Вирок № 108550056, 24.01.2023, Краснопільський районний суд Сумської області

Вирок

Іменем України

24 січня 2023 року

Смт Краснопілля

Справа № 578/876/22

Провадження № 1-кп/578/49/23

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 розглянув у закритому судовому засіданні в залі суду в смт Краснопілля Сумської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62022170040000118 від 05.10.2022

за обвинуваченням

ОСОБА_2 , дата і місце народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місто Кагарлик Київської області, громадянство: України, з середньою-спеціальною освітою, розлучений, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, стрільця другого стрілецького відділення 2 взводу 2 роти, у військовому званні «солдат», місце проживання: АДРЕСА_1 , раніше судимого:20.04. 2021 Кагарлицьким районним судом Київської області за частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з іспитовим строком 2 (два) роки

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України

учасники судового провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_3

сторони кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_5

та установив:

1. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Солдат ОСОБА_6 , являючись військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації у військовому званні „солдат, проходячи її у 2 стрілецькій роті військової частини НОМЕР_1 , в умовах воєнного стану, діючи у порушення вимог стст. 17, 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України „Про оборону України, стст. 1, 2, 24 Закону України „Про військовий обов`язок і військову службу, стст. 6, 11, 16, 28 - 32, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548- XIV, стст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, Військової присяги, затвердженої Постановою Верховної Ради України „Про текст Військової присяги від 06.12.1991, з прямим умислом, усвідомлюючи протиправність своїх дій, з надуманих мотивів, отримавши близько 12 години 23.08.2022 поряд з будівлею ІНФОРМАЦІЯ_2 , розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , від командира 2 відділення 2 взводу 2 роти військової частини НОМЕР_2 молодшого сержанта ОСОБА_7 , який являється для солдата ОСОБА_8 прямим та безпосереднім начальником, усний наказ командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_9 про вибуття на бойову позицію 2 відділення 2 взводу 2 роти військової частини НОМЕР_2 , розташовану в безпосередній близькості з держаним кордоном України з російською федерацією, у присутності солдата ОСОБА_10 відкрито відмовився виконати отриманий наказ командира (начальника), повідомив про наявність у нього власних справ, які на його думку, важливіші наказів командирів, демонстративно розвернувся в інший бік та вийшов з території подвір`я школи, вирушивши в невідомому напрямку.

29.08.2022 ОСОБА_11 власноручно написав на ім`я командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 пояснення, в якому підтвердив свою відмову виконати 23.08.2022 наказ командира відділення молодшого сержанта ОСОБА_7 вибути до місця дислокації свого відділення, оскільки мав власні справи та перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Відкрита відмова солдата ОСОБА_8 виконати усний наказ командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_2 капітана ОСОБА_9 про вибуття на бойову позицію потягла за собою до підриву дисципліни підрозділу, зниження рівня бойової готовності та невиконання завдань за призначенням.

2. Докази на підтвердження встановлених судом обставин у кримінальному провадженні.

Допитаний як обвинувачений ОСОБА_11 вину у вчиненні злочину визнав повністю та дав показання про те, що дійсно не виконав усний наказ командира. Шкодує про вчинене.

Прокурор не висловив жодних заперечень щодо встановлених обставин та клопоче про розгляд справи у скороченому провадженні, на підставі частини третьої статті 349 Кримінального процесуального кодексу України / далі також КПК/, проти якого учасники судового провадження не заперечували.

На підставі частини третьої статті 349 КПК, враховуючи повне визнання обвинуваченим своєї вини, а також те, що обвинувачений не оспорює всі обставини справи, за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Судом з`ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву в добровільності та істинності його позиції немає. Сторонам судового провадження роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідив документи, які характеризують особу обвинуваченого.

Оцінивши зібрані по справі докази: кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття процесуального рішення, суд доходить висновку, що стороною обвинувачення доведено винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення при викладених у вироку обставинах.

Умисні дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України як непокора, які виразились у відкритій відмові виконати наказ начальника, вчинений в умовах воєнного стану.

3. Щодо призначення покарання.

За результатами розгляду цього кримінального провадження прокурор просить ОСОБА_2 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі частини першої статті 71 Кримінального кодексу України частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20.04. 2021 у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

За сукупністю вироків, остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі.

Вважає, що саме такий вирок буде законним, і обґрунтованим, а покарання необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Обвинувачений покладався на розсуд суду. Просив врахувати його бажання продовжити захищати Україну.

4. Мотиви призначення покарання судом.

Згідно зі ст. 50, 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі покарання мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.

При цьому суд наділений дискреційними повноваженнями обрати винній особі вид і розмір заходу примусу у межах санкції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення.

Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_13 , суд виходить із встановленої статтею 50Кримінального кодексуУкраїни мети покарання, якою є не лише кара, а й виправлення особи і запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, що заснована на вимогах виваженості та справедливості.

При цьому суд враховує визначені статтею 65Кримінального кодексуУкраїни загальні засади призначення покарання, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Так, вирішуючи питання про призначення ОСОБА_13 покарання, суд враховує, що скоєне обвинуваченим кримінальне правопорушення згідно зі статтею 12 Кримінального кодексу України відноситься до категорії тяжкого злочину.

Згідно з частиною другою статті 66 Кримінального кодексу України, при призначенні покарання суд може визнати такими, що його пом`якшують, і інші обставини, не зазначені в частині першій цієї статті.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно зі статтею 66 КК суд визнає щире каятті, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин,що обтяжуютьпокарання обвинуваченого ОСОБА_8 , згідно зі статтею 67 Кримінального кодексу України, судом не встановлено.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 91 КПК у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, у тому числі, обставини, які характеризують особу обвинуваченого.

Згідно з частиною другою статті 92 КПК, обов`язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.

Так, вивченням особи обвинуваченого суд встановив, що ОСОБА_11 на обліках у лікаря-психіатра та лікарня-нарколога не перебуває, має задовільний стан здоров`я, проходить військову службу за мобілізацією на особливий період, за місцем проходження служби характеризується формально посередньо, схильний до вчинення адміністративних правопорушень, утриманців за наявними матеріалами не має.

З урахуванням викладеного, суд застосовує до ОСОБА_11 покарання у виді позбавлення волі у межах пред`явленого обвинувачення.

Суд враховує, що за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20.04. 2021 ОСОБА_11 був засуджений за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 309 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі строком на два роки. На підставі статті 75 Кримінального кодексу України звільнено від відбування покарання з випробувальним терміном 2 роки. Однак вчинив інкримінований злочин в період іспитового строку, тобто до повного відбуття покарання за попереднім вироком, тому покарання йому необхідно призначити за правилами частини першої статті 71 Кримінального кодексу України, а саме за сукупністю вироків суду, частково приєднавши невідбуту частину покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20.04. 2021.

Підстав для застосування положень статті 69 Кримінального кодексу України та призначення іншого виду покарання у межах пред`явленого обвинувачення суд не вбачає.

Дане покарання, перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню, так як Конституційний Суд України у Рішенні від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 зазначив, що: «Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного. Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину».

5. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Речові докази та процесуальні витрати відсутні. Цивільний позов не заявлений.

Керуючись статтями 349,368, 374, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

Ухвалив:

ОСОБА_14 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кагарлик Київської області, громадянина України визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за частиною четвертою статті 402 Кримінального кодексу України, і призначити йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять ) років.

Відповідно до частини першої статті 71 Кримінального кодексу України за сукупністю вироків до призначеного покарання частково приєднати покарання за вироком Кагарлицького районного суду Київської області від 20.04. 2021 у виді 1 (одного) року позбавлення волі та остаточно призначити ОСОБА_15 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кагарлик Київської області, громадянину України, покарання у виді позбавлення волі на строк 6 ( (шість) років.

Строк відбуття покарання ОСОБА_15 відраховувати з моменту фактичного затримання.

На вирок суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Сумського апеляційного суду через Краснопільський районний суду Сумської області.

Вирок суду відповідно до вимог частини другої статті 394Кримінального процесуальногокодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_16