Рішення № 108559455, 19.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2023 року Справа № 160/19963/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області

про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання

вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

14.12.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, в якому позивач просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про яке зазначено в Рішенні про відмові у призначенні пенсії № 047150016247 від 09.02.2022 року відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - протиправною;

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», про яке зазначено в Рішенні про відмову у призначенні пенсі №047150016247 від 26.10.2022 року відділу з питань призначення та перерахунку пенсії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області протиправною;

- скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про яке зазначено в Рішенні № 047150016247 від 09.02.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонді України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.02.2022 року та призначити пільгову пенсію за Списком № 2 на підставі пункту другого частини другої статті 114 Закону Україну «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати першого звернення, тобто з 02.02.2022 року;

- скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунку пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, про яке зазначено в рішенні №047150016247 від 26.10.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 21.10.2022 року та призначити пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до Закону Україну «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати першого звернення, тобто з 02.02.2022 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та Рівненській областях зарахувати до страхового стажу наступні періоди роботи: з 1984 року по 1985 року навчання в морехідній школі ВМФ; - з 28.06.1985 року по 26 вересня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ; - з 26.09.1987 року по 03.02.1989 року у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , - з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року у ТОВ «Стройіндустрія», - з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року та з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року у ТОВ « Коксохімремокт».

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача-1 із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-1 № 047150016247 від 09.02.2022 року відмовлено у призначенні пенсії, оскільки відсутній страхового стажу. Також, позивач повторно звертався із заявою до відповідача-1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, при цьому рішенням відповідача-2 було відмовлено позивачу, у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року згідно уточнюючої довідки про пільговий характер роботи від 30.09.2020 року №85 виданої ТОВ «Стройіндустрія», оскільки відсутній акт перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій та до пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 26.03.2001 року по 30.06.2002, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року згідно уточнюючої довідки про пільговий характер роботи від 05.05.2015 року обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій. Позивач вважає бездіяльність та вказані рішення відповідачів, щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.

15.12.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та витребувано у відповідача-1 матеріали пенсійної справи позивача.

Ухвала від 15.12.2022 року разом з позовними матеріалами були отримана відповідачем-1 26.12.2022 року, що підтверджується розпискою долученою до матеріалів справи.

Ухвала від 15.12.2022 року разом з позовними матеріалами були направлені через систему «Електронний суд» та отримані відповідачем-2 14.12.2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Станом на дату винесення рішення по справі, відповідачами не надано відзиви на позовну заяву та витребувану судом інформацію, про причини такого неподання суд не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами..

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 02.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №047150016247 від 09.02.2022 року відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та вказано, що вік заявника 55 років, необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (список №2) становить не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах. Страховий стаж особи становить 22 років 08 місяців 27 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важними умовами праці за списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список №2) становить 12 років 6 місяців. Пільговий стаж особи становить 15 років 2 місяці 24 дні.

21.10.2022 року ОСОБА_1 повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Рішенням від 26.10.2022 року №047150016247 відмовлено позивачу призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, вказане рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області за екстериторіальним принципом відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.03.2021 року за № 359/35961. Необхідний страховий стаж визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (Список № 2) становить не менше 30 років. Страховий стаж особи становить 25 років 5 місяців 11 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, визначений пунктом 2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», становить 12 років 6 місяців. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема, чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Пільговий стаж на роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 становить 10 років 17 днів ( з врахуванням стажу по Сп 1 - 11-років 3 місяці). Пільговий стаж роботи за Списком №1 становить 11 місяців 16 днів (згідно рішення комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах від 14.04.2022). Результати розгляду документів, доданих до заяви: - за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди. До пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано період роботи з 24.07.2015 по 30.09.2020, згідно уточнюючої довідки про пільговий характер роботи від 30.09.2020 №85 виданої ТОВ «Стройіндустрія», оскільки відсутній акт перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій. До пільгового стажу роботи за Списком №1 не зараховано періоди роботи з 26.03.2001 по 30.06.2002, з 01.10.2002 по 16.08.2005 згідно уточнюючої довідки про пільговий характер роботи від 05.05.2015 №267 виданої ООО «Коксохімремоцт», оскільки відсутній акт перевірки достовірності та обґрунтованості відомостей, поданих для призначення (перерахунку) пенсій.

Позивач вважає бездіяльність та рішення відповідачів щодо відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Призначення, виплата та перерахунок призначеної пенсії регулюється Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09 липня 2003 року (далі Закон №1058-IV).

Так, відповідно частини першої статті 114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

За приписами статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі також - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 01.12.2005 № 1451/11731, встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.03.1994 № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список № виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі І «Гірничі роботи» передбачені професії: всі робітники, зайняті повний робочий день на підземних роботах в шахтах, рудниках і копальнях на видобуванні корисних копалин, в геологорозвідці, на дренажних шахтах, на будівництві шахт, рудників, копалень».

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Тобто, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.02.2019 у справі №337/1297/17, від 21.03.2019 у справі №227/4564/16-а, від 20.02.2018 у справі №234/13910/17 та від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.

Як слідує із трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 , яка наявна в матеріалах справи, записи про спірні періоди позивача з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року позивач працював у ТОВ «Стройіндустрія», та з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року - у ТОВ « Коксохімремокт».

Крім того, позивач на підтвердження пільгового стажу роботи за Списком №1 та Списком №2 надав довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 30.09.2020 №85 виданої ТОВ «Стройіндустрія» та від 05.05.2015 №267 виданої ООО «Коксохімремоцт».

Відповідно до довідки від 30.09.2020 №85 виданої ТОВ «Стройіндустрія» ОСОБА_1 працював у ТОВ «Стройіндустрія»: - з 24.07.2015р. по 02.08.2016р. - готувачем заправних вогнетривких матеріалів та термічних сумішей повний робочий день на дільниці по виробництву термічних сумішей для сталеплавильного цеху, що дає право виходу на пенсію за Списком № 2 Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003р. розділ III, підрозділ 2а, позиція 3.2а; - з 03.08.2016р. по 30.09.2020р. - готувачем заправних вогнетривких матеріалів та термічних сумішей повний робочий день на дільниці по виробництву термічних сумішей для сталеплавильного цеху, що дає право виходу на пенсію за Списком № 2 Постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016г. розділ III, підрозділ 2. Загальний стаж за Списком № 2 станом на 30.09.2020р. складає 5 років 02 місяців 7 днів. Підстава видачі: картка форми Т-2, розрахункові відомості, технологічний процес, штатний розклад, - атестація робочих місць, наказ № 35 від 30.12.2013р. ; - атестація робочих місць, наказ № 17 від 03.12.2018р.

Відповідно до довідки від 05.05.2015 №267 виданої ООО «Коксохімремоцт» ОСОБА_1 працював у ООО «Коксохімремоцт» з 26.03.2001 року (наказ №54 від 22.03.2001 року по 30.06.2002 року (наказ №148 від 16.07.2002 року) вогнетривник 4,5 розряду на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1, розділ IV підрозділ І пункт 1040100а-15416 Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року та передбачено атестацією робочого місця по умовам праці наказ №72 від 16.06.1999 року. У вказаний період постійно з повними робочим днем на п`ятиденній робочому тижні був занятий на гарячих ремонтах коксових батареї в основних цехах. З 01.10.2002 року по 15.01.2003 року вогневитривник 5 розряду на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1 розділ IV підрозділ І пункт 1040100а-15416 Постанови Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року. З 16.01.2003 року по 16.08.2005 року вогневитривник 5 розряду на гарячих ділянках робіт, що передбачено Списком №1 розділ IV підрозділ 4.1а Постанови Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року. А також підтверджено атестацією робочих місць відповідно до умов праці: наказ №72 від 16.06.1999 року, №61 від 14.06.2004 року. Довідка видана на підставі архівної карточки, табелю обліку робочого часу, розрахункові відомості, технологічний процес.

Отже наданими позивачем доказами підтверджується періоди роботи позивача з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року, з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року. Відтак, вказаний період повинен бути включений до розрахунку пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд вважає, що в даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права на включення при обрахунку пільгового стажу періодів роботи з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року, з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року, оскільки позивач вчинив всі необхідні для призначення пенсії дії та надав усі наявні документи для підтвердження вказаного стажу роботи.

