Ухвала суду № 108595000, 18.01.2023, Перечинський районний суд Закарпатської області

Справа № 304/1798/22 Провадження № 1-кс/304/61/2023

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 січня 2023 рокум. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника власників майна адвоката ОСОБА_3 , прокурора Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000334 від 29 червня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.15 год 23 січня 2023 року.

Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 січня 2023 року на майно, вилучене під час обшуку 19 грудня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 , а також скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 січня 2023 року на транспортний засіб марки «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 . Клопотання мотивує тим, що ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду від 05 січня 2023 року, яку представник власників отримав 10 січня 2023 року, накладено арешт на транспортний засіб марки «Ford Kuga», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , а також на його планшет марки «Samsung Galaxy TAB 3», білого кольору, і мобільний телефон марки «Nokia» червоного кольору IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 , що є стаціонарним міським телефоном і знаходився в будинку. Також накладено арешт і на майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору IMEI НОМЕР_4 та НОМЕР_5 , який є її особистим телефоном, мобільний телефон марки «Applle SE» червоного кольору, IMEI НОМЕР_6 та НОМЕР_7 , який є її робочим телефоном і використовується виключно в виробничих питаннях, а також на побутові електронні ваги марки «Neveacalox», чорного кольору. Зазначає, що клопотання прокурора про арешт майна було розглянуто без участі власників арештованого майна або їх представників в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України. Зі змісту зазначеної ухвали вбачається, що арешт накладався на майно з метою збереження майна, яке підлягає конфіскації чи спеціальній конфіскації. Однак зазначене майно не підлягає конфіскації, оскільки його власники ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не є підозрюваними у кримінальному провадженні №12022071170000334 від 29 червня 2022 року і вказане майно не належить ОСОБА_7 . Безпосередній власник майна ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи, має дружину інваліда ІІІ групи, автомобіль необхідний йому для повсякденного пересування по місту. Арешт майна та позбавлення права ним користуватися створює ОСОБА_5 та членам його родини значні незручності та порушує його право власності. ОСОБА_5 має намір продати цей автомобіль і ним ще 12 грудня 2022 року на сайті «АВТОРІА» було розміщено відповідне оголошення. 23 грудня 2022 року ОСОБА_5 був допитаний в якості свідка та пояснив, що даним автомобілем користується виключно він, особисто привіз ключі від даного авто й особисто відкрив його для проведення обшуку, після вилучення разом із працівниками поліції перегнав такий до спеціальної стоянки в м. Боярка Київської області. Крім цього вважає, що прокурор не звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, вилученого під час обшуку, у строк, передбачений абз. 1 ч. 5 ст. 171 КПК України. З огляду на вищевикладені обставини просить клопотання задовольнити.

Представник власників майна адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про скасування арешту майна підтримав у повному обсязі та просив таке задовольнити.

У судовому засіданні прокурор Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_4 проти задоволення клопотання про скасування арешту майна категорично заперечив, зазначивши, що вказані речі є речовими доказами у даному кримінальному провадженні. Також зазначив, що у даному кримінальному провадженні не проведені усі необхідні слідчі дії, для встановлення усіх обставин вчинення кримінальних правопорушень, з огляду на значний обсяг матеріалів кримінального провадження та велику кількість осіб, які підозрюються у вчиненні кримінальних правопорушень.

Слідчий суддя, заслухавши учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання, прийшов до такого висновку.

Ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 січня 2023 року накладено арешт на майно, вилучене 19 грудня 2022 року в ході обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Meizu Pro 7 Plus», чорно кольору IMEI НОМЕР_8 та НОМЕР_9 ; мобільний телефон марки «Huawei», чорного кольору IMEI НОМЕР_4 та НОМЕР_5 ; мобільний телефон марки «Applle SE» червоного кольору, IMEI НОМЕР_6 та НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки «Nokia» червоного кольору IMEI НОМЕР_2 та НОМЕР_3 ; електронні ваги марки «Neveacalox», чорного кольору; квитанції Укрпошта та Нова Пошта; порожні прозорі ZIP-пакети; планшет марки «Samsung Galaxy TAB 3», білого кольору; накладено арешт на майно, вилучене в ході обшуку 19 грудня 2022 року транспортного засобу марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_10 , а саме на зіп-пакет із кристалічною речовиною коричневого кольору; накладено арешт на транспортний засіб марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_10 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та яким користується ОСОБА_7 , із забороною користування та розпорядження у будь-який спосіб, в тому числі відчуження.

Вказана ухвала постановлена слідчим суддею у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29 червня 2022 року за №12022071170000334 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.

Згідно зі ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої в наслідок кримінального правопорушення (цивільний позов) чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Завданням арешту майна, згідно зі статтею 170 КПК України, є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Арешт майна має тимчасовий характер, і його максимально можлива тривалість обмежена часовими рамками досудового розслідування та/або судового розгляду до прийняття процесуального рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Способів захисту права власника або іншого володільця, порушеного внаслідок неприйняття процесуального рішення про скасування арешту майна чинним КПК прямо не передбачено.

Як передбачено ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Статтею 41 Конституції України, а також статтею 16 КПК України, передбачені права, які регулюють право власності та захист права власності державою, у статті 1 протоколу № 1 до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набула чинності для України 11 вересня 1997 року, зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 317 ЦК України зміст права власності включає в себе права володіння, користування та розпорядження власником своїм майном. Під володінням розуміється юридична можливість особи впливу на річ, фактичне панування особи над річчю. Користування полягає у наявності у особи можливості видобувати споживчі властивості речі. Право розпорядження полягає у юридичній можливості власника визначати фактичну і юридичну долю речі.

Застосування будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження, у тому числі і арешт майна, є втручанням у права і свободи особи, проте таке втручання можливе, якщо потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання, обов`язковою ж умовою для такого втручання має бути встановлення обставин, які б не допустили до порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Вимога щодо забезпечення балансу між приватним та публічним інтересом слідує власне зі структури статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна подбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться. Отже, у кожній справі, в якій зазначається про порушення цієї статті, Суд повинен з`ясувати, внаслідок чого саме відповідна особа була змушена нести непропорційний і надмірний тягар. Як при втручанні у право мирного володіння майном, так і при утриманні від застосування заходів, необхідно забезпечити справедливий баланс між вимогами загальних інтересів суспільства та необхідністю захисту основних прав відповідної особи. Вимога щодо забезпечення такого балансу випливає зі структури статті 1 Першого Протоколу, якщо розглядати її в цілому. Зокрема, вживаючи будь-яких заходів, у тому числі й заходів з позбавлення особи її майна, держава повинна дбати про забезпечення при цьому відповідного пропорційного співвідношення між засобами, які застосовуються для цього, і метою, що ставиться.

Зі змісту наведеного, вбачається, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються щодо обмеження права власності та метою, яку прагнуть досягти органи досудового розслідування.

Доказів, які б на теперішній час свідчили про потреби досудового розслідування на такий ступінь втручання у право власності заявників слідчому судді не надано.

Згідно з вимогами частини першої статті 5 КПК України процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.

Відповідно до статті 174 КПК України інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає, що подальше застосування такого засобу забезпечення кримінального провадження як арешт транспортного засобу марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , не є необхідним, у зв`язку з чим, з метою недопущення порушення прав власника автомобіля, клопотання у цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Що стосується клопотання про скасування арешту, накладеного на решту зазначеного в ухвалі слідчого судді від 05 січня 2023 року майна, то слідчий суддя вважає, що на даний час існує потреба у подальшому арешті такого майна, а відтак клопотання про скасування арешту у цій частині є передчасним та до задоволення не підлягає.

Керуючись статтями 100, 174, 175 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання задовольнити частково.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 05 січня 2023 року на транспортний засіб марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та яким користується ОСОБА_7 , скасувати.

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Транспортний засіб марки «Ford», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_5 та яким користується ОСОБА_7 негайно повернути власнику або уповноваженій ним особі.

Ухвала оскарженню не підлягає та підлягає негайному виконанню.

Слідчий суддя: ОСОБА_1