Рішення № 10860806, 11.08.2010, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 2-4724/10/08

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2010 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Муратової С.О.

при секретарі - Гресс Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Харкова про визнання неправомірними дій, зобовязання усунути порушення, вчинити дії по призначенню та виплаті пенсії та додаткової пенсії особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнання права на отримання пенсії, стягнення витрат, -

встановив :

14.05.2010 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Харкова, в якому просить: визнати неправомірними дії відповідача по нарахуванню та виплаті основної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи з порушенням вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати відповідача усунути порушення, провести перерахунок недоплачених сум основної пенсії як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 1 категорії II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2007; зобов'язати відповідача виплатити заборгованість недоплачених сум основної пенсії, як особі яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і є інвалідом 1 категорії II групи відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 01.01.2007; визнати за ним право на отримання основної пенсії з розрахунку не нижче 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка повинна становити 75 % від мінімальної пенсії за віком, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; зобов'язати відповідача встановити як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії II групи, основну пенсію у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ; стягнути з відповідача на його користь витрати по сплаті послуг за правову допомогу в розмірі 500 гр. та сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120гр.

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначив, що йому, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліду 2 групи необхідно виплачувати пенсію в розмірі, який дорівнює 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої повинен складати - 75 % мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст.ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. За цих підстав, згідно до ст. 49 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач набув право на отримання державної пенсії, розмір якої, у відповідності до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен бути не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, розмір якої у відповідності до ст. 50 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» повинен складати 75% мінімальної пенсії за віком. При цьому мінімальна пенсія за віком повинна була розраховуватись виходячи із розміру, встановленого ст.28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування». Оскільки розмір фактично виплачуваної пенсії був значно нижчим, він звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, однак пенсія відповідачем не була перерахована. Відмову у проведенні перерахунку вважає протиправною, оскільки за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії застосуванню підлягають ст. 50, 54 Закону України № 796-ХІІ в редакції Закону № 230/96-ВР від 06.06.1996, а не Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008, яка істотно звужує обсяг встановлених Законом прав. В обґрунтування позову посилається також на п. 5 Рішення № 6-рп/2007 Конституційного Суду України, на рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу І, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту З розділу III Закону України "Про Державний Бюджет України на 2008 рік”, справа N 1 -28/2008 від 22.05.2008 N 10-рп/2008р.

Позивач вказує, що для звернення до суду з метою забезпечення належного захисту своїх прав в нього виникла необхідність користуватися платними послугами юристів, ним сплачено ТОВ «ПОЛІТЕС КРОК» відповідно до договору № 010-03 - 500 гр. 00 коп. за надання консультативно-правових послуг, у тому числі інформування та консультування, складання та подання позову з необхідними додатками до суду, на підтвердження чого посилається на договір, рахунок, квитанції та акт, які додав до позову. На підтвердження того, що ГОВ «ПОЛІТЕС КРОК» (код ЄДРПОУ 36987868, м. Харків) є фахівцем у галузі права, додає копію довідки з ЄДРПОУ, в якій одним з основних видів діяльності товариства вказана адвокатська діяльність.

В судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги, просив задовольнити позов.

Представник відповідача Управління Пенсійного Фонду України у Київському районі м. Харкова в судове засідання не зявився, у запереченнях на позовну заяву просить розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги не визнав, в обґрунтування своїх заперечень зазначив наступне. Пенсія по інвалідності, яка настала у звязку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи призначається на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28.02.1991, а не за нормами Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003. Відповідно до ч.7 ст.54 Закону № 796 порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання визначається Кабінетом Міністрів України. На підставі цієї норми управління при нарахуванні основної та додаткової пенсії позивачу застосовувало норми Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 03.01.2002 № 1, п.б ч.1 якої визначає, що розрахунок розміру пенсії проводиться із розміру 19 грн. 91 коп. Із положення частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Відповідно до ч.5 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (796-120) порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у звязку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обовязковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма субєктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме:

- станом на 01.01.2008 постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» від 3 січня 2002 року № 1;

- починаючи з 28.05.2008 постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28 травня 2008 року № 530;

- починаючи з 16.07.2008 постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» від 16 липня 2008 року № 654.

01.01.2008 Законом України «Про державний бюджет на 2008 рік» були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, якими ст. 54 викладена наступним чином у всіх випадках розмір пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено звязок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:

для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках:

по 1 групі інвалідності 160 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 2 групі інвалідності 150 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по 3 групі інвалідності 140 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 28 розділу 2 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Таким чином, до 22.05.2008 управління діяло на підставі діючої ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Після винесення рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008 управління керувалося діючими Постановами Кабінету Міністрів, що регулювали питання призначення та виплати пенсії особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи. Заперечує також проти стягнення з Пенсійного фонду судових витрат (а.с. 29-31).

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

В ході судового розгляду було встановлено, та не заперечується сторонами, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова, є постраждалим внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1, виданим 09.02.2007 (а.с. 10. 3), та є інвалідом ІІ групи безстроково з 12.12.2006, згідно із довідкою МСЕК НОМЕР_2 від 25.01.2007 (а.с. 15).

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова та отримує пенсію по інвалідності, як інвалід 2-ї групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не заперечується також відповідачем (а.с. 30).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоровя, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України від 28.02.1991 № 796 «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » (надалі Закон № 796).

Розрахунок пенсії Управління ПФУ в Київському районі м. Харкова здійснило позивачу, виходячи з розміру 19,91гр., встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2002 № 1 „Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”.

15.04.2010 позивач звернувся до Управління ПФУ в Київському районі м. Харкова із заявою про перерахунок розміру пенсії згідно діючого законодавства України, проте, перерахунок проведено не було, відповідач листом від 21.04.2010 відмовив позивачу в перерахунку основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю (а.с. 16, 17). Суд вважає не проведення перерахунку пенсії позивачу неправомірним, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно зі ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

Положення даних норм співпадає з приписом п. 4 Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затвердженого Постановою КМУ від 30.10.1997 № 523.

Згідно з ч. 1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до вимог ч. З ст. 46 Конституції України пенсії та інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчій від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України державної пенсії та додатково: пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

За змістом абзацу третього ст.1 вказаного Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.

Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум» прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум встановлюється для встановлення мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.

Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Суд приходить до висновку, що визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів виплат та допомог.

Тобто, суд зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, є відправною величиною, від якої проводиться розрахунок державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначених по Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного Кодексу України, основу цивільного законодавства України становить Конституція України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 4 Цивільного Кодексу України, якщо постанова Кабінету Міністрів України суперечить положенням цього Кодексу або іншому закону, застосовуються відповідні положення цього Кодексу або іншого закону.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 Цивільного процесуального Кодексу України, суд вирішує справи відповідно до Конституції України, законів України та міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, суд застосує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанови Кабінету Міністрів України № від 03.01.2002 та №654 від 16.07.2008, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пп.15 п.28 II розд. Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік” ст.54 Закону України „Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладена у наступний редакції: у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році: по 1 групі інвалідності - 220 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по II групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; по III групі інвалідності -180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пп.15,12 п.28 ІІ розділу Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», яким внесені зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, з 22.05.2008 ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» діє редакція, яку вона мала до внесення в неї змін в неї Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає мінімальний розмір пенсії за віком, який визначається згідно зі ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Іншого нормативно-правового акта, який визначав би цей або встановлював інший розмір немає.

Відповідно до ст. 50 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, призначається пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірах: інвалідам 1 групи - 100% мінімальної пенсії за віком; інвалідам ІІ групи -75% мінімальної пенсії за віком; ІІІ групи, дітям інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст.53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежного від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

В статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення i призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України „Про пенсійне забезпечення” (після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-1У - відповідно до Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”). Відповідний перерахунок пенсій позивача, її максимальний розмір визначається ст. 67 Закону України „Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, яка теж є відсильною нормою з посиланням на ст. ст. 28, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 N 230/96-ВР в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів II групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини першої статті 50 зазначеного Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 N 230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

З 01.01.2008 по 22.05.2008 конкретні розміри державної пенсії по інвалідності та додаткові пенсії особам, які постраждали внаслідок ліквідації на Чорнобильській АЕС були встановлені певними нормами Закону України «Про Державний бюджет».

Таким чином, управління пенсійного фонду, здійснивши у зазначений період нарахування та виплату державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у розмірах, встановлених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», діяли правомірно, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2008 по 22.05.2008 управління пенсійного фонду не мало повноважень здійснювати зазначені виплати державної пенсії по інвалідності та додаткової пенсії у розмірах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки протягом цього часу положення базового закону не діяли.

Також суд враховує вимоги ст. 71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою доповнено Закон України від 05.10.2006 №231-У про те, що дія положень цього закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус i соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у разі збільшення визначеного законом розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сімям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачу повинен проводитись, виходячи з нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" змінено та встановлено, що максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008 зміни, внесені Законом України від 28.12.2007 № 107-УІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" до статей 50, 54, 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визнано неконституційними.

Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визначені неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, тому відповідач з 22.05.2008 під час обчислення пенсії та додаткової пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, повинен був керуватися статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 06.06.1996 та статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України від 05.10.2006.

Згідно статті 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня -481 гривня, з 1 липня - 482 гривні, з 1 жовтня - 498 гривень.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, визначається в розмірах, що діяли у грудні 2008 року.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення вимог позивача щодо визнання неправомірними дій Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії позивачу відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щодо зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної позивачу, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної позивачу, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2007, за виключенням періоду з 01.01.2008 по 22.05.2008, та щодо зобовязання провести позивачу виплати державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», починаючи з 01.01.2007, за виключенням періоду з 01.01.2008 по 22.05.2008.

При цьому суд зазначає наступне. Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління. Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються районними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів. Територіальними управліннями Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача є Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова. За таких обставин, суд приходить до висновку, що саме до повноважень Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова відноситься нарахування у розмірі, встановленому законодавством, та виплата підвищення до пенсії позивачу.

Суд не уповноважений визначити конкретний розмір підвищення до пенсії позивача у грошовому вимірі, оскільки не може виконувати функцію здійснення перерахунку та нарахування пенсії замість органу, якому надані такі повноваження.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України, до витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати на правову допомогу, п. 4 ч. 3 ст. 79 ЦПК України витрати, повязані із проведенням судових експертиз. Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги; ч. 2 ст. 84 ЦПК України - законом встановлюється граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу. Згідно додатку до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590, витрати, повязані з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено рішення, обчислюються, виходячи з того, що зазначеній особі виплачується 40% розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.

Позивачем надано ксерокопії: рахунку на суму 500 гр. (а.с. 21), квитанції про сплату 500,00гр. на користь філії ТОВ „ПОЛІТЕС КРОК” за сплату консультативних послуг (а.с. 22), акт приймання-передачі послуг від 12.05.2010 (а.с. 23), договір про надання консультаційно-правових послуг від 15.04.2010 (а.с. 20), та довідку з ЄДРПОУ щодо реєстрації юридичної особи ТОВ „ПОЛІТЕС КРОК”(а.с. 19).

Проте, вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача витрат по оплаті послуг на правову допомогу в розмірі 500.00 гр. не підлягають задоволенню, оскільки до суду не надано відомостей про кількість часу, протягом якого йому надавалися такі правові послуги, не представлено розрахунок витраченого часу, у звязку з чим неможливо визначити розмір компенсації витрат на правову допомогу, оскільки компенсація не повинна перевищувати суму, що обчислюється, виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.

Так, розміри мінімальної заробітної плати на 2010 рік затверджено Законом України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати” від 20.10.2009 № 1646-VI, та Законом України „Про Державний бюджет України на 2010 рік” від 27.04.2010 № 2154-VI, який застосовується з 01.01.2010 в розмірі 922гр. Відповідно, 40 % відповідно становить 368гр. 80 коп. Отже, для розрахунку витрат за надання правової допомоги математично необхідно помножити 368гр. 80 коп. на витрачений час (в годинах). Невідомо, з яких показників та з якого розрахунку виходив позивач, вказуючи суму 500гр. на правову допомогу.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 гр., сплачені позивачем при подачі позовної заяви (а.с. 1).

На пiдставi вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус i соцiальний захист громадян, якi постраждали внаслiдок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ вiд 28 лютого 1991 року зi змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 17 листопада 2005 року № 3108 - IV, ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсiйне страхування», суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Харкова щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова здійснити перерахунок державної пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 8 (восьми) мінімальних пенсій за віком, а також здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії, призначеної ОСОБА_1, відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2007 року, за виключенням періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року, та зобовязати провести виплати ОСОБА_1 державної пенсії у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоровю в розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнодержавне пенсійне страхування», починаючи з 01 січня 2007 року, за виключенням періоду з 01 січня 2008 року по 22 травня 2008 року.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120 (сто двадцять) гр.,

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області шляхом подачі протягом 10 днів після проголошення вступної та резолютивної частин рішення через Київський районний суд м. Харкова апеляційної скарги. Відповідач може оскаржити рішення в тому ж порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення виготовлено у нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Суддя