Ухвала суду № 108559454, 24.01.2023, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

24 січня 2023 року Справа № 160/17238/22 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сидоренко Д.В., перевіривши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

31.10.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 18.09.2017 по 28.02.2018 із застосуванням при нарахуванні та виплати індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 18.09.2017 по 28.02.2018 включно із застосуванням при нарахуванні та виплаті індексації місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовий місяць) - січень 2008 року;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 18.09.2017 р. по день фактичної виплати індексації;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та доплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України перерахувати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2020 р. по 31.12.2020 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2020 р. та грошову допомогу на І оздоровлення за 2020 р., з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та доплати грошового забезпечення за період і з 01.01.2021 р. по 17.09.2021 року, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2021 роки та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 роки з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» на 01.01.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 перерахувати ОСОБА_1 та виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2021 р. по 17.09.2021 р., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2021 р. та грошової допомоги на оздоровлення за 2021 р., з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» на 01.01.2021, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 з врахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, з дня вручення позивачу копії даної ухвали, шляхом надання до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, оформлену у відповідності до статті 167 КАС України, в якій вказати підстави для поновлення строку із звернення з позовними вимогами, які викладені в пункті (абзаці) 1, 2, 4, 5, 6, 7 прохальної частини, із відповідними доказами поважності причин пропуску строку.

На виконання вимог ухвали суду від 13.01.2023 року від представника позивача надійшла заява про поновлення строків звернення до суду (вх.№4937 від 18.01.2023).

В обґрунтування поданої заяви представником позивача зазначено, що на момент порушення прав позивача, частиною 2 ст.233 КЗпП визначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком. Однак, 19.07.2022 року відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" від 01.07.2022 №2352 набрали чинності зміни до частини 2 ст.233 КЗпП, відповідно до якої вказана стаття КЗпП України зазначених положень не містить. Представник позивача зазначає, що в даному випадку має застосовуватись тримісячний строк звернення до суду з дня набрання чинності 19.07.2022 змін до статті 233 КЗпП, який сплинув 19.10.2022 та звернувся з позовом лише 31.10.2022р. Також зазначено, що лише 17.10.2022 року позивач зміг укласти договір з адвокатом через перебування позивача на воєнній службі.

Розглянувши заяву представника позивача, суд зазначає наступне.

Так, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Отже, у зв`язку із прийняттям Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, ст.233 Кодексу законів про працю України більше не містить положень про те, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».

Предметом позову є ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби за період з 18.09.2017 року по 28.02.2018 року, не проведення перерахунку та доплати грошового забезпечення за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 17.09.2021, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2020 (2021) та грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік (2021 рік), отже в даному випадку має бути застосований місячний строк звернення до суду (щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби).

Згідно позовної заяви, позивач проходив службу з 18.09.2017 по 17.09.2021 у в/ч НОМЕР_1 .

Проте, суд зазначає, статтею 47 КЗпП визначено, що роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника. У разі призову роботодавця - фізичної особи на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період такий роботодавець - фізична особа повинен виконати свої обов`язки, визначені цією статтею, протягом місяця після звільнення з такої військової служби без застосування санкцій та штрафів.

Отже, до таких виплат, як правило, належать заробітна плата, нарахована пропорційно відпрацьованому часу, компенсація за невикористані дні щорічних відпусток і відпустки на дітей (якщо такі є) та в окремих випадках - вихідна допомога.

Враховуючи зазначене, виплата індексації грошового забезпечення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та грошової допомоги на оздоровленн, не відносяться до виплат, які підлягають обов`язковій виплаті при звільненні.

Відтак, в даному випадку застосовується місячний строк звернення до суду визначеного КАС України.

Обчислення місячного строку звернення до суду слід здійснювати з 20.07.2022 року - наступний день з моменту набрання чинності Закону №2352, яким було змінено частину другу статті 233 КЗпП та який сплинув у позивача 20.08.2022 року.

Суд наголошує, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Щодо такої підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду, яку вказав у заяві представник позивача - введення воєнного стану, то суд зазначає про її необґрунтованість, оскільки не надано доказів того, як саме введення воєнного стану на території України або ж ведення воєнних дій перешкоджало позивачу звернутися до суду у визначений КАС України строк з даним позовом.

Також представник позивача зазначає, що позивач перебуває на воєнній службі, що також перешкоджало йому звернутись до суду.

Як встановлено судом, згідно довідки від 17.01.2023 №423 Дніпропетровського територіального центру комплектування та соціальної підтримки, ОСОБА_1 призваний на військову службу 31.07.2010 року та перебуває на військовій службі в Дніпропетровському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з 20.09.2021 року. Доказів того, що проходження служби перешкоджало вчасно звернутись до суду, позивачем не надано.

Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення до суду позивачем не зазначено жодних обставин, або непереборних підстав, які б перешкоджали йому подати позовну заяву в межах встановленого строку звернення до суду.

Відповідно до позиції Верховного Суду (справи №420/12017/19, №640/10758/19) триваюча пасивна поведінка особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій, є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

За приписами ч.3 ст.3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Статтею 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, які викладені в пункті (абзаці) 1, 2, 4, 5, 6, 7 прохальної частини, необґрунтованим.

Згідно частини 3, 4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суму невиплаченої індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати - за період з 18.09.2017 р. по день фактичної виплати індексації, суд зазначає, що вона є похідною від заявлених позивачем вимог, і не може розглядатись окремо від основних вимог, в силу положень частини 5 статті 21 КАС України.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану справу залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко