторін (п.3.3. договору).

Згідно з пунктом 4.8. кредитного договору, банк у випадках, передбачених пункт 2.7. цього договору, вправі вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів за цим договором, про що письмово повідомляє позичальника.

Пунктом 4.9. кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний протягом 10-ти робочих днів з моменту отримання письмової вимоги банку (п.4.8.) достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі за цим договором.

Відповідно до пункту 6.4. кредитного договору, у випадку прострочення виконання грошового зобов?язання, в тому числі після надіслання йому (вручення) вимоги про дострокове повернення кредиту, позичальник відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України сплачує проценти у розмірі, що дорівнює визначеним відповідним кредитним договором процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360» від простроченої суми, з дати виникнення заборгованості до дати повного його погашення.

15.07.2021р. сторонами укладено додаток № 1 до кредитного договору №626/В/2021 «Графік погашення кредиту».

Відповідно до меморіального ордеру №512400 від 15.07.2021р. позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000000,00 грн, однак відповідач порушуючи свої зобов`язання не повернув банку кредитні кошти в строки, що визначені умовами кредитного договору.

Як зазначено у позовній заяві, зважаючи на те, що відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов`язання по кредитному договору у визначені терміни, позивач надіслав відповідачу лист-вимогу від 06.09.2022р. №746/0-05, який поштою повернувся за зворотною адресою, однак при зустрічі в банку з позичальником даний лист-вимогу було вручено особисто 09.09.2022р., проте дана вимога була залишена відповідачем без задоволення.

Так, у вимозі від 06.09.2022р. №746/0-05 банк зазначив, що станом на 06.09.2022р. заборгованість згідно кредитного договору становить 1084313,71 грн, з яких 548 387,16 грн - строкова заборгованість за кредитом, 354838,66 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 178092,19 грн - прострочена заборгованість за процентами та 2995,70 грн строкові проценти.

Враховуючи наведене, у зв`язку з порушенням позичальником пункту 2.1.6. договору (порушення графіку повернення кредиту) та пункту 4.1. договору (порушення порядку і термінів повернення кредиту), позивач у вимозі від 06.09.2022р. №746/0-05 вимагає протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної вимоги достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі по кредитному договору, які станом на 06.09.2022р. разом становлять 1084313,71 грн.

У вимозі також вказано, що крім вищевказаної заборгованості позичальнику необхідно здійснити погашення відсотків та пені, що будуть нараховані по день повного погашення простроченої заборгованості по кредитному договору.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 1101688,76 грн, з яких 903225,82 грн заборгованість за кредитом, 198462,94 грн. заборгованість за відсотками, які нараховані позивачем за період з 15.07.2021р. по 04.10.2022р.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з таких підстав.

Згідно із часиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як встановлено судом, 15.07.2021р. між Акціонерним товариством Акціонерно-комерційний банк "Львів (банк) та Фізичною особою-підприємцем Каригою Оленою Романівною (позичальник) укладено кредитний договір №626/В/2021, відповідно до умов якого банк зобов`язується надати у власність позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним. Розмір та валюта кредиту: 1000000,00 грн. Процентна ставка: 23,88% річних. Дата повернення кредиту в повному обсязі: 14.01.2024р. Графік повернення кредиту: згідно графіку погашення кредиту оформленого додатком №1 до цього договору, що є його невід`ємною частиною.

Факт видачі відповідачу кредиту в розмірі 1000000,00 грн підтверджується меморіальним ордером №512400 від 15.07.2021р. позивач надав відповідачу кредит в розмірі 1000000,00 грн.

Як вбачається із розрахунку позовних вимог, що підтверджується банківськими виписками по рахунку клієнта, заборгованість відповідача становить 1101688,76 грн, з яких 903225,82 грн заборгованість за кредитом, 198462,94 грн. заборгованість за відсотками, які нараховані позивачем за період з 15.07.2021р. по 04.10.2022р. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов?язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач у вимозі від 06.09.2022р. №746/0-05, у зв`язку з порушенням позичальником пункту 2.1.6. договору (порушення графіку повернення кредиту) та пункту 4.1. договору (порушення порядку і термінів повернення кредиту), вимагає протягом десяти робочих днів з моменту отримання даної вимоги достроково повернути кредит, проценти, комісії та інші належні до сплати платежі по кредитному договору.

Вказана вимога отримана відповідачем 09.09.2022р., що підтверджується особистою відміткою Кариги Олени Романівни на вказаній вимозі.

Згідно із частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За змістом частини 2 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. (Постанова Великої Палати ВС від 28.03.2018 р. у справі N 444/9519/12).

У пункті 6.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17 зауважено, що термін «користування чужими грошовими коштами» може використовуватися у двох значеннях. Перше - це одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу. Друге значення - прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх. Відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання визначена законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 910/1238/17, від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12).

Отже, зміст правової позиції Великої Палати Верховного Суду полягає у тому, що відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України у кредитному договорі може бути передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання. Такі проценти може бути стягнуто кредитодавцем і після спливу визначеного кредитним договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 5017/1987/2012).

Як встановлено судом, відповідно до пункту 6.4. кредитного договору, у випадку прострочення виконання грошового зобов?язання, в тому числі після надіслання йому (вручення) вимоги про дострокове повернення кредиту, позичальник відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України сплачує проценти у розмірі, що дорівнює визначеним відповідним кредитним договором процентам за користування даним кредитом за кожен календарний день прострочення, які обчислюються за методом "факт/360% від простроченої суми, з дати виникнення заборгованості до дати повного його погашення.

Тобто у пункті 6.4. кредитного договору передбачено сплату процентів за неправомірне користування боржником грошовими коштами як наслідок прострочення боржником виконання грошового зобов`язання на підставі статті 625 ЦК України.

Однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Таким чином, враховуючи те, що позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, беручи до уваги те, що вимога від 06.09.2022р. №746/0-05 про дострокове повернення кредиту, процентів, комісії та інших належних до сплати платежів по кредитному договору отримана відповідачем 09.09.2022р., тому з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення проценти лише за період з 15.07.2021р. по 09.09.2022р.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 903225,82 грн. заборгованості за кредитом та 183484,45 грн. заборгованості за відсотками.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується меморіальним ордером №102280 від 03.10.2022р. на суму 16525,35 грн.

Керуючись статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 16300,65 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кариги Олени Романівни (80081, Львівська область, село Комарів, ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк "Львів" (79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Сербська, будинок 1, ідентифікаційний код 09801546) 903225,82 грн. заборгованості за кредитом, 183484,45 грн. заборгованості за відсотками та 16300,65 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено відповідно до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 23.01.2023р.

Суддя Петрашко М.М.