Ухвала суду № 108574566, 24.01.2023, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/3938/21

Справа 226/3938/21

Провадження № 1-кп/226/78/2022

У Х В А Л А

про вирішення клопотань учасників провадження

24 січня 2023 року м. Мирноград

Димитровський мiський суд Донецької областi у складi:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2 ,

учасники судового процесу:

прокурор ОСОБА_3 ,

захисники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

перекладач ОСОБА_8 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мирнограді Донецької області кримінальне провадження стосовно

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Димитров Донецької області, громадянина України, раніше судимого 13.07.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 309, ч. 1 ст. 310, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком 2 роки, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з випробувальним терміном 2 роки, не працює, не одружений, дітей не має, зареєстрований та фактично мешкав за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Димитров Донецької області, громадянки України, раніше судимої 23.03.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у вигляді громадських робіт строком 200 годин, 20.09.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 389 КК України до покарання у вигляді арешту строком 1 місяць 10 днів, 01.11.2021 року Димитровським міським судом Донецької області за ч. 1 ст. 357, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 1 місяць. На підставі ч. 4 ст. 70, ст. 72 КК України призначено остаточне покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці, заміжня, дітей не має, не працює, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкала за адресою: АДРЕСА_3 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України,

у с т а н о в и в:

У кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених пунктами шість, дванадцять частини другої статті 115, частиною четвертою статті 187 КК України, яким обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, прокурором заявлене клопотання про продовження щодо обвинувачених строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Як підставу прокурор заявила наявність ризиків, передбачених пунктами 1,3,5 частини першої статті 177 КПК України, які наразі не зменшились.

Обвинувачений ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 заперечували проти клопотання прокурора.

Захисник зазначив, що всі ризики, наведені прокурором, недоведені та є припущенням. В обвинуваченого є міцні соціальні зв`язки, постійне зареєстроване місце проживання. Він має матір, яка потребує постійного стороннього догляду, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Наявність посилених патрулів, посилення заходів контролю у зв`язку із воєнним станом роблять втечу обвинуваченого неможливою і усувають ризик переховування від суду. Матеріали справи зібрані, перебувають у розпорядженні правоохоронних органів, тому спотворити їх неможливо. За відсутності відомостей про місцезнаходження свідків та потерпілого, впливати обвинувачений на них не може.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт щоб він мав можливість бути присутнім безпосередньо у залі судового засідання при розгляді справи по суті. Також послався на наявність матері, яка потребує від нього догляду, оскільки його 55-річна сестра належного догляду забезпечити не може.

Обвинувачена ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_5 проти клопотання не заперечували.

Заслухавши думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Ухвалою суду від 30.12.2021 до обвинуваченого ОСОБА_6 та обвинуваченої ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання їх під вартою із строком дії до 27.02.2022. Ухвалою суду від 21 лютого 2022 року строк запобіжного заходу продовжено до 21 квітня 2022 року. За повідомленням прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_9 від 18 квітня 2022 року, через тимчасове зупинення роботи Димитровського міського суду Донецької області, строк запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 був подовжений до 18 червня 2022 року у порядку, визначеному частиною шостою статті 615 КПК України. У подальшому ухвалами суду від 16 червня, 12 серпня 04 жовтня, 30 листопада 2022 року строк тримання під вартою обвинуваченим продовжувався до 14 серпня, 10 жовтня, 03 грудня 2022 року та 28 січня 2023 року відповідно.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Незалежно від наявності клопотань, відповідно до вимог частини третьої статті 331 Кримінального процесуального кодексу України, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Під час здійснення судового провадження судом присяжних питання, передбачене цією частиною, вирішує головуючий.

При вирішенні питання щодо доцільності продовження тримання обвинувачених під вартою суд виходить з наступного.

ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пред`явлене обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи, за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від десяти до п`ятнадцяти років або довічне позбавлення волі. Суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування від суду. Враховуючи ці обставини, наслідки від вчиненого правопорушення у своїй сукупності, свідчать про наявність ризику, передбаченого пунктом 1 частини першої статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, про які йде мова у клопотанні прокурора і не зменшились на час його розгляду.

Справа судом по суті не розглянута з об`єктивних причин. Свідки та потерпілі у судовому засіданні не допитані, мешкають в одному населеному пункті з офіційно зареєстрованим місцем проживання та перебування на час затримання обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 . Враховуючи це, обвинувачені, перебуваючи на волі, будуть мати можливість, з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконно впливати на зазначених осіб шляхом погроз, вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань, безпідставної відмови від дачі показань і таке інше. Тобто продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України.

Наведене дає суду підстави вважати, що вказані прокурором ризики на даній стадії судового провадження не втратили своєї актуальності і продовжують існувати. Тому суд погоджується з доводами прокурора про доцільність продовження обвинуваченим запобіжного заходу і неможливість застосування до них іншого, більш м`якого, аніж тримання під вартою, заходу. При цьому суд враховує і існуючий суспільний інтерес, який виправдовує подальше тримання обвинувачених під вартою і превалює над принципом поваги до їх свободи.

Доводи сторони захисту про недоведеність прокурором ризиків та можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 шляхом застосування до нього застави, є непереконливими. І хоча сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, втім у сукупності з іншими обставинами та наявними ризиками таке обвинувачення може спонукати обвинувачених до спроби уникнути покарання шляхом переховування від суду або шляхом незаконного впливу з цією ж метою на ще недопитаних судом свідків та потерпілих. Отже, строк тримання під вартою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 слід продовжити.

Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини. Приймаючи до уваги, що ОСОБА_6 обвинувачується саме у вчиненні такого злочину, підстав для застосування та визначення розміру застави суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.177, 331 КПК України, суд

у х в а л и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 24 березня 2023 року включно з утриманням його в Державній установі «Житомирська установа виконання покарань № 8».

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на 60 (шістдесят) днів, а саме до 24 березня 2023 року включно з утриманням її в Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотань обвинуваченому ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на домашній арешт, а захиснику ОСОБА_4 на заставу, відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1