Як слідує з матеріалів справи, позиція відповідача-2 полягає в тому, що дані періоди роботи з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року, з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року можливо буде зарахувати до пільгового стажу позивача після залучення акту перевірки (після проведення перевірки обгрунтвоаності видачі вищевказаних довідок та достовірності вказаних в ній відомостей, умов праці та інших відомостей для визначення права на пенсію).

Так, відповідно до частини третьої статті 44 Закону №1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Отже перевірка відповідачем обґрунтованості видачі довідок є правом, а не обов`язком відповідача, і неможливість її здійснити не є підставою для відмови у призначенні пенсії за наявності надання позивачем належно оформлених документів.

Разом з тим, судом встановлено, що рішення відповідача-1 від № 047150016247 від 09.02.2022 року взагалі не містить обґрунтувань щодо підстав відмови у призначенні пенсії позивачу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень відповідачів № 047150016247 від 09.02.2022 року та №047150016247 від 26.10.2022 року.

Водночас, вимога в частині визнання бездіяльності протиправною не підлягає задоволенню, оскільки дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

У даному ж випадку відповідачами були вчинені активні дії, а саме відмовлено у призначенні пенсії, які викладені в оскаржуваних рішеннях, у зв`язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги в частині зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській та Рівненській областях зарахувати до страхового стажу наступні періоди роботи: з 1984 року по 1985 року навчання в морехідній школі ВМФ; - з 28.06.1985 року по 26 вересня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ; - з 26.09.1987 року по 03.02.1989 року у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , - з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року у ТОВ «Стройіндустрія», - з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року та з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року у ТОВ « Коксохімремокт», суд зазначає наступне.

Згідно ч.4 ст.245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто, законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Як слідує зі змісту Рекомендації № К (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень від 11.03.1980р. під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд під час розгляду та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Натомість, у даному випадку суд не вважає повноваження відповідача, як дискреційними, оскільки відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі «Олссон проти Швеції» від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне, зобов`язати відповідача-1 зарахувати до пільгового стажу періоди роботи позивача з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року, з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року, у зв`язку з чим вимоги в частині зобов`язати відповідача-2 зарахувати вказаний період.

Щодо вимог в частині зобов`язання зарахування до страхового стажу наступні періоди роботи: з 1984 року по 1985 року навчання в морехідній школі ВМФ; - з 28.06.1985 року по 26 вересня 1987 року у військовій частині НОМЕР_1 АДРЕСА_1 ; - з 26.09.1987 року по 03.02.1989 року у військовій частині НОМЕР_2 АДРЕСА_2 , суд зазначає, що оскаржувані рішення не місять відмови у зарахуванні вказаних періодів, а позивачем не надано доказів такої відмови, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо вимог в частині зобов`язання відповідачів повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах від 21.10.2022 року та призначити пільгову пенсію за Списком №2 відповідно до Закону Україну «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дати першого звернення, тобто з 02.02.2022 року, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам, та на свій розсуд розраховувати пільговий та страховий стаж позивача, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням дискреційних повноважень пенсійного органу на прийняття рішення про призначення пенсії та визначення підстав, за яких призначається пенсія або приймається рішення про відмову в її призначенні, суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу, що відповідно до абз.2 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта і владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Доказів, які б спростували доводи позивача, відповідачі суду не надали. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2758990507.1 від 30.11.2022 року.

Враховуючи, що адміністративний позов задоволено частково, частина судових витрат пов`язана зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду підлягає стягненню в сумі 496,20 грн., що становить 50 відсотків від суми сплаченого судового збору, за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246,257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м.Рівне, вул.Короленко, 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправною бездіяльність, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 047150016247 від 09.02.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області №047150016247 від 26.10.2022 року про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи ОСОБА_1 з 24.07.2015 року по 30.09.2020 року у ТОВ «Стройіндустрія», з 26.03.2001 року по 30.06.2002 року, з 01.10.2002 року по 16.08.2005 року у ООО «Коксохімремоцт».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 02.02.2022 року (дати першого звернення), з урахуванням правової оцінки, наданої судом у даному рішенні.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 248,10 грн. (двісті сорок вісім гривень десять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв