Рішення № 108588360, 25.01.2023, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" січня 2023 р. справа № 300/5203/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шумея М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовані протиправним рішенням відповідача, оформленого у формі листа від 17.08.2022, яким відмовлено позивачу у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.12.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов.

17.01.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, відповідно до якого проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві та просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши позовну заяву у відповідності до вимог передбачених статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

7 липня 2022 року позивачем, як уповноваженим представником малозабезпеченої сім`ї, до Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації було подано заяву про призначення державної соціальної допомоги із пакетом необхідних документів.

У відповідь позивач отримала лист № 598/01-11 від 17 серпня 2022 року, яким їй відмовлено у призначенні державної соціальної допомоги у зв`язку із відсутністю повного пакету документів. Зокрема відповідач вказав, що державну допомогу не призначено у зв`язку із тим, що в заяві не вказано серію (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи інший документ, що підтверджує право на постійне проживання в Україні моєї дочки, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому відповідач посилається на пункт 5 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. № 250 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2020 р. № 632), згідно з яким: для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація);

Відтак, єдиною підставою для відмови у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім"ї стало невказання серії та номер паспорта дочки позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інших підстав для відмови у призначенні соціальної допомоги у відповідача не було.

Позивач вважаючи такі дії відповідача необґрунтованими та безпідставними, звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок призначення допомоги малозабезпеченій сім`ї визначені в Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" та постановою Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям".

Цей Закон спрямований на реалізацію конституційних гарантій права громадян на соціальний захист - забезпечення рівня життя не нижчого від прожиткового мінімуму шляхом надання грошової допомоги найменш соціально захищеним сім`ям і сприяння їх економічній самостійності.

Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям (далі - державна соціальна допомога) - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім`ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім`ї (стаття 1 Закону).

Відповідно до статті 3 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" право на державну соціальну допомогу мають малозабезпечені сім`ї, які постійно проживають на території України.

Відповідно до пункту 5 Порядку, для призначення державної соціальної допомоги уповноважений представник малозабезпеченої сім`ї, особа якого посвідчується паспортом громадянина України або іншим документом, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), подає такі документи: заяву, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики; декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, складену за формою, встановленою Мінсоцполітики (далі - декларація); довідку про доходи у разі зазначення в декларації доходів, інформація про які відсутня в ДПС, Пенсійному фонді України, фондах соціального страхування тощо та згідно із законодавством не може бути отримана за відповідним запитом органу соціального захисту населення. У разі неможливості підтвердження таких доходів довідкою до декларації додається письмове пояснення із зазначенням їх розміру; довідку встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях (за наявності).

Інформація про склад малозабезпеченої сім`ї заявника зазначається в декларації. Якщо заявник вже отримує будь-який із видів державної допомоги, які призначаються органами соціального захисту населення, відомості про розмір допомоги враховуються цим органом без необхідності її декларування.

Заява та декларація вважаються такими, що не подані, у разі внесення не у повному обсязі відомостей про членів малозабезпеченої сім`ї (прізвище, ім`я та по батькові, сімейний стан, число, місяць і рік народження, серія (за наявності) та номер паспорта громадянина України чи іншого документа, що підтверджує право на постійне проживання в Україні (для іноземця та особи без громадянства), реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).

Як встановлено судом позивач надала відповідачу з заявою всі необхідні документи.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї стало невказання серії та номера паспорта дочки позивачки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

При цьому, судом встановлено, що дочка ОСОБА_2 не отримала паспорт у формі ID-картки, у зв`язку з релігійними переконаннями, а надати документ про наявність у них права здійснювати будь-які платежі без реєстраційного номера немає можливості, оскільки вони не досягнули повноліття.

На думку суду, зазначені обставини, не можуть бути підставою для відмови у призначенні державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Так, неможливість зазначення позивачем реєстраційних номерів облікової картки платника податків своїх неповнолітніх дітей зважаючи на фактичну їх відсутність, не тільки звужують конституційні права позивача, але й фактично обмежують право позивача на призначення державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї.

На переконання суду не зазначення таких даних дітей є формальною підставою для відмови у наданні позивачу державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї, а можливість отримання паспорта у формі книжечки після досягнення 16-річного віку та фактичної відмови у чотирнадцятирічному віці від паспорта у формі ID-картки, встановлено постановою Великої Палатою Верховного Суду у зразковій справі №806/3265/17 (Пз/9901/2/18).

Пунктом 10 постанов Кабінету міністрів України від 24.02.2003 №250 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям" визначені підстави, коли державна соціальна допомога не призначається, а саме:

1) у складі сім`ї є працездатні особи, які досягли 18-річного віку станом на початок періоду, за який враховуються доходи, та не працювали, не проходили військової служби, не провадили підприємницької чи професійної незалежної діяльності, не здобували освіти за денною формою здобуття освіти в закладах загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої, вищої освіти, не зареєстровані в центрі зайнятості як безробітні або як такі, що шукають роботу, сумарно більше ніж три місяці протягом періоду, за який враховуються доходи (крім випадків, передбачених у пункті 11 цього Порядку).

Державна соціальна допомога у зазначеному випадку призначається, якщо особи протягом періоду, за який враховуються доходи:

сплатили або за них сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у розмірі, не меншому від мінімального, сумарно протягом трьох місяців;

доглядали за дітьми до досягнення ними трирічного віку або за дітьми, які потребують догляду протягом часу, визначеного в медичному висновку лікарсько-консультативної комісії, але не більше ніж до досягнення ними шестирічного віку, за дітьми, хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, за дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги, яким не встановлено інвалідності, за особою з інвалідністю І групи, за особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок психічного розладу, за дитиною з інвалідністю віком до 18 років, а також за особами, які досягли 80-річного віку; надавали соціальні послуги з догляду відповідно до законодавства;

2) особи, які входять до складу малозабезпеченої сім`ї, протягом 12 місяців перед зверненням за призначенням державної соціальної допомоги здійснили купівлю земельної ділянки, квартири (будинку), транспортного засобу (механізму), будівельних матеріалів, інших товарів довгострокового вжитку або оплатили (одноразово) будь-які послуги (крім медичних, освітніх та житлово-комунальних згідно із соціальною нормою житла та соціальними нормативами житлово-комунального обслуговування) на суму, яка на дату купівлі, оплати перевищує 50 тис. гривень;

3) у власності малозабезпеченої сім`ї є друга квартира (будинок), крім житла, яке розташоване на тимчасово окупованій території у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, у населених пунктах на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та у населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення, або житла, непридатного для проживання, що підтверджено актом обстеження технічного стану житлового приміщення (будинку, квартири), за формою згідно з додатком до Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 80, ст. 2271; 2015 р., № 70, ст. 2312);

4) у власності малозабезпеченої сім`ї є більше ніж один автомобіль, транспортний засіб, що підлягає державній реєстрації, з дати випуску якого минуло менше ніж 15 років (крім мопеда і причепа).

При цьому не враховуються транспортні засоби, отримані безоплатно чи придбані на пільгових умовах через органи соціального захисту населення, у тому числі за рахунок грошової допомоги на придбання автомобіля, а також транспортні засоби, придбані батьками - вихователями дитячих будинків сімейного типу.

Наявність (відсутність) у власності членів малозабезпеченої сім`ї транспортних засобів зазначається у декларації.

Суд зазначає, що будь-якої підстави визначених пунктом 10 вказаного Порядку №250 за яких державна соціальна допомога не може бути призначена, відповідачем ні у наданій відмові, ні у відзиві на позовну заяву не зазначено.

Суду звертає увагу, що перелік підстав, які становлять легітимну мету обмежень прав і свобод особи, є вичерпним. Свобода розсуду держав щодо встановлення обмежень є вузькою. Проте, слід оцінити, чи передбачене законом таке обмеження, чи відповідає обмеження "нагальній суспільній потребі", тобто чи є воно необхідним у демократичному суспільстві і чи відповідає воно легітимній меті (див., наприклад, рішення ЄСПЛ у справі "Svyato-Mykhaylivska Parafiya v. Ukraine" від 14 червня 2007 року). Установленість обмежень законом передбачає чіткість і доступність закону, що встановлює такі обмеження. Кожна людина повинна мати відповідне уявлення про норми, які можуть бути застосовані щодо її відповідного права. Вимога чіткого закону, який передбачає обмеження права, має ту саму мету - кожна людина повинна мати можливість передбачити наслідки своєї поведінки. Рівень чіткості, який вимагається від національного законодавства, яке в будь-якому разі не може передбачати усі можливі випадки, багато в чому залежить від змісту відповідного акта, сфери, яку він регулює, чисельність й статусу тих, кому він адресований (див. рішення ЄСПЛ у справі "GropperaAG and Others v. Switzerland" від 28 березня 1990 року).

Тобто, будь-яке обмеження прав і свобод особи повинно бути чітким та законодавчо визначеним, однак у даному випадку таке обмеження, як неможливість отримання вказаної допомоги у зв`язку з відсутністю у членів сім`ї реєстраційних номерів облікової картки платника податків, законодавством не передбачено.

Крім того, відповідно до статті 14 Конвенції користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, незалежності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою.

При цьому, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі "Х`юДжордан проти Великої Британії" сформулював таку позицію: "Якщо загальна політика або захід мають непропорційно шкідливі наслідки для конкретної групи, то вони (загальна політика або захід) можуть вважатися дискримінаційними, незважаючи на те, що вони не спрямовані конкретно на цю групу".

Таким чином неможливість отримання особами допомоги як малозабезпеченій сім`ї у зв`язку з відсутністю у членів сім`ї реєстраційних номерів облікової картки платника податків чи паспорта у формі ID-картки, за релігійними переконаннями, є дискримінаційними.

Враховуючи викладене, рішення відповідача щодо відмови в призначенні державної соціальної допомоги як малозабезпеченій сім`ї порушують основоположні права позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач відповідно до вимог статті 77 КАС України доведено ті обставини, на яких ґрунтуються її позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваного рішення не підтверджено належними та допустимими доказами.

За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви в повному обсязі.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації, оформлене у формі листа від 17.08.2022 року, яким відмовлено ОСОБА_1 у призначенні та виплаті державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім`ї.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації призначити ОСОБА_1 державну соціальну допомогу для малозабезпеченої сім`ї відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям" згідно поданої заяви з місяця звернення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );

відповідач: Управління соціального захисту населення Івано-Франківської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ- 44379468, вул. Галицька, 32, м. Тисмениця, 77401).

Суддя Шумей М.В